Ухвала

від 08.03.2023 по справі 759/14757/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/36/23

ун. № 759/14757/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бутік подорожей «Зірка мандрів» (03194, м. Київ, бульв. Кольцова, 14к) про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2022 р. ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом у якому просить стягнути заборгованість за договором позики у розмірі 4406,00 тис. Євро та суму сплаченого судового збору у розмірі 1583,96 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.12.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з цим, 07.03.2023 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову 4406,00 Євро на банківські рахунки, які належить ТОВ «Бутік подорожей «Зірка мандрів». Заява обгрунтована існуванням ризиків зняття всіх коштів відповідачем з рахунку, щоб уникнути повернення боргу, що можеістотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Дослідивши заяву, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі N 381/4019/18 (провадження N 14-729 цс 19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

Отже, оскільки невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві, може вплинути реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що вимоги заяви про забезпечення позову щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючисьст. 149-153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бутік подорожей «Зірка мандрів» (03194, м. Київ, бульв. Кольцова, 14к) про стягнення боргу за договором позики, задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Бутік подорожей «Зірка мандрів» (03194, м. Київ, бульв. Кольцова, 14к), ЄДРПОУ: 36941307 у межах розміру позовних вимог та складають 4406,00 Євро.

Роз`яснити заявнику, що у разі відмови судом в задоволенні його позовних вимог відповідач має право звернутися до нього за відшкодуванням збитків, заподіяних в результаті забезпечення позовних вимог згідно даного визначення.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.Ю. Єросова