Ухвала

від 29.03.2023 по справі 320/8227/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 березня 2023 року м. Київ № 320/8227/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИЗТОП" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень та податкових вимог,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ДИЗТОП" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №12514/0902 від 18.06.2021 року, №12515/0902 від 18.06.2021 року, №13346/0901 від 29.06.2021 року, №13347/0901 від 29.06.2021 року;

- визнати протиправними та скасувати податкові вимоги №0037271-1304-1002/70 від 22.07.2021 року, №0046889-1304-1027/82 від 06.09.2021 року, №0046889-1304-1027/167 від 06.09.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Враховуючи зазначене, шестимісячний строк на оскарження податкових вимог від 22.07.2021 сплинув 23.12.2021, а податкових вимог від 06.09.2021 сплинув 07.02.2022.

Аналогічно, строк на оскарження ППР від 18.06.2021 сплинув 19.11.2021 року, а ППР від 29.06.2021 року - 30.11.2021 року.

24.12.2021 ТОВ «Дизтоп» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень та податкових вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі №320/17520/21 позовну заяву ТОВ «Дизтоп» повернуто із усіма доданими до неї матеріалами.

Позивач звертає увагу, що вказана ухвала позивачеві судом не надсилалася у силу об`єктивних обставин викликаних військовою агресією державою-терористом Росією.

30.12.2022 представником позивача отримано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі №320/17520/21, про що свідчить розписка у матеріалах судової справи.

Враховуючи отримання ухвали про повернення позовної заяви 30.12.2022 та введення в України воєнного стану, позивач просить визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду з даним позовом.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Поновлення строку звернення до суду може здійснюватися з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або хибна помилка про не пропуск строку, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до відомостей Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала про повернення позовної заяви направлялася позивачу засобами електронного зв`язку та була доставлена 10.05.2022.

Суд з розумінням ставиться до обставин, які могли спіткати позивача на початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, однак суд звертає увагу, що відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022, Київська область вцілому, та с. Фурси зокрема, не входило до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року.

Крім того суд звертає увагу, що з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів на офіційному сайті Ради суддів України опубліковано рішення від 5 серпня 2022 р. №26, в якому рекомендувала судам, серед іншого, виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання); закликала усіх учасників судових проваджень при подачі до суду процесуальних документів зазначати мобільний номер телефону та найбільш зручний месенджер, через які суд може здійснювати виклики та повідомлення, або обмінюватися електронними документами; при наявності на офіційних сайтах судів інформації про мобільні телефони, альтернативні поштові адреси, через які учасники судових проваджень зможуть комунікувати з судом (або офісом судді) використовувати їх для комунікації з судом.

У рішенні Рада суддів України вказала на те, що розуміючи потребу пріоритетності направлення коштів державного бюджету на потреби національної безпеки і оборони та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану для забезпечення належної відсічі широкомасштабній збройній агресії російської держави, зважаючи на критичний стан фінансування судової влади, Рада суддів України вважає за необхідне вжити організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію окремих статей витрат судів при здійсненні судочинства, а також та на підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства. Рада суддів України закликала усіх учасників судових проваджень з розумінням поставитися до існуючих проблем фінансування судової гілки влади в умовах воєнного стану.

При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки, викладені у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» викладену у рішенні від 3 квітня 2008 року, згідно якої сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Зазначені положення у сукупності зобов`язують заявника до активної ролі в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування адміністративного процесу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справа № 200/14688/19-а від 13 вересня 2021 року.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.01.2023 у справі №465/6147/18, звернув увагу на те, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вказане, відсутність будь-яких дій з боку позивача щодо з`ясування стану розгляду його справи (№320/17520/21) свідчить про незаінтересованість позивача у її своєчасному розгляді.

За даних обставин, суд не вважає отримання представником позивача паперової ухвали про повернення позовної заяви у справі №320/17520/21 лише 30.12.2022 поважною причиною пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, оскільки період з 22.02.2022 по 30.12.2022 є достатнім для вчинення дій, спрямованих на з`ясування стану розгляду справи.

Щодо запровадження в Україні воєнного стану, то з цього приводу суд зазначає, що дійсно у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан.

Однак, жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду саме через обмеження, впроваджені у зв`язку з введенням воєнного стану, військовою агресією Російської Федерації проти України, позивач суду не надав.

Суд зауважує, що зазначена заява обґрунтована лише загальними підставами неможливості звернення до суду у відведений час, та не містить доказів неможливості вчинення процесуальної дії та необхідність більшого часу.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №640/20314/20 (постанова від 02.12.2021) досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №120/5780/20-а.

Також, Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 по справі №500/1912/22 зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на це, наведені позивачем у своїй заяві причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не можуть вважатися поважними, адже вони непідтверджені належними доказами.

Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Крім того, в силу приписів частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд звертає увагу позивача на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб`єктів права, що пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо.

Рішення суб`єкта владних повноважень, яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму адміністративно-господарських, штрафних санкцій, зменшено суму бюджетного відшкодування, від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства, податком на додану вартість тощо, породжує підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи, а відтак, вимога про визнання протиправним та/або скасування такого рішення носить майновий характер.

Таким чином, з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", при зверненні до суду з даним адміністративним позовом розмір судового збору повинен складати 26840,00 грн.

Разом з тим позивачем надано суду квитанцію від 07.12.2021 № 0.0.2368721843.1 про сплату судового збору у загальному розмірі 11350,00 грн. та три квитанції на загальну суму 8052,00 грн.

Загальний розмір сплаченого судового збору становить 19402,00 грн., що є меншим від передбаченого законодавством.

Враховуючи вказане в сукупності позивачеві слід доплатити судовий збір за звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:

- заяви про визнання поважними причини пропуску строку на звернення до суду із зазначенням доказів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права звернення до суду з даним позовом;

- оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 7438,00 грн.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд про надіслання матеріалів до суду.

У відповідності до приписів статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаного недоліку позовна заява буде повернута позивачеві.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИЗТОП" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень та податкових вимог - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.