Постанова

від 28.03.2023 по справі 233/893/23

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Код суду 233 № 233/893/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року cуддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Кожевник О.А., за участю секретаря судового засідання Колеснікової М.М., прокурора Топалової Г.В., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Стещенка С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення які надійшли з Управляння стратегічних розслідувань в Донецькій області стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Романівка, Костянтинівського району, Донецької області, громадянина України, який займає посаду керівника МКП «Комунтранс», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом №8 від 14.02.2023 ОСОБА_1 , будучи депутатом Костянтинівської міської ради та керівником МКП «Комунтранс» згідно п.п. «б» п. 1, п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальним за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, усупереч вимогам ч. 1 ст. 46 вказаного Закону подав 30.03.2021 завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, на суму 809 957,87 грн., що відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 1726КУпАП.

Відповідно до постанови Костянтинівської міської територіальної виборчої комісії Краматорського району Донецької області від 17.11.2020 №105 ОСОБА_1 зареєстровано депутатом Костянтинівської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 вказаного Закону депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що на депутатів місцевих рад поширюється вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Також на підставі розпорядження Костянтинівського міського голови від 02.08.2022 №99-лс ОСОБА_1 призначено на посаду начальника міського комунального підприємства «Комунтранс».

Відповідно доп.п.1,2Форми деклараціїособи,уповноваженої навиконання функційдержави абомісцевого самоврядування,затвердженої рішеннямНАЗК від10.06.2016№ 3,форма деклараціїособи,уповноваженої навиконання функційдержави абомісцевого самоврядування,складається зправил заповненняформи деклараціїта шістнадцятирозділів,у якихсуб`єктдекларування зазначаєінформацію просебе,членів своєїсім`ї,інших осібта об`єктидекларування згідноіз ЗакономУкраїни "Прозапобігання корупції".На початкудекларації розміщуєтьсятекст такогозмісту:"Правилазаповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

На початку заповнення Декларації ОСОБА_1 ознайомився з Правилами заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про що проставив відповідну відмітку.

Крім того, після заповнення всіх розділів вказаної декларації він ознайомився із внесеними до неї відомостями та проставив відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подав цю декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Згідно з ч. 1 ст. 51-3 Закону № 1700-VII повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

За результатами проведеної Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) повної перевірки Декларації, поданої ОСОБА_1 , складено довідку від 16.11.2021 № 787/21 та Обгрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, затвердженого 18.11.2021

Відповідно до вказаного Обґрунтованого висновку ОСОБА_1 у Декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 809 957,87 грн., що становить розмір від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату її подання.

Усупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700-УІІ ОСОБА_1 під час заповнення у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» Декларації не зазначив відомостей про земельну ділянку загальною площею 868 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1412600000:00:02060931, яка належить на праві приватної власності суб`єкту декларування.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру 20.01.2016 на ім`я суб`єкта декларування зареєстровано право приватної власності на зазначену земельну ділянку.

Згідно з інформацією Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України вартість земельної ділянки станом на 20.01.2016 може становити від 585 900,00 грн.

Також суб`єкт декларування не зазначив відомостей про земельну ділянку загальною площею 487 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1412600000:00:021:0727, яка перебувала у суб`єкта декларування в оренді.

Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02.12.2019 на підставі договору оренди землі від 02.12.2019 б/н за суб`єктом декларування зареєстровано право оренди земельної ділянки.

Відповідно до договору оренди землі від 02.12.2019 б/н нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 224 057,87 грн.

Отже, недостовірні відомості у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» Декларації відрізняються від достовірних на суму 809 957,87 гривень.

Враховуючи викладене, уповноважені органи на складання корупційного протоколу дійшли висновку про те, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Костянтинівської міської ради та керівником МКП «Комунтранс», є відповідно до п. п. «б» п. 1, п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, у порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700-VII шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК відповідної форми 30.03.2021 подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, які і відрізняються від достовірних на суму 809 957, 87 грн., тобто на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання цієї декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 1726 КУпАП.

У судовому засіданні прокурор вважав, що винуватість ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченою ч. 4 ст. 172-6 КУпАП доведена в повному обсязі матеріалами перевірки та знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні. Зазначила, що право власності після здійснення правочину купівлі продажу земельної ділянки не було перереєстровано на іншу особу. В реєстрі ДЗК (Державного земельного кадастру), яке є офіційним джерелом інформації, право власності зареєстровано з 2016 року за ОСОБА_1 . Довідка про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2020 рік поданої ОСОБА_1 підтверджує, що суб`єктом декларування ОСОБА_1 подано недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 809 957,87 грн. Зазначила, що датою виявлення правопорушення слід вважати дату складання протоколу. З огляду на вищевикладене, просила притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив проти обставин правопорушення викладених у адміністративному протоколі, свою провину не визнав. Пояснив, що 12 липня 2012 року він передав у власність (продав), а ОСОБА_2 прийняла у власність (купила) земельну ділянку площею 0,0868 га за адресою: АДРЕСА_2 . Що стосується іншої земельної ділянки зазначив, що постійно нею користувався як прибудинковою ділянкою, потім оформив договір оренди, але згодом припинив право користування вказаною земельною ділянкою. В часовому проміжку це відбувалось через невеликий час точної дати не пам`ятає. Умислу не зазначати цю земельну ділянку, тобто приховувати її оренду не мав, бо фактично користувався нею значний час. Зазначив, що аналогічні відомості надавав уповноваженим особам НАЗК, проте йому не зрозумілі підстави складання вказаного протоколу. Підтримав позицію викладену захисником.

У судовому засіданні захисник заперечував щодо складеного протоколу посилаючись на таке. Доказами володіння земельною ділянкою 1412600000:00:02060931 зазначені відомості з кадастрового реєстру, в той час як правовстановлюючі документи на зазначену ділянку уповноваженим органом надані не були. Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1412600000:00:021:0727 інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформована 17.09.2021 р. на запит ОСОБА_3 містить інформацію про одночасну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за територіальною громадою в особі Костянтинівської міської ради та право оренди земельної ділянки ОСОБА_1 02 грудня 2019 року. Крім того, зазначено, що 07.05.2021 року право оренди земельної ділянки, як інше речове право припинено на підставі додаткової угоди, про що внесені відомості 13.05.2021. Проте ОСОБА_1 набуття вказаного права оренди не реєстрував. З доданих матеріалів вбачається, що за рішенням Костянтинівської міської ради від 28.01.2021 №7/5-56 ОСОБА_4 припинено право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1412600000:00:021:0727, звертає увагу суду, що про припинення договору оренди у вказаному рішенні мова не йшла. З додаткової угоди до договору оренди землі від 02.12.2019 р. без номеру можливо укладеного 07.05.2021 р. вбачається припинення дії договору оренди землі від 02.12.2019 р. з кадастровим номером 1412600000:00:021:0727. Зазначає, що неточності формулювань щодо припинення права користування земельною ділянкою та припинення дії договору призвели до того, що ОСОБА_1 заплутався чи мав він право оренди, коли вже припинено право користування земельною ділянкою. Датою виявлення правопорушення вважав слід рахувати час отримання відомостей з відповідних реєстрів головним спеціалістом ОСОБА_3 , а саме 17.09.2021. Просив закрити провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, враховуючи що шестимісячний строк для накладення адміністративного стягнення, який обраховується з дня його виявлення, передбачений ч. 4 ст. 38 КУпАП, сплинув.

Відповідно до ст. 280 КУпАП,орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як визначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

За приписами ст.62Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі "Надточій проти України" (заява №7460/03), в якому зазначено, що адміністративне правопорушення має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.

Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки під "кримінальним обвинуваченням" у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02).

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року та "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Диспозицією ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, передбачена відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Так, у примітці до статті ч. 4ст.172-6КУпАП, зазначено, що відповідальність за цією статтею настає за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Варто зазначити, що при вирішенні питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, поданій 30.03.2021р., стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, Національне агентство з питань запобігання корупції керувалося терміном "прожитковий мінімум для працездатних осіб" у розмірі, який діяв станом на дату подання декларації.

Відповідно до Закону України"ПроДержавний бюджетУкраїни на2021рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 становив 2270,00 гривень.

Отже, відповідальність за ч. 4 ст.172-6КУпАП у даному випадку настає в разі, якщо недостовірні відомості у декларації особи відрізняються від достовірних на суму від 227 000 гривень до 1 135 000 гривень.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №8 від 14.02.2023р. вбачається, що при визначенні суми розбіжності між достовірними та недостовірними відомостями щодо вартості майна, особа яка складала адміністративний протокол керувалася інформацією наданою з Державного земельного кадастру та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Аналізуючи надані докази доходжу наступного висновку.

Відомості про земельну ділянку 1412600000:00:020:0931 за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,0868 га належать на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі рішення органу місцевого самоврядування Костянтинівської міської ради 27.11.1996 №893. Документ, що посвідчує право державний акт 20.12.1996 ДН б/н.

Однак, ОСОБА_1 на адресу суду надав інформацію, що вказана земельна ділянка 12 липня 2012 року ним була продана ОСОБА_2 , про що свідчить договір купівлі-продажу № 848 посвідчений приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу Землянською В.І. Вказаний договір 12 липня 2012 року зареєстровано в державному реєстрі правочинів за номером 5098311.

Слід зазначити,що відповідно до Цивільного кодексуУкраїни (далі - ЦК) (у редакції до 1 січня 2013 року) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (стаття 657).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (частини третя та четверта статті 334ЦК).

У свою чергу, статтею 182ЦКпередбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до статті 126Земельного кодексу України(далі - Кодекс) (у редакції до 1 січня 2013 року) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

б) свідоцтвом про право на спадщину.

Необхідно також розрізняти державну реєстрацію земельної ділянки від державної реєстрації прав на неї. Це різні процедури та електронні реєстри. Земельні ділянки реєструються в Державному земельному кадастрі, права на них у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, уповноваженою особою не надано допустимого доказу володіння продовж 2020 року ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим номером 1412600000:00:020:0931.

Суд критично відноситься до тверджень ОСОБА_1 щодо того, що він не мав права оренди земельної ділянки, оскільки припинив право користування земельною ділянкою.

З дослідженої в судовому засіданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 02.12.2019 на підставі договору оренди землі від 02.12.2019 б/н за суб`єктом декларування ОСОБА_1 зареєстровано право оренди земельної ділянки. Вказане право оренди земельної ділянки припинено 07.05.2021 р. Відповідно до договору оренди землі від 02.12.2019 б/н нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 224 057,87 грн.

Вказана інформація підтверджує те, що у Декларації за 2020 році ОСОБА_1 повинен був зазначити про таке право у відповідному розділі, проте цього не зробив.

З урахуванням грошової оцінки земельної ділянки вбачається, що сума відомостей, яка б підлягала декларуванню та не задекларована, становить 224057,87 грн., що менше ніж 227000 гривень (100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2021р.), внаслідок чого в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172 - 6 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, суддя вважає недоведеним поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а тому провадження в справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст.172-6КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

На постанову судді може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Суддя О.А. Кожевник