Рішення

від 24.03.2023 по справі 910/12844/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.03.2023Справа № 910/12844/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 40121452)

до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (03056, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 37, ідентифікаційний код 02070921)

про стягнення 584 903, 14 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" з позовом до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" про стягнення заборгованості в розмірі 584 903,14 грн, з яких: 478 495, 85 грн - основного боргу, 61 209, 91 грн - пені, 5 888, 69 грн - 3% річних, 39 308, 69 грн - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Такий договір постачання природного постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.

Позивач вказує, що проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Як про це вказує позивач, ним було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до договору, на протягом жовтня 2021 року та серпня 2022 поставлено відповідачу природний газ в об`ємі 27,76250 тис.куб.м. на загальну суму 1 303 552, 71, в той час, як відповідачем здійснено оплату вартості спожитого газу в розмірі 825 056, 86 грн. У зв`язку з чим, у відповідача й виникла заборгованість перед позивачем в сумі 478 495, 85 грн. Крім того, у зв`язку з простроченням сплати основного зобов`язання, позивачем було здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

У поданій позивачем відповіді на відзив позивач вказує, що:

- споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. Такі рахунки відповідачем було оплачені з простроченням. Відповідач у своєму відзиві підтверджує факт отримання природного газу від позивача у періоди листопад - грудень 2021 року, січень - серпень 2022 року та підтверджує, що здійснював оплату отриманого природного газу з простроченням виконання;

- відповідач і надалі отримує природний газ від позивача та має заборгованість (в межах даної справи не розглядається заборгованість з вересня по грудень 2022 року);

- основна заборгованість, яка виникла за період з листопада 2021 року по серпень 2022 року погашена в кінці жовтня, (розрахунок додається). Отже, своїми діями (оплатами) відповідачем підтверджується факт отримання газу та наявність у нього обов`язку оплатити такий газ;

- обов`язок оформлення та надсилання акту приймання-передачі покладено саме на відповідача. Саме відповідач (якщо йому такий акт потрібен) повинен був оформити відповідний акт приймання-передачі природного газу на підставі фактичних показань свого комерційного вузла обліку та направити його на адресу позивача, до 05 числа місяця наступного за місяцем поставки;

- відповідачем не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, а також пеню від суми простроченого платежу.

2. Стислий виклад позиції відповідача

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимоги вказуючи, що:

- відповідачем було здійснено оплату вартості спожитого газу в розмірі 1 210 774, 71 грн, а не 825 056, 86 грн, як зазначено у позовній заяві;

- надані позивачем акти приймання-передачі природного газу за жовтень 2021 року № 15856, травень 2022 року № 8509 та червень 2022 року № 9479 не містять підпису з боку відповідача та, відповідно, не містять відбитку його печатки, а отже, не є належними доказами на підтвердження здійснення господарської операції;

- актів приймання-передачі природного газу за липень 2022 року та серпень 2022 року позивачем не надано, а відтак, відсутні підтверджуючі документи здійснення відповідної господарської операції;

- за відсутності належним чином оформлених актів приймання-передачі природного газу сам по собі розрахунок заборгованості не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки інформація, відображена в розрахунку, не підтверджена первинними документами;

- наданий позивачем лист банку про надходження коштів датований 01.08.2022, тобто інформація про надходження коштів надана майже за 3 місяці до подачі позовної зави до суду, що позбавляє таку інформацію актуальності та достовірності, оскільки, вона не відображає актуального руху коштів, що надійшли на рахунок позивача з серпня по жовтень 2022 року станом на день подачі позову;

- позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій і після фактичної сплати вартості природного газу за грудень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, червень 2022 року. Крім того, нарахування штрафних санкцій здійснено на вартість природного газу з урахуванням ПДВ. Однак, суми штрафних санкцій, пені (неустойки) не входять до складу договірної вартості і у випадку, коли один із контрагентів порушує договірні умови і сплачує неустойку (пеню, штраф, відсотки) за таке порушення, дані суми не є об`єктом оподаткування ПДВ і на них не виписується податкова накладна.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказує, що:

- рахунки на оплату направлялися пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, тобто з порушенням пункту 4.3. договору;

- докази направлення рахунків на оплату за липень 2022 року та серпень 2022 року позовна заява не містить.

- докази направлення рахунків містять лише відомості щодо дати отримання рахунків для відправлення, відомості про те, що відправлення вручено (або створено), але не містять відомостей щодо дати вручення відповідачу поштових відправлень з рахунками на оплату;

- відповідь на відзив не містить жодного спростування доводів відповідача щодо продовження нарахування штрафних санкцій і після фактичної сплати вартості природного газу за грудень 2021 року (сплачено 21.02.2022, 3 % річних нараховані по 08.06.2022, інфляційні - по 31.05.2022), лютий 2022 року (сплачено 09.06.2022, 3 % річних нараховані по 28.06.2022), березень 2022 року (сплачено 29.06.2022, 3 % річних нараховані по 18.08.2022, інфляційні - по 31.07.2022), квітень 2022 року (сплачено 29.06.2022, 3 % річних нараховані по 18.08.2022 інфляційні - по 31.07.2022), червень 2022 року (сплачено 19.08.2022, штрафні нараховані по 01.10.2022);

- у відповіді на відзив відсутнє спростування доводів відповідача щодо безпідставного нарахування штрафних санкцій на вартість природного газу з урахуванням ПДВ суми штрафних санкцій, пені (неустойки) не входять до складу договірної вартості і у випадку коли один із контрагентів порушує договірні умови і сплачує неустойку (пеню, штраф, відсотки) за таке порушення, дані суми не є об`єктом оподаткування ПДВ і на них не виписується податкова накладна. Відповідно, позовні вимоги про стягнення 3% річних, інфляційних втрат, пені не можуть бути задоволені в заявленому розмірі, оскільки, нараховані на вартість природного газу урахуванням ПДВ.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

26.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог.

04.01.2023 Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив, в якому позивач просить суд поновити строк на її подання.

Підстави з якими обумовлюється можливість поновлення пропущеного строку на подання відповіді на відзив, заявник вказує, що згідно вхідного штампа текст відзиву на позов було отримано позивачем 28.12.2022. Однак, просить врахувати суд, що 28.12.2022, 29.12.2022, 30.12.2022, 31.12.2022, і 01.01.2023 були повітряні тривоги, місто Київ та вся територія України підверглась терористичним атакам зі сторони російської федерації. Позивач знаходиться в місті Києві, як і всі його працівники, однак, у зв`язку з реальною загрозою життя були вимушені екстрено покинути робочі місця та перебувати у сховищах, та відповідно були позбавлені можливості вчиняти всі необхідні процесуальні дії. У зв`язку з загрозою подібних терористичних атак в місті Києві неможливо було налагодити нормальні умови праці (оглушувались повітряні тривоги та працівники перебували у сховищах).

В зв`язку з вищезазначеними обставинами та в зв`язку з реальною загрозою життю працівників Компанії аналіз відзиву відповідача на позов, підготовка позивачем відповіді на відзив в такі короткі строки було фактично неможливою.

Крім того, заявник просить врахувати, незнаний термін пропуску строку (1 день).

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до ч. 6 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відтак, з огляду на викладене вище, враховуючи на запровадження Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану з 5:30 год. 24.02.2022, та враховуючи повітряні тривоги, незнаний термін пропуску строку (1 день), задля дотримання принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом та принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку задовольнити клопотання позивача та поновити процесуальний строк на подання відповіді на відзив встановлений ухвалою суду від 24.11.2022 та прийняти до розгляду відповідь на відзив на позовну заяву.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" (далі - Постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідач є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого Відповідачем з 1 листопада 2021 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу спожитого відповідачем до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується листом оператора ГТС з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "Оператор ГТС України", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Так, відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.

Цією ж Постановою КМУ № 1102 на період постачання з 01.10.2021 по 30.11.2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за Формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб.метр.

З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price. Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача.

Згідно п. 4.4. договору, постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

На виконання вказаного пункту позивачем направлялись на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак, останнім такі рахунки були проігноровані.

Крім цього, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. договору, яким передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

З жовтня 2021 року по серпень 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 27,76250 тис.куб.м на загальну суму 1 303 552,71 грн, в той час, як відповідачем, за цей же період, здійснено оплату вартості спожитого газу в розмірі 825 056, 86 грн.

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за спожитий газ на загальну суму 478 495, 85 грн.

Спір у даній справі виник у зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати спожитий газ.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Згідно ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За твердженням позивача у період з жовтня 2021 року по серпень 2022 року було поставлено відповідачу природний газ в об`ємі 27,76250 тис.куб.м на загальну суму 1 303 552, 71 грн.

Суд відзначає, що звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає зміст (предмет) і підставу позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача (відповідачів), стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки. Поряд із цим, підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача (відповідачів). Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача (відповідачів) на захист проти позову.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначене свідчить про те, що саме учасник судового процесу має займати активну позицію у висловленні та доведенні відповідними доказами своїх доводів та заперечень щодо суті спору.

Предмет доказування у кожній конкретній справі складає певну сукупність фактів, які мають матеріально-правове значення, встановлення яких необхідне для ухвалення судом законного та обґрунтованого рішення у справі.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад по справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права.

Підстави вимог і заперечень осіб, які беруть участь у справі конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Таким чином, суд вказує, що з огляду на визначені позивачем позовні вимоги, до предмету доказування у даній справі входять обставини, які свідчать про неналежне виконання відповідачем зобов`язань обумовлених умовами договорів, за умов належного виконання таких зобов`язань позивачем.

Означені обставини підлягають встановленню на підставі належних та допустимих у розумінні умов договору.

Як про це вказує відповідач та що у свою чергу встановлено судом, на виконання умов договору Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" було здійснено наступні оплати вартості спожитого газу:

- 65 956, 80 грн. - оплата за постачання природного газу за листопад 2021 року, підтверджується платіжним дорученням № 3138 від 18.02.2022 на суму 65 956, 80 грн. та копією виписки по рахунку за 21.02.2022;

- 202 773, 25 грн. - оплата за постачання природного газу за грудень 2021 року підтверджується копією платіжного доручення № 3038 від 18.02.2022 на суму 202 773, 25 грн. та копією виписки по рахунку за 21.02.2022;

- 113 385, 59 грн. - оплата за постачання природного газу за січень 2022 року підтверджується копія платіжного доручення № 8838 від 08.06.2022 на суму 113 385, 59 грн. та копією виписки по рахунку за 09.06.2022;

- 97 038, 24 грн. - оплата за постачання природного газу за лютий 2022 року підтверджується копією платіжного доручення № 8938 від 08.06.2022 на суму 97 038, 24 грн. та копією виписки по рахунку за 09.06.2022;

- 100 930, 18 грн. - оплата за постачання природного газу за березень 2022 року. підтверджується копією платіжного доручення № 9038 від 09.06.2022 на суму 100 930, 18 грн. та копією виписки по рахунку за 29.06.2022;

- 57 859, 98 грн. - оплата за постачання природного газу за квітень 2022 року підтверджується копією платіжного доручення № 9138 від 09.06.2022 на суму 57 859, 98 грн. та копією виписки по рахунку за 29.06.2022;

- 71 008, 48 грн. - оплата за постачання природного газу за травень 2022 року підтверджується копією платіжного доручення № 15638 від 17.08.2022 на суму 71 008, 48 грн. та копією виписки по рахунку за 19.08.2022;

- 116 104, 34 грн. - оплата за постачання природного газу за червень 2022 року підтверджується копією платіжного доручення № 15738 від 17.08.2022 на суму 116 104, 34 грн. та копією виписки по рахунку за 19.08.2022;

- 156 106, 36 грн. - оплата за постачання природного газу за липень 2022 року підтверджується копією платіжного доручення № 22538 від 25.10.2022 на суму 156 106, 36 грн. та копією виписки по рахунку за 26.10.2022;

- 229 611, 49 грн. - оплата за постачання природного газу за серпень 2022 року підтверджується копією платіжного доручення № 22638 від 25.10.2022 на суму 229 611, 49 грн. та копією виписки по рахунку за 26.10.2022.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було здійснено оплату вартості спожитого газу в розмірі 1 210 077, 71 грн.

При цьому, суд вказує, що у кожному платіжному дорученні зазначено призначення платежу.

Відтак, з огляду на те, що за доводами позивача ним було поставлено відповідачу з жовтня 2021 року по серпень 2022 року природний газ в об`ємі 27,76250 тис.куб.м на загальну суму 1 303 552,71 грн, та враховуючи оплату відповідачем спожитого газу в розмірі 1 210 077, 71 грн, то неоплаченим залишається природний газ на суму 93 475, 00 грн.

В той час, суд вказує, що позивачем надано докази направлення рахунків на оплату на адресу відповідача, з яких вбачається, що рахунки на оплату направлялися пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, тобто, з порушенням пункту 4.3. договору, а саме: № 26765 - за жовтень 2021 року - направлений 13.11.2021 поштовим відправленням № 0600012355359, № 33856 - за листопад 2021 року - направлений 11.12.2021 електронною поштою. Крім того, 30.12.2021 електронною поштою був направлений коригуючий акт № 26832, де була визначена остаточна вартість спожитого у листопаді 2021 року природного газу; № 2081 - за грудень 2021 року - направлений 19.01.2022 поштовим відправленням № 0600015879618; № 9945 - за лютий 2022 року - направлений 21.03.2022 поштовим відправленням № 0600017990460; № 13053 - за березень 2022 року - направлений 22.05.2022 поштовим відправленням № 0600018442954 (крім того, зазначене поштове відправлення має статус "створене", а не "вручене"); № 15761 - за квітень 2022 року - направлений 23.06.2022 поштовим відправленням № 0600018848691; № 17771 - за травень 2022 року - направлений 21.07.2022 поштовим відправленням № 0600019297443; № 19564 - за червень 2022 року - направлений 22.07.2022 поштовим відправленням № 0600019308895.

В той час, рахунки на оплату та акти приймання передачі природного газу за липень 2022 та серпень 2022 років не було додано до матеріалів справи.

Докази направлення рахунків містять лише відомості щодо дати отримання рахунків для відправлення, відомості про те, що відправлення вручено (або створено), але не містять відомостей щодо дати вручення відповідачу поштових відправлень з рахунками на оплату.

Крім того, акти приймання-передачі природного за жовтень 2021 року № 15856, травень 2022 року № 8509 та червень 2022 року № 9479 не містять підпису з боку відповідача та, відповідно, не містять відбитку його печатки, а отже, не є належними доказами на підтвердження здійснення господарської операції.

Таким чином, суд вказує, що з огляду на некоректне формулювання позивачем позовних вимог та не зазначення у позивній заяві яким чином та на яких підставах здійснювалося зарахування сплачених відповідачем за спожитий природний газ коштів, а також надання неповної інформації про надходження від відповідача на рахунки позивача коштів, зокрема, за період з 01.10.2021 по 28.07.2022, тоді як позовну заяву було сформовано 28.10.2022, не підтвердження належними та вірогідними засобами доказування з яких би можливо було встановити наявність заборгованості як у визначеній позивачем сумі, так й в сумі 93 475, 00 грн, правову природу, яких суд не взмозі встановити.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позивачем не представлено суду належних та допустимих у розумінні норм Господарського процесуального кодексу України доказів того, що ним належним чином виконувалися умови договору, а відтак, заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу є необґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню. За вказаних обстави також й відсутні підстави для стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Отже, зважаючи на встановлені обставини, позивачем при зверненні до суду з даним позовом не доведено з посиланням на вірогідні засоби доказування виникнення заявленої за договором суми боргу, а у свою чергу за відсутності низки первинних доказів, у суду відсутня достеменна можливість встановити, в які саме періоди та в яких сумах виникала заборгованість, адже, з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається за можливе встановити виникнення такого боргу, не вбачається за можливе також перевірити й здійснений позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, або ж провести власний розрахунок.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 40121452) до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (03056, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 37, ідентифікаційний код 02070921) про стягнення 584 903, 14 грн - відмовити.

2. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 24.03.2023

Суддя Дмитро БАРАНОВ