Рішення

від 27.03.2023 по справі 380/1499/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/1499/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан О. О. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2022 ВП № 70444307 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 18.11.2022 ВП № 44912053 у сумі 713845,49 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан О.О. від 18.11.2022 ВП № 44912053 про стягнення виконавчого збору в сумі 713845,49 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан О.О. від 01.12.2022 про відкриття виконавчого провадження № 70444307 з виконання постанови від 18.11.2022 ВП №44912053 про стягнення виконавчого збору у сумі 713845,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) знаходиться виконавчий лист № 2-191/11, виданий 03.08.2012 Сихівським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Фрідобанк" заборгованості у розмірі 7191693,81 грн. 18.11.2022 головний державний виконавець Тарабан О.О. прийняла постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, а також постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору ВІП № 44912053 у розмірі 713845,49 грн.

01.12.2022 головний державний виконавець Тарабан О.О. прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження № № 70444307 з примусового виконання постанови від 18.11.2022 про стягнення виконавчого збору в сумі 713 845, 49 грн.

Позивач вважає протиправними дії державного виконавця Тарабан О.О. щодо прийняття спірних постанов, а ці постанови такими, що підлягають скасуванню, покликаючись на таке.

Під час прийняття постанови від 18.11.2022 ВП № 44912053 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 713 845,49 грн, виконавець визначила суму виконавчого збору в розмірі 10 % від суми, яка зазначена у виконавчому листі, застосувавши таким чином фактично Закон № 1404-VIII у редакції Закону № 2475-VIII. Відтак, у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у спірній постанові, а отже, така постанова не відповідає вимогам статті 27 Закону № 1404-VIII та підлягає скасуванню.

Також позивач наголошує, що на виконання Закону № 1404-VIII прийнята Інструкція з організації примусового виконання рішень, за нормами пункту 21 якої у разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результат виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувача, а також наслідки. закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першої статті 40 Закону. Після закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає в матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначається підстава завершення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа за посиланням на відповідну норму Закону, залишок нетягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягненого виконавчого збору або сума стягненої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Стверджує, що при стягненні виконавчого збору відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону №1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення стягувачу виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору без реального виконання рішення.

З урахуванням того, що підставою для прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2022 була постанова про стягнення виконавчого збору від 18.11.2022, яка є протиправною та підлягає скасуванню, постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2022 також є протиправною та підлягає скасуванню.

Із наведених підстав, просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою від 31.01.2023 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 09.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою від 20.02.2023 замінений первісний відповідач на його правонаступника - відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

15.02.2023 відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, обґрунтовуючи тим, що стягувач звернувся із заявою про повернення виконавчого документу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону "Про виконавче провадження" №l404-VIII, у зв`язку з чим настають наслідки, які передбаченні ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII - якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору. Із аналізу норм Закону № 1404-VIІІ у редакції Закону № 2475-VIIІ слідує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку, здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати, виконавчий документ самостійно до відкриття, виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Таким чином, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору при відкритті виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Отже, стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення шляхом винесення постанови стягнення виконавчого збору, підставою для винесення якої (не пізніше наступного робочого дня) з дня закінчення виконавчого провадження є те, що виконавчий збір не стягнутий.

Таким чином, державний виконавець правомірно виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.11.2022 ВП № 44912053, а в подальшому постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2022 ВП № 70444307.

Із вказаних підстав, просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 10.02.2012 у справі № 2-191/2011 стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" 7 191 693,81 грн боргу, а також судові витрати понесені позивачем при поданні позову до суду у розмірі 1820, 00 грн.

03.08.2012 Сихівський районний суд м. Львова видав виконавчий лист № 2-191/11, про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" 7 191 693, 81 грн боргу, а також судові витрати понесені позивачем при поданні позову до суду у розмірі 1820, 00 грн.

25.09.2012 державний виконавець Сихівського ВДВС Львівського МУЮ Мироненко В.В. відкрив виконавчі провадження ВП № 34453973, № 3445634, № 34453714, № 34456009, № 34452073, № 34452592 з примусового виконання виконавчих листів № 2-191/11, виданих 03.08.2012 Сихівським районним судом м. Львова на виконання судового рішення від 10.02.2012 у справі № 2-191/2011.

Як вбачається із виконавчого листа від 03.08.2012 про примусове виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 10.02.2012 у справі № 2-191/2011 боржником визначено ОСОБА_1 , стягувачем публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк".

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 21.02.2014 у справі № 2-191/11 замінено стягувача у виконавчих провадженнях № 34453973, № 3445634, № 34453714, № 34456009, № 34452073, № 34452592 з примусового виконання виконавчих листів № 2-191/11, виданих Сихівським районним судом м. Львова про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" 7 191 693,81 грн боргу з публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" на публічне акціонерне товариство "Фідобанк".

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 12.05.2021 у справі № 2-191/11 замінено стягувача у виконавчому провадженні № 44912053 з примусового виконання виконавчого листа № 2-191/11, виданого Сихівським районним судом м. Львова з публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на товариство з обмеженою відповідальністю "Консалт Солюшенс".

Згідно із постановою від 20.10.2020 ВП № 44912053 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника на підставі виконавчого листа від 03.08.2012 № 2-191/11 державний виконавець Онишкевич Р.І. постановив звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 7 161 093, 64 грн.

Як вбачається із наданих відповідачем матеріалів ВП № 44912053, ОСОБА_1 сплачувала грошові кошти на погашення суми боргу та виконавчого збору при примусовому виконанні виконавчого документу від 03.08.2012 № 2-191/11, за розпорядженням №48269797/В-4 від 21.09.2017 у сумі 542,00 грн, від 20.10.2017 у сумі 542,00 грн, а також таких платіжних доручень: від 24.10.2017 № 1927 на суму 492,73 грн; від 24.10.2017 № 1928 на суму 49,27 грн; від 27.02.2018 № 258 на суму 575,24; від 27.02.2018 № 259 на суму 57,52 грн; від 22.03.2018 № 451 на суму 575,24 грн; від 22.03.2018 № 452 на суму 57,52 грн; від 05.04.2018 № 607 на суму 1 360,82 грн; від 05.04.2018 № 608 на суму 138,08 грн; від 19.04.2018 № 727 на суму 756,90 грн; від 19.04.2018 № 728 на суму 75,69 грн; від 24.05.2018 № 811 на суму 756,90 грн; від 24.05.2018 № 812 на суму 75,69 грн; від 22.06.2018 № 1254 на суму 230,95 грн; від 22.06.2018 № 1255 на суму 23,09 грн; від 14.08.2018 № 1527 на суму 581,58 грн; від 14.08.2018 № 1528 на суму 58,16 грн; від 24.09.2018 № 1661 на суму 1 163,16 грн; від 24.09.2018 № 1662 на суму 116,32 грн; від 24.10.2018 № 1797 на суму 581,58 грн; від 24.10.2018 № 1798 на суму 58,16 грн; від 20.11.2018 № 1915 на суму 581,58 грн; від 20.11.2018 № 1916 на суму 58,16 грн; від 11.01.2019 № 54 на суму 1 787,62 грн; від 11.01.2019 № 55 на суму 178,76 грн; від 07.02.2019 № 198 на суму 581,85 грн; від 07.02.2019 № 199 на суму 58,18 грн; від 12.03.2019 № 271 на суму 581, 85 грн; від 12.03.2019 № 272 на суму 58,18 грн; від 21.03.2019 № 322 на суму 679, 30 грн; від 21.03.2019 № 323 на суму 67, 93 грн; від 23.05.2019 № 543 на суму 1 358, 35 грн; від 23.05.2019 № 544 на суму 135,83 грн; від 19.10.2020 № 1250 на суму 774,13 грн; від 19.10.2020 № 1251 на суму 77,41 грн.

16.11.2022 на адресу відповідача надійшла заява директора ТОВ "Консалт Солюшенс" Рожка С. В. від 07.11.2022 про повернення стягувачу виконавчого листа № 2-191/11, виданого 03.08.2012 Сихівським районним судом м. Львова.

18.11.2022 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан Олена Олександрівна (далі головний державний виконавець Тарабан О.О.) прийняла постанову у ВП № 44912053 про повернення стягувачу виконавчого документу - виконавчого листа від 03.08.2012 № 2-191/11.

18.11.2022 головний державний виконавець Тарабан О.О. прийняла постанову ВП №44912053 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 713 845,49 грн.

01.12.2022 головний державний виконавець Тарабан О.О. прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження № 70444307 з примусового виконання постанови №44912053 від 18.11.2022.

Вважаючи протиправними постанови від 18.11.2022 № 44912053 про стягнення виконавчого збору та від 01.12.2022 № 70444307 про відкриття виконавчого провадження, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, примусове виконання виконавчих листів № 2-191/11, виданих 03.08.2012 Сихівським районним судом м. Львова на виконання судового рішення від 10.02.2012 у справі № 2-191/2011 розпочате 25.09.2012 Сихівським ВДВС Львівського міжрайонного управління юстиції.

До 05.10.2016 умови і порядок виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку визначав Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 28 Закону №606-XIV постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред`явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону № 606-XIV розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

Водночас, 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 11 Закону № 1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Частиною 4 ст. 12 Закону № 1404-VIII передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, у розмінні положень Закону № 1404-VIII постанова про стягнення виконавчого збору є різновидом виконавчого документу, примусове виконання якого здійснюється з певними особливостями, обумовленими правовою природою виконавчого збору як плати за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Відтак, аналізуючи положення статей 26, 45 Закону № 1404-VIII слід дійти висновку, що про стягнення виконавчого збору державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, а його безпосереднє стягнення здійснюється без виокремлення в інше виконавче провадження за рахунок стягнутих із боржника грошових сум одночасно із задоволенням вимог стягувача.

Винятком з цього правила є випадки, передбачені частиною третьої статті 40 Закону № 1404-VIII, зокрема, повернення виконавчого документа стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

У такому випадку виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує на загальних підставах в окремому виконавчому провадженні, у тому числі з урахуванням вимог щодо строку пред`явлення такого виконавчого документа до виконання.

Таким чином, якщо стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) достатньо для задоволення вимог стягувача за виконавчим документом, але недостатньо для сплати виконавчого збору, його стягнення продовжується на загальних підставах, а вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору необхідно перевіряти, зокрема, чи не пропущений строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 23 Закону № 606-XIV та ст. 12 Закону № 1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зважаючи на те, що за правилами Закону № 606-XIV та Закону № 1404-VIII постанова про стягнення виконавчого збору приймалася одночасно з початком примусового виконання рішення і виконувалася за рахунок стягнутих із боржника грошових сум одночасно із задоволенням вимог стягувача в межах основного виконавчого провадження, постанова про стягнення виконавчого збору від 18.11.2022 в межах ВП № 44912053 є такою, що автоматично пред`явлена до виконання з дати її прийняття.

Отже, строк її пред`явлення до виконання був перерваний, у зв`язку з чим його початок після переривання у спірних правовідносинах необхідно обчислювати з моменту прийняття державним виконавцем постанови від 18.11.2022 у межах ВП № 44912053 про повернення виконавчого документа стягувачу, у межах якого вона виконувалася (була пред`явлена до виконання).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 826/7708/17.

Відтак, строк пред`явлення до виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 18.11.2022 у ВП № 44912053 не закінчився через його переривання.

Разом із цим, надаючи оцінку законності стягнення з позивача суми виконавчого збору, суд зазначає таке.

Із матеріалів справи встановлено, що 25.09.2012 державний виконавець Сихівського ВДВС Львівського МУЮ Мироненко В.В. відкрив виконавчі провадження ВП № 34453973, № 3445634, № 34453714, № 34456009, № 34452073, № 34452592 з примусового виконання виконавчих листів № 2-191/11, виданих 03.08.2012 Сихівським районним судом м. Львова на підставі судового рішення від 10.02.2012 у справі № 2-191/2011.

Відповідно до виконавчого листа від 03.08.2012 в межах справи № 2-191/11, виданого Сихівським районним судом м. Львова, суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"7 191 693, 81 грн боргу.

Тобто позивач ОСОБА_1 є солідарним боржником разом із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а загальна сума боргу становить 7 191 693, 81 грн.

Проте, 18.11.2022 у ВП № 44912053 головний державний виконавець Тарабан О.О. винесла постанову про стягнення з ОСОБА_1 одноособово виконавчий збір у розмірі 713 845, 49 грн, тобто 10% від суми стягнення.

Також, 18.11.2022 державний виконавець Тарабан О.О. винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Варто зазначити, що Закон № 1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій. Натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій врегульовані Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), розробленою відповідно до Законів № 1403-VIII та № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень та рішення інших органів (посадових осіб), які відповідно до Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

Положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог зазначених законів, та такі, що не можуть їх відзначити, у тому числі встановити нові вимоги, які прямо не передбачені Законами, на виконання яких Інструкція затверджена.

Норми ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

Вказані положення ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII відповідають нормі абзацу 10 пункту 8 розділу III Інструкції.

У цьому пункті 21 розділу III Інструкції встановлюється, що в постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результат виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувача, а також наслідки. закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першої статті 40 Закону. Після закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає в матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначається підстава завершення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа за посиланням на відповідну норму Закону, залишок нетягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягненого виконавчого збору або сума стягненої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результат виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робиться відповідна відмітка щодо залишку нестягнутої суми та суми стягненого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на використання стягувача суми за виконавчим листом.

Крім цього, пунктом 20 розділу III Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягується за наявності підстави та в порядку, визначеному у статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зазначає, що постанова від 18.11.2022 ВП № 44912053 про повернення виконавчого документа стягувачу не містить інформації про суми, що були фактично стягнуті із солідарних боржників під час виконання рішення суду або відсоток виконаного рішення.

Питання стягнення виконавчого збору із солідарних боржників не врегульовано в законодавчому порядку, однак за загальним правилом солідарний обов`язок боржників означає, що кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, стягнення усієї суми виконавчого збору із позивача, який є солідарним боржником, створює для неї надмірний тягар та не відповідає самій суті солідарного обов`язку.

Як зазначено вище, із матеріалів ВП № 44912053 суд встановив, що упродовж 2017-2020 років із боржника ОСОБА_1 було примусово частково стягнуто кошти у рахунок погашення суми боргу та виконавчого збору.

Проте, постанова від 18.11.2022 ВП № 44912053 про повернення виконавчого документа стягувачу не містить відмітки щодо залишку нестягнутої суми боргу та суми стягненого виконавчого збору.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувача за його заявою створено умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18, постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №400/4023/19, постанові 28.12.2021 у справі № 400/4863/20.

Відтак, повернення стягувачу виконавчого листа із зазначенням можливості його повторного подання на виконання без вказівки на відсоток виконання, із одночасним звернення до стягнення постанови про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору призведе до подвійного його стягнення.

Також суд при прийнятті рішення враховує, що спірна постанова передбачає стягнення із позивачки усієї суми виконавчого збору, незважаючи на те, що основний борг стягувався солідарно із шести боржників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , що є протиправним.

За приписами частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій головного державного виконавця Тарабан О.О. щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору від 18.11.2022 ВП № 44912053 та про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2022 ВП № 70444307, оскільки дії державного виконавця щодо винесення постанов, які є предметом оскарження, окремо від постанов не призводять до настання для позивача таких наслідків, які б порушили її права та потребували судового захисту.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність винесення спірних постанов.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про захист порушених прав позивача шляхом визнання протиправними та скасування постанов головного державного виконавця Тарабан О.О. від 18.11.2022 ВП № 44912053 про стягнення виконавчого збору та від 01.12.2022 ВП № 70444307 про відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин, суд частково задовольняє позовні ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) Тарабан О.О. від 18.11.2022 про стягнення виконавчого збору ВП №44912053.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) Тарабан О.О. від 01.12.2022 про відкриття виконавчого провадження №70444307.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; ЄДРПОУ 43316386) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7138 (сім тисяч сто тридцять вісім) грн 45 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи

Суддя Кисильова О.Й.