Справа № 603/105/23
Провадження №2/603/66/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" березня 2023 р. м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Галіяна І.М.
секретаря судового засідання Б`єлі Д.С.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу:
позивач: ОСОБА_1
представник позивача: адвокат Андрусенко ІгорЯрославович
відповідач: Монастириська міська рада
предмет позову: визнання права власності на спадкове майно
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог.
Представник позивача адвокат Андрусенко І.Я. звернувся в Монастириський районний суд Тернопільської області в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Монастириської міської ради про визнання за позивачем права власності на спадкове майно, а саме на:
- земельну ділянку площею 0,1439 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124286400:01:001:1014, що розташована на території Красіївської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 №6611784;
- земельну ділянку площею 1,0198 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124286400:01:001:0060, що розташована на території Красіївської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 №661178.
В обґрунтування заявлених вимог редставник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на вищевказані земельні ділянки.
Вказану спадщину прийняла позивач по справі ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом та який проживав на час відкриття спадщини із спадкодавцем.
ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори. із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадкові права та видати свідоцтво про право на спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.
ІІ. Процесуальні рішення в справі.
Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області від 27.02.2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
ІІІ. Позиції сторін.
Представник позивача вважає, що саме позивач ОСОБА_1 повинен успадковувати за померлою спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 спадщину належним чином прийняв та фактично вступив в управління та користування спадковим майном.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явився, проте представник позивача в позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі та без участі позивача.
Відповідач - представник Монастириської міської ради в підготовче засідання не з`явився, суду подав відзив на позовну заяву по суті справи де вказав, що з обставинами викладеними в позові Монастириська міська рада погоджується, позов визнає та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч.ч. 3, 4ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст.206ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенніпідготовчого судового засідання.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 75 років в с.Красіїв Монастириського району Тернопільської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №04.
Ще за життя померлій належали:
- земельна ділянка площею 0,1439 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124286400:01:001:1014, що розташована на території Красіївської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №6611784, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-6100622722022 сформованого 22.12.2022 року;
- земельну ділянку площею 1,0198 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124286400:01:001:0060, що розташована на території Красіївської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №661178, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-6100622652022 сформованого 22.12.2022 року.
Згідно складеного 15.01.2009 року ОСОБА_2 в с.Красіїв Монастириського району Тернопільської області заповіту, зареєстрованого в реєстрі за №01 та посвідченого секретарем виконкому Красіївської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, остання на випадок своєї смерті заповіла усе своє майно, що буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що вона за законом матиме право ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що оригінал Державного акту на право приватної власності на землю втрачено.
Вказану спадщину після смерті ОСОБА_2 фактично прийняв ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом та який на час смерті спадкодавця проживав разом з нею, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Монастириської міської ради 14.12.2022 року №588.
Проте, судом встановлено, що постановою завідувача Монастириської державної нотаріальної контори від 21.02.2023 року відмовлено ОСОБА_1 в видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, які належали ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Згідно відповіді державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори від 03.03.2023 року № 53/01-16 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась.
В зв`язку з втратою вищевказаних оригіналів правовстановлюючих документів на право власності, ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказане спадкове майно.
V. Джерела права й акти їх застосування.
Визначаючись із заявленою вимогою щодо права позивача ОСОБА_1 на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд враховує наступне.
Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.
Як було встановлено в судовому засіданні власником спадкового майна (спадкодавцем), що підлягає спадкуванню є ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і якою 15.01.2009 року було складено заповіт на все спадкове майно, яке їй буде належати на час ссмерті.
Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У відповідності до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Беручи до уваги вищевказані факти щодо спадкування спадкового майна в поєднанні з процесуальними нормами законодавства, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом спадкового майна, яке належало ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, позивач не може отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказані земельні ділянки, що підтверджується відмовою завідувача Монастириської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Як слідує з матеріалів справи оригінал Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №661178 був втрачений.
Так, на даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно неможливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент його смерті, а отримати дублікат державного акта на право приватної власності на землю чи свідоцтво про право власності на нерухоме майно міг лише власник.
Окрім цього, з 01.01.2013 року, на виконання законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не державний акт на право власності на земельну ділянку, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, Державні акти на право власності на земельну ділянку з 01.01.2013 року не видаються, а право власності посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.
Згідно п.4.19 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін`юсту України від 22.02.2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.
При цьому в положенні п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Отже судом встановлено, що відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стали причиною неможливості оформлення спадкових прав на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред`явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину, тому є підстави визнати за нею право власності на спадкове майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно.
На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1225, 1268 ЦК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов представника позивача адвоката Андрусенка Ігоря Ярославовича який діє в інтересах ОСОБА_1 до Монастириської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме, на:
- земельну ділянку площею 0,1439 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124286400:01:001:1014, що розташована на території Красіївської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №6611784;
- земельну ділянку площею 1,0198 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124286400:01:001:0060, що розташована на території Красіївської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №661178.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.
У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 27.03.2023 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Андрусенко Ігор Ярославович, (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №701 від 27.04.2012 року, Ордер серії ВО №1044809 на надання правничої (правової) допомоги від 12.12.2022 року), адреса робочого місця: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Монастириська міська рада, (Код ЄДРПОУ 0458433), юридична адреса місцезнаходження відповідача: вул.Шевченка №19 м.Монастириська Чортківський район Тернопільська область.
Суддя І. М. Галіян
Суд | Монастириський районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2023 |
Оприлюднено | 31.03.2023 |
Номер документу | 109874501 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Монастириський районний суд Тернопільської області
Галіян І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні