Ухвала

від 30.03.2023 по справі 910/4850/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.03.2023Справа № 910/4850/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ващенко Т.М., розглянувши

заяву Адвокатського бюро "Кривошей і партнери" (03170, місто Київ, вулиця Мельниченка, будинок 13; ідентифікаційний код 40564928)

про забезпечення позову (до подання позовної заяви)

особи, які можуть отримати статус учасників справи:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Автек-Інвест" (01133, місто Київ, вул.Мечнікова, будинок 14/1, кімната 513; ідентифікаційний код 32491054)

2. Приватне акціонерне товариство "Завод побутової та промислової хімії" (03170, місто Київ, вулиця Янтарна, будинок 6; ідентифікаційний код 19263676)

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Адвокатського бюро "Кривошей і партнери" про забезпечення позову (до подання позовної заяви), відповідно до прохальної частини якої заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Автек-Інвест" та Приватному акціонерному товариству "Завод побутової та промислової хімії" та/або іншим особам вчиняти дії, направлені на дострокове припинення Договору суборенди від 01.02.2021 № 801 щодо "Складу відкритого типу - 98 кв.м", розташованого за адресою: 03170, м. Київ, вул. Янтарна, б. 6.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд встановив наступне.

Адвокатське бюро "Кривошей і партнери" вказує, що воно є суборендарем складу відкритого типу площею 98 кв.м., яке передано в суборенду ТОВ "Автек-Інвест" зі строком користування до 31.12.2023.

У свою чергу, ТОВ "Автек-Інвест" орендує приміщення у ПрАТ "Завод побутової та промислової хімії".

Листом від 15.03.2023 № 2023/15.03/1 ТОВ "Автек-Інвест" повідомило заявника про припинення з 31.03.2023 договору суборенди та повернення об`єкта суборенди до 31.03.2023, у зв`язку з вимогою власника об`єкту оренди.

Заявник направив лист до ТОВ "Автек-Інвест" з пропозицією про надання тримісячного строку на повернення об`єкту суборенди, проте така пропозиція цим товариством погоджена не була.

Заявник вважає, що дії ТОВ "Автек-Інвест" не відповідають умовам укладеного між сторонами Договору суборенди від 01.02.2021 № 801 та є неправомірними, і внаслідок неправомірних дій ТОВ "Атек-Інвест" існують обґрунтовані ризики нанесення АБ "Кривошей і партнери" значної майнової шкоди, вчинення протиправних дій у спосіб, не передбачений укладеному між сторонами договору, порушує вимогу закону про обов`язковість дотримання всіх умов договору.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язане вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з положеннями частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення - позову і - предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.19. у справі № 902/48318, від 28.08.19. у справі № 910/4491/19, від 12.05.20. у справі № 910/14149/19, від 21.01.21. у справі № 924/881/16.

Згідно зі ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.20. у справі № 381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, або призвести до неможливості ефективного захисту чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 11 статті 137 ГПК України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Заявником не визначено та не конкретизовано позовних вимог, які він пред`являтиме у позовній заяві до кожного з відповідачів, а з огляду на зміст заяви про забезпечення позову та її обґрунтування суд не вбачає можливості вжиття заявлених заходів забезпечення позову, оскільки це може призвести до фактичного задоволення позовних вимог без вирішення спору по суті.

Суд звертає увагу заявника на те, що всі обставини щодо строку дії договору оренди (суборенди), його виконання, наявності чи відсутності підстав для дострокового припинення його дії, мають встановлюватися судом при розгляді відповідного спору між сторонами по суті пред`явлених позивачем вимог.

Крім того, суд звертає увагу на те, що заявником не обґрунтовано, що вжиття обраного ним заходу забезпечення позову не призведе до невиправданого втручання суду в звичайну господарську діяльність особам, які можуть набути статуту відповідачів у справі, та завдання їм шкоди.

Суд звертає увагу заявника на те, що вимоги його заяви стосуються також невизначеного кола осіб (вимога про заборону іншим особам вчиняти дії, направлені на дострокове припинення Договору суборенди), що в даному випадку не може вважатись адекватним заходом для забезпечення позову.

У порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що Адвокатським бюро "Кривошей і партнери" не обґрунтовано та не доведено належними доказами в установленому законом порядку наявності визначених законодавчо підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову, а також відповідності його вимог ст. 137 ГПК України, з огляду на положення частини 11 цієї статті.

Відтак суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, витрати заявника по сплаті судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 123, 136-140, 234, 235 ГПК України Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити Адвокатському бюро "Кривошей і партнери" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили 30.03.2023 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко