Рішення

від 30.03.2023 по справі 922/66/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/66/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк",м.Київ до Приватного підприємства "Вольтан",м.Харків про стягнення коштів 70 767,77 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Мегабанк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Вольтан" про стягнення 56415,68 грн. боргу, 5433,99 грн. штрафу, 884,23 грн. 3% річних та 8033,87 грн. інфляційних втрат за Договором оренди від 30.10.2020 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.01.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду належним чином засвідчених копій документів, що додані до позовної заяви.

26.01.2023 позивачем заявою (вх.№1940) усунено недоліки, які були підставою для винесення ухвали від 09.01.2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.01.2023 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.01.2023, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.01.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61022, м. Харків, вул. Сумська, буд.39. Але, судова кореспонденція адресована відповідачу була повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У цьому випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/66/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

30.10.2020 між Акціонерним товариством "Мегабанк" (надалі-позивач, орендодавець) та Приватним підприємством "Вольтан" (надалі- відповідач, орендар) був укладений Договір оренди, за умовами якого Орендодавець передає орендареві приміщення у користування за плату на визначений цим договором строк. (п.1.1 Договору)

Відповідно до п.1.5 Договору передача орендареві приміщення здійснюється на підставі акту прийому-передачі, який підписується сторонами.

Згідно з п. 2.1.7. договору, орендар зобов`язаний також вносити оплату за комунальні та експлуатаційні витрати по утриманню приміщення.

Згідно з п. п. 4.2-4.3 договору орендна плата сплачується з дати початку оренди і до дати закінчення оренди.

Загальний розмір орендної плати за користування приміщенням в місць складає 4699,80 грн., в тому числі ПДВ.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що строк оренди приміщення закінчується в останній день строку дії цього договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за ним, а також від відповідальності за його порушення, які виникли під час дії договору. Не пізніше дня закінчення строку оренди, орендар звільняє приміщення, вивозить з нього все своє майно та передає приміщення орендодавцеві.

Пунктом 8.5 договору передбачено що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань однією із сторін (орендодавцем або орендарем), вона сплачує на користь іншої сторони штраф у розмірі 10% від суми орендної плати за кожен факт порушення, що не звільняє її від обов`язку відшкодувати збитки, понесені іншою стороною.

За змістом п. 10.1 договору останній набирає чинності з 01.11.2020 року та діє до 30.09.2023 року.

На підставі Акту прийому-передачі Приміщення від 01.11.2020 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування Приміщення, а саме: нежитлові приміщення в Літ. "В-1", Літ. "Б-1", загальною площею 111,9 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Маршала Бажанова, 21/23.

У подальшому 30.07.2021 між сторонами був укладений Договір №1 про внесення змін та доповнень до договору оренди від 30.01.2020, яким було внесено зміни до розділу "Терміни та їх значення" Договору, а саме термін "Приміщення" викладено у новій редакції : "Приміщення" - нежитлові приміщення в Літ. "В-1", Літ. "Б-1", загальною площею 93,6 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Маршала Бажанова, 21/23. Пункт 4.3 Договору викладено у новій редакції: "4.3 Загальний розмір орендної плати за користування всім Приміщенням на місяць складає 3931,20 грн., у тому числі ПДВ".

31.07.2021 за актом прийому-передачі (повернення) приміщення відповідачем було передано (повернуто),а позивачем прийнято Приміщення, загальною площею 18,3 кв.м., а саме: частину нежитлових приміщень в Літ. "В-1", що розташовані за адресою: Харківська обл.,місто Харків, вулиця Маршала Бажанова, 21/23.

31.08.2021 за актом прийому-передачі (повернення) приміщення відповідачем було передано (повернуто),а позивачем прийнято Приміщення, загальною площею 37,8 кв.м., а саме: частину нежитлових приміщень в Літ."В-1", що розташовані за адресою: Харківська обл.,місто Харків, вулиця Маршала Бажанова, 21/23.

На підставі Акту прийому-передачі Приміщення від 01.09.2021 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування Приміщення, загальною площею 40,9 кв.м., а саме: частину нежитлових приміщень в Літ. "В-1" площею 18,3 кв.м. та частину нежитлових приміщень в Літ."О-1" площею 22,6 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська обл.,місто Харків, вулиця Маршала Бажанова, 21/23.

Позивач у позовній заяві наголошує, що відповідач порушував умови сплати орендних платежів за Договором оренди від 30.10.2020 року, у зв`язку із чим у останнього, станом на 20.12.2022 утворилась заборгованість у загальному розмірі 56 415,68 грн., що вбачається з акту звірки взаємних розрахунків за період з 30.10.2020 - 09.12.2022.

З метою досудового врегулювання спору позивач надсилав 03.10.2022 на адресу відповідача претензію № 1721 від 30.09.2022 з вимогою про погашення існуючої заборгованості, однак, наведена претензія залишена відповідачем без відповіді, а викладені у ній вимоги без задоволення.

Обставини щодо стягнення заборгованості за договором оренди від 30.10.2020 в сумі 56 415,68 грн стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Крім того, за твердженням позивача, відповідач допустив прострочення оплати певних актів щодо надання послуг орендодавцем, у зв`язку із чим останньому, у відповідності до п.8.5 Договору був нараховний штраф у розмірі 5433,99 грн., а саме:

- за актом №68 від 31.01.2022 - строк сплати орендної плати 10.02.2022, оплата вчасно не проведена;

- за актом № 82 від 28.02.2022 - строк сплати орендної плати 10.03.2022 оплата вчасно не проведена;

- за актом №146 від 31.03.2022 - строк сплати орендної плати 10.04.2022, оплата вчасно не проведена;

- за актом № 161 від 30.04.2022 - строк сплати орендної плати 10.05.2022, оплата вчасно не проведена.

З посиланням на зазначені обставини, позивачем на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України, нараховано до стягнення з відповідача 5433,99 грн штрафу, 884,23 грн 3% річних та 8033,87 грн інфляційних витрат.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В цьому випадку, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт передання ним відповідачу в оренду нежитлових приміщень, які є предметом оренди за договором оренди від 30.10.2020. Зазначене підтверджується актами прийому-передачі приміщення від 01.11.2020 та від 01.09.2021. З моменту отримання в оренду зазначених приміщень у відповідача виник обов`язок щодо сплати на користь позивача орендної плати в розмірі, передбаченому умовами договору та додатковими угодами до нього.

Позивач наполягає на тому, що відповідач не в повному обсязі сплатив існуючу заборгованість за договором і його борг перед позивачем станом на 20.12.2022 становить 56415,68 грн.

Зазначене обставини відповідачем в межах цієї справи жодним чином не спростовані, доказів сплати існуючого боргу матеріали справи не містять та останнім суду не надано.

Суд також враховує, що умови договору не ставлять в залежність факт підписання сторонами щомісячних актів надання послуг орендодавцем з фактом внесення відповідачем орендних платежів, оскільки внесення орендних платежів в передбаченому розмірі є безумовним обов`язком відповідача та має здійснюватися не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця, зазначений у договорі (п. п. 4.4-4.5).

Строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати орендних платежів є таким, що настав.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендних платежів за договором в сумі 56 415,68 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як свідчить здійснений позивачем розрахунок, ним нараховано 3% річні на суму боргу за договором, яка існувала у відповідача за період з 11.02.2022 по 09.12.2022 та інфляційні на суму боргу за договором, яка існувала у відповідача за період з лютого по листопад 2022.

Періоди прострочення грошових зобов`язань та суми таких зобов`язань відповідачем жодним чином не спростовуються, доказів протилежного матеріали справи не містять та останній суду не надано. Крім того, як вже зазначалося, відповідачем не надано будь-яких доказів сплати на користь відповідача орендних платежів за договором. В контексті цього, зазначене надає позивачу право на нарахування інфляційних та річних за вказані періоди прострочення та на вказані позивачем суми прострочення.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних, заявлених позивачем до стягнення з відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині та стягнення з відповідача на користь позивача 884,23 грн. 3% річних та 8033,87 грн. інфляційних витрат за вказані періоди прострочення.

Щодо вимог про стягнення штрафу.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як вже зазначалося, пунктом 8.5 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань однією із сторін (орендодавцем або орендарем), вона сплачує на користь іншої сторони штраф у розмірі 10% від суми орендної плати за кожен факт порушення, що не звільняє її від обов`язку відшкодувати збитки, понесені іншою стороною.

Позивачем на підставі вказаного пункту договору нараховано до стягнення з відповідача 5433,99 грн. штрафу, з посиланням на те, що останній 4 рази порушив умови договору не оплативши вчасно акти щодо надання послуг орендодавцем, а саме:

- за актом №68 від 31.01.2022 - строк сплати орендної плати 10.02.2022, оплата вчасно не проведена;

- за актом № 82 від 28.02.2022 - строк сплати орендної плати 10.03.2022 оплата вчасно не проведена;

- за актом №146 від 31.03.2022 - строк сплати орендної плати 10.04.2022, оплата вчасно не проведена;

- за актом № 161 від 30.04.2022 - строк сплати орендної плати 10.05.2022, оплата вчасно не проведена.

При визначенні розміру штрафу позивач виходив з розміру 10% від суми кожного з чотирьох актів.

Суд констатує, що матеріали справи дійсно містять докази прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань з внесення орендних платежів.

Проте пунктом 8.5. договору конкретно не визначено, що саме за прострочення виконання зобов`язання зі сплати орендної плати орендар має внести штраф у розмірі 10% від суми яка підлягає сплаті.

Окрім того, позивачем в обґрунтування своїх вимог взагалі не надано суду ні оригіналу ні належним чином засвідчених копій акту №68 від 31.01.2022, акту № 82 від 28.02.202, акту № 146 від 31.03.2022, акту № 161 від 30.04.2022 за прострочення оплати яких, як стверджує позивач в позовній заяві, ним нараховано штраф. Так само матеріали справи не містять і доказів направлення цих актів на адресу відповідача.

Зазначене в свою чергу свідчить як про необґрунтованість та безпідставність вимог позивача про покладення на відповідача штрафу в заявленій сумі, та є підставами для відмови в задоволенні позову в цій частині вимог.

Зважаючи на те, що спір виник у зв`язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку своїх зобов`язань, а також враховуючи сплату позивачем за подання позову судового збору у мінімальному розмірі визначеномуЗУ "Про судовий збір", суд керуючись приписами ч. 9.ст. 129 ГПК України, вважає за можливе судовий збір у розмірі 2481,00 грн., сплачений позивачем, покласти на відповідача у повному обсязі та стягнути з останнього на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Вольтан" (адреса: 61022, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, буд. 39; код ЄДРПОУ: 37632196) на користь Акціонерного товариства "Мегабанк" (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17; код ЄДРПОУ: 09804119) 56 415 грн. 68 коп. боргу, 884 грн. 23 коп. 3% річних, 8033 грн. 87 коп. інфляційних витрат та 2481 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "30" березня 2023 р.

СуддяС.Ч. Жельне