Ухвала

від 29.03.2023 по справі 640/6514/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6514/22

УХВАЛА

29 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Америцій» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2022 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Америцій» про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково - стягнуто з Головного управління ДПС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Америцій» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. У задоволенні іншої частини вимог заяви про стягнення витрат на правничу допомоги відмовлено.

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві) подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн на користь ТОВ «Америцій» відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.03.2023 залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 295 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що Апелянтом пропущено встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України процесуальний строк оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про його поновлення визнано необґрунтованим.

Як вбачається за матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДПС у м. Києві отримано 14.03.2023.

На виконання вимог цієї ухвали Апелянтом до суду направлено клопотання, в якому останній просив, зокрема, поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що своєчасне подання апеляційної скарги не виявилося можливим через загрози ракетних обстрілів, звільнення працівників, карантинні обмеження, велике навантаження та постійне відключення світла. Наголошує, що право на апеляційне оскарження судового рішення є складовою доступу до правосуддя. Підкреслює, що звернення до суду із клопотанням є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як було встановлено в ухвалі від 13.03.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, додаткове рішення суду першої інстанції прийнято 07.11.2022, а копію його повного тексту доставлено до кабінету електронного суду ГУ ДПС у м. Києві 08.11.2022 о 18:44, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 09.11.2022. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України та вихідних днів було 09.12.2022. Проте апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 09.03.2023, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08.02.2023 у справі № 717/314/22, зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Посилання Апелянта на те, що введення воєнного стану в Україні є поважною причиною для поновлення процесуальних строків судом у розрізі спірних правовідносин оцінюється критично, оскільки будь-яких аргументів, що введення воєнного стану в Україні перешкоджали ГУ ДПС у м. Києві, тобто органу, який знаходиться у місті Києві, своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження, Відповідачем-1 на наведено.

У контексті наведеного у розрізі зазначених у заявленому клопотанні аргументів суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Таким чином сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.03.2023 у справі № 127/28981/21.

Посилання ГУ ДПС у м. Києві на повітряні тривоги та обмеження подачі електроенергії в якості перешкод для своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, на переконання судової колегії, є необґрунтованим через те, що наведене не свідчить про наявність поважних причин пропуску Відповідачем-1 строку на апеляційне оскарження рішення, оскільки останній не надав доказів того, що такі обставини існували безперервно з 09.11.2022 по 09.03.2023, не аргументував, яким саме чином такі обставини об`єктивно перешкодили вчасному поданню апеляційної скарги.

З приводу твердження ГУ ДПС у м. Києві про те, що ряд працівників звільнилися, а на новопризначених значно збільшилося навантаження, що унеможливлювало своєчасне подання апеляційної скарги, судова колегія зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аргументи Відповідача-1 про впровадження карантинних обмежень в якості перешкод для подання апеляційної скарги в межах установлених КАС України строків судова колегія оцінює критично, оскільки всупереч вимог абз. 2 п. 3 Прикінцевих положень КАС України ГУ ДПС у м. Києві не обґрунтовано, яким чином несвоєчасне подання апеляційної скарги зумовлене обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Посилання Скаржника на необхідність врахування судом апеляційної інстанції ухвал Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №826/3440/17, від 22.11.2018 у справі №826/18040/17 та від 26.11.2018 у справі №826/1392/17 є помилковим, оскільки в силу ч. 5 ст. 242 КАС України обов`язковими для застосування судами є позиції Верховного Суду, висловлені у постановах, а не в ухвалах.

Твердження Апелянта про гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає помилковим у контексті спірних правовідносин з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі «Устименко проти України» зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Лелас проти Хорватії», відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ГУ ДПС у м. Києві строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду від 07.11.2022. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеєр проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Указана позиція узгоджується й з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.12.2021 у справі № 620/4510/20.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Щодо заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору суд апеляційної інстанції зауважує, що апеляційна скарга ГУ ДПС у м. Києві на додаткове рішення від 07.11.2022 з підстав ненадання документу про сплату судового збору без руху не залишалася, а відтак у межах цього апеляційного провадження відсутні підстави для розгляду такого клопотання.

Керуючись ст. ст. 121, 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Америцій» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

М.І. Кобаль