Рішення

від 30.03.2023 по справі 910/532/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.03.2023Справа № 910/532/23

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Енергія-ОМ" (77101, Івано-Франківська обл., Галицький р-н, місто Галич, вулиця Вітовського, будинок 32 "3")доТовариства з обмеженою відповідальністю "Славутицька ТЕС" (01054, місто Київ, вулиця Дмитрівська, будинок 18/24)простягнення 222 400 грн 54 коп.Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства "Енергія-ОМ" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутицька ТЕС" про стягнення 222 400 грн 54 коп. заборгованості за договором від 25.10.2021 № 7, в тому числі: 207 689 грн 40 коп. основної заборгованості, 12 287 грн 15 коп. інфляційних витрат та 2 423 грн 99 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору від 25.10.2021 № 7 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 207 689 грн 40 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань позивачем нараховано 12 287 грн 15 коп. інфляційних витрат та 2 423 грн 99 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 відкрито провадження у справі № 910/532/23, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

01.02.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

08.02.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

14.02.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

25.10.2021 між Приватним підприємством "Енергія-ОМ" (позивач у справі, виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Славутицька ТЕС" (відповідач у справі, замовник за договором) укладено договір № 7, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання роботи: "Дефектація та ремонт допоміжного обладнання повітря Сіверська ТЕС".

Перелік робіт, загальна кількість робіт, що підлягають виконанню за цим договором, визначаються в додаткових угодах (додатках до договору), що є невід`ємними частинами цього договору (пункт 1.2 договору).

Умовами пунктів 4.1 та 4.2 договору визначено, що після підписання даного договору, замовник сплачує виконавцю авансовий платіж у розмірі 50 відсотків ціни договору протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання цього договору. Подальші розрахунки за виконані роботи проводяться протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно з пунктом 5.1 договору при завершенні робіт виконавець надає замовнику акт здачі - приймання виконаних робіт з відповідними звітами про виконану роботу.

Відповідно до пункту 9.3. договором цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

25.10.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 7 від 25.10.2021 "Ремонт допоміжного обладнання (гідроциліндрів та електродвигунів) Сіверська ТЕС", відповідно до умов якої погодили, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання роботи: "Дефектація гідроциліндрів, маслостанції, електродвигунів, установки для осушування повітря Сіверська ТЕС". Термін виконання робіт: листопад-грудень 2021 року. Загальна вартість робіт за додатковою угодою згідно додатку № 1 (Договірна ціна) та додатку № 2 (Відомість обсягу робіт) складає 212 308 грн 80 коп.

12.11.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору № 7 від 25.10.2021 "Ремонт допоміжного обладнання (гідроциліндрів та електродвигунів) Сіверська ТЕС", відповідно до умов якої погодили, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання роботи: "Ремонт допоміжного обладнання (гідроциліндрів та електродвигунів) Сіверська ТЕС". Термін виконання робіт: листопад-грудень 2021 року. Загальна вартість робіт за додатковою угодою згідно додатку № 1 (Договірна ціна) та додатку № 2 (Відомість обсягу робіт) складає 203 070 грн 00 коп.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладених договорів, суд дійшов до висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов договору № 7 від 25.10.2021 були надані послуги на загальну суму 410 759 грн 40 коп., що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання виконаних робіт від 03.08.2022 № 2/2 та № 2/3.

Судом встановлено, що замовник в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати наданих послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед виконавцем за виконані роботи у розмірі 207 689 грн 40 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг у розмірі 207 689 грн 40 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості послуг за договором № 7 від 25.10.2021, та факту наявності заборгованості за отримані послуги у розмірі 207 689 грн 40 коп., вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами, позивач просить суд стягнути з відповідача 12 287 грн 15 коп. інфляційних витрат, нарахованих за загальний період прострочення 09.08.2022 по 30.11.2022, та 2 423 грн 99 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення 09.08.2022 по 28.12.2022

Суд зазначає, що у разі прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, підлягають стягненню річні відсотки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині процентів річних та інфляційних втрат суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за договором № 7 від 25.10.2021, вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 287 грн 15 коп. інфляційних витрат, нарахованих за загальний період прострочення 09.08.2022 по 30.11.2022, та 2 423 грн 99 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення 09.08.2022 по 28.12.2022, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву не спростовують обставин, викладених у позовній заяві та не є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши заявлене відповідачем клопотання про залишення позовної заяви зазначає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на те, що відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі від 16.01.2023 суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, а зазначені відповідачем недоліки позовної заяви не є значними та такими, що перешкоджають ухваленню обґрунтованого та законного рішення.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповіда льністю "Славутицька ТЕС"(01054, місто Київ, вулиця Дмитрівська, будинок 18/24, ідентифікаційний код 41042780) на користь Приватного підприємства "Енергія-ОМ" (77101, Івано-Франківська обл., Галицький р-н, місто Галич, вулиця Вітовського, будинок 32 "3", ідентифікаційний код 34159195) 207 689 (двісті сім тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн 40 коп. заборгованості, 2 423 (дві тисячі чотириста двадцять три) грн 99 коп. 3 % річних, 12 287 (дванадцять тисяч двісті вісімдесят сім) грн 15 коп. інфляційних втрат та 3 336 (три тисячі триста тридцять шість) грн 01 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька