Ухвала

від 21.03.2023 по справі 910/13137/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/13137/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

позивача - Скок В. С.,

відповідача - Горова С. В.,

третьої особи - Мельниченко А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 (судді: Барсук М. А. - головуючий, Пономаренко Є. Ю., Кропивна Л. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКС КЕПІТАЛ"

до Міністерства юстиції України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та державний реєстратор Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області Фесенко Оксана Русланівна,

про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022, задоволені позовні вимоги ТОВ "ОКС КЕПІТАЛ", визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства юстиції України від 22.07.2021 № 2522/7, зобов`язано Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу товариства.

2. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 частково задоволено заяву ТОВ "ОКС КЕПІТАЛ", стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ТОВ "ОКС КЕПІТАЛ" витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000, 00 грн.

3. Міністерство юстиції України у касаційній скарзі просить додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 скасувати та відмовити у задоволенні заяви ТОВ "ОКС КЕПІТАЛ" про розподіл судових витрат, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження додаткової постанови посиланням на підставу, передбачену у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на застосування судом апеляційної інстанції приписів статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України без урахування правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а, від 11.03.2021 у справі № 911/2681/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 21.07.2020 у справі № 915/1654/19 щодо застосування при визначенні суми судових витрат критерію розумності та співмірності суми витрат часу, складності справи та обсягу письмових доказів у справі.

Скаржник зазначав, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності, є необґрунтованим та неспіврозмірним реальним витратам з огляду, зокрема, на незначну складність справи, невеликий обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду у суді та тривалість судових засідань.

4. У відзиві на касаційну скаргу Міністерства юстиції України на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022, ТОВ "ОКС КЕПІТАЛ" просить відмовити в її задоволенні, вказуючи, зокрема, на те, що доводи скаржника зводяться до власного викладення обставин справи та до переоцінки доказів, які були досліджені судом апеляційної інстанції, при цьому жодним чином не спростовують правильність висновків суду.

5. Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі № 910/13137/21, призначено розгляд справи у судовому засіданні.

З метою повного, всебічного, об`єктивного розгляду справи Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи у розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, запереченнях на неї, а також матеріали справи, Верховний Суд відхиляє ці доводи, а обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у наведеному випадку не підтвердилися з огляду на таке.

6. Як свідчать матеріали справи, 26.09.2022 ТОВ "ОКС КЕПІТАЛ" подало до Північного апеляційного господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просило ухвалити додаткове рішення та стягнути з Міністерства юстиції України витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в сумі 50 000,00 грн, посилаючись, зокрема, на положення статей 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України.

7. У пункті 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2- 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин 5, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

8. Суд апеляційної інстанції установив, що до заяви ТОВ "ОКС КЕПІТАЛ" подало договір про надання правничої (правової) допомоги від 17.06.2021, укладений між Адвокатським об`єднанням "Правова та економічна безпека" (адвокат) та ТОВ "ОКС Кепітал" (клієнт), предметом якого за умовами пункту 1.1 є надання адвокатом клієнту правничої (правової) допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з додатковою угодою від 18.07.2022 до договору сторони дійшли згоди, що адвокат зобов`язується надати клієнту правничу (правову) допомогу, пов`язану з представництвом інтересів останнього та наданням клієнту інших видів правничої допомоги під час розгляду Північним апеляційним господарським судом справи № 910/13137/21.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди сторони визначили, що розмір гонорару адвоката за надання клієнту правничої (правової) допомоги становить 50 000,00 грн.

На підтвердження надання адвокатом послуг з правової допомоги у господарській справі № 910/13137/21 та прийняття клієнтом таких послуг надано акт приймання-передачі наданих послуг від 21.09.2021 на суму 50 000,00 грн та платіжне доручення від 23.09.2022 № 1 на суму 50 000,00 грн.

За змістом пункту 4 статті 1, частин 3, 5 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 1 зазначеного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. При встановленні розміру гонорару врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

У пунктах 5.36- 5.41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/450/18 зазначено таке:

"5.36. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

5.37. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

5.38. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

5.39. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

5.40. Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

5.41. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення ЄСПЛ у справі "East/West» проти України" від 23 січня 2014 року (East/West. Ukraine, заява № 19336/04, § 268))".

9. Суд апеляційної інстанції посилався на те, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

10. Задовольняючи частково заяву ТОВ "ОКС КЕПІТАЛ" про розподіл судових витрат у справі, посилаючись на правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 29.09.2020 у справі № 910/7127/19 щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції зазначив, що поданий до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Міністерства юстиції України дублює доводи позивача, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву, який був поданий у суді першої інстанції; Міністерством юстиції України до апеляційної скарги не було додано нових доказів або іншої судової практики, із якою адвокату позивача було необхідно ознайомитись для їх аналізу та опрацювання; судова практика у спорах такої категорії є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню спірні правовідносини не передбачають.

Отже, суд апеляційної інстанції виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, дійшов висновку про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу до 10 000,00 грн, що відповідатиме критерію пропорційності, розумності та справедливості.

Проте Міністерство юстиції України, звертаючись із касаційною скаргою на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022, зазначеного не спростувало, а посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а, від 11.03.2021 у справі № 911/2681/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 21.07.2020 у справі № 915/1654/19 щодо застосування при визначенні суми судових витрат критерію розумності та співмірності суми витрат часу, складності справи та обсягу письмових доказів у справі не беруться до уваги, оскільки судові рішення у зазначених справах та справі, що розглядається, ухваленні виходячи із встановлених обставин кожної конкретної справи на підставі оцінки судами всіх доказів/доводів у конкретній справі.

11. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики з вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

12. Отже, наведена скаржником підстава для касаційного оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі № 910/13137/21.

13. Оскільки підстав для скасування оскаржуваного судового рішення у справі, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі № 910/13137/21 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак