Рішення

від 16.03.2023 по справі 365/585/22

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/585/22

Номер провадження: 2/365/53/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 березня 2023 року смт Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючогосудді Кучерявої Л.М.

за участі секретаря судового засідання Хрущ Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 2в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_6 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування та визнання права на завершення приватизації в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Костенко О.М., звернувся до Згурівського районного суду Київської області з вище зазначеною позовною заявою, в якій просить: визнати за ОСОБА_1 як спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 3,5177 га, кадастровий номер 3221986900:04:007:0008, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Згурівської селищної ради Броварського району Київської області (колишня назва Усівська сільська рада, Згурівський район); визнати за ОСОБА_1 як спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки площею 1,7589 га, кадастровий номер 3221986900:04:007:0039, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також право на державну реєстрацію в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 права власності на цей об`єкт нерухомого майна. Також просить не стягувати з відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_7 . В Згурівській РДНК було заведено спадкову справу до майна померлого. Інші спадкоємці, визначені як відповідачі по справі, відмовились від прийняття спадщини на користь позивача.

Після смерті батька позивачу в порядку спадкування за законом відкрилася спадщина на земельну ділянку загальною площею 3,5177 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221986900:04:007:0008, та на земельну ділянку загальною площею 1,7589 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221986900:04:007:0039, що розташовані на території Згурівської селищної (колишньої Усівської сільської) ради Броварського району Київської області.

Право власності на земельну ділянку площею 3,5177 га, кадастровий номер 3221986900:04:007:0008, належало померлому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 464036, що був виданий на померлого ОСОБА_7 на підставі розпорядження Згурівської райдержадміністрації від 25.04.2005 № 188 та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю Згурівським районним відділом земельних ресурсів від 26 травня 2005 року.

Право власності на земельну ділянку площею 1,7589 га, кадастровий номер 3221986900:04:007:0039, належало померлому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 981978, що був виданий на померлого ОСОБА_7 на підставі розпорядження Згурівської райдержадміністрації від 11.10.2007 № 560. Зазначений державний акт не був зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю Згурівським районним відділом земельних ресурсів. Тобто, батько позивача висловив волю на приватизацію (виділ в натурі на місцевості) вищевказаної земельної ділянки, проте державний акт хоч і був виготовлений, проте не пройшов державної реєстрації. Кадастровий номер земельній ділянці був присвоєний, ділянка була сформована, її межі, точна площа і поворотні точки визначені.

Нотаріус Згурівської РДНК відмовив позивачку у видачі свідоцтв про право на спадщину з підстав ненадання позивачем правовстановлюючих документів. У державному реєстрі речових прав відсутня реєстрація права власності за померлим.

21 грудня 2015 року за адресою проживання позивача відбулась пожежа, яка фактично знищила всі оригінали документів, в тому числі й оригінал державного акту серії ЯА № 464036.

Відсутність оригіналів документів призводить до того, що неможливо встановити факт належності спадкового майна спадкодавцеві. Виготовити новий державний акт не можливо.

До спадкової маси входить також право на завершення приватизації спірної земельної ділянки та на реєстрацію в реєстраційних органах права власності на цю ділянку.

Позивач намагався врегулювати спір в досудовому порядку шляхом звернення до органів нотаріату про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом, але йому було відмовлено, тому останнім і єдиним способом захисту є звернення до суду.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 30 грудня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 17.02.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Костенко О.М., не з`явились. Представник позивача направив до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 подали до суду заяви, у яких просили проводити розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги визнають в повному обсязі та не заперечують проти задоволення позову.

Третя особа ОСОБА_6 подала до суду заяву, у якій просила проводити розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд визнав можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін, та їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч. 4 ст. 206 ЦПК України, враховуючи визнання позову відповідачами, суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову.

Обставини, викладені в позові підтверджуються дослідженими судом письмовими доказами.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_7 , який на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживали: дочка - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 23 копія свідоцтва про смерть, а.с. 24 довідка).

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина за законом на все його майно. У Згурівській районній державній нотаріальній конторі 16.03.2018 заведена спадкова справа № 61/2018, номер у спадковому реєстрі 62147705 (а.с. 25 витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі, а.с. 62, 63-94 супровідний лист, копія спадкової справи).

ОСОБА_7 за життя заповітів не склав.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 є його діти: дочки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , сини ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 62, 63-94 супровідний лист, копія спадкової справи, а.с. 140 копія свідоцтва про шлюб).

Позивач ОСОБА_1 на часвідкриття спадщини постійно проживав разом з батьком, протягом строку, встановленогостаттею 1270ЦК України,він незаявив провідмову відспадщини,а тому на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що спадщину прийняв. 16 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з метою оформлення своїх спадкових прав після смерті батька ОСОБА_7 .

Відповідачі ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 теж проживали зі спадкодавцем ОСОБА_7 на день його смерті. В матеріалах справи містяться заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , в яких вони повідомляють, що вони пропустили шестимісячний строк прийняття спадщини та до суду за продовженням строку на прийняття спадщини звертатись не будуть (а.с. 19, 20, 21, 22).

Третя особа ОСОБА_6 на день смерті зі спадкодавцем не проживала, заяву про прийняття спадщини до нотаріуса не подавала.

Крім того, відповідачі та третя особа подали до суду заяви, в яких позов ОСОБА_1 визнають в повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення.

Спадкові права позивача ніким не оспорюються.

До складу спадщини входять, зокрема, дві земельні ділянки.

Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5177 га, кадастровий номер 3221986900:04:007:0008, яка розташована на території Усівської сільської ради та належить спадкодавцю ОСОБА_7 на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 464036, виданого 26 травня 2005 року на підставі розпорядження Згурівської райдержадміністрації від 25.04.2005 № 188, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:05:027:00241 (а.с. 27 копія державного акта, а.с. 29-32 копі Витягу з ДЗК про земельну ділянку, а.с. 33 інформація з ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку, а.с. 97-106 копія розпорядження № 188 з додатком).

Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7589 га, кадастровий номер 3221986900:04:007:0039, яка розташована на території Усівської сільської ради. На підставі розпорядження Згурівської райдержадміністрації від 11 жовтня 2007 року № 560 на ім`я ОСОБА_7 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 981978 (а.с. 28 копія державного акта, а.с. 107-110 копія розпорядження № 560 з додатком).

Оригінал державного акта ЯА № 464036 від 26 травня 2005 року втрачений під час пожежі, яка трапилась 21.12.2015 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26 копія акта про пожежу від 21.12.2015).

ОСОБА_7 за життя розпочав процедуру приватизації земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7589 га, кадастровий номер 3221986900:04:007:0039, яка розташована на території Усівської сільської ради. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 981978 виготовлений після смерті ОСОБА_7 та ним не отриманий, а тому за життя спадкодавець ОСОБА_7 не набув права власності на цю земельну ділянку.

У зв`язку з тим, що позивач ОСОБА_1 не надав документи, передбачені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 40 відмова нотаріуса, а.с. 62, 63-94 супровідний лист, копія спадкової справи).

Відповідно до ст. 116 ЗК України (в редакції чинній на час відкриття спадщини) громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених ЗК України.

В силу ст. 80 ЗК України (в редакції чинній на час відкриття спадщини) суб`єктами права власності на землі приватної власності є громадяни та юридичні особи.

Згідно зі ст. 81 ЗК України (в редакції чинній на час відкриття спадщини) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України (в редакції чинній на час відкриття спадщини) набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 3 ст. 116 ЗК України (в редакції чинній на час відкриття спадщини) безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України (в редакції чинній на час відкриття спадщини) право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації.

В редакції, чинній на дату розгляду справи, ч. 1 ст. 125 ЗК України передбачає, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України (в редакції чинній на час відкриття спадщини) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

В редакції, чинній на дату розгляду справи, ст. 126 ЗК України передбачає, що право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В силу положень ст. 21 Закону України «Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» зарезультатом розглядузаяв усфері державноїреєстрації правнадаються велектронній та(забажанням заявника)в паперовійформі рішеннядержавного реєстратора,витяг зДержавного реєструправ пропроведену державнуреєстрацію прав. Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника надається у паперовій формі. Такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора чи адміністратора центру надання адміністративних послуг (у разі отримання витягу шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг).

Відповідно до ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема успадкування.

Положеннями ст. 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

В силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зч.1,2ст.1223ЦКУкраїниправо наспадкуваннямаютьособи,визначеніузаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу.

В силу положення ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008№ 7 передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено наступне. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації.

Верховний Суд в Постанові від 21 березня 2018 року по справі № 623/633/17, провадження № 61-6243св18, зазначив наступне. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_7 , після смерті якого відкрилася спадщина. Позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті батька прийняв. Його спадкові права ніким не оспорюються. До складу спадщини входять дві земельні ділянки. Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5177 га, кадастровий номер 3221986900:04:007:0008, належала померлому на праві власності. Оригінал Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 464036 від 26 травня 2006 року втрачений. Щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7589 га, кадастровий номер 3221986900:04:007:0039, ОСОБА_7 за життя розпочав процедуру приватизації. У зв`язку із незавершенням процедури приватизації, ОСОБА_7 за життя не отримав державний акт, а тому його спадкоємець - ОСОБА_1 набуває право на завершення приватизації. Нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, а тому його спадкові права підлягають захисту в судовому порядку.

З огляду на вище зазначене, враховуючи визнання позову відповідачами, яке прийняте судом, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю.

Ціна позову 389670,98 грн (257102,12 грн+132568,86 грн=389670,98 грн) (а.с. 34-36, 37-39 копії довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості).

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3896,71 грн (а.с. 44 квитанція).

У позовній заяві позивач просив не стягувати з відповідачів судові витрати, у зв`язку з чим суд вбачає за необхідне не застосовувати до відповідачів положення ст. 141 ЦПК України та понесені позивачем судові витрати залишити за ним.

Керуючись ст. 80, 81, 116, 125, 126, 131, 152 ЗК України, ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1225, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст. 141, 206, 247, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_6 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування та визнання права на завершення приватизації в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , як спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку площею 3,5177 га, кадастровий номер 3221986900:04:007:0008, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Згурівської селищної ради Броварського району Київської області (раніше Усівська сільська рада, Згурівський район).

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , як спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право на завершення приватизації земельної ділянки площею 1,7589 га, кадастровий номер 3221986900:04:007:0039, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також право на державну реєстрацію в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 права власності на цей об`єкт нерухомого майна.

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 30 березня 2023 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Третя особа: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Головуючий суддя Л.М. Кучерява