Постанова

від 29.03.2023 по справі 420/15207/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/15207/22Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Бітова А.І.,

Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОМІТЕК» до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2022р. ТОВ «ВОМІТЕК» звернулося в суд із адміністративним позовом до ГУ ДПС у м.Києві, ДПС України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7104204/44256894 від 25.07.2022р., прийняте Комісією ГУ ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену та подану ТОВ «ВОМІТЕК» податкову накладну від 28.01.2022р. №1 днем її надходження до ДПС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами здійснення господарських операцій, товариством сформовано та направлено на реєстрацію у ЄРПН податкову накладну за №1 від 28.01.2022р.. Проте, за результатами обробки, згідно отриманої квитанції реєстрацію податкової накладної (далі ПН) зупинено, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН. На виконання цієї пропозиції, позивач надав пояснення щодо зупиненої податкової накладної, однак податковим органом прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вважає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН прийнято протиправно, оскільки ним для реєстрації податкової накладної було надано усі необхідні документи для підтвердження здійснення господарської операції, проте відповідачем протиправно відмовлено у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

При цьому, на думку позивача, оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або здійснення обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7104204/44256894 від 25.07.2022р..

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ВОМІТЕК» №1 від 28.01.2022р. датою її надходження.

Стягнуто з ГУ ДПС у місті Києві за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ВОМІТЕК» 2 481грн. судового збору.

У січні 2023р. ТОВ «ВОМІТЕК» подало заяву про ухвалення додаткового рішення та вирішення питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023р. вказану заяву задоволено частково.

Стягнуто з ГУ ДПС у м.Києві за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у місті Києві на користь ТОВ «ВОМІТЕК» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 500грн..

В іншій частині заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у м.Києві, посилаючись на порушення норм права, просить додаткове рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги по всій території України, судовою колегією вирішено запропонувати сторонам продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження або відкласти розгляд справи на іншу дату.

Вказана інформація була доведена сторонам по справі секретарем судового засідання.

Так, враховуючи вказані обставини, представником ТОВ «ВОМІТЕК» було подано заяву про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, без участі представника товариства.

Представник податкового органу був повідомлений про зазначені обставини та не надав ніяких клопотань.

З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарг без задоволення, додаткового рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення 2 500грн. на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.2-7 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.1,7 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ч.7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом , їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009р. №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

З викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 17.03.2020р. по справі № 820/3308/17, від 4.08.2020р. по справі №810/3213/16.

Як вбачається із матеріалів справи, що позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 11 500грн. витрат на правничу допомогу, на підтвердження яких надано відповідні документи.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у своїй постанові від 24.01.2019р. у справі за №910/15944/17 зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказана справа не відноситься до складних справ, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в матеріалах справи документами, підготовка документів в цій справі не потребує великої кількості часу, а тому, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, а тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500грн..

За таких обставин, судова колегія вважає, що додаткове рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві залишити без задоволення.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.І. Бітов

Т.М. Танасогло