Постанова

від 28.03.2023 по справі 676/5079/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 676/5079/21

Провадження № 22-ц/4820/562/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Дубова М.В.,

з участю апелянта прокурора Русецької О.В.,

представника ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» Шевчука О.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кравчука В.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2022 року, суддя Шевцова Л.М., у справі за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації, до ОСОБА_1 , Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство «Кам`янець-Подільське лісове господарство», про визнання недійсним розпорядження, скасування реєстрації земельної ділянки, скасування реєстрації права власності на садовий будинок та зобов`язання повернути земельну ділянку,

встановив:

В серпні 2021 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької ОДА, ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації, в якому просив визнати недійсним розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації №93/2004 від 22.01.2004 року «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 »; скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001, площею 0,12 га з одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку та усіх інших зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на садовий будинок; зобов`язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації з правом постійного користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001, площею 0,12 га, звільнивши її від незаконно споруджених (розміщених) будівель.

В позовній заяві, зокрема зазначено, що розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації №93/2004 від 22.01.2004 року затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,12 га, розташованої на території Староушицької сільської ради, за межами населених пунктів та передано її у власність для ведення індивідуального садівництва.

На підставі розпорядження ОСОБА_1 , отримала державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001, площею 0,12 га, для ведення індивідуального садівництва, який 10.03.2004 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею.

Згідно з інформацією, наданою ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» від 11.03.2021 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001 співпадає з матеріалами базового лісовпорядкування, тобто планшетами 2001 та 2011 років в результаті накладення цифрових баз Держгеокадастру та Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект», згода на вилучення спірної земельної ділянки уповноваженим державним органом не надавалася. Територія вказаної земельної ділянки входила до складу Новоушицької ЛМС, та у 1981 році частина Новоушицької ЛМС була передана в постійне користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» та включена до складу новоствореного заказника місцевого значення.

Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001 згідно з даними, які містяться у Публічній кадастровій карті матеріалів лісовпорядкування 2001 та 2011 років накладається на виділ 5 кварталу 20 Староушицького лісництва та виділ 7 кварталу 58 Подільського лісництва.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.12.2022 року позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Кам`янець-Подільське лісове господарство» про зобов`язання повернути земельну ділянку, залишено без розгляду.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.12.2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову суд зауважив, що під час набуття ОСОБА_1 права власності на оскаржувану земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001, вона не перебувала у користуванні ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», а лише межувала із землями останньої. Право власності на земельну ділянку та правомочність власника були перевірені суб`єктом державної реєстрації під час проведення державної реєстрації права власності. Земельна ділянка була сформована за зверненням ОСОБА_1 і за її зверненням було проведено державну реєстрацію земельної ділянки та присвоєно кадастровий номер. ОСОБА_1 було дотримано всіх необхідних вимог щодо порядку набуття земельної ділянки у власність, подано відповідні заяви, отримано дозвіл, виготовлено проект, належно його погоджено та передано на затвердження повноважному органу, у зв`язку з чим підстав для висновку щодо накладення спірної земельної ділянки на ділянку лісогосподарського призначення, яка перебуває на праві постійного користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», немає.

В апеляційній скарзі прокурор просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог прокурора.

В обґрунтування скарги вказав, що судом не взято до уваги планово-картографічні матеріали, які підтверджують належність спірної земельної ділянки до земель ДП «Кам`янець-Подільський лісгосп», зокрема, письмові інформаційні листи, надані прокурору Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням ВО «Укрдержліспроект», Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації та Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства.

В акті погодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 відсутні дані чи підписи щодо погодження меж належної їй ділянки суміжним користувачем чи уповноваженим органом.

Технічна документація на земельну ділянку з кадастровим номером №6822455800:04:005:0280, площею 317,13 га ДП «Кам`янець-Подільський лісгосп», не містить даних щодо накладення зі спірною земельною ділянкою не тому, що такого накладення не має, а через те, що наявність реєстрації спірної земельної ділянки у державному земельному кадастрі виключала можливість зареєструвати відповідну земельну ділянку ДП «Кам`янець-Подільський лісгосп». В той же час, така реєстрація стане можливою у зазначеного державного підприємства лише після скасування спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Відсутність на час передачі спірної земельної ділянки встановлених меж ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» не нівелює наявність статусу спірної земельної ділянки як земель лісогосподарського призначення, оскільки відповідно до п. 5 Прикінцевих положень ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

У відзиві на апеляційну скаргу Кам`янець-Подільська РДА проти апеляційної скарги заперечила, просила розгляд справи судом апеляційної інстанції провести без участі її представника.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 09.03.2023 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, залучено ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство».

В суді прокурор підтримала апеляційну скаргу. Представник ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» в судовому засіданні просив апеляційний суд задовольнити апеляційну скаргу прокурора з наведених у ній мотивів.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, додатково подав до суду письмові пояснення.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 22.01.2004 року №93/2004, передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,12 га для ведення садівництва, яка розташована на території Староушицької селищної ради.

В подальшому, на підставі вказаного розпорядження, ОСОБА_1 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХМ №110335, з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001, площею 0,12 га, для ведення iндивiдуального садівництва, який 10.03.2004 року зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010475501726.

Згідно з інформацією, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить садовий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 253785768224), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У 2013 році за заявою ОСОБА_1 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 0,12 га для ведення садівництва. Відповідно до технічної документації, земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001 межує із землями державної власності, землями загального користування та землями Староушицького лісництва. Вказана земельна ділянка була зареєстрована в Державному земельному кадастрі без встановлення відомостей щодо обмеження у її використанні, відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 року, №1051.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:04:005:0280, площею 317,1335 га, яка знаходиться на території Староушицької селищної ради, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, яка була надана ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» в користування, була сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 22.04.2015 року.

Під час реєстрації державним реєстратором не було виявлено накладання iз земельною ділянкою з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001, що підтверджує ту обставину, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001 лише межує із землями Староушицького лісництва.

Як вбачається зі змісту акту приймання-передачі межових знаків від 22.04.2015 року ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», Національний природний парк «Подільські товтри» та ОСОБА_1 , які є суміжними користувачами, погодили, що вони не мають претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:04:005:0280, площею 317,1335 га.

ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», як користувач земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:04:005:0280, площею 317,1335 га, також погодив, що він не має претензій щодо меж та конфігурації цієї земельної ділянки.

15.06.2015 року реєстраційною службою Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької областi була здiйснeнa реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:04:005:0280, площею 317,1335 га, з цільовим призначенням для ведення лісового господарства в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з інформацією ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», викладеною в листі №69 від 11.03.2021 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001 співпадає з матеріалами базового лісовпорядкування (планшети 2001, 2011 років) в результаті накладення цифрових баз Держгеокадастру та Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект», згода на вилучення вказаної земельної ділянки не надавалась. Територія вказаної земельної ділянки відповідно до матеріалів лісовпорядкування 1981 року входила до складу Новоушицької ЛМС, яка проводила заліснення схилів, 1993 році частина територій Новоушицької ЛМС були передані в постійне користування державному підприємству «Кам`янець-Подільське лісове господарство» та включені до складу новоствореного заказника мiсцевого значення «Староушицький».

Відповідно до інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» №188 від 19.04.2021 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001 відповідно до Публічної кадастрової карти та матеріалів лісовпорядкування 2001 та 2011 років накладається на виділ 5 кварталу 20 Староушицького лісництва та виділ 7 кварталу 58 Подільського лісництва.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 3 ЛК України, (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні.

За правилами частин першої, другої статті 4 ЛК України усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.

Згідно із статтею 6 ЛК України усі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України. Верховна Рада України делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначені цим Кодексом та іншими актами законодавства. Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та цим кодексами. Надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування провадиться без їх вилучення у постійних користувачів у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 16 ЛК України до відання селищних і сільських Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить: надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування в межах селищ і сіл та припинення права користування ними; надання в межах селищ і сіл земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування для спеціального використання лісових ресурсів, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, а також за їх межами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та припинення права користування цими ділянками.

Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 ЛК України).

Земельні відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (частина друга статті 3 ЗК України).

За основним цільовим призначенням ЗК України передбачає виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт «е» частини першої статті 19 ЗК України).

Згідно зі статтею 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до статей 56, 57 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність, який визначається нормами Конституції України, ЗК України, іншими законами й нормативно-правовими актами.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 року у справі №617/964/15-ц (провадження №61-16466сво18).

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК України).

Відповідно до статті 48 ЛК України у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першої статті 164 ЗК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЛК України право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1. Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11.12.1986 року, лісовпорядкувальні планшети належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Відтак, вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України (пункт 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі №488/5027/14-ц).

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 20 ЗК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

На підтвердження доводів про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення та належала до земель, які були передані ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» в постійне користування прокурор посилався на те, що згідно із планово-картографічними матеріалами та інформації, одержаної із листів Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект», ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, спірна земельна ділянка ОСОБА_1 накладається на відповідну земельну ділянку лісового фонду.

В той же час, посилання в позовній заяві та в апеляційній скарзі на ту обставину, що межі земельної ділянки було встановлено на підставі планово-картографічних матеріалів ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» є необґрунтованим, оскільки відповідна земельна ділянка, яка надана державному підприємству в постійне користування, є сформованою, відомості про неї, як і про земельну ділянку ОСОБА_1 внесено до Державного земельного кадастру у відповідних площі та конфігурації, що свідчить про відсутність їх накладення між собою.

Суміжними користувачами ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» та ОСОБА_1 також погоджено відсутність претензій один до одного щодо існуючих площ та конфігурації їх земельних ділянок.

Таким чином, оцінюючи надані прокурором письмові докази в їх сукупності з іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, апеляційний суд вважає їх недостатніми для підтвердження обставин щодо належності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення та її накладення у відповідних координатах на земельну ділянку, яка належить на праві постійного користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство».

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 року у справі №369/1872/18.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з практикою ЄСПЛ, змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відсутність у справі належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження тієї обставини, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, які перебувають на праві постійного користування у ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» та була вилучена без зміни її цільового призначення в порушення закону.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 березня 2023 року.

Судді: Р.С. Гринчук

А.М. Костенко

Т.В. Спірідонова