Ухвала

від 22.03.2023 по справі 910/6232/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2023 р. Справа№ 910/6232/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

при секретарі судового засідання Нікітенко А.В.

представники учасників справи в судове засідання 22.03.2023 не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" про компенсацію витрат на правничу допомогу

за апеляційною скаргою кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" - ОСОБА_1 та заявою ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Екс-Райт"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольвита",

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1, - Державна організація (установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро"

про визнання недійсними результатів торгів та визнання недійсним договору

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт"

про визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням прийнятої судом заяви про зміну предмета позову) до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс" про визнання недійсними результатів відкритих торгів (електронного аукціону) №UA-EA-2020-03-12-000009-b, проведених 18.03.2020 з використанням електронної торгової системи з реалізації лоту №GL18N016951, оформлених протоколом №UA-EA-2020-03-12-000009-b від 18.03.2020, в частині відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" за кредитним договором від 15.02.2008 №5714/20/8-1, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольвита"; визнання недійсним договору від 22.04.2020 №UA-EA-2020-03-12-000009-b/42/1 про відступлення прав вимоги, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс", в частині відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" за кредитним договором від 15.02.2008 №5714/20/8-1, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольвита".

В процесі розгляду справи судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс" заявлено зустрічний позов про визнання недійсним договору факторингу від 04.09.2014 №98688-23/14-1 та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2014, які укладені між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/6232/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021, у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено частково. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. за реєстровим №811, укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс" судовий збір у сумі 1 051,00 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс" судовий збір у сумі 1 051,00 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, кінцевий беніфіціарний власник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" - ОСОБА_1 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/6232/20 скасувати, справу №910/6232/20 передати для подальшого розгляду Господарському суду Київської області в межах справи №911/1159/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита".

Крім того, на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" - ОСОБА_1 .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2023 заяву ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" - ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/6232/20 задоволено. Приєднано заяву ОСОБА_2 до апеляційної скарги кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" - ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/6232/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" - ОСОБА_1 та заявою ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/6232/20.

Зазначена ухвала мотивована тим, що ухвалене спірне рішення у даній справі, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021, не стосується безпосередньо прав та обов`язків, а також охоронюваних законом інтересів скаржника - кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як єдиного кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт".

21.02.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" надіслано заяву про компенсацію витрат на правничу допомогу, згідно з якою заявник просить суд дану заяву розглянути за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро", задовольнити заяву та стягнути солідарно з кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" - ОСОБА_1 та з кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" - ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Джірінг" понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000,00 грн.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 21.02.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" про компенсацію витрат на правничу допомогу у справі №910/6232/20 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" про компенсацію витрат на правничу допомогу призначено на 07.03.2023 о 12 год. 00 хв.

07.03.2023 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення представника ОСОБА_2 на заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" про компенсацію витрат на правничу допомогу, у якій просив суд відмовити у задоволенні вищенаведеної заяви, а у випадку якщо суд вважатиме наявними підстави для компенсації витрат на правову допомогу - зменшити суму заявлених витрат, як неспівмірну з реальними діями представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро".

Заперечення мотивовані тим, що дії представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" щодо подання заяви про компенсацію витрат на правничу допомогу не містять ознак добросовісності та справедливості в розумінні пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так представник ОСОБА_2 адвокат Чепусов Юрій Андрійович зазначає, що у відзиві представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" відсутні будь-які правові обґрунтування позиції, при цьому, наявні свідомі перекручування фактів, помилки при посиланні на позицію особи, яка подала апеляційну скаргу, припущення та повторення абсолютно безпідставних позицій з попередніх процесуальних документів. Тобто у відзиві відсутні ознаки саме професійної правничої допомоги. Також, скаржник вказує, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро", звертаючись із заявою про компенсацію витрат на правничу допомогу, діяв не у відповідності до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Крім того, скаржник просив суд розгляд заяви здійснювати без його участі.

Судове засідання 07.03.2023 не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючого судді - Владимиренко С.В. з 06.03.2023 по 10.03.2023 на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" про компенсацію витрат на правничу допомогу призначено на 22.03.2023 о 12 год. 20 хв.

Учасники процесу своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені судом шляхом надсилання ухвали від 13.03.2023 на їх електронні адреси.

Згідно з частинами 3, 6, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Доказів зміни електронної пошти учасниками процесу суду не надано.

Таким чином, апеляційний господарський суд повідомив всіх учасників судового процесу про час та місце розгляду справи належним чином. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 у справі №761/14537/15-ц.

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у добровільному порядку. На що також звертає увагу учасників процесу Верховний Суд у своїх ухвалах від 12.10.2022 у справі №910/14311/21, від 12.10.2022 у справі №910/14469/21, від 12.10.2022 у справі №922/2017/17.

Крім того, Верховий Суд в ухвалі від 22.08.2022 у справі №916/2731/21 вказав, що відповідно до Рішення Ради Суддів України від 05.08.2022 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендовано судам, зокрема у випадках, коли адвокат, нотаріус, приватний виконавець, арбітражний керуючій, судовий експерт, державний орган, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального секторів економіки, який бере участь у справі, не має офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - вимагати зареєструвати таку офіційну електронну адресу для подальшого направлення судом процесуальних документів в електронній формі; виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання). Закликано усіх учасників судових проваджень, зокрема - з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки; зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; зареєструватися в підсистемі "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; використовувати функціонал "Електронного кабінету" для ознайомлення з поданими документами в електронній формі.

Також ухвалу Північного апеляційного господарського суд від 13.03.2023 у справі №910/6232/20 розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформація про розгляд справи №910/6232/20 міститься на сайті Судової влади України, які, наразі, є доступним для всіх учасників процесу.

Відповідно до частини 4 статті 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" про компенсацію витрат на правничу допомогу, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з положеннями ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" повідомило про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останнє понесло і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи буде складатись з понесених витрат на правничу допомогу.

19.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" в особі директора Наумова Андрія Євгеновича на підставі Статуту (клієнт) та адвокатом Пінчук Оленою Сергіївною (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги №19-12/2022 (далі - договір), за умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту по справі №910/6232/20, зокрема, в будь-яких судових установах.

Відповідно до пункту 4.1 договору правову допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує в гривнях згідно з виставленим рахунком.

Згідно з пунктом 4.2 договору при розрахунку вартості правової допомоги, вказаної в пункті 4.1 договору, враховується час, фактично витрачений адвокатом на виконання дій, передбачених цим договором із розрахунку тарифу адвоката - 2 000,00 грн/год роботи.

Договір укладено на строк з 19.12.2020 по 19.12.2025 включно (пункт 5.1 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до настання строку, визначеного у пункті 5.1 договору, а в частині розрахунків - до моменту виконання відповідних зобов`язань (пункт 5.2 договору).

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 16.02.2023 №1 до договору адвокат надав клієнту правову допомогу в суді апеляційної інстанції на загальну суму 19 000,00 грн, з яких:

- складання та направлення заяви про дистанційне ознайомлення з апеляційною скаргою кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" ОСОБА_1 по справі №910/6232/20 - 0,5 год;

- формування правової позиції по справі №910/6232/20 - 1 год;

- складання та направлення відзиву на апеляційну скаргу по справі №910/6232/20 - 6 год;

- участь у судовому засіданні по справі №910/6232/20, призначеному на 14.02.2023 о 13:20 - 2 год.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об`єднана палата Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, саме суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим.

Згідно з частинами 4, 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечуючи проти розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач, зокрема, посилається на те, що заявлений розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним з реальними діями представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро".

Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Проте, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" та у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, Верховний Суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (пункт 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

У рішенні від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у пункті 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Отже, суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що надана адвокатом клієнту послуга з формування правової позиції по справі №910/6232/20 (1 год) цілком охоплюються послугою зі складання та направлення відзиву на апеляційну скаргу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.03.2023 у справі №873/88/22.

Разом із тим, послуга щодо складання та направлення відзиву на апеляційну скаргу - 6 години, судом визнається обґрунтованою.

Крім того, час участі та розмір відшкодування в сумі 4 000,00 грн (2 год х 2 000,00 грн) за участь адвоката у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду, призначеного на 14.02.2023, зазначений в акті приймання-передачі наданих послуг від 16.02.2023, не відповідає реальному часу проведення судового засідання та є явно завищеним. Так, як вбачається з протоколу судового засідання від 14.02.2023, судове засідання тривало близько 00 год 45 хв, а саме: з 13 год 39 хв по 14 год 25 хв. З огляду на викладене та враховуючи потрачений адвокатом час на участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, заявлені вимоги про відшкодування, зокрема, 4 000,00 грн за участь в судовому засіданні є не підтвердженими.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, враховуючи наявність клопотання позивача про зменшення розміру правової (правничої) допомоги, беручи до уваги характер спірних правовідносин у цій справі, з огляду на принцип пропорційної та розумності, вважає, що витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню частково на суму 14 000,00 грн.

Верховий Суд у своїй постанові від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 вказав, що суд має надати оцінку обґрунтованості доводів відповідача щодо розподілу судових витрат та заперечень позивача, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, навівши у судовому рішенні відповідне обґрунтування.

Твердження представника ОСОБА_1 про те, що до відзиву на апеляційну скаргу не було надано попереднього розрахунку суми судових витрат, що є підставою для відмови заявнику у відшкодуванні відповідних судових витрат, Північний апеляційний господарський суд вважає безпідставними.

Як встановив апеляційний господарський суд і вбачається з матеріалів справи, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" у відзиві на апеляційну скаргу вказав про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останнє понесло і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи буде складатись з понесених витрат на правничу допомогу.

У той же час, згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Зі змісту диспозитивної норми частини 2 статті 124 ГПК України вбачається, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може, але не зобов`язаний відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, що свідчить про дискреційний характер відповідних повноважень суду (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №922/676/21, від 18.01.2022 у справі №910/2679/21, від 21.06.2022 у справі №908/574/20, від 29.09.2022 у справі №910/3055/20, від 25.10.2022 у справі №910/19650/20).

Отже, сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат, чого в даному випадку апеляційним судом встановлено не було.

Аналогічна правова позиція викладена додатковій постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №910/9024/21.

Безпідставним є посилання скаржника на незаявлення заявником відповідної заяви щодо компенсації судових витрат до закінчення судових дебатів у справі та виходу суду до нарадчої кімнати згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України, оскільки у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що відповідне клопотання про компенсацію понесених витрат на правничу допомогу буде подано додатково.

Також колегією суддів відхиляються твердження скаржника щодо пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" строку на подачу заяви про компенсацію витрат на правничу допомогу, оскільки вказана заява була подана 17.02.2023, тобто у строк передбачений частиною 8 статті 129 ГПК України. Дана обставина підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовою квитанцією зі штриховим ідентифікатором №0303515562519.

Щодо доводів скаржника про те, що у прохальній частині заяви про компенсацію заявник просить суд апеляційної інстанції стягнути солідарно з кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг», яке не є стороною у справі, судом апеляційної інстанції до уваги не приймається, оскільки договір про надання правничої допомоги №19-12/2022 від 19.12.2022 укладено між адвокатом Пінчук Оленою Сергіївною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кантрієро» в особі директора Наумова Андрія Євгеновича. Надана до матеріалів справи копія вказаного договору містить підпис директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кантрієро» Наумова Андрія Євгеновича, який згідно даних відкритих джерел є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кантрієро», та відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кантрієро».

Слід зазначити, що допущені адвокатом в оформленні документів про надання правничої допомоги недоліки не можуть бути підставою для відмови у стягненні фактично понесених витрат на правничу допомогу, а свідчать лише про наявність недоліків при оформленні адвокатом документів. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №747/839/18.

У будь-якому випадку, певні дефекти чи недоліки в оформленні документів, які свідчать про надання правничої допомоги, не можуть спростовувати факт надання правничої допомоги та нівелювати процесуально встановлену можливість на відшкодування судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 22.02.2022 у справі №910/389/21.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 ГПК України).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 244 ГПК України).

За приписами частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до частини 5 статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги (такий висновок викладено в додатковій ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Враховуючи викладене, виходячи з системного аналізу наведених вище норм, колегія суддів дійшла висновку, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат особі, яка понесла судові витрати, зокрема витрат на професійну правничу допомогу залученим для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів адвокатом внаслідок необґрунтованої подачі апеляційної скарги особою, права та охоронювані законом інтереси якої не були порушені спірним судовим рішенням, та з урахуванням заяви про приєднання до апеляційної скарги, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" про компенсацію витрат на правничу допомогу, підлягає частковому задоволенню на суму 14 000,00 грн.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника на те, що солідарне стягнення суми судових витрат чинним законодавством не передбачено. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, 25.09.2018 у справі № 904/5580/16, від 13.07.2020 у справі № 476/489/17, від 22.10.2020 у справі №904/4105/18 та від 28.04.2021 у справі №910/9351/20.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 7 000,00 грн з кожного.

Враховуючи те, що судовий збір за прийняття додаткового рішення (ухвали) не здійснюється, а тому відповідно до приписів статті 129 ГПК України розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" про компенсацію витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Старокиївським РУ ГУ МВС України в м. Києві 01.08.1997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" (04071, місто Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 32, офіс 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43186135) 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" (04071, місто Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 32, офіс 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43186135) 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

4. Відмовити у задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" про компенсацію витрат на правничу допомогу.

5. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Додаткова ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової ухвали складено та підписано 30.03.2023.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова