Рішення

від 27.03.2023 по справі 761/528/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/528/23

Провадження № 2/761/5247/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

27 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., за участю секретаря судових засідань Каніковського Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «Будівельно-Монтажна фірма «Бар`єр» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2023 року позивач звернувся до суду із позовом до ПП «Будівельно-Монтажна фірма «Бар`єр» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

У своїй позовній заяві просив суд стягнути з приватного підприємства «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА ФІРМА «БАР`ЄР», код за ЄДРПОУ 34774188, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 8 кв. 64 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 35 233,33 гривень заробітної плати, 4 760,07 гривень компенсації за невикористану відпустку, 32 900 гривень середнього заробітку за порушення встановлених статтею 116 КЗпП України строків розрахунків при звільненні (всього - 72 893,40 гривень).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 29 червня 2021 року по 01 серпня 2022 року перебував у трудових відносинах із приватним підприємством «БУДІВЕЛЬНО- МОНТАЖНА ФІРМА «БАР`ЄР», працюючи на посаді інженера-технолога. Наказом від 01.08.2022 року № 18/п/тр-22-00000246 позивача було звільнено на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін) на підставі поданої ОСОБА_1 заяви від 29.07.2022 року. Разом з тим, оскільки у день звільнення відповідач в порушення вимог ст. 116 КЗпП України не розрахувався з ним та не виплатив усі належні йому суми, тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою від 16.01.2023 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Позивач та його представник до судового засідання не з`явилися, але надали до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримали, не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, свого представника до суду не направив, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшло.

Разом із тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі положень ст. 280 та у відповідності до ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 починаючи з 29.06.21 року працював на посаді інженера-технолога в ПП «Будівельно-монтажна фірма «Бар`єр», про що свідчать записи у трудовій книжці ОСОБА_1 .

Наказом від 01.08.2022 року №18/п/тр-22-00000246 позивача ОСОБА_1 було звільнено з посади інженера-технолога ПП «Будівельно-монтажна фірма «Бар`єр» в порядку п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін) на підставі поданої позивачем заяви від 29.07.2022р. Разом із копією наказу про звільнення ОСОБА_1 було надіслано оригінал трудової книжки.

Як вбачається з наданої виписки з банківського рахунку, відкритого на ім`я позивача ОСОБА_1 остання зарахована сума по зарплатній платі ПП «Будівельно-монтажна фірма «Бар`єр» датована 22.02.2022 року у розмірі 3099,25 грн.

Відповідно до електронної Довідки форми ОК-5 Пенсійного фонду України вбачається, що посадовий оклад позивача із липня місяця 2021 року становить 6400,00 грн. за місяць, із грудня місяця 2021 року - 7000,00 грн. за місяць.

В день звільнення, тобто 01.08.2022 року та в подальшому відповідач не провів розрахунки із позивачем при звільнені. Зокрема Відповідачем не виплачена заробітна плата за березень-липень місяць 2022 року із розрахунку 7000,00 грн. на місяць, що по день звільнення (01 серпня 2022 року) складає - 35233,33 грн.

За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Положеннями ст. ст. 1, 2, 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 №95, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що відповідно до мети цієї Конвенції термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано. Ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» та ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ч.1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Як вказано у ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки. Аналогічна норма міститься у ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Проте, відповідачем не здійснено виплату заробітної плати за 21 день не використаної щорічної оплачуваної відпустки в розмірі 4 760,07 гривень (виходячи із загального розміру заробітної плати за попередній рік в розмірі 81 600 гривень та середнього розміру заробітної плати 226,67 гривень за день).

За змістом ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Згідно п. 8 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Оскільки станом на 26 грудня 2022 року розрахунки при звільнені відповідачем із позивачем не проведені, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток в розмірі 7 000 гривень на місяць (виходячи із розміру виплаченої заробітної плати за попередні два місяці перед звільненням у 7 000 гривень у відповідності до вимог Порядку визначення розміру середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95р.), що становить 32 900 гривень, та який складається із:

6 766,67 гривень - середній заробіток за серпень 2022 року;

21 000 гривень - середній заробіток за вересень-листопад 2022 року;

5 133,33 гривень - середній заробіток за грудень 2022 року.

Таким чином, загальний розмір коштів, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача у зв`язку із затримкою відповідачем розрахунків при звільненні становить 72 893,40 гривень, який складається із:

35 233,33 гривень заробітної плати;

4 760,07 гривень компенсації за невикористану відпустку;

32 900 гривень належного до виплати середнього заробітку за порушення встановлених ст. 116 КЗпП строків розрахунків при звільненні.

При цьому, судом приймається до уваги наданий позивачем розрахунок оскільки він перевірений судом і є правильним. Зворотного стороною відповідача не доведено.

На підставі наведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП «Будівельно-Монтажна фірма «Бар`єр» про стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню.

У порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн..

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282,352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПП «Будівельно-Монтажна фірма «Бар`єр» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути із приватного підприємства «Будівельно-Монтажна фірма «Бар`єр», код за ЄДРПОУ 34774188, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 8 кв. 64 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 35 233,33 гривень заробітної плати, 4 760,07 гривень компенсації за невикористану відпустку, 32 900 гривень середнього заробітку за порушення встановлених статтею 116 КЗпП України строків розрахунків при звільненні (всього - 72 893,40 гривень).

Стягнути із приватного підприємства «Будівельно-Монтажна фірма «Бар`єр», код за ЄДРПОУ 34774188, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 8 кв. 64 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

В частині присудження ОСОБА_1 виплати заробітної плати за один місяць рішення суду підлягає негайному виконанню (п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

27 березня 2023 року