Постанова

від 28.03.2023 по справі 711/2082/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/276/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №711/2082/21 Категорія: 307000000 Казидуб О. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіСіренко Ю.В., Гончар Н.І.секретар Зінченко Ю.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі ОСОБА_2 (скаржник), Обслуговуючий кооператив «Автокооператив «Колос»,

треті особи - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О., Черкаська міська рада,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 адвоката ДмитренкаР.М.на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 23.09.2022 (повний текст складено 04.10.2022, суддя в суді першої інстанції Казидуб О.Г.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив «Колос», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк Алла Олександрівна, Черкаська міська рада, про визнання права власності в порядку спадкування за законом та скасування рішення правління автокооперативу,

в с т а н о в и в :

у квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила, з урахуванням зроблених доповнень у заяві, яка надійшла до суду 15.09.2021, визнати незаконним та скасуватирішення Правління Автокооперативу «Колос», яке оформлене Протоколом засідання членів правління Автокооперативу «Колос» № 15 від 23.12.2020 та затверджене Рішенням Зборів уповноважених Автокооперативу «Колос» від 25.09.2021, яке оформлене Протоколом № 11 від 25.09.2021 в частині відмови ОСОБА_1 у прийнятті її в члени Автокооперативу «Колос», визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 в ОК «Автокооператив «Колос».

В обґрунтування вказано на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_3 , після смерті якого Приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О. була відкрита 15.04.2020 спадкова справа, заведено на підставі заяви про прийняття спадщини дружини спадкодавця ОСОБА_1 та дочки ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_3 був власником гаражу № НОМЕР_1 в Обслуговуючому кооперативі «Автокооператив «Колос». Однак, в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину, яка складається з вказаного майна, позивач отримати не змогла.

Так 12.02.2021 приватним нотаріусом було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій з підстав того, що з поданих спадкоємцем документів для оформлення спадкових прав на гараж, відсутні документи, які посвідчують право власності з відповідною реєстрацією права власності та технічної документації на вищезазначений гараж, на підставі яких можливо видати свідоцтво про право на спадкування за законом.

Вказує, що спірний гараж належав спадкоємцеві, як члену Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив «Колос», де знаходиться гараж, що підтверджується, зокрема, наявністю членської книжки на його ім`я та регулярною сплатою членських внесків.

Факт прийняття (членства) ОСОБА_3 в Автокооперативі «Колос» засвідчується Листом Вих. № 10 від 01.12.2010, Листом № 8 від 03.03.2021, Довідкою Вих. № 9 від 03.03.2021, виданими Автокооперативом «Колос», про те, що ОСОБА_3 був користувачем гаража № НОМЕР_2 . Гараж розміщений на земельній ділянці, площею 3,6306 га, кадастровий №7110136400:03:016:0225.

Будучи членом кооперативу ОСОБА_3 за життя в травні 1992 року, що підтверджується Технічним паспортом на гараж № НОМЕР_1 (графа рік забудови травень 1992 року), здійснив власними силами та коштами будівництво гаража № НОМЕР_1 та по день смерті ним користувався.

Згідно статуту Автокооперативу «Колос» вбачається, що гаражі є власністю членів кооперативу, які мають право володіння, користування, розпорядження ними. Власник гаража має право продажу або дарування його на підставі в установленому законом порядку. У разі смерті члена кооперативу гараж переходить у власність його спадкоємців у встановленому законом порядку.

Щодо правового обґрунтування позовної вимоги про визнання незаконним та скасування Рішення Правління Автокооперативу «Колос», яке оформлене Протоколом засідання членів правління Автокооперативу «Колос» № 15 від 23.12.2020 та затверджене Рішенням Зборів уповноважених Автокооперативу «Колос» від 25.09.2021, яке оформлене Протоколом № 11 від 25.09.2021, в частині відмови ОСОБА_1 у прийнятті її в члени Автокооперативу «Колос», зазначає про те, що оспорювань рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог законодавства.

Так згідно вказаного рішення підставою для відмови в прийнятті позивача в члени ОК «Автокооператив «Колос» стало те, що ОСОБА_3 не був членом автокооперативу, а був лише фактичним користувачем гаража № НОМЕР_1 .

Однак це не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_3 мав членську книжку та регулярно вносив членські платежі.

Крім того, серед повноважень Правління кооперативу не має повноважень розглядати заяви про вступ нових членів та вихід чи виключення членів авто кооперативу, що відноситься до компетенції загальних зборів членів кооперативу.

Також був відсутній кворум для затвердження рішення від 25.09.2021. Так згідно довідки ОК «Автокооперативу «Колос» він має 944 члени. У той же час, при прийнятті Рішення від 25.09.2021 брали участь лише 54 особи, які не надали доказів наявності права представляти інтереси усіх 944 членів кооперативу.

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 23.09.2022 позовні вимоги у справі задоволено з посиланням на те, що вони належним чином обґрунтовані, адже позивач довела, що спадкодавцеві за життя належав гараж в автокооперативі, який увійшов до складу спадщини, яку вона прийняла у встановленому порядку, при цьому рішення авто кооперативу про відмову в прийнятті у члені ОСОБА_1 прийнято з порушеннями норм закону.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_2 адвокат ДмитренкаР.М.подав 19.01.2023 через відділення поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі в частині вирішення позовних вимог про оскарження рішення правління авто кооперативу, а позовні вимоги про визнання права власності на майно в порядку спадкування відхилити. Скаржник зазначає, що спір щодо скасування рішення правління автокооперативу має розглядатися судом господарської юрисдикції, що вбачається з наведеної практики ВС. Суд не встановив, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя належним чином оформив своє право власності на спірний гараж. Також суд не з`ясував чи ОСОБА_3 належним чином сплачував пайові внески. Скаржник зауважує, що 23.12.1991 ОСОБА_3 написав заяву про прийняття його в члени кооперативу, а в травні 1992 року побудував спірний гараж, що важко припустити. Суд не встановив за які кошти і ким здійснювалося будівництво спірного гаража. Суд не врахував, що ОСОБА_3 був лише користувачем гаража.

У відзиві на апеляційну скаргу сторона позивача просила суд апеляційну скаргу відхилити, як незаконну та необґрунтовану, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що згідно свідоцтва про Смерть Серії НОМЕР_3 , виданого Черкаським міським відділом ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

22.02.2021 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж № НОМЕР_1 в «Автокооперативі «Колос» в м. Черкаси (місцезнаходження якого: м. Черкаси, вул. Бидгощська, 84) після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , 1955 р.н., померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане майно.

Так указаним приватним нотаріусом заведена спадкова справа №31/23020 після смерті ОСОБА_3 , 1955 р.н., померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав у АДРЕСА_1 , на підставі заяви про прийняття спадщини дружини спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У матеріалах спадкової справи також є заява про прийняття спадщини від 16.09.2020 від імені дочки спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З поданих спадкоємцем ОСОБА_1 документів для оформлення спадкових справ на гараж № НОМЕР_1 в «Автокооперативі «Колос» в м. Черкаси вбачається, що відсутні документи, які посвідчують право власності спадкодавця та технічна документація на вищезазначений гараж.

При цьому в матеріалах справи є заява ОСОБА_3 від 23.12.1991, адресована на ім`я Голови автокооперативу «Колос», в якій він просить прийняти його в члени автокооперативу «Колос» та виділити ділянку під будівництво гаража. Зобов`язався дотримуватися Статуту автокооперативу та виконувати правила та вимоги внутрішнього розпорядку.

Також наявна копія Членської книжки на ім`я ОСОБА_3 , видана 18.02.1993 Головою Автокооперативу «Колос». З даної книжки вбачається, що в період з 1991 року по 2020 рік ОСОБА_3 сплачувалися членські внески, що також підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру.

Згідно довідки КП «ЧООБТІ» № 20779 о від 24.02.2021 по даним КП «ЧООБТІ» станом на 01.01.2013 право власності на гараж № НОМЕР_1 в автокооперативі «Колос» в м. Черкаси не зареєстровано.

Як вбачається з Довідки № 9 від 03.03.2021, виданої Автокооперативом «Колос» на адвокатський запит від 20.02.2021 № 3/ю, ОСОБА_3 був користувачем гаража № НОМЕР_1 . Гараж розміщений на земельній ділянці площею 3,6306 га, кадастровий номер 7110136400:03:016:0225.

Відповідно до Технічного паспорту на гараж (машино-місце) № НОМЕР_1 , виготовленого станом на 26 .02.2021 ТОВ «ГЕТ Текнолоджі» на замовлення позивача ОСОБА_1 , в Автокооперативі «Колос» за адресою м. Черкаси, вул. Бидгощська № 84 знаходиться гараж № НОМЕР_1 , який споруджений в травні 1992 року.

Рішенням Черкаської міської ради від 05.10.2004 № 7-14 про надання автогаражному кооперативу «Колос» земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_2 затверджено проект відведення земельної ділянки автогаражному кооперативу «Колос» по АДРЕСА_2 ; надано автогаражному кооперативу «Колос» земельну ділянку площею 1433 кв.м. по АДРЕСА_2 в оренду на 49 років під існуючі гаражі за рахунок землекористування Черкаського обласного дочірнього підприємства «Черкаситурист». За основним цільовим призначенням земельну ділянку віднести до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. За функціональним використанням земельну ділянку віднести до земель транспорту, зв`язку.

27.04.2005 між Черкаською міською радою та автогаражним кооперативом «Колос», який діє на підставі статуту, зареєстрованого у виконкомі міської ради 06.01.2005 №10261050001001193, укладено Договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.1.1 цього Договору, орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 05.10.2004 №7-14 надає, а орендар приймає земельну ділянку площею 1433 кв.м. по АДРЕСА_2 , в строкове платне користування під існуючі гаражі за рахунок землекористування Черкаського обласного дочірнього підприємства «Черкаситурист». За цільовим призначенням земельна ділянка відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та ін.. призначення.

Відповідно до п.2.1., п. 2.2. Договору, в оренду (без права передачі її в суборенду) передається земельна ділянка площею 1433 кв.м. За функціональним використанням земельна ділянка відноситься до категорії земель транспорту та зв`язку. На земельній ділянці знаходяться такі об`єкти нерухомого майна та інфраструктури боксові гаражі.

Відповідно до п. 3.1. Договору, Договір укладено до 05.10.2053.

27.04.2005 Черкаська міська рада в особі міського голови Волошина А.Б. та голова правління авто гаражного кооперативу «Колос» в особі Соломка М.Ф, склали Акт приймання-передачі земельної ділянки про наступне: Орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 05.10.2004 № 7-14 передав, а Орендар прийняв в оренду на 49 років земельну ділянку по АДРЕСА_2 під існуючі гаражі.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 96721461 від 08.09.2017, земельна ділянка з кадастровим номером 7110136400:03:016:0014 площею 0,1433 га за адресою АДРЕСА_3 , земельна ділянка на підставі Договору оренди землі, серія та номер б/н, виданого 27.04.2005, передається в оренду без права передачі її в суборенду, під існуючі гаражі, за рахунок землекористувача Черкаського обласного дочірнього підприємства «Черкаситурист». Строк дії 05.10.2053, з правом пролонгації. Орендодавець: Черкаська міська рада, Орендар: Автокооператив «Колос».

Також у матеріалах справи є Рішення Виконавчого комітету Придніпровської районної ради народних депутатів м. Черкаси № 165 від 20.06.1990 про створення та формування Автокооперативу «Колос».

Як вбачається з повідомлення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органі ради від 15.03.2021 № 3690-01-21, на адвокатський запит, у документах Черкаської міської ради та її виконавчого комітету, які зберігається у архівному відділі, рішення виконкому Черкаської Ради народних депутатів від 20.06.1990 № 166 про виділення земельної ділянки Автокооперативу «Колос» відсутнє.

Зі Статуту Аквтокооперативу «Колос», затвердженого Загальними зборами Автокооперативу «Колос» (Протокол № 7 від 19.11.2016), вбачається, що Автокооператив «Колос» створений та діє на підставі Конституції України «Про кооперацію», інших законодавчих актів України та цього статуту і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Місцезнаходження кооперативу: 18003, Україна, м. Черкаси, вул. Бидгощська, 84. Тип кооперативу обслуговуючий кооператив.

Відповідно до п. 2.1 Статуту, Кооператив є громадською неприбутковою організацією громадян, що добровільно об`єдналися для спільної роботи по: задоволенню потреб членів кооперативу в зберіганні приватних транспортних засобів і обладнання гаражів за власні кошти членів кооперативу; надання допомоги членам кооперативу в правильній експлуатації автотранспорту, гаражів, підсобних приміщень, інвентарю кооперативу, додержання правил екології і захисту природи; вихованню в членів кооперативу високої дисциплінованості та відповідальності при управління автотранспортними засобами.

Відповідно до п. 5.1. Статуту, членом кооперативу може бути громадянин, який досяг 16-ти річного віку, виявив бажання і здатний своєю працею брати участь у виконанні завдань, покладених на кооператив, має приватний транспортний засіб та подав письмову заяву про вступ до кооперативу, постійно проживає і зареєстрований на території м. Черкаси або з інших територій України, при набутті права власності на гараж по спадковості, даруванні та інше. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу або відмови затверджується на загальних зборах його членів або уповноважених.

Відповідно до п.5.2. Статуту, гаражі є власністю членів кооперативу, які мають право володіння, користування, розпорядження ними.

Відповідно до п. 5.4. Статуту, в разі смерті члена кооперативу гараж переходить у власність його спадкоємців у встановленому законом порядку.

Згідно Витягу з Протоколу №10 від 08.10.2019 відбулося засідання членів правління Автокооперативу «Колос». З даного Протоколу вбачається, що голова А/К Тарануха В.Г. доповів, що 01 жовтня цього року йому затефонувала громадянка ОСОБА_1 і повідомила про те, що ОСОБА_3 будучи фактичним користувачем гаража № НОМЕР_1 хоче перевести на неї гараж. Він їй відповів, що завтра, тобто 02 жовтня, його не буде, що він доручить бухгалтеру зробити це переоформлення. Після він зателефонував бухгалтеру і повідомив, що необхідно зробити по переоформленню гаража. На даному засіданні вирішили заяву ОСОБА_3 залишити без розгляду та відмовити ОСОБА_1 у прийнятті її в члени А/К.

Відповідно до Витягу з Протоколу № 12, 30.09.2020 відбулося засідання членів правління Автокооперативу «Колос». З даного Протоколу вбачається, щоголова А/К Тарануха В.Г. доповів, щона території А/К є гараж № НОМЕР_1 фактичним користувачем якого був ОСОБА_3 . За інформацією його дочки ОСОБА_2 він помер. На підставі цього, у зв`язку з його смертю і так як ОСОБА_3 був фактичним користувачем гаража № НОМЕР_1 , стоїть питання користування гаражем. На даному засіданні вирішили у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 припинити факт користування гаражем № НОМЕР_1 , опечатати та закрити назовні навісним замком.

Відповідно до Витягу з Протоколу № 4, 28.04.2021 відбулося засідання членів правління Автокооперативу «Колос» на якому член правління ОСОБА_4 довів до відома, що в авто кооперативі не впорядковані архівні документи. При вирішенні деяких питань по діяльності авто кооперативу вони не можуть знайти ніяких даних. Виникає необхідність провести службове розслідування. На даному засіданні вирішили провести службове розслідування з часу створення авто кооперативу по теперішній час.

Як вбачається з Акту від 11.08.2021, на виконання Наказу від 04.05.2021 комісією в складі голови комісії Грицишин М.І., членів комісії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 проведено службове розслідування на предмет наявності архівних документів, їх оформлення з часу створення авто кооперативу з 1990 року і по теперішній час. Комісією було оглянуто приміщення де зберігається архівний фонд, всі папери, які стосуються господарської діяльності і не виявлено жодних рішень про прийняття громадян які отримали місце для будівництва гаражів в члени авто кооперативу та їх виходу. Так не знайдено і рішення про прийняття ОСОБА_3 в члени авто кооперативу. У Держархів документи не передавались.

Позивач у справі з метою захисту своїх прав на спадкове майно у виді 1 / 2 частини гаража в автокооперативі, який належав її чоловіку ОСОБА_3 , звернулася до суду з цим позовом. Також нею були заявлені інші позовні вимоги, які, фактично, є похідними від зазначених, про скасування рішення правління автокооперативу щодо відмови у прийнятті позивача в члени кооперативу.

Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); ст. 1217 ЦК України - спадкування здійснюється за заповітом або за законом; ст. 1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; ч.1 ст.1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи; ст.1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки; ч. 5ст. 1268 ЦК України- незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України cпадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Така заява подається протягом 6 місяців з моменту відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).

Крім того, як зазначено в п.23постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Апеляційний суд приймає вважає , що спадкодавець ОСОБА_3 за життя був членом автокооперативу, що підтверджується даними його членської книжки та доказами сплати членських внесків.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про кооперацію» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

При цьому ОСОБА_3 23.12.1991 подавалась заява про вступ голові автокооперативу «Колос».

Отже мають бути відхилені апеляційні доводи скаржника про те, що суд не з`ясував чи ОСОБА_3 належним чином сплачував пайові внески, адже вказана обставина за відсутності рішення автокооперативу про припинення членства особи (п.5.1 Статуту) правового значення не має та сама по собі участі особи в кооперативі не припиняє.

Відповідно до ст. 19-1 ЗУ «Про кооперацію» член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

До 05.08.1992 законодавство не передбачало процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Так постановою КМУ від 05.08.1992 №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення», яка втратила чинність 30.12.2004, було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, при цьому введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності, збудованих до 05.08.1992, не передбачалося.

Належним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Аналогічна правова позиція висловлена ВС у постановах від 15.07.2019 у справі №263/8226/16-ц та від 01.04.2020 у справі № 760/1651/16-ц.

Таким чином право власності ОСОБА_3 , як члена Автокооперативу «Колос», на час його виникнення на спірний гараж, будівництво якого було завершене у травні 1992 року, не вимагало обов`язкової реєстрації.

Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про кооперацію» пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу. Право власності членів кооперативу - фізичних осіб на свою загальну частку успадковується.

За положеннями п.5.2 Статуту гаражі є власністю членів кооперативу, а відповідно до п.5.4 Статуту в разі смерті члена кооперативу гараж переходить у власність до його спадкоємців.

Відтак, відповідне майно ввійшло до складу спадщини ОСОБА_3 , яку прийняла у визначеному законом порядку позивач, що свідчить про обґрунтованість її позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно. При цьому у нотаріальному порядку відповідне право особа оформити не змогла через відсутність правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця.

Посилання скаржника на те, що суд не встановив, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя належним чином оформив своє право власності на спірний гараж, побудував його за власні кошти, а також те, що є сумнівними обставини щодо будівництва гаража спадкодавцем за короткий проміжок часу, за наявності положень статуту кооперативу про наявність права власності в члена кооперативу на відповідне майно, не можуть свідчити про необґрунтованість заявлених у справі позовних вимог, оскільки належним та допустимих доказів, на підставі яких суд міг би прийти до протилежних висновків стороною відповідача не надано.

Вказівка у поданій апеляційній скарзі про те, що суд не врахував, що ОСОБА_3 був лише користувачем гаража, про що вказано у відповідному листі кооперативу, апеляційним судом відхиляється, оскільки сам факт членства особи з наданням членської книжки в автокооперативі та сплати нею членських внесків свідчить про прийняття в кооператив та, в аспекті положень п.5.2 Статуту, виникнення права власності на гараж.

Що стосується вирішення судом позовних вимог про скасування рішення правління автокооперативу про відмову у прийнятті позивача до його членів, датованого 23.12.2020, апеляційний суд приймає до уваги такі обставини.

Так у порядку спадкування після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 позивач стала власником 1 / 2 частини гаража № НОМЕР_1 в ОК «Автокооператив «Колос», про що вказано вище по тексту цієї постанови.

Відтак можуть бути підстави стверджувати про те, що позивач ОСОБА_1 може бути прийнята в члени відповідного кооперативу, оскільки має у власності майно, яке належало попередньому власнику, що за життя був членом автокооперативу.

Такі висновки відповідають положенням п.5.2, п.5.4 Статуту ОК «Автокооператив «Колос».

При цьому апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до Статуту даного кооперативу, рішення про прийняття нових членів вирішується виключно загальними зборами, та серед повноважень Правління не передбачено права на розгляд заяв про вступ нових членів та виключення їх зі складу, виходячи з наступного.

З п.5.1 Статуту вбачається, що рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу або відмову затверджується на загальних зборах його членів або уповноважених.

Гл. 6 Статуту зокрема передбачено, що органами управління кооперативом є загальн6і збори членів кооперативу (збори уповноважених), правління кооперативу та голова кооперативу. У кооперативі, що налічує понад 100 членів, в процесі роботи між загальн6ими зборами скликаються збори уповновжених, які обирають по одному уповноваженому від 10-15 членів кооперативу строком на 5 років по окремій формі. Склад уповноважених уточнюється щорічно на звітних зборах.

Таким чином, рішення про прийняття особи в члени кооперативу може бути прийнято і зборами уповноважених осіб, про що прямо зазначено в Статуті.

Отже відповідні висновки суду першої інстанції про відсутність компетенції зборів уповноважених на прийняття оспорюваного позивачем рішення є необґрунтованими.

При цьому колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем - ОК «Автокооператив «Колос» не надано суду жодних належних та допустимих доказів про те, що ті 54 уповноважені особи, яки приймали участь в постановленні оспорюваного рішення кооперативу дійсно є уповноваженими особами які мають право представляти інтереси 944 членів кооперативу і число присутніх на зборах уповноважених осіб дійсно становило 2/3 частини від загальної кількості уповноважених осіб, що необхідні для прийняття рішення, яке відповідає вимогам закону та Статуту.

Не можна погодитися з доводами скаржника про те, що спір щодо скасування рішення правління автокооперативу має розглядатися судом господарської юрисдикції, з урахуванням такого.

У статті19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна, або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Звідси можна дійти висновку, що загальні (цивільні) суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Іншими словами, законодавець запровадив такі правила розмежування юрисдикції судів: загальна (цивільна) юрисдикція є всеохоплюючою; якщо справа не віднесена до юрисдикції інших (адміністративних чи господарських) судів, то вона підлягає розгляду загальним (цивільним) судом. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Натомість юрисдикцію адміністративних чи господарських судів у спрощеному вигляді можна визначити так: перші мають повноваження вирішувати публічно-правові спори, а другі спори, що виникають при здійсненні господарської діяльності.

ВПВС неодноразово у своїх постановах вказувала критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівкау законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Адже Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29квітня 1988 року у справі «Белілос проти Швейцарії»); юрисдикцію судумає визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії»).

У даному випадку наявний спір щодо відмови в прийнятті особи до членів кооперативу, відтак, корпоративні правовідносини між сторонами ще не виникли, отже вести мову про господарський характер спору підстав не має.

При цьому апеляційний суд приймає до ваги, що в постанові ВП ВС від 14.05.2020 у справі №761/22513/15-ц вказано, що за змістом положень статті 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України «Про кооперацію»).

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12 ЗУ «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Отже визначальне значення має саме факт членства особи в кооперативі для визначення характеру наявних правовідносин, як таких, що є корпоративними.

За обставин цієї справи позивач членства у ОК «Автокооператив «Колос» не набула, отже вирішення відповідного спору віднесено до юрисдикції загального суду.

Посилання скаржника на практику ВС з даного питання є необґрунтованим, адже у наведених ним справах мав місце спір члена кооперативу з приводу тих чи інших рішень чи дій кооперативу, в той час як у даній справі позивач, не будучи прийнятою до кооперативу та не маючи корпоративних прав, оспорює рішення його правління.

Одночасно апеляційний суд приймає до уваги, що при розгляді по суті позовних вимог у цій справі в редакції заяви про їх збільшення, яка надійшла до суду 15.09.2021, суд першої інстанції допустив порушення положень ст. 188 ЦПК України щодо правил об`єднання позовів, адже позовні вимоги про визнання права власності у порядку спадкування та позовні вимоги про скасування рішення правління кооперативу не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами (ч.1 ст.188 ЦПК України).

Однак вказані порушення судом першої інстанції процесуального законодавства за вимогами ч.3 ст.376 ЦПК України не є обов`язковими підставами для скасування рішення суду в ході апеляційного перегляду за умови правильного вирішення вказаних спорів по суті , що судом першої інстанції виконано.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Отже рішенняПридніпровського районногосуду містаЧеркаси від23.09.2022у данійсправі слідзмінити вчастині мотивіввирішення позовнихвимог про скасування рішення правління автокооперативу, які викласти в редакції даної постанови апеляційного суду.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, що подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п ос та но ви в :

апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 23.09.2022 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив «Колос», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк Алла Олександрівна, Черкаська міська рада, про визнання права власності в порядку спадкування за законом та скасування рішення правління автокооперативу - змінити вчастині мотивіввирішення позовнихвимог про скасування рішення правління автокооперативу, виклавши їх в редакції даної постанови апеляційного суду.

У решті рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 23.09.2022 у даній цивільній справі залишити без змін.

Судові витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за особою, що подала апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 29.03. 2023.

Суддя-доповідач

Судді