Рішення

від 22.03.2023 по справі 914/3143/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2023 Справа № 914/3143/22

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БіоМікс Балтікум» (SIA «BioMix Balticum»), с.Брутуліс, Смільтенська волость, Смільтенський край, «ЕЗЕРКРАСТІ», Латвійська Республіка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол Групп», місто Львів

про стягнення 6 739,79 євро.

За участю представників:

від позивача: Матвійчук А.С. - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СВ №1040604 від 23.11.2022; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №001035 від 16.04.2021) присутня в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» (https:vkz.court.gov.ua);

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БіоМікс Балтікум» (SIA «BioMix Balticum») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол Групп» про стягнення 6 739,79 євро, сплачених як передоплата за договором №UA-14/2021 від 11.03.2021.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БіоМікс Балтікум» (SIA «BioMix Balticum») є нерезидентом, яке має свого представника на території України, відтак для належного повідомлення позивача про рух справи, судові документи вручались його представнику - Матвійчук Анастасії Сергіївні (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СВ №1040604 від 23.11.2022; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №001035 від 16.04.2021).

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

Ухвалою від 27.02.2023 суд постановив закрити підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.03.2023 о 13:30 год. Вказаною ухвалою суд постановив провести судове засідання, призначене на 22.03.2023 о 13:30 год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» (https:vkz.court.gov.ua).

Представник позивача в судове засідання 22.03.2023 для розгляду справи по суті в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» з`явилася, позовні вимоги, підтримала, просила позов задовольнити повністю.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 22.03.2023 для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи станом на момент проведення судового засідання до суду не надходили.

Ухвала суду від 27.02.2023 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.03.2023, надсилалась відповідачу на адресу вказану позивачем у позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79016, Львівська область, місто Львів, вулиця Шведська, будинок 3.

Крім того, ухвала суду від 27.02.2023 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.03.2023, надсилалась на електронну адресу відповідача, вказану у позовній заяві, а саме: sol_groupp@outlook.com.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті. Клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи не надходили.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 22.03.2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція сторін.

Позиція позивача.

Позов обґрунтовано тим, що на виконання укладеного між сторонами договору №UA-14/2021 від 11.03.2021 позивачем 19.03.2021 на банківський рахунок відповідача було перераховано 14 240,00 євро в якості попередньої оплати за товар, відповідно до рахунку-проформи №01-150321 від 18.03.2021. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару у повному обсязі не виконав, внаслідок чого станом на момент подання позовної заяви, згідно розрахунків позивача у відповідачем недопоставлено товару на суму 6 739,79 євро.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором позивач звертався до відповідача з претензіями (№1309-CL/1 від 13.09.2021, №09-CL/1 від 23.02.2022) в яких просив повернути 6 739,79 євро, згідно проведеної передоплати 19.03.2021 за якою товар повністю поставлено не було.

Однак, відповідач свої зобов`язання повністю не виконав, товар у відповідній кількості не поставив, попередню оплату в сумі 6 739,79 євро відповідно до претензій позивача, не повернув.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 6 739,79 євро сплачених як передоплата за договором №UA-14/2021 від 11.03.2021.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 750,00 євро витрат на професійну правничу допомогу.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

11.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БіоМікс Балтікум» (SIA «BioMix Balticum») (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сол Групп» (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - продавець) було укладено договір №UA-14/2021, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує пиломатеріали (надалі - «товар»). Назва, кількість та асортимент окремої партії товару вказуються у специфікаціях та/або рахунках (рахунках-проформах). Специфікації та/або рахунки (рахунки-проформи) є невід`ємною частиною цього договору (надалі - договір).

Відповідно до розділу 2 договору ціна на товар встановлюється в євро або доларах США. Ціна на товар та загальна вартість партії товару встановлюється в євро та вказується в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Загальна сума договору визначається як загальна вартість всього поставленого покупцю товару відповідно до сум усіх специфікацій за весь період дії договору. Асортимент, кількість товару, що підлягає поставці, визначається на підставі заявки покупця.

Згідно розділу 3 договору оплата товару покупцем здійснюється банківським переказом у валюті, встановленій договором. Оплата кожної партії товару, що постачається, здійснюється на таких умовах:

-передоплата 40% від вартості партії товару, що постачається згідно зі специфікацією, протягом 3 банківських днів з дати рахунку-проформи, отриманого від продавця за допомогою електронної пошти;

- 60%, що залишилися, від вартості партії товару, що постачається згідно специфікації, покупець зобов`язаний сплатити протягом 2 банківських днів з моменту відправки продавцем покупцю електронної копії оформленого рахунку, засвідченого оригінальною печаткою та підписом продавця, електронна копія фітосанітарного сертифіката, сертифіката походження, виданих на підставі інструкцій покупця та відповідно до чинного законодавства України на електронну адресу покупця.

У разі, якщо оплата решти 60% від вартості партії товару не буде здійснена покупцем у зазначений термін, продавець залишає за собою право затримати навантаження товару на транспорт перевізника до моменту повної необхідної оплати товару. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця. Банківські витрати (комісії та інше), пов`язані з проведенням розрахунків за товар, здійснюються за рахунок покупця. Відправлення покупцеві зазначеного в п. 3.2. рахунку-проформи є підтвердженням повідомлення покупця про початок виробництва товару або повідомлення про готовність товару до відвантаження.

У розділі 4 договору сторони погодили умови та терміни поставки. Так, зокрема, товар за цим договором постачається на умовах FСА склад вантажовідправника п. 4.5. договору, якщо інше не зазначено у п. 4 специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору. Датою поставки товару та переходу права власності на товар/частину товару вважається дата відвантаження товару зі складу вантажовідправника, зазначеного у п. 4.5. договору, підтверджена відмітками продавця у товарно-транспортній накладній. Усі ризики випадкової втрати, псування чи пошкодження товару переходять до покупця з моменту передачі товару перевізнику. У специфікації фіксують: позицію замовлення - номенклатуру (асортимент), стандарт якості, розмір, ціну та вартість товару, умови (базис) поставки у відповідності до Інкотермс-2010, валюту платежу, умови оплати. Специфікація також може містити інші додаткові умови поставки. Строк поставки кожної партії товару - зазначається у п. 7 специфікації, та діє з моменту здійснення покупцем оплати відповідно до п. 3.2. При тлумаченні цього договору використовуються правила міжнародної торгівлі Інкотермс 2010 року та Конвенція ООН про договори купівлі-продажу товарів 1980 року. Вантажовідправником за цим договором є: ТОВ «СОЛ ГРУПП» Адреса: 79016, Україна, Львівська область, м. Львів, вул. Шведська 3. Вантажоотримувачем за цим договором є: відповідно специфікації пункту 9.

Відповідно до розділу 10 договору сторони погодили, зокрема, що цей договір набирає законної сили з моменту його підписання та діє безстроково, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Сторонами 11.03.2021 підписано та скріплено печатками специфікацію №1 (до договору №UA-14/2021 від 11.03.2021) до зазначеного договору за якою найменування товару - пиломатеріали обрізні соснові, об`єм замовлення за позиціями 200 м3, загальна вартість замовлення 35 600,00 євро.

Відповідно до п. 15. специфікації сторони погодили умови оплати, а саме: 3.1. Оплата товару покупцем здійснюється банківським переказом у валюті, встановленій договором. Передоплата 40% від вартості партії товару, що постачається згідно зі специфікацією, протягом 3 банківських днів з дати рахунку-проформи, отриманого від продавця за допомогою електронної пошти. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця. Банківські витрати (комісії та інше), пов`язані з проведенням розрахунків за товар, здійснюються за рахунок покупця. Відправлення покупцеві зазначеного в п. 3.2. рахунку-проформи є підтвердженням повідомлення покупця про початок виробництва товару або повідомлення про готовність товару до відвантаження.

У п. 19. специфікації сторони погодили інші умови, а саме: товар повинен бути відвантажений та замитнений у встановлений авто/залізничний транспорт протягом 24 годин з часу подачі. Уразі постачання товарів неналежної якості покупець має право вимагати від продавця пропорційного зменшення покупної ціни для наступних партій товару або відмовитися від товару. При цьому сторони укладають відповідну угоду до цього договору та будь-які передоплати, у разі відмови, мають бути повернені покупцю. У разі, якщо продавець не виготовить або не відвантажить обумовлений у цій специфікації об`єм у строк до 31.05.2021 року, покупець має право відмовитися від товару, або переглянути зниження ціни, залежно від рішення одержувача.

Відповідач виставив позивачу рахунок-проформу №01-150321 від 18.03.2021 до договору №UA-14/2021 від 11.03.2021 на пиломатеріали обрізні соснові згідно специфікації №1 до договору №UA-14/2021, загальною кількістю 200 м3, на загальну вартість замовлення 35 600,00 євро, передоплата 40% 14 240,00 євро.

19.03.2021 позивач на банківський рахунок відповідача було перерахував 14 240,00 євро в якості попередньої оплати за товар, відповідно до рахунку-проформи №01-150321 від 18.03.2021.

16.06.2021 відповідач частково поставив товар (сосна, обрізний пиломатеріал, камерна сушка 16-18%) в кількості 42,136 м3, на загальну суму 7 500,21 євро.

Однак, відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару у повному обсязі не виконав, решту товару, вказаного у специфікації №1 від 11.03.2021 так і не було поставлено позивачу.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором позивач звертався до відповідача з претензією №1309-CL/1 від 13.09.2021, в якій просив повернути у строк до 20.09.2021 року 6 739,79 євро, згідно проведеної передоплати 19.03.2021 за якою товар повністю поставлено не було та вказав банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «БіоМікс Балтікум» (SIA «BioMix Balticum») на які необхідно перерахувати кошти.

Проте, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором позивач повторно звертався до відповідача з претензією №09-CL/1 від 23.02.2022, в якій просив повернути у строк до 28.02.2022 року 6 739,79 євро, згідно проведеної передоплати 19.03.2021 за якою товар повністю поставлено не було та вказав банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «БіоМікс Балтікум» (SIA «BioMix Balticum») на які необхідно перерахувати кошти.

В матеріалах справи наявний лист-відповідь відповідача, який надійшов на електронну адресу позивача 01.04.2022. У вказаному листі відповідач гарантував, що поверне залишок 6 739,79 євро по договору/контракту №UA-14/2021 від 11.03.2021 на рахунок позивача.

Однак, як і станом на момент подання позовної заяви до суду так, і станом на момент прийняття рішення кошти в сумі 6 739,79 євро так і не повернуті відповідачем.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 6 739,79 євро, сплачених як передоплата за договором №UA-14/2021 від 11.03.2021.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 750,00 євро витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами положень статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір/контракт №UA-14/2021 від 11.03.2021.

Згідно частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України засадами цивільного законодавства є свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

До спірних правовідносин застосовуються положення чинного законодавства про поставку та купівлю-продаж.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як передбачено у 3 розділі договору, оплата товару покупцем здійснюється банківським переказом у валюті, встановленій договором. Оплата кожної партії товару, що постачається, здійснюється на таких умовах:

-передоплата 40% від вартості партії товару, що постачається згідно зі специфікацією, протягом 3 банківських днів з дати рахунку-проформи, отриманого від продавця за допомогою електронної пошти;

- 60%, що залишилися, від вартості партії товару, що постачається згідно специфікації, покупець зобов`язаний сплатити протягом 2 банківських днів з моменту відправки продавцем покупцю електронної копії оформленого рахунку, засвідченого оригінальною печаткою та підписом продавця, електронна копія фітосанітарного сертифіката, сертифіката походження, виданих на підставі інструкцій покупця та відповідно до чинного законодавства України на електронну адресу покупця.

Сторонами 11.03.2021 підписано та скріплено печатками специфікацію №1 (до договору №UA-14/2021 від 11.03.2021) до зазначеного договору за якою найменування товару - пиломатеріали обрізні соснові, об`єм замовлення за позиціями 200 м3, загальна вартість замовлення 35 600,00 євро.

Відповідно до п. 15. специфікації сторони погодили умови оплати, а саме: 3.1. Оплата товару покупцем здійснюється банківським переказом у валюті, встановленій договором. Передоплата 40% від вартості партії товару, що постачається згідно зі специфікацією, протягом 3 банківських днів з дати рахунку-проформи, отриманого від продавця за допомогою електронної пошти. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця. Банківські витрати (комісії та інше), пов`язані з проведенням розрахунків за товар, здійснюються за рахунок покупця. Відправлення покупцеві зазначеного в п. 3.2. рахунку-проформи є підтвердженням повідомлення покупця про початок виробництва товару або повідомлення про готовність товару до відвантаження.

Відповідач виставив позивачу рахунок-проформу №01-150321 від 18.03.2021 до договору №UA-14/2021 від 11.03.2021 на пиломатеріали обрізні соснові згідно специфікації №1 до договору №UA-14/2021, загальною кількістю 200 м3, на загальну вартість замовлення 35 600,00 євро, передоплата 40% 14 240,00 євро.

19.03.2021 позивач на банківський рахунок відповідача перерахував 14 240,00 євро в якості попередньої оплати за товар, відповідно до рахунку-проформи №01-150321 від 18.03.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 19.03.2021.

У розділі 4 договору сторони погодили умови та терміни поставки. Так, зокрема, товар за цим договором постачається на умовах FСА склад вантажовідправника п. 4.5. договору, якщо інше не зазначено у п. 4 специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору. Строк поставки кожної партії товару - зазначається у п. 7 специфікації, та діє з моменту здійснення покупцем оплати відповідно до п. 3.2. При тлумаченні цього договору використовуються правила міжнародної торгівлі Інкотермс 2010 року та Конвенція ООН про договори купівлі-продажу товарів 1980 року. Вантажовідправником за цим договором є: ТОВ «СОЛ ГРУПП» Адреса: 79016, Україна, Львівська область, м. Львів, вул. Шведська 3. Вантажоотримувачем за цим договором є: відповідно специфікації пункту 9.

Відповідно до п. 7. специфікації сторони погодили термін постачання, а саме: травень 2021.

16.06.2021 відповідач частково поставив товар (сосна, обрізний пиломатеріал, камерна сушка 16-18%) в кількості 42,136 м3, на загальну суму 7 500,21 євро, що підтверджується наявним в матеріалах справи рахунком-фактурою №01-UA-14/2021 від 16.06.2021.

Однак, відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару у повному обсязі не виконав, решту товару, вказаного у специфікації №1 від 11.03.2021 так і не було поставлено позивачу.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №910/12382/17).

За змістом статей 509, 524, 533-535 та 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц (провадження №14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18).

У розділі 4 договору сторони погодили умови та терміни поставки. Так, зокрема, товар за цим договором постачається на умовах FСА склад вантажовідправника п. 4.5. договору, якщо інше не зазначено у п. 4 специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору. Датою поставки товару та переходу права власності на товар/частину товару вважається дата відвантаження товару зі складу вантажовідправника, зазначеного у п. 4.5. договору, підтверджена відмітками продавця у товарно-транспортній накладній.

Матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем товару на решта суми 6 739, 79 євро за договором №UA-14/2021 від 11.03.2021 на пиломатеріали обрізні соснові згідно специфікації №1 до вказаного договору, а саме відсутні первинні документи по договору №UA-14/2021 від 11.03.2021 на решта суми 6 739, 79 євро.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором позивач звертався до відповідача з претензією №1309-CL/1 від 13.09.2021, в якій просив повернути у строк до 20.09.2021 року 6 739,79 євро.

Проте, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

Позивач повторно звертався до відповідача з претензією №09-CL/1 від 23.02.2022, в якій просив повернути у строк до 28.02.2022 року 6 739,79 євро.

В матеріалах справи наявний лист відповідача, який надійшов на електронну адресу позивача 01.04.2022, у якому відповідач гарантував, що поверне залишок 6 739,79 євро по договору/контракту №UA-14/2021 від 11.03.2021 на рахунок позивача.

Станом на момент звернення з позовною заявою до суду, товар на суму 6 739,79 євро відповідач не поставив, попередню оплату не повернув. Відповідач вказаного не спростував.

Згідно статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач не виконав умов договору №UA-14/2021 від 11.03.2021 щодо поставки частини товару (пиломатеріали обрізні соснові згідно специфікації №1 від 11.03.2021) на суму 6 739,79 євро, що не спростовано останнім належними та допустимими доказами.

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач належних доказів на спростування зазначених обставин не подав, доказів повернення суми попередньої оплати (авансу) до матеріалів справи не долучив, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 739,79 євро попередньої оплати за договором №UA-14/2021 від 11.03.2021 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивач довів належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 101,10 євро, що підтверджується платіжним документом № RMZB6GPMD7 від 21.11.2022.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 101,10 євро, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Слід зазначити, що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як встановлено з матеріалів справи, 08.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БіоМікс Балтікум» (SIA «BioMix Balticum») (надалі - замовник) та адвокатським об`єднанням «Лігал Айк`ю груп» (надалі - адвокатське об`єднання) укладено договір №08/11/22 про надання правової (професійної правничої) допомоги (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору адвокатське об`єднання зобов`язується надавати замовнику послуги (правову допомогу) з юридичного супроводу стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол Групп» за контрактом №UA-14/2021 від 11.03.2021 у сумі 6 739,79 євро у Господарському суді Львівської області, зокрема: надання усних юридичних консультацій, аналіз законодавства Латвійської Республіки, збір та підготовка доказів, необхідних для подання позовної заяви (без підготовки адвокатських запитів), складання та подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області (надалі по тексту - послуги), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги. Адвокатське об`єднання гарантує надання послуг за цим договором безпосередньо за допомогою адвокатів адвокатського об`єднання.

Згідно п. 2.3.1. договору замовник за цим договором зобов`язується, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги, які надаються адвокатським об`єднанням.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що вартість послуг за домовленістю сторін становить 750,00 євро (сімсот п`ятдесят євро).

Відповідно до п. 4.1. договору здача-приймання наданих юридичних послуг за цим договором оформлюється Актами здачі-прийняття наданих послуг.

21.11.2022 між замовником та адвокатським об`єднанням «Лігал Айк`ю груп» підписано та скріплено печатками акт надання послуг №133 за договором №08/11/22 від 08.11.2022 про надання правової (професійної правничої) допомоги. У даному акті зазначено, що загальна вартість робіт (послуг) склала сімсот п`ятдесят євро 00 центів, Без ПДВ.

Також, у даному акті зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) немає.

Позивач на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 750,00 євро надав: договір №08/11/22 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 08.11.2022; акт надання послуг №133 від 21.11.2022 за договором №08/11/22 від 08.11.2022 про надання правової (професійної правничої) допомоги; рахунок на оплату №117 від 08.11.2022; платіжний документ №RMZB6F972S від 08.11.2022 про сплату 750,00 євро.

Повноваження адвоката Матвійчук Анастасії Сергіївні підтверджуються ордером серія СВ №1040604 від 23.11.2022, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №001035 від 16.04.2021, виданим Радою адвокатів Чернігівської області відповідно до рішення №98 від 19.03.2021.

Слід зазначити, що саме з вини відповідача спір доведено до суду, його поведінка не сприяла вирішенню спору у позасудовому порядку, у зв`язку з чим позивач змушений був скористатись послугами адвоката. Виконана адвокатами робота повинна бути оплачена, порядок нарахування суми витрат на професійну правничу допомогу прозорий та зрозумілий.

Суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката для цілей їх розподілу повинен брати до уваги саме умови договору та не має підстав самовільно встановлювати інший розмір та порядок обчислення витрат, ніж той, який у відповідному порядку був закріплений у договорі.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12).

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Ознайомившись з вищезазначеними доказами, оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача слід стягнути на користь позивача 750,00 євро витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол Групп» (79016, Львівська область, місто Львів, вулиця Шведська, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи 42951368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БіоМікс Балтікум» (SIA «BioMix Balticum») (Латвійська Республіка, LV-4729, «ЕЗЕРКРАСТІ», Смілтенська область, Смілтенський край, с.Брутуліс (Smiltenes novats, Smiltenes pagasts, EZERKRASTI, LV-4729 LATVIA); латвійський індивідуальний податковий номер платника ПДВ 44103031556)) 6 739,79 євро сплачених як передоплата за договором №UA-14/2021 від 11.03.2021, 101,10 євро судового збору та 750,00 євро витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено 30.03.2023

Суддя Сухович Ю.О.