Ухвала

від 29.03.2023 по справі 440/3673/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 березня 2023 року м. ПолтаваСправа №440/3673/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Костуренка Євгена Миколайовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрейдинг" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 у справі №440/3673/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрейдинг" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задоволено. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних виписані та подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Астрейдинг" податкові накладні від 16.03.2020 № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 від 17.03.2020 № 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28 від 18.03.2020 № 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42 від 19.03.2020 № 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58 від 20.03.2020 № 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74 від 23.03.2020 № 45, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 у справі №440/3673/20 - без змін.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 виправлено описку у резолютивній частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 у цій справі шляхом зазначення у абзаці третьому резолютивної частини рішення суду реквізитів податкової накладної "від 23.03.2020 №75" замість "від 23.03.2020 №45".

04.08.2021 позивачу виданий виконавчий лист №440/3673/20.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.11.2021 відкрито виконавче провадження №67467309.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.02.2023 виконавче провадження №67467309 закінчено на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

08.03.2023 до суду надійшла заява адвоката Костуренка Євгена Миколайовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.

Мотивуючи подану заяву представник позивача зазначив, що рішення суду у цій справі залишається невиконаним, хоча з дати набрання ним законної сили пройшло понад півтора роки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Представник ДПС України надала до суду письмові пояснення, у яких зазначила, що виконання судового рішення в цій справі в частині зобов`язання зареєструвати податкові накладні у Реєстрі потребує додаткового часу через поточну ситуацію у м. Києві (зокрема, часті повітряні тривоги та відключення електроенергії).

Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява №60750/00, зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 07.06.2005, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28.11.2006, заява №30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У силу статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Тож, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та є однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19.

Положеннями КАС України визначено загальні та спеціальні способи судового контролю.

Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому статтями 287 та 382 КАС України, а спеціальний - закріплений у статті 383 цього Кодексу. Так, згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

За обставин цієї справи суд враховує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 у справі №440/3673/20 (з урахуванням ухвали цього суду від 28.06.2022) зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних виписані та подані на реєстрацію ТОВ "Астрейдинг" податкові накладні від 16.03.2020 № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 від 17.03.2020 № 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28 від 18.03.2020 № 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42 від 19.03.2020 № 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58 від 20.03.2020 № 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, від 23.03.2020 № 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87.

Рішення суду набрало законної сили 07.07.2021.

Однак, станом на момент постановлення цієї ухвали судове рішення відповідачем фактично не виконане, а виконавче провадження з примусового виконання судового рішення закінчене без його фактичного виконання.

Суд зауважує, що принцип обов`язковості судового рішення, внаслідок набрання законної сили яким у боржника в особі компетентного державного органу виник обов`язок вчинити певні дії, зобов`язує такий орган демонструвати добросовісне ставлення до свого обов`язку, зокрема шляхом вжиття належних та своєчасних заходів з метою якнайшвидшого виконання приписів судового акта.

Європейський суд з прав людини у пункті 39 рішення від 29.06.2004 у справі "Войтенко проти України" (заява №18966/02) зазначив, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (див. "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, параграф 66, ЄСПЛ 1999-V). Проте, затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана (там же пар. 69). Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. "Іммобільяре Саффі проти Італії", параграф 74).

Так, боржник разом з письмовими поясненнями не надав суду жодних доказів на підтвердження вжиття ним заходів з метою виконання судового рішення у цій справі, а також наявність поважних причин його невиконання протягом тривалого строку, який становить понад 1 рік та 08 місяців.

Посилання боржника на загальні обставини введення на території України воєнного стану через широкомасштабну збройну агресію російської федерації проти України суд визнає необґрунтованими, оскільки судове рішення у цій справі набрало законної сили за сім місяців до початку активних бойових дій, з моменту введення воєнного стану в Україні минув понад рік, а м. Київ наразі не відноситься до територій, на яких ведуться активні бойові дії.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

За таких обставин, суд, у порядку здійснення судового контролю за виконанням суб`єктом владних повноважень рішення в адміністративній справі, вважає за необхідне зобов`язати ДПС України у місячний строк подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 у цій справі.

Таким чином, заяву адвоката Костуренка Євгена Миколайовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду належить задовольнити.

Керуючись статтями 2, 5, 14, 248, 256, 370, 372, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву адвоката Костуренка Євгена Миколайовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити.

Зобов`язати Державну податкову службу України подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 у справі №440/3673/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрейдинг" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії упродовж одного місяця з моменту постановлення цієї ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяО.О. Кукоба