Рішення

від 30.03.2023 по справі 916/282/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/282/23

Господарський суд Одеської області у складі судді С.В. Літвінова, розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ" (вул. Лейпцигська, 3А, Київ 15, 01015) до відповідача: Приватне підприємство "УКРАГРОЕКСПО ЛТД" (вул.10-та Західна, буд.9-А, каб.2, Херсон, 73009) про стягнення 153857,14грн.

Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "УКРАГРОЕКСПО ЛТД", в якому просить господарський суд: про стягнення 153857,14грн

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.02.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/282/23, Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Судом встановлено, що адресою місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: вул.10-та Західна, буд.9-А, каб.2, Херсон, 73009

Згідно ч. 1 ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи /абз. 3 ч. 1 ст. 12-1 Закону/.

Господарським судом 01.02.2023 року на виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 року у редакції Закону № 2217-IX від 21.04.2022 року та з урахуванням Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, повідомлено відповідача про постановлення ухвали від 01.02.2023 року у справі № 916/282/23 шляхом розміщення посиланням на веб-адресу судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/107876327; та шляхом розміщення тексту ухвали.

Таким чином, згідно абз. 3 ч. 1 ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи № 916/282/23 з 07.02.2023 року.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/282/23, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

« 07» грудня 2020 року року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Ю.КОМОДІТІЗ» (далі - Позивач, Постачальни к) та Приватним підприємством «УКРАГРОЕКСПО ЛТД» (далі - Відповідач, Споживач) було підписано ЗАЯВУ- ПРИСДНАННЯ до договору постачання електричної енергії споживачу, та укладено КОМЕРЦІЙНУ ПРОПОЗИЦІЮ ЮК/20/12/4 від 07 грудня 2020р. та підписано ЗАЯВУ- ПРИЄДНАННЯ до договору про постачання електричної енегрії Споживачу.

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно з умовами цього Договору (п. 1.1. Договору).

Постачання електричної енергії Споживачу здійснюється Постачальником виключно після надання Споживачем Заяви на постачання електричної енергії за формою відповідно до Додатку 1, відповідної комерційної пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 2.1.).

Постачання електроенергії у розрахунковому періоді Постачальником здійснюється у відповідності до погодинних обсягів споживання електричної енергії, які зазначені Споживачем в заяві-приєднанні та скориговані відповідно до цього Договору (2.З.).

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем Комерційною Пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору (4.1.).

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату' електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (4.4.).

Як що споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку визначеному ПРРЕЕ.

У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та за прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦКУ.

Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором, та зазначається в Комерційній пропозиції, якає Додатком 2 до цього Договору. (4.8.).

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами Договору (5.1.).

Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію (6.1.).

Договір укладається на строк зазначений в Комерційній Пропозиції (12.7).

Електроні та факсові копії цього Договору, Додатків та додаткових угод до нього мають юридичну силу до моменту отримання Сторонами їх оригіналів (12.15).

У відповідності до доданої комерційної пропозиції (№ЮК/20/12/4 від 07 грудня 2020р.) обговорено порядок розрахунку та ціна за електричну енергію (Розділ 2).

Оплата за замовлений обсяг електроенергії за Договором має здійснюватися Споживачем самостійно у відповідності до узгодженого сторонами графіку оплати (розділ 5).

Розрахунок Споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється частинами, останній платіж за поточний місяць до 19 числа поточного розрахункового місяця.

За внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушення термінів визначених цією комерційною пропозицією. Споживач сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням 3% річних та індексу інфляції, а також сплачує подвійну облікову ставку НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (розділ 8).

Так, 25 січня 2022 року Споживач здійснив платіжним дорученням 0410001 оплату в розмірі 170000 грн. чим сплатив повністю заборгованість за січень (98346,28), та частково за лютий 2022р.

В подальшому Споживачу були надіслані акти споживання електричної енергії за лютий та березень завірені ЕЦП з пошти Постачальника.

Як зазначає позивач, споживачу відправлялись рахунки згідно комерційної пропозиції: ЕЕ/22-03/697Д від 22.03.2022р. та ЕЕ/22-04/697Д від 15.04.2022р. Постачання електричної енергії Споживачу здійснюється відповідно до Комерційної пропозиції, Переліку точок комерційного обліку об`єктів ЕІІС-кодів та Договірних величин постачання електроенергії Споживачу, які є невід`ємною частиною Договору. Споживачем сплачувались попередні рахунки, проте за лютий споживач сплатив частково та за березень 2022р. оплату не здійснював взагалі.

Отже, позивач вважає, що у відповідача утворилась заборгованість в сумі 153857,14 за лютий-березень 2022року.

Враховуючи, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ" , позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену електричну енергію у сумі 153857,14 грн та судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За своєю правовою природою укладені між Позивачем та Відповідачем договори є договорами поставки періодичних друкованих видань.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - Постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 712 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає, зокрема, електричну енергію (електроенергія) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту електроенергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, зокрема, електроенергії, що відпускається здійснюється відповідно до умов договору.

Поряд з цим, правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електроенергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею- продажем, постачанням електроенергії регулюються серед іншого положеннями Закону України Про ринок електричної енергії.

Взаємовідносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електроенергії між її постачальниками та споживачами регулюються, також Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженого постановою від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Законом України «Про ринок електричної енергії» встановлено наступне: постачання електроенергії - це продаж, включаючи перепродаж, електроенергії (за пунктом 68 частини 1 статті 1); постачання електроенергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електроенергії споживачу (за частиною 1 статті 56); договір постачання електроенергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електроенергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. постачання електроенергії споживачам здійснюється до укладення договору постачання електроенергії споживачу електропостачальник має надати споживачу інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір порядку та форм виставлення рахунка і здійснення розрахунків (за частиною 8 статті 56); за вільними цінами (за частиною 2 статті 56); споживач має право купувати електроенергію для власного споживання за двосторонніми договорами (частина 1 статті 58); споживач зобов`язаний сплачувати за електроенергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (за частиною 3 статті 58).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність заборгованості відповідача за поставлену електроенергію у розмірі 153857,14грн., у зв`язку з чим позовна вимога позивача підлягає судом задоволенню повністю.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "УКРАГРОЕКСПО ЛТД" (вул.10-та Західна, буд.9-А, каб.2, Херсон, 73009, код 37238777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ" (вул. Лейпцигська, 3А, Київ 15, 01015, код 42601505) заборгованість у сумі 153857,14 грн. та 2684грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 30 березня 2023 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов