Рішення

від 15.03.2023 по справі 916/3379/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3379/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю НОВЕ ДІЛО (65028, Одеська обл., м. Одеса, вул. Середня, буд. 22, код ЄДРПОУ 31461118)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю САНПОЛЛ-ЮГ (65098, Одеська обл., м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 28, код ЄДРПОУ 42280548)

про стягнення 253709,50 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Шкрабак В.О., в порядку самопредставництва

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю НОВЕ ДІЛО звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю САНПОЛЛ-ЮГ про стягнення 253709,50 грн., з яких: 172139,50 грн. збитків, 31570 грн. інфляційних втрат та 50000 грн. штрафу.

Позовні вимоги ТОВ НОВЕ ДІЛО обґрунтовані тим, що відповідачем як підрядником за договором підряду №22/06/20 від 22.06.2020 були здійснені роботи, які не відповідають якості, внаслідок чого були складені дефектні акти, за результатами яких сторони дійшли згоди про повернення сплачених коштів за договором. Таким чином, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду №22/06/20 від 22.06.2020, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Разом з позовною заявою до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю НОВЕ ДІЛО надійшла заява про забезпечення позову за вх.№2-1190, в якій позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на розрахунковий рахунок відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю САНПОЛЛ-ЮГ НОМЕР_1 , який відкритий у ПАТ Банк Восток, м. Дніпро, МФО 307123, ПІН 422805415529 шляхом заборони списання коштів із зазначеного рахунку у сумі 253709,50 грн. заборгованості та 5045,10 грн. суми судового збору, що разом складає 258755,60 грн.

Ухвалою суду від 14.12.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю НОВЕ ДІЛО за вх.№2-1190/22 від 12.12.2022 про забезпечення позову повернуто заявнику.

29.12.2022 за вх.№2-1269/22 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на розрахунковий рахунок відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю САНПОЛЛ-ЮГ НОМЕР_1 , який відкритий у ПАТ Банк Восток, м. Дніпро, МФО 307123, ПІН 422805415529 шляхом заборони списання коштів із зазначеного рахунку у сумі 253709,50 грн. заборгованості та 5046,10 грн. суми судового збору, що разом складає 258755,60 грн.

Ухвалою суду від 30.12.2022 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕ ДІЛО» за вх.№2-1269/22 від 29.12.2022 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 25.01.2023 о 16:15. Судове засідання 25.01.2023 о 16:15 не відбулось у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Одеської області. Ухвалою суду від 02.02.2023 судове засідання призначено на 17.02.2023 о 14:20. Ухвалою суду від 17.02.2023 відкладено розгляд справи №916/3379/22 на 15.03.2023 о 15:30.

У судовому засіданні 15.03.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/3379/22 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 15.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Між тим, повний текст рішення складено 28.03.2023 у зв`язку з введенням в м. Одесі екстрених відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді, нестабільність в роботі системи діловодства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

22.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю НОВЕ ДІЛО (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю САНПОЛЛ-ЮГ (підрядник, відповідач) укладений договір підряду №22/06/20, відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати роботи: нанесення захисного шару на промислову підлогу на об`єкті замовника: ТОВ НОВЕ ДІЛО, за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 22.

Відповідно до п.п. 2.1-2.2 договору вартість робіт за договором визначається на підставі додатку №1 до договору; остаточна вартість робіт визначається по сукупності вартості всіх робіт, виконаних відповідно до договору, актів приймання виконаних робіт, узгоджених та підписаних замовником. Додаткові роботи, які виникають в процесі робіт і не вказані у додатку №1, будуть виконуватись після письмового узгодження сторонами їх об`єму, порядку та вартості. Такі роботи оплачуються замовником додатково згідно відповідних доповнень до договору.

Згідно з п.п. 3.1-3.2 договору замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс у розмірі 100% загальної вартості матеріалів. Наступні розрахунки за договором здійснюються замовником протягом п`ятнадцяти днів з дати підписання актів приймання виконаних робіт. Розрахунки між сторонами можуть здійснюватись шляхом авансових платежів, що не потребують додаткового письмового узгодження між сторонами.

У відповідності до п.4.1 договору підрядник зобов`язується розпочати виконання робіт не пізніше ніж через 5 (п`ять) днів з моменту отримання передоплати та за умов надання з боку замовника початкового фронту робіт. Підрядник зобов`язується виконувати роботи згідно графіка виконання робіт.

За п.п. 5.1-5.2 договору сторони приймають на себе виконання обов`язків, передбачених цим договором та несуть майнову відповідальність за неякісне виконання або неналежне виконання своїх обов`язків згідно з діючим законодавством. В разі виявлення недоліків та дефектів на протязі гарантійного строку, який складає 3 (трьох) років з дня підписання замовником акту виконання робіт, підрядник за свій рахунок повинен усунути недоліки, допущені з його вини на протязі 1 місяця.

Відповідно до п.п. 6.1-6.2 договору підрядник виконує роботи у відповідності з будівельними нормами, правилами, та графіком виконання робіт. Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і ціни виконаних робіт. При виявленні відхилень замовник видає підряднику розпорядження про їх усунення.

Згідно з п.п. 7.1-7.2 договору підрядник гарантує можливість безперервної і нормальної експлуатації об`єкту на протязі 3 (трьох) років з моменту підписання акту прийомки об`єкту в експлуатацію (додаток №2). На недоробки, що виявлені у цей період, складається дефектний акт за підписом обох сторін, або створюється експертна комісія з фахівців відповідних державних установ. В акті наводиться перелік недоробок і строки їх усунення.

За п.п. 9.1-9.2 договору усі спори або розбіжності, що виникають між сторонами за цим договором або в зв`язку з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

Додаток №1 до договору №22/06/20 від 22.06.2020 визначає, зокрема, вартість матеріалів, калькуляцію вартості одиничної розцінки та загальну вартість робіт за додатком, яка складає 180786,58 грн.

В матеріалах справи наявна специфікація на поставку товару на адресу замовника до договору №22/06/20 від 22.06.2020 на загальну суму 130255,50 грн.

Додаток №2 до договору №22/06/20 від 22.06.2020 - Гарантійні зобов`язання, визначає, що гарантійні зобов`язання підрядника діють протягом 3 (трьох) років після завершення робіт та підписання підсумкового акту здачі-приймання робіт при виконанні наступних умов: дотримання затверджених технічних рішень по улаштування підлоги замовником і суміжними організаціями, або, якщо мало місце таке порушення - то наявність двосторонньої акту, що підтверджує усунення дефектів з віддзеркаленням даної обставини в підсумковому акті; дотримання правил експлуатації підлоги під час проведення інженерних комунікацій і т.д.; цілісність будівельних конструкцій підземної частини будівлі; гарантія поширюється на роботи, що передані підрядником та прийняті та оплачені замовником у відповідному порядку згідно з умовами договору; в разі виявлення на протязі гарантійного терміну будь-яких пошкоджень причини визначаються тільки комісією у складі уповноважених представників від підрядника, замовника і проектної організації з оформленням трьохстороннього акту.

В матеріалах справи наявне повідомлення, в якому зазначено, що замовником за договором підряду №22/06/20 виявлені у виконаних роботах значні недоліки, а саме: вздуття покриття по усій площині, тріщини та інші недоліки, що не дозволяють здійснювати нормальну експлуатацію об`єкта, на якому були виконані роботи підрядником та викликано уповноваженого представника ТОВ САНПОЛЛ-ЮГ для складання дефектного акту для усунення зафіксованих у ньому дефектів у встановлений у такому акті строк.

В матеріалах справи наявний дефектний акт від 01.12.2020 до договору підряду №22/06/20, який підписаний обома сторонами, в якому визначено, що:

- дефектний акт складений у зв`язку із виявленням недоліків протягом гарантійного строку, передбаченого п.7.1 договору підряду №22/06/20 від 22.06.2020 року у роботах, які були виконані підрядником, що підтверджується актом приймання-передачі робіт 2/07 від 27.07.2020 на суму 182139,50 грн., а саме: нанесення захисного шару на промислову підлогу; роботи виконувались з використанням матеріалів підрядника;

- нанесений підрядником на промислову підлогу захисний шар набув здуття, що свідчить про те, що захисний шар не прилягає до поверхні підлоги; з часом вздуття лопаються та залишають на підлозі дірки; данні пошкодження становить 60% усієї поверхні підлоги; за експертною думкою підрядника та характером пошкодження не достатньо шарів нанесеного матеріалу; підрядник пропонує відремонтувати існуючи пошкодження та нанести додатковий шар матеріалу на всю поверхню підлоги; з моменту усунення пошкодження підрядник гарантує якість покриття з урахуванням типу підлоги та особливостей технологічного процесу замовника на протязі трьох років;

- підрядник зобов`язується виконати гарантійні роботи з 15.01.2021 по 29.01.2021;

- у випадку нездійснення підрядником гарантійних робіт або при повторному виявленні недоліків підрядник зобов`язаний відшкодувати збитки та отримані за договором №22/06/20 від 22.06.2020 кошти у термін чотирнадцяти календарних днів з дати підписання наступного дефектного акту.

В матеріалах справи наявний дефектний акт від 13.10.2021 до договору підряду №22/06/20, який підписаний обома сторонами, в якому визначено, що:

- дефектний акт складений у зв`язку із виявленням недоліків протягом гарантійного строку, передбаченого п.7.1 договору підряду №22/06/20 від 22.06.2020 року у роботах, які були виконані підрядником, що підтверджується актом приймання-передачі робіт 2/07 від 27.07.2020 на суму 182139,50 грн., а саме: нанесення захисного шару на промислову підлогу; роботи виконувались з використанням матеріалів підрядника;

- нанесений підрядником на промислову підлогу захисний шар набув здуття, що свідчить про те, що захисний шар не прилягає до поверхні підлоги; з часом вздуття лопаються та залишають на підлозі дірки; данні пошкодження становить 80% усієї поверхні підлоги; за експертною думкою підрядника та характером пошкодження даний тип покриття не відповідає заявленій якості;

- данні недоліки виявлені повторно; перший раз недоліки були усунені підрядником в період з 15.01.2021 по 29.01.2021; причиною виникнення недоліків підрядник вважав недостатню кількість нанесених на підлогу шарів матеріалу; дане припущення виникло у постачальника матеріалу, до якого підрядник звертався за експертною думкою; наразі недоліки повторились, площа пошкодження зросла;

- у випадку нездійснення підрядником гарантійних робіт підрядник зобов`язаний відшкодувати збитки та отримані за договором №22/06/20 від 22.06.2020 кошти у термін чотирнадцяти календарних днів з дати підписання даного дефектного акту.

В матеріалах справи наявний дефектний акт від 29.12.2021 до договору підряду №22/06/20, який підписаний обома сторонами, в якому визначено, що:

- дефектний акт складений у зв`язку із виявленням недоліків протягом гарантійного строку, передбаченого п.7.1 договору підряду №22/06/20 від 22.06.2020 року у роботах, які були виконані підрядником, що підтверджується актом приймання-передачі робіт 2/07 від 27.07.2020 на суму 182139,50 грн., а саме: нанесення захисного шару на промислову підлогу; роботи виконувались з використанням матеріалів підрядника;

- нанесений підрядником на промислову підлогу захисний шар набув здуття, що свідчить про те, що захисний шар не прилягає до поверхні підлоги; з часом вздуття лопаються та залишають на підлозі дірки; данні пошкодження становить станом на 29.12.2021 - 80% усієї поверхні підлоги; за експертною думкою підрядника та характером пошкодження не достатньо шарів нанесеного матеріалу; раніше підрядник пропонував відремонтувати існуючи пошкодження та нанести додатковий шар матеріалу на всю поверхню підлоги; з моменту усунення пошкодження підрядник гарантував якість покриття з урахуванням типу підлоги та особливостей технологічного процесу замовника на протязі трьох років, однак на теперішній час проведені роботи по усуненню недоліки підрядником не дали бажаного результату;

- підрядник зобов`язувався згідно дефектного акту від 13.10.2021 виконати гарантійні роботи з 15.01.2021 по 29.01.2021, але станом на 29.12.2021 пошкодження поверхні підлоги складають 80% поверхні; 29.01.2021 сторони дійшли висновку про недоцільність проведення ремонтних робіт; підрядник погодився повернути кошти, які отримав від замовника у повному обсязі в сумі 182139,50 грн. в термін чотирнадцяти календарних днів з дати підписання даного дефектного акту.

30.12.2021 сторонами договору підряду №22/06/20 складено та підписано акт, в якому визначено, що:

- акт складений у зв`язку із необхідністю погашення заборгованості, що утворилася після виявлення недоліків протягом гарантійного строку, передбаченого п.7.1 договору підряду №22/06/20 від 22.06.2020 у роботах, які були виконані підрядником, що підтверджується актом приймання-передачі робіт 2/07 від 27.07.2020 на суму 182139,50 грн., а саме: нанесення захисного шару на промислову підлогу; роботи виконувались з використанням матеріалів підрядника;

- згідно дефектного акту від 13.10.2021 підрядник зобов`язався відшкодувати збитки та отримані за договором №22/06/20 від 22.06.2020 кошти у термін чотирнадцяти календарних днів з дати підписання наступного дефектного акту; згідно дефектного акту від 29.12.2021 підрядник зобов`язався відшкодувати збитки та отримані за договором №22/06/20 від 22.06.2020 кошти у термін чотирнадцяти календарних днів з дати підписання даного дефектного акту;

- у зв`язку із тим, що підрядник звернувся 29.12.2021 із пропозицією відстрочити йому сплату коштів, а замовник в свою чергу погодився зменшити суму відшкодування, сторони дійшли до наступного: у разі відшкодування підрядником коштів до 15.02.2022 сума відшкодування буде складати 150000 грн.; у разі не відшкодування коштів у зазначений термін, підрядник зобов`язується сплатити усю суму заборгованості згідно договору підряду №22/06/20 від 22.06.2020 до 28.02.2022; у разі не відшкодування коштів у зазначений термін, до 28.02.2022, підрядник зобов`язується сплатити усю суму заборгованості згідно договору підряду №22/06/20 від 22.06.2020 та додатково штраф у розмірі 50000 грн.

Позивачем у позовній заяві вказано, що відповідачем 06.10.2022 частково було повернуто грошові кошти на суму 10000 грн.

Також в матеріалах справи наявні фототаблиці та, як вказує позивач, які містять фотографії із зображенням здуття підлоги житнього цеху ТОВ НОВЕ ДІЛО, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 22, у якому проводили роботи ТОВ САНПОЛЛ-ЮГ, згідно договору підряду №22/06/20 від 22.06.2020.

Неповернення відповідачем в повному обсязі грошових коштів за договором підряду №22/06/20 від 22.06.2020, які зафіксовані у дефектних актах, стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Згідно з ст. 859 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

За ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність наступного юридичного складу: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. При цьому, необхідно встановити, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що матеріалами справи встановлено, зокрема, у підписаних сторонами дефектних актах та двосторонньому акті, факт наявності недоліків виконаних відповідачем робіт за договором підряду та обов`язок відповідача, за результатами підписання наявних в матеріалах справи актів від 29.12.2021 та 30.12.2021, повернути грошові кошти. Так, у акті від 30.12.2021 сторонами договору підряду зафіксовано обов`язок відповідача повернути позивачу грошові кошти у меншій сумі - 150000 грн., якщо вказані кошти будуть повернуті до 15.02.2022, а у разі їх неповернення, то до 28.02.2022 відповідач зобов`язався повернути всю суму - 182139,50 грн.

Господарський суд зазначає, що позивачем заявлено до стягнення 172139,50 грн., з урахуванням сплачених відповідачем 10000 грн.

Так, враховуючи положення статей 22 ЦК України та 224, 225 ГК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; факту збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини. В цьому випадку на позивача покладено обов`язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок, на відповідача - відсутність його вини у настанні збитків.

Господарський суд вказує, що матеріалами справи встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, що відповідачем визнано, зокрема, у підписаних відповідачем дефектних актах від 01.12.2020,13.10.2021, 29.12.2021 та в акті від 30.12.2021.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи, що відповідач неналежним чином виконав підрядні роботи за договором підряду та в подальшому не повернув в повному обсязі грошові кошти за цим договором, приймаючи до уваги наявність складу (всіх елементів) господарського правопорушення та підстав для стягнення з відповідача збитків (матеріальної шкоди) у заявленій до стягнення сумі, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю НОВЕ ДІЛО про стягнення з відповідача 172139,50 грн. збитків є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Іншого відповідачем не доведено.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат та штрафу, слід зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем грошових коштів, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача, з огляду на правомірність та підставність позовних вимог в частині основної суми, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю НОВЕ ДІЛО про стягнення з відповідача 31570 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, умови укладеного договору підряду №22/06/20, щодо вимог повивача про стягнення 50000 грн. штрафу, господарський суд дійшов висновку, що оскільки сторони при укладанні вказаного договору прямо не передбачили забезпечення виконання зобов`язання неустойкою, в даному випадку штрафом, то у господарського суду відсутні підстави для задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача заявленої суми штрафу. Разом з тим, господарський суд вказує, що зазначення про сплату неустойки (штрафу) відповідачем в акті від 30.12.2021 не є письмовою формою договору та не створює підстав для стягнення заявленої суми.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю НОВЕ ДІЛО та стягнення з відповідача 172139,50 грн. збитків та 31570 грн. інфляційних втрат, в решті позову судом відмовлено.

Іншого сторонами не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю НОВЕ ДІЛО задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю САНПОЛЛ-ЮГ (65098, Одеська обл., м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 28, код ЄДРПОУ 42280548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НОВЕ ДІЛО (65028, Одеська обл., м. Одеса, вул. Середня, буд. 22, код ЄДРПОУ 31461118) 172139 /сто сімдесят дві тисячі сто тридцять дев`ять/ грн. 50 коп. збитків, 31570 /тридцять одну тисячу п`ятсот сімдесят/ грн. інфляційних втрат та 3055 /три тисячі п`ятдесят п`ять/ грн. 55 коп. судового збору.

3.В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 28 березня 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля