Рішення
від 29.03.2023 по справі 912/196/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 рокум. Кропивницький Справа № 912/196/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М.К., розглянувши справу

за позовом Фермерського господарства «Наталія»

до Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області

про визнання права постійного користування земельною ділянкою,

за участю:

- третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 ,

- секретаря судового засідання Лещенка О.А.,

- представників: позивача - Холоденка Р.В., відповідача - не з`явився, третьої особи - не з`явився,

у с т а н о в и в:

ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ПОЗИВАЧА

31.01.2023 ФГ «Наталія» звернулося з позовом до суду та просить визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 15 га, з кадастровим номером 35321482300:02:000:0886.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказав, що:

- ОСОБА_1 у 1992 році був ініціатором утворення ФГ «Наталія», у зв`язку з чим розпорядженням представника Президента України Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області йому надана у постійне користування для ведення фермерського господарства земельна ділянка площею 15 га; земельна ділянка надана за державним актом Б № 051590 (на даний час земельна ділянка має кадастровий номер 35321482300:02:000:0886);

- у 1992 році ФГ «Наталія» зареєстроване у встановленому законом порядку;

- 08.12.2022 він звернувся до Голованівської селищної ради із заявою про реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, проте рішенням від 13.12.2022 державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг йому відмовлено у цьому з посиланням на факт надання земельної ділянки у користування саме ОСОБА_1 ;

- відмова у державній реєстрації порушує його права та інтереси, оскільки: з моменту державної реєстрації фермерського господарства воно стає фактичним землекористувачем земельної ділянки, яка надана його засновнику для користування та утворення господарства; положеннями діючого законодавства не встановлений обов`язок з переоформлення земельної ділянки з фізичної особи, яка отримала її в користування для ведення селянського (фермерського) господарства, на безпосередньо саме господарство після його утворення; голова фермерського господарства за наслідками передачі земельної ділянки у користування для утворення господарства виступає не як самостійна фізична особа, а як представник такого фермерського господарства, тобто юридичної особи.

ПРЕДМЕТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

З огляду на предмет заявлених вимог та його обґрунтування суд вважає за необхідне окреслити питання, які є основними при вирішенні спору та на які повинен надати відповідь у рішенні, зокрема:

- який статус земельної ділянки у випадку передачі її у постійне користування засновнику фермерського господарства для утворення та ведення фермерського господарства?

- чи набуло ФН «Наталія» власні права стосовно такої земельної ділянки?

- чи потребується переоформлення прав на земельну ділянку від ОСОБА_1 , як особи, яка її отримала у користування для ведення фермерського господарства, на ФГ «Наталія» при фактичному користуванні нею останнім за наслідками такого отримання?

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою від 06.02.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та учасникам установив строки для надання процесуальних заяв. У встановлений строк Відповідач та Третя особа відзив та пояснення на позов не подали, а тому справа розглянута за наявними у ній доказами.

Ухвалою від 08.03.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 29.03.2023. У визначений для розгляду справи час Відповідач та Третя особа не прибули, а тому справу суд розглянув без їх участі.

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ

06.11.1992 Представник Президента України у Голованівському районі Кіровоградської області виніс розпорядження № 245 «Про надання земельних ділянок у постійне користування для ведення селянського/фермерського господарства», яким громадянину ОСОБА_1 надав у постійне користування для ведення селянського/фермерського господарства земельну ділянку - поле № 4, ділянка № 3 (а.с. 8).

У той же день Виконавчий комітет Голованівської районної ради видав ОСОБА_1 державний акт на право постійного користування землею № 051590 (а.с. 12). За змістом Акту у постійне користування передана земельна ділянка площею 15 га.

24.11.1992 Представник Президента України у Голованівському районі Кіровоградської області виніс розпорядження «Про реєстрацію селянського/фермерського господарства», за яким зареєстрував селянське/фермерське господарство Штефана Олега Васильовича, головним завданням якого є виробництво і реалізація товарної сільськогосподарської продукції (а.с. 9).

Як слідує зі Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 492820 від 24.11.1992 до Єдиного державного реєстру внесені відомості про державну реєстрацію Фермерського господарства «Наталія» (ідентифікаційний код 22227336) (а.с. 10).

24.11.1992 ОСОБА_1 за наказом № 1 був зарахований до ФГ «Наталія» на посаду голови господарства (а.с. 11).

27.02.1998 Голованівська районна державна адміністрація видала ОСОБА_1 . Державний акт на право постійного користування землею нового зразка КР 0029 та підтвердила, що він виданий на право постійного користування земельною ділянкою площею 15 га для ведення фермерського господарства (а.с. 13-14).

Як слідує з тексту Статуту ФГ «Наталія» у редакції 2021 року (а.с. 32-40) ОСОБА_1 є одним із засновників господарства (пункт 1.2.).

Згідно з витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9905770842022 від 08.12.2022 у реєстрі наявної відомості про земельну ділянку площею 15 га, яка має кадастровий номер 35321482300:02:000:0886, а саме про її реєстрацію, з відображенням власника - Капітанівської сільської ради (а.с.24-25).

Відповідно до довідки про наявність земель, які є у користуванні ФГ «Наталія», № 02-29/2292 від 08.12.2022 Побузька селищна рада підтвердила факт знаходження земельної ділянки площею 15 га з кадастровим номером 35321482300:02:000:0886 у користуванні ФГ «Наталія» відповідно державного акту КР 0029 (а.с. 43).

З рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 65758871 від 13.12.2022, прийнятого державним реєстратором Голованівської селищної ради, слідує, що за наслідками розгляду поданої ФГ «Наталія» заяви про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 15 га з кадастровим номером 35321482300:02:000:0886 у державній реєстрації відмовлено. Підставою для відмови є звернення неналежної особи, оскільки земельна ділянка надавалася у користування ОСОБА_1 , а не фермерському господарству.

ОЦІНКА УСТАНОВЛЕНИХ ОБСТАВИН ТА ЗАКОНОДАВСТВА

Частини 1 та 3 статті 5 Цивільного кодексу України встановлюють правила дії актів цивільного законодавства у часі. Зокрема, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. У випадку, коли цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Для визначення правового статусу земельної ділянки, прав та обов`язків стосовно використання станом на час її передачі у постійне користування (06.11.1992) необхідним є дослідження правовідносин, які існували на той час у питанні регулювання порядку утворення селянського (фермерського) господарства.

Зокрема, порядок утворення селянського (фермерського) господарства на вказану дату регулювався положеннями Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» № 2009-ХІІ від 20.12.1991 (надалі Закон № 2009-ХІІ) у відповідній редакції.

Частина 1 статті 2 Закону № 2009-ХІІ надавала визначення поняттю «селянське (фермерське) господарство», а саме ним є форма підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Порядок надання земельних ділянок у користування для ведення селянського (фермерського) господарства регулювався положеннями Земельного кодексу України (у редакції Закону № 2196-ХІІ від 13.03.1992 та станом на 24.11.1992).

Відповідно до абзацу 5 статті 7 ЗК України громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства земельні ділянки передавалися у постійне користування. А за абзацом 1 статті 23 документом, що посвідчував право постійного користування земельною ділянкою, визнавався державний акт, який видавався і реєструвався районними Радами народних депутатів.

У свою чергу, згідно з частинами 2, 4 статті 2 Закону № 2009-ХІІ від 20.12.1991: головою селянського (фермерського) господарства визнавався його засновник; на ім`я голови господарства видавався Державний акт на право довічного успадковуваного володіння або приватної власності.

Згідно зі статтею 8 Закону № 2009-ХІІ від 20.12.1991 після одержання Державного акта селянське (фермерське) господарство підлягало державній реєстрації; після відведення земельної ділянки в натурі і одержання Державного акта та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набувало статусу юридичної особи.

Отже, наведені правові положення вказують на нерозривний зв`язок між отриманням земельної ділянки у постійне користування для утворення та ведення селянського (фермерського) господарства особою, яка бажала здійснювати підприємницьку діяльність у відповідній сфері, та самим утворюваним селянським (фермерським) господарством. Цей зв`язок характеризується самим порядком утворення селянського господарства, а саме пов`язаністю отримання земельної ділянки засновником господарства у користування (володіння) та подальшою державною реєстрацією такої юридичної особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування положень Закону № 2009-ХІІ та вказав, що:

- можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (пункт 48),

- фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку (пункт 49),

- можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення (пункт 50),

- ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб; суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання (пункт 51).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц Суд надав правові висновки стосовно застосування положень Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 937-IV (далі - Закон № 937-IV), який діє на даний час з відповідними змінами та доповненнями і підлягає застосуванню до правовідносин діяльності Позивача у справі. Зокрема, Суд вказав, що:

- у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства,

- у таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

З наведених правових положень та правових висновків Верховного Суду суд висновує, що з моменту видачі Державного акту на землю ОСОБА_1 та державної реєстрації ФГ «Наталія» саме господарство набуло прав землекористувача земельної ділянки, на основі якого і було воно утворене. При цьому діючим законодавством не передбачено обов`язкової умови та порядку переоформлення права землекористування від засновника фермерського господарства (фізичної особи) на господарство (юридичну особу), а тому таке переоформлення не потребується. Відсутність потреби у переоформлені права землекористування вказує на «автоматичну» зміну користувача земельної ділянки зі ОСОБА_1 на ФГ «Наталія» без додаткової потреби у додатковій перереєстрації права.

Поряд з цим, на даний час правом постійного користування земельною ділянкою згідно з частиною 1 статті 92 ЗК України (від 25.10.2001) визнається право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відтак, ФГ «Наталія» є постійним користувачем спірної земельної ділянки. При цьому ідентифікуючою та достатньою ознакою спірної земельної ділянки є її кадастровий номер.

Зокрема, за змістом статті 16 Закону України «Про державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер (частина 1), а кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі (частина 2).

Поряд з цим, статтею 15 цього ж Закону встановлений перелік відомостей про земельні ділянки, які включаються до Державного земельного кадастру, а саме: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Отже, у випадку присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру за таким номером можна визначити всі характерні її ознаки, у тому числі: місцезнаходження, категорію земель, цільове призначення, підставу виникнення права.

Статтею 152 Земельного кодексу України урегульовані способи захисту прав на земельні ділянки. За цією статтею: власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина 2); захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав (пункт «а» частини 3).

У свою чергу, відповідно до приписів статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, які захищаються, серед іншого, шляхом визнання наявності права. Водночас, частина 1 статті 15 ЦК України визначає, що захист цивільного права здійснюється у разі його порушення.

У цивільному праві під порушенням розуміється такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Відтак, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 по справі № 917/97/17 Суд надав правові висновки застосування наведених правових норм та вказав, що: об`єктом захисту за цими положеннями є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес; порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково; при оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи; порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту; позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності у неї документів, що засвідчують приналежність їй права; метою подання такого позову є усунення невизначеності у суб`єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб`єктивного права особою; такі позови подаються, зокрема, щодо визнання речових прав на майно.

Відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права.

Таким чином, Позивач, як особа, яка фактично стала землекористувачем земельної ділянки в силу положень закону про селянське (фермерське) господарство та земельного кодексу, має право на судовий захист обраним ним способом, а саме визнанням права постійного користування земельною ділянкою, яка була основою для утворення фермерського господарства.

Враховуючи обставини невизнання Відповідачем на стадії прийняття рішення № 65758871 від 13.12.2022 та державної реєстрації відповідного права саме за Позивачем, обраний ним спосіб захисту є правомірним.

ВИСНОВКИ

На підставі викладеного, за результатами оцінки правових норм та доказів у справі суд висновує, що:

- Позивач за наслідками його державної реєстрації у якості фермерського господарства шляхом передачі у постійне користування його засновнику земельної ділянки площею 15 га, з кадастровим номером 35321482300:02:000:0886, для утворення фермерського господарства набув статусу її постійного користувача;

- набуття статусу постійного користувача здійснене «автоматично» та не потребує додаткової обов`язкової перереєстрації відповідного права;

- невизнання Відповідачем статусу Позивача як постійного користувача земельною ділянкою порушує права останнього на користування нею.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДРОВИХ ВИТРАТ

Судовими витратами у справі є витрати Позивача на сплату судового збору у розмірі 2684 грн, які у відповідності до приписів частини 2 статті 129 ГПК України та його заяви відносяться на нього.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України ,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати за Фермерським господарством «Наталія» (26554, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Капітанка, вул. Миру, буд. 268; ідентифікаційний код 22227336) право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 15 га, з кадастровим номером 35321482300:02:000:0886.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суд склав 30.03.2023

Суддя М.К. Закурін

Копії рішення надіслати:

- ФГ "Наталія": 26554, Голованівський район, с. Капітанка, вул. Миру, 268,

- Побузькій селищній раді Голованівського район Кіровоградської області: 26555, Кіровоградська область, Голованівський район, смт Побузьке, вул. Незалежності, 5,

- ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

СудГосподарський суд Кіровоградської області
Дата ухвалення рішення29.03.2023
Оприлюднено31.03.2023
Номер документу109897308
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про усунення порушення прав власника

Судовий реєстр по справі —912/196/23

Ухвала від 13.04.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Закурін М.К.

Рішення від 29.03.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Закурін М.К.

Ухвала від 08.03.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Закурін М.К.

Ухвала від 09.02.2023

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Закурін М.К.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні