Рішення

від 30.03.2023 по справі 916/194/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/194/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГАЗ СІТІ"

до відповідача - Відділу житлово-комунального господарства, транспорту, благоустрою та енергопостачання Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

про стягнення 53992,58 грн

До суду 11.01.2023 через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГАЗ СІТІ" до Відділу житлово-комунального господарства, транспорту, благоустрою та енергопостачання Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення 53992,58 грн заборгованості за договором № 28 від 05.07.2021 про постачання електричної енергії.

Ухвалою від 17.01.23 позов залишено без руху.

24.01.23 у встановлений строк позивач подав докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 31.01.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251,252 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи). Роз`яснено Відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач отримав ухвалу суду 11.02.2023 відповідно до поштового повідомлення про вручення. Відзиву на позов відповідач не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМГАЗ СІТІ" (позивач, постачальник) та Відділом житлово-комунального господарства, транспорту, благоустрою та енергопостачання Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (відповідач, споживач) укладено Договір № 28 про постачання електричної енергії споживачу від 05.07.2021 року (а.с. 21- 35), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору). Обов"язковою умовою для постачання електроенергії споживачу є наявність укладеного у нього у встановленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.2). Кількість товару - 56053 кВт*год (п. 2.3 договору).

Відповідно до заяви-приєднання (додаток № 1 до договору) початок постачання з липня 2021 року, оператор, з яким укладено договір розподілу електроенергії - АТ „ДТЕК Одеські електромережі".

Строк постачання електричної енергії передбачений п. 13.1 договору - до 31 грудня 2021 року.

Відповідно до п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електроенергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору. Ціна 1 кВт*год електричної енергії з урахуванням тарифу на послуги з передачі становить 1,90799779 грн з урахуванням ПДВ. Загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 106949 грн (п. 5.2 договору) з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 5.9 договору оплата електричної енергії здійснюється до 20-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії на підставі рахунків та актів приймання-передачі електричної енергії.

Відповідно до п. 5.20 договору, споживач протягом 5 днів з дати одержання акта приймання електроенергії зобов"язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обгрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі електроенергії.

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акта приймання-передачі електроенергії, або ненадання обгрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитої електроенергії встановлюється відповідно до даних ОСР (п. 5.21 договору).

Позивач поставив Відповідачеві у серпні 2021 року електричну енергію в загальній кількості у 25 085,00 кВт/год, а у вересні 2021 року електричну енергію у кількості у 3213,00 кВт/год

Однак, Відповідач не оплатив вказаний обсяг електрики.

Оскільки Відповідач фактично не підтвердив факт отримання електричної енергії у серпні 2021 року у кількості 25 085,00 кВт/год, а у вересні 2021 року у кількості у 3 213,00 кВт/год, то Позивач звернувся до Оператора системи розподілу електроенергії у Одеській області - ПрАТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ». Так, адвокатом Позивача, в рамках надання правової допомоги було подано адвокатський запит до - ПрАТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» № 380 від 20.12.2022 року (а.с. 38-39).

У відповідь, Оператор системи розподілу надав Позивачеві Лист № 21/459 від 21.12.2022 року (а.с. 43-45), яким підтверджує факт отримання Відповідачем у серпні 2021 року електричної енергії загальній кількості у 25 085,00 (двадцять п`ять тисяч вісімдесят п`ять) кВт/год, а у вересні 2021 року електричної енергії у кількості 3 213,00 (три тисячі двісті тринадцять) кВт/год, яку йому поставив Позивач.

Позивачем складено Акт № ПГС00001070 приймання-передачі електричної енергії від

31.08.2021 року на суму 47862,18 грн, та Акт № ПГС00001122 приймання-передачі електричної енергії від 30.09.2021 року на суму 6130,40 грн,

Крім того, позивачем виставлено відповідачу рахунки № 1059 від 31.08.2021 на суму 47862,18 грн та рахунок № 1112 від 30.09.2021 на суму 6130,40 грн, всього на суму 53992,58грн.

Акт № ПГС00001070 від 31.08.2021 року та Рахунок на оплату були надані Відповідачеві 09 вересня 2021 року на електронну пошту, значену відповідачем в розділі 16 договору „Місцезнаходження та банківські реквізити сторін" nata11031976@ukr.net, на підтвердження чого надано роздруківку електронної пошти.

Акт № ПГС00001122 від 30.09.2021 року та Рахунок на оплату були надані Відповідачеві 13 жовтня 2021 року так само засобами електронної пошти.

Оригінали Акту № ПГС00001070 від 31.08.2021 року та Рахунок на оплату № 1059 від 31 серпня 2021 року та Акт № ПГС00001122 від 30.09.2021 року та Рахунок на оплату № 1112 від 30 вересня 2021 року були направлені Відповідачеві 08 грудня 2022року, разом з Претензією щодо їх оплати (а.с. 48), на підтвердження чого суду надано опис вкладення (а.с.56).

Відповідач не повернув підписаних актів приймання-передачі електричної енергії та не надав мотивованої відмови, тому вищезазначені акти вважаються підписаними відповідно до п. 5.21 договору.

З огляду на викладене, Відповідач мав оплатити поставлений Товар згідно Рахунку на № 1059 від 31 серпня 2021 року у сумі 47 862,18 гривень до 20 вересня 2021 року, а Товар Рахунку на № 1112 від 30 вересня 2021 року у сумі 6 130,40 гривень до 20 жовтня 2021 року.

Згідно з п.6.2.1 Договору Споживач зобов"язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Згідно частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України (надалі-ЦКУ) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно стаття 629 ЦКУ договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач доказів перерахування основного боргу в сумі 53992,58 грн, як і будь-яких заперечень проти позову, станом на день розгляду спору не подав, тому позовні вимоги про стягнення 53992,58 грн підлягають задоволенню в повному розмірі.

Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі 2684 грн судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 8750 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору № 02 про надання правової (правничої) допомоги від 21.07.2021, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро „Ільченко та партнери" (а.с. 57-65), за умовами якого (п. 2.1) адвокатське бюро на підставі замовлення клієнта, яке оформлюється додатковою угодою до цього договору, приймає на себе зобов"язання з надання правничої допомоги. Строк договору (п. 7.1) - до 31 грудня 2023 року.

01.12.2022 між позивачем та Адвокатським бюро „Ільченко та партнери" укладено додаткову угоду № 80 до договору № 02 (а.с. 68-69), за умовами якої адвокатське бюро бере на себе зобов"язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту у господарському провадженні по стягненню з Відділу житлово-комунального господарства, транспорту, благоустрою та енергопостачання Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області заборгованості за договором № 28 від 05.07.2021.

Сторони узгодили гонорар в розмірі 2500 грн за одну годину (п. 2.1 додаткової угоди № 80).

05.01.2023 позивач та Адвокатське бюро „Ільченко та партнери" підписали акт № 80 про прийняття-передачу послуг правничої допомоги на загальну суму 8750 грн на викноання договору № 02 від 21.07.2021 та додаткової угоди № 80 від 01.12.2022.

Відповідно до акта № 80 надана правнича допомога включає в себе:

1. Ознайомлення адвокатом із документами щодо несплати відповідачем заборгованості за поставлену електричну енергію, а саме:

- договором № 28 про постачання електричної енергії від 05.07.2021,

- актом № ПГС00001070 приймання-передачі електроенергії від 31.08.2021,

- актом № ПГС00001122 приймання-передачі електроенергії від 30.09.2021,

- рахунком на оплату № 1059 від 31.08.2021,

- рахунком на оплату № 1112 від 30.09.2021; - 1 година, вартість 2500грн,

2. Підготовка та направлення адвокатом адвокатського запиту № 380 від 20.12.2022 - 0,5 години, вартість 1250 грн.

3. Підготовка та направлення адвокатом претензії № 356 від 07.12.2022 щодо сплати заборгованості - 0,5 години, вартість 1250 грн.

4. Ознайомлення адвокатом із листом ПАТ „ДТЕК Одеські електромережі" № 21/459 від 21.12.2022 - 0,5 години, вартість 1250 грн

5. Підготовка позовної заяви до Господарського суду Одеської області адвокатом (визначення правових норм, які регулюють відносини, судової практики, складання позову та оформлення усіх додатків до позову - 1 година вартістю 2500 грн.

Матеріали справи містять позовну заяву з додатками (а.с. 15-19), яка підписана адвокатом А.П.Ільченко.

На підтвердження повноважень адвоката до матеріалів справи надано довіреність від 03.11.2022 на Ільченко А.П. (а.с. 20), витяг з сайту Національної асоціації адвокатів України (а.с. 67) та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 41,42).

Справа розглядалась в спрощеному провадженні без призначення засідань.

В матеріалах справи є адвокатський запит адвоката Ільченко А.П. від 20.12.2022 (а.с. 38-39) та претензія від 07.12.2022 (а.с. 48).

Крім того, на думку суду, за обставин даної справи, ознайомлення адвоката з договором № 28, актами, рахунками та листом ПАТ „ДТЕК Одеські електромережі" охоплюється одночасно з послугою зі здійсненням підготовки та подання позовної заяви. Згідно з актом надання послуг вартість вказаної послуги складає 2500 грн. (1 година).

З огляду на викладене, позивачем доведено розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000грн.

Врахувавши результати розгляду справи у суд, ціну позову 53992,58 грн, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5000грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Відділу житлово-комунального господарства, транспорту, благоустрою та енергопостачання Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (код 43929333, с. Кулевча Саратського району Одеської області, вул. Центральна 52) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГАЗ СІТІ" (код 41559270, м.Київ вул. Сагайдачного Петра 25Б, офіс 203) 53992,58 грн заборгованості, 2684грн витрат зі сплати судового збору та 5000 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 березня 2023 р.

Суддя В.В. Литвинова