Рішення

від 30.03.2023 по справі 581/53/23

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/53/23

Провадження № 2/581/46/23

Р І Ш Е Н Н Я

і ме не м Ук ра їн и

30 березня 2023 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, стягнення заборгованості по орендній платі за землю, пені, інфляційних втрат та 3% річних,

в с т а н о в и в :

30 січня 2023 року представник позивача адвокат Міненко І.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить припинити шляхом розірвання договір оренди землі №30345 від 6 серпня 2015 року, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 3,4680 га та земельна ділянка площею 0,6483 га; стягнути з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 заборгованість за користування земельною ділянкою за 2021-2022 роки у розмірі 40561,04 грн., з яких: 13286,49 грн. - орендна плата за 2021 рік, 16821,09 грн. - орендна плата за 2022 рік, 5419,43 грн. - пеня за 2021 рік, 599,11 грн. - пеня за 2022 рік, 3753,31 грн. - інфляційні втрати за 2021 рік, 218,67 грн. - інфляційні втрати за 2022 рік, 426,99 грн. - 3% річних за 2021 рік, 35,95 грн. - 3 % річних за 2022 рік.

Мотивує вимоги тим, що позивач є власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 3,4680 га та 0,6483, розташованих на території Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області (колишньої Калінінської сільської ради Липоводолинського району).

6 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СК-АГРО» було укладено договір оренди землі №30345, у відповідності з умовами якого ним передано орендареві у строкове платне користування ці земельні ділянки строком на 7 років. Право оренди було зареєстроване у реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 4 серпня 2016 року та 16 листопада 2016 року.

У період дії договору оренди з 2015 по 2020 роки відповідачем щороку один раз на рік (інколи орендна плата розбивалась на декілька платежів) сплачувалась орендна плата, при цьому кожного року орендна плата збільшувалась орендарем відповідно до того, як збільшувався відсоток по орендній платі по району іншими орендарями, або ж відповідно до того як підвищуються ціни і тарифи. Позивач не заперечував проти збільшення орендарем плати за користування землею, вважаючи, що збільшення розміру орендної плати є добровільним проявом орендаря і воно відбувалось в тому числі і за рахунок індексації орендної плати при її нарахуванні, як це передбачено пунктами 10, 13 договору. Відповідач не виконав зобов`язання за договором і до цього часу не виплатив йому орендну плату за користування земельною ділянкою за 2021 рік та за 2022 рік.

У зв`язку з невиплатою орендної плати вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня, інфляційні втрати та 3 % річних.

Крім того, оскільки відповідач не виконав обов`язку щодо сплати орендної плати за 2021 - 2022 роки за користування земельними ділянками, це є підставою для дострокового припинення договору оренди землі № 30345 від 6 серпня 2015 року, вважає, що договір підлягає розірванню. Строк дії договору оренди землі мав закінчитися 6 серпня 2022 року. Ще 25 січня 2022 року позивач письмово повідомив відповідача про своє небажання поновлювати дію договору на новий строк, проте відповіді на свій лист не отримав. Разом з тим, відповідно до змін до Земельного кодексу України у зв`язку із введенням воєнного стану укладений між сторонами договір оренди землі було поновлено на 1 рік без волевиявлення сторін, а відтак термін його дії закінчується 6 серпня 2023 року.

У поданому відзиві відповідачем позовні вимоги не визнаються та вказано, що загальний розмір орендної плати за договором оренди, що підлягав виплаті орендарем з 2015 року до дня звернення до суду становив 61309,92 грн., (7663,74 грн. Х 8 років користування земельною ділянкою), а розмір фактично сплаченої відповідачем орендної плати за договором оренди становить 77839,98 грн. Різниця складає 16530,06 грн. Укладений між сторонами договір та чинне законодавство не містять заборон щодо дострокового виконання орендарем своїх зобов`язань щодо виплати орендної плати за договором. Відповідач не порушив умови договору оренди та не допускав прострочення сплати орендної плати за відповідний період, оскільки кошти були сплачені наперед, у визначеному сторонами розмірі та до обумовленої сторонами дати, а факт належного виконання відповідачем обов`язку щодо внесення орендної плати за договором підтверджується належними та допустимими доказами. Внесена орендна плата за попередні роки в більшому розмірі є фактичною переплатою за договором, тому заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Щодо вимоги про розірвання договору оренди відповідач погодився з тим, що на підставі змін до законодавства договір оренди був автоматично пролонгований до 6 серпня 2023 року. Оскільки орендна плата за 2021 та 2022 роки була зарахована відповідачем з переплати, внесеної ним в попередні роки, а строк оплати оренди за 2023 рік ще не настав, тому договір є дійсним, перебуває у користуванні відповідача законно та не підлягає розірванню.

У відповіді на відзив позивач висловив незгоду з доводами відповідача щодо виплати орендної плати у повному розмірі наперед та відсутність заборгованості з орендної плати, оскільки укладений між сторонами договір оренди землі не містить положень про можливість виплати орендної плати наперед та відсутні підстави вважати, що суми виплаченої відповідачем орендної плати за період 2015 2020 років понад передбачену в договору суму є орендною платою за 2021, 2022 роки.

Ухвалою суду від 2 лютого 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалами суду від 28 лютого 2023 року та 8 березня 2023 року залишено без задоволення клопотання представників відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-СМ № 015692 є власником земельної ділянки загальною площею 4,116 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Калінінської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 13).

6 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СК-АГРО» був укладений договір оренди землі №30345, згідно з яким ОСОБА_1 надав, а ТОВ «СК-АГРО» прийняло у строкове платне користування належну позивачу земельну ділянку загальною площею 4,1163 га.

Відповідно до Акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 6 серпня 2015 року за договором №30345 від 6 серпня 2015 року, належна позивачу земельна ділянка загальною площею 4,1163 га передана у платне користування відповідачу.

Право оренди на підставі договору оренди на земельну ділянку площею 3,468 га зареєстровано державним реєстратором Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області Постоєнком Д.О. 16 листопада 2016 року. Право оренди на підставі договору оренди на земельну ділянку площею 0,6483 га зареєстровано державним реєстратором Комунального підприємства «Шосткинське міськрайонне бюро технічної інвентаризації» Горохом Д.В. 4 серпня 2016 року (а.с. 15-20, 74-77).

Відповідно до основних положень укладеного між сторонами договору оренди землі:

Пункт 5: Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 109482,04 грн.;

Пункт 8: Договір укладено на 7 років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою. Перебіг строку дії договору починається з моменту підписання з подальшою державною реєстрацією права оренди;

Пункт 9: Орендна плата складає 7663,74 грн., що становить 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік користування земельною ділянкою. У розмір орендної плати не входить податок за землю. Орендар самостійно сплачує податок за землю. Орендна плата може сплачуватися орендодавцю готівкою через касу орендаря, згідно розрахункової відомості за виключенням податку з доходів фізичних осіб. Орендна плата також може справлятися у натуральній та відробітковій формах, за згодою сторін по діючим в орендаря цінам на продукцію, роботи та послуги;

Пункт 10: Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації;

Пункт 11: Орендна плата вноситься до 30 грудня кожного року;

Пункт 12: Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами та/або іншими документами;

Пункт 13: Розмір орендної плати переглядається один раз у рік у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміна коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом;

Пункт 14: У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу;

Пункт 31: Обов`язки орендаря, зокрема:

- своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою;

Пункт 36: Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін;

Пункт 38: Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пункт 44: Цей договір набирає чинності після підписання сторонами з подальшою

державною реєстрацією права оренди.

У договорі відсутні положення щодо можливості виплати орендної плати наперед.

За інформацією відповідача, що не було спростовано позивачем, по договору оренди землі №30345 ТОВ «СК-АГРО» здійснено внесення на користь ОСОБА_1 : за 2015 рік - 7663,35 грн., за 2016 рік - 10862,26 грн., за 2017 рік - 13438,16 грн., за 2018 рік - 15292,07 грн., за 2019 рік - 15292,07 грн., за 2020 рік - 15292,07 грн.

При вирішенні справи суд застосовує такі норми права.

Згідно з частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина 1 статті 611 ЦК).

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до вимог частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким Законом є Закон України «Про оренду землі», відповідно до статті 1 якого оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із частиною першою статті 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (частина 1 статті 14 Закону).

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є:

об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

дата укладення та строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У відповідності до частин 1, 2, 3 статті 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 22 Закону орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Частиною 1 статті 23 Закону передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до частини 2 статті 24 цього Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до положень абзацу 7 частини 2 статті 25 Закону орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно зі статтею 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» набрав чинності 19 листопада 2022 року.

Висновки суду по суті спору.

Спір між сторонами у справі виник з приводу виплати орендної плати за 2021, 2022 роки за користування земельною ділянкою на підставі діючого між ними договору оренди землі від 6 серпня 2015 року.

Аналіз пунктів 9, 10, 11 договору оренди землі дає підстави вважати, що відповідач має сплачувати на користь позивача орендну плату в сумі 7663,74 грн. за один рік користування земельною ділянкою до 30 грудня щорічно з урахуванням індексації, а орендну плату за 2021 рік до 30 грудня 2021 року, за 2022 рік до 30 грудня 2022 року.

Відповідно до позиції відповідача, орендна плата за 2021, 2022 роки була сплачена наперед протягом 2015 2020 років, оскільки ці виплати були проведені у сумарно більшому розмірі, ніж розмір суми передбаченої договором орендної плати за вказані роки.

В той же час суд зазначає, що у договорі оренди землі відсутні положення щодо можливості виплати орендної плати наперед (авансом чи в рахунок платежів за майбутні періоди користування земельною ділянкою).

З урахуванням того, що відповідно до статей 15, 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення є істотними (обов`язковими для включення) умовами договору, а також розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, беручи до уваги відсутність у договорі оренди землі від 6 серпня 2016 року положень про можливість виплати орендної плати наперед, неповідомлення відповідачем позивачу про виплату орендної плати наперед за 2021, 2022 роки при здійсненні виплат протягом вказаного періоду, у суду відсутні підстави вважати, що суми виплаченої відповідачем орендної плати за період 2015 2020 років понад передбачену в договорі суму 7663,74 грн. є орендною платою за 2021, 2022 роки.

Викладений висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 426/6529/20.

У зв`язку з цим, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача з цього приводу.

Також не заслуговує на увагу посилання відповідача на положення статті 531 ЦК України як на підставу можливості здійснення виплати орендної плати наперед, оскільки самого законодавчого врегулювання такої можливості без закріплення в договорі між сторонами недостатньо для висновку про обґрунтованість такої позиції.

Як вбачається із матеріалів справи та змісту укладеного договору оренди землі між сторонами спору відповідач у порушення пунктів 9, 10, 11 договору не виплатив узгоджений договірний розмір орендної плати за 2021 рік у сумі 13286,49 грн. та за 2022 рік у сумі 16821,09 грн., обрахований із урахуванням індексів інфляції за 2015-2022 роки, що розрахована наступним чином:

у 2015 році орендна плата із урахуванням індексу інфляції складала 7884,51 грн. (7663,74 грн. Х 102,881% (індекс інфляції за 2015 рік, починаючи із серпня)),

у 2016 році 8859,11 грн. (7884,51 Х 112,361%),

у 2017 році 10070,06 грн. (8859,11 Х 113,669%),

у 2018 році 11054,61 грн. (10070,06 Х 109,777%),

у 2019 році 11502,76 грн. (11054,61 Х 104,054%),

у 2020 році 12076,98 грн. (11502,76 грн. Х 104,992 %),

у 2021 році 13286,49 грн. (12076,98 грн. Х 110,015 %),

у 2022 році 16821,09 грн. (13286,49 грн. Х 126,603 %).

Саме такий щорічно зростаючий протягом 2015-2022 років у зв`язку зі зміною індексу інфляції договірний розмір орендної плати за 2021, 2022 роки на думку суду підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, з відповідача на корись позивача слід стягнути несплачену суму орендної плати за користування земельною ділянкою за 2021 рік у розмірі 13286,49 грн., за 2022 рік - у розмірі 16821,09 грн.

У зв`язку з невиплатою орендної плати за 2021 рік на підставі пункту 14 договору оренди землі від 6 серпня 2015 року на користь позивача з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 5419,43 грн., розрахунок якої є наступним:

за період з 31 грудня 2021 року по 20 січня 2022 року розмір пені становить 137,60 грн. = 13286,49 грн. (сума заборгованості по орендній платі за 2021 рік) х 18 (подвійна ставка НБУ)/100/ 365*21 днів прострочки;

за період з 21 січня 2022 року по 2 червня 2022 року розмір пені становить 968,28 грн. = 13286,49 грн. (сума заборгованості по орендній платі за 2021 рік) х 20 (подвійна ставка НБУ)/100/ 365*133 днів прострочки;

за період з 3 червня 2022 року по 25 січня 2023 року розмір пені становить 4313,55 грн. = 13286,49 грн. (сума заборгованості по орендній платі за 2021 рік) х 50 (подвійна ставка НБУ)/100/ 365*237 днів прострочки.

За невиплату орендної плати за 2022 рік на підставі пункту 14 договору оренди землі від 6 серпня 2015 року на користь позивача з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 599,11 грн., розрахунок якої є наступним:

за період з 31 грудня 2022 року по 25 січня 2023 року розмір пені становить 599,11 грн. = 16821,09 грн. (сума заборгованості по орендній платі за 2022 рік) х 50 (подвійна ставка НБУ)/100/ 365*26 день прострочки.

У зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання по виплаті орендної плати за 2021 та 2022 роки на користь позивача на підставі статті 625 ЦК України слід стягнути інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми.

Інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік підлягають стягненню у сумі 3669,21 грн., розрахунок є таким: 13286,49 грн. (заборгованість по орендній платі за 2021 рік) х 127,616% (сукупний індекс інфляції за період з січня 2022 року по січень 2023 року) : 100%. - 13286,49 грн. (заборгованість по орендній платі за 2021 рік).

Інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік підлягають стягненню у сумі 134,57 грн., розрахунок є таким: 16821,09 грн. (заборгованість по орендній платі за 2022 рік) х 100,8% (сукупний індекс інфляції за січень 2023 року) : 100%. 16821,09 грн. (заборгованість по орендній платі за 2022 рік).

3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік підлягає стягненню у сумі 426,99 грн., виходячи з розрахунку: 13286,49 (сума боргу) х 3% : 100% : 365 днів х 391 (кількість днів прострочення).

3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік підлягає стягненню у сумі 35,95 грн., виходячи з розрахунку: 16821,09 (сума боргу) х 3% : 100% : 365 днів х 26 (кількість днів прострочення).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 40392,84 грн., з яких: орендна плата за 2021 рік у сумі 13286,49 грн., орендна плата за 2022 рік у сумі 16821,09 грн., пеня за невиплату орендної плати за 2021 рік у сумі 5419,43 грн., пеня за невиплату орендної плати за 2022 рік у сумі 599,11 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік у сумі 3669,21 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік у сумі 134,57 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік у сумі 426,99 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік у сумі 35,95 грн.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору оренди землі №30345 від 6 серпня 2015 року суд зазначає наступне.

Строк дії укладеного між сторонами договору оренди землі №30345 мав закінчитися 6 серпня 2022 року, однак відповідно до положень пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» набрав чинності 19 листопада 2022 року, договір оренди землі було поновлено на 1 рік, тобто до 6 серпня 2023 року.

За встановлених у ході розгляду справи обставин щодо несплати відповідачем орендної плати за 2021 та 2022 роки, що є систематичним, на підставі пункту «д» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, статті 21 Закону України «Про оренду землі» суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про розірвання договору оренди землі №30345 від 6 серпня 2015 року.

Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає до часткового задоволенню.

Розподіл судових витрат по справі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Майнову вимогу про стягнення сум коштів задоволено частково на 99,59% (40561,04 грн. - позовна вимога, 40392,84 грн. задоволено), тобто на 100%, а позовну вимогу немайнового характеру задоволено, значить витрати по сплаті судового збору, які становлять 2147,20 грн. та повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частин 1 4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано:

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Міненка І.В. серії СМ №000668 від 19 лютого 2020 року, ордера серії СМ №0024 від 23 січня 2023 року про надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Липоводолинському районному суді (а.с. 29-30),

копію договору про надання правової допомоги №0016-2023 від 16 січня 2023 року, укладеного між адвокатом Міненком І.В. та Зворигіним С.О., копію додаткової угоди від 10 березня 2023 року, пунктом 3.1.1. якого передбачено, що за консультації, вивчення документів, узгодження правової позиції, підготовку та подання до суду позову клієнт сплачує 4000 грн., пунктом 3.1.2. передбачено, що за підготовку та подання до суду процесуальних документів, необхідних для розгляду справи (відзиву, відповіді на відзив, заперечень, пояснень, клопотань тощо) клієнт сплачує адвокату 1000 грн., пунктом 3.1.3. передбачено, що у разі задоволення позовних вимог клієнт сплачує адвокату додаткову винагороду (гонорар успіху) у сумі 7000 грн. (а.с. 24 25, 59),

акт здачі-приймання виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги №0016-2023 від 16 січня 2023 року, акт №2 здачі-приймання виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги №0016-2023 від 16 січня 2023 року (а.с. 26, 60),

копії квитанцій про сплату ОСОБА_1 на користь адвоката Міненка І.В. витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн. та 1000 грн. (а.с. 28, 62).

У поданому відзиві відповідач вважав, що подані докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для їх відшкодування у повному обсязі, а отже клопотання про їх відшкодування не підлягає задоволенню.

Гонорар успіху як сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18.

Беручи до уваги складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт по підготовці позову та процесуальних документів, ціну позову та значення справи для сторін, враховуючи при визначенні суми відшкодування реальність адвокатських витрат (дійсність та необхідність), розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 8500 грн. витрат на професійну правничу допомогу, з яких 4000 грн. - за підготовку позову, 500 грн. - за підготовку та подання до суду процесуальних документів, необхідних для розгляду справи (відповіді на відзив), зменшивши в цій частині заявлену до сплати суму, та 4000 грн. - гонорару успіху, зменшивши і в цій частині заявлену до сплати суму.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 40392,84 грн., з яких 13286,49 грн. - заборгованість по орендній платі на підставі договору оренди земельної ділянки від 6 серпня 2015 року за користування земельною ділянкою за 2021 рік, 16821,09 грн. - заборгованість по орендній платі за 2022 рік, 5419,43 грн. - пеня за невиплату орендної плати за 2021 рік, 599,11 грн. - пеня за невиплату орендної плати за 2022 рік, 3669,21 грн. - інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 134,57 грн. - інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік, 426,99 грн. - 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 35,95 грн. - 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік.

Припинити шляхом розірвання укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» та ОСОБА_1 договір оренди землі №30345 від 6 серпня 2015 року, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 3,4680 га з кадастровим номером 5923281700:01:002:0406, право оренди щодо якої зареєстровано 16 листопада 2016 року, та земельна ділянка площею 0,6483 га з кадастровим номером 5923281700:01:001:0166, право оренди щодо якої зареєстроване 4 серпня 2016 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 2147,20 грн. в рахунок повернення судового збору та 8500 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» (с. Суха Грунь Роменського району Сумської області вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ 33976979).

Суддя О. В. Кузьмінський