Рішення

від 29.03.2023 по справі 548/571/23

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/571/23

Провадження № 2/548/252/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2023 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання -Манжос Т.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про надання дозволу на будівництво житлового будинку та надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що він ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки кадастровий номер № 5324810100:50:003:1229, площею 0,0600 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка була останнім набута у приватну власність на підставі договору купівлі-продажу від 05.11.2021 року.

Як власник земельної ділянки позивач вирішив здійснити будівництво житлового будинку на вказаній земельній ділянці.

На протязі 2021 та 2022 років позивач особисто звертався до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, де отримував відповіді в усній формі про неможливість видачі дозвільних документів про надання дозволу на будівництво житлового будинку та виготовлення будівельного паспорту у зв`язку з відсутністю нового генерального плану міста.

Так, 06 березня 2023 року позивач звернувся письмово до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області з проханням про надання дозволу для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

06 березня 2023 року на адресу позивача надійшов лист-відповідь Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про відмову позивачу у наданні дозволу на будівництво житлового будинку та будівельного паспорта у зв`язку з відсутністю затвердженого історико - архітектурного опорного плану згідно постанови КМУ від 21.02.2018 року №92 «Про внесення змін до порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності та території історичних ареалів населених місць ».

Так, на думку відповідача «відсутність затвердженого історико - архітектурного опорного плану» є підставою для відмови позивачу в наданні дозволу для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та для відмови у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки.

Ненадання дозволу на будівництво житлового будинку на земельній ділянці, що належить на праві приватної власності позивачеві та на виготовлення будівельного паспорта порушують права позивача.

17.03.2023 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Позивач ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки кадастровий номер № 5324810100:50:003:1229, площею 0,0600 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка була останнім набута у приватну власність на підставі договору купівлі-продажу від 05.11.2021 року.

Як власник земельної ділянки позивач вирішив здійснити будівництво житлового будинку на вказаній земельній ділянці.

На протязі 2021 та 2022 років позивач особисто звертався до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, де отримував відповіді в усній формі про неможливість видачі дозвільних документів про надання дозволу на будівництво житлового будинку та виготовлення будівельного паспорту у зв`язку з відсутністю нового генерального плану міста.

Так, 06 березня 2023 року позивач звернувся письмово до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області з проханням про надання дозволу для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

06 березня 2023 року на адресу позивача надійшов лист-відповідь Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про відмову позивачу у наданні дозволу на будівництво житлового будинку та будівельного паспорта у зв`язку з відсутністю затвердженого історико - архітектурного опорного плану згідно постанови КМУ від 21.02.2018 року №92 «Про внесення змін до порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності та території історичних ареалів населених місць ».

Так, на думку відповідача «відсутність затвердженого історико - архітектурного опорного плану» є підставою для відмови позивачу в наданні дозволу для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та для відмови у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки.

Ненадання дозволу на будівництво житлового будинку на земельній ділянці, що належить на праві приватної власності позивачеві та на виготовлення будівельного паспорта порушують права позивача.

Викладені у позовній заяві обставини, підтверджуються письмовими доказами:

1) копією паспорта громадянина України позивача ОСОБА_1

2) копія довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру № 483463-2020;

2) копією листа Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області № 26 від 06.03.2023.

4) копією договору купівлі-продажу від 05.11.2021.

5) копією інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер № 5324810100:50:003:1229.

6) копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо земельної ділянки кадастровий номер 5324810100:50:003:1229.

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відносини, пов`язані з набуттям громадянами прав на землю та розробленням технічної документації для цього, врегульовані Земельним Кодексом України (далі ЗК України) та Законом України «Про землеустрій».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та іншими законами України.

Статтею 42 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ст. 90 Земельного кодексу України (далі ЗК України), визначено, що власники земельних ділянок мають право, крім іншого, самостійно господарювати на землі та споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ст. 11 ЗУ «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних та міських рад (делеговані повноваження) належить надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ч.2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування», спори про поновлення порушених прав юридичних та фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування вирішуються в судовому порядку.

Ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та іншими законами України.

Відносини, пов`язані з набуттям громадянами прав на землю та розробленням технічної документації для цього, врегульовані Земельним Кодексом України (далі ЗК України) та Законом України «Про землеустрій».

Відповідно до ст. 81 ЗК України, громадяни набувають права власності на земельну ділянку, крім іншого, на підставі придбання за договором купівлі-продажу.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, у тому числі виконання будівельних робіт, встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон України № 3038-VI).

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт, визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок №466), а механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 13.04.2011 №461.

Згідно із статтею 34 Закон України № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються п. 13 Порядку №466 «...повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг».

Статтею 27 Закону України № 3038-VI встановлено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Процедуру оформлення будівельного паспорта забудови земельної ділянки, склад та зміст визначено Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за № 902/19640 (надалі - Порядок № 103).

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України №3038-VI планування, територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частиною першою статті 17 вказаного Закону передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 1 Закону України № 3038-VI генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України № 3038- VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Положеннями частини першої статті 19 Закону України № 3038- VI передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Згідно з положеннями п. 3 частини першої статті 1 Закону України № 3038- VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту,призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України №3038- VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Згідно ч. 6 та 7 ст. 17 Закону України №3038- VI, рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольска міські державні адміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної та міської ради

Відповідно до підпункту 6 пункту "а" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Вищевказані правові норми дають підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Відтак, наміри забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану. При цьому, така підстава відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки як відсутність розробленого та затвердженого нового генерального плану населеного пункту, за наявності чинного генерального плану, враховуючи наявне у позивача право власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення, є неправомірною.

Крім того, позивач не може нести для себе негативне обмеження у використанні своєї приватної власності у зв`язку з відсутністю нового генерального плану населеного пункту, оскільки лише органи місцевого самоврядування мають право розробити та затвердити генеральний план населеного пункту.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодекс України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 Цивільного процесуального кодексу України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання : АДРЕСА_2 ) до виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( код ЄРДПОУ 04057534, адреса знаходження : вул. 1 Травня,4 м. Хорол Лубенського району Полтавської області ) про надання дозволу на будівництво житлового будинку та надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки,- задовольнити.

Зобов`язати виконавчий комітет Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області надати дозвіл ОСОБА_1 на будівництво житлового будинку та надати (видати) ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 29.03.2023 року.

Суддя : О.В. Коновод