Рішення

від 30.03.2023 по справі 600/4480/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/4480/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Груп" до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронг Груп" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати прийняті Чернівецькою митницею Державної митної служби України рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000167/2 від 21.11.2022 року, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001343 від 21.11.2022 року.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що не погоджується з винесеними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, вважає їх необґрунтованими, незаконними та такими, що винесені з порушенням чинного законодавства, а викладені у них обставини та підстави порушення митних правил не відповідають дійсності.

Так, 21 листопада 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронг Груп" подало для митного оформлення електронну митну декларацію №UA4408020057607U8, згідно якої було задекларовано вантаж «консерви рибні в ж/б».

При поданні митної декларації для митного оформлення, на думку позивача, були надані всі необхідні документи, визначені ст. 53 МКУ, які підтверджували митну вартість товару, що слугувало підставою для застосування працівниками митниці першого методу визначення митної вартості товарів, тобто за ціною угоди.

Натомість, відповідач у оскаржуваному рішенні №UА408000/2022/000167/2 від 21.11.2022 року не погодився із задекларованою митною вартістю товарів та здійснив коригування такої вартості за резервним методом.

З вказаним рішенням позивач не погоджується, оскільки згідно Інвойсу поставка товару здійснюється на умовах FCA Рига, Латвія, що згідно положень Інкотермс означає зняття відповідальності з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем.

Таким чином, у продавця до ціни товару були включені всі транспортні витрати до моменту розвантаження вантажу у транспорті покупця у м. Рига.

Отже, покупець не сплачував і не повинен був оплачувати вивантаження та завантаження товару у порті Рига на транспортний засіб позивача.

Крім цього, позивачем вказано, що пунктом 6.3 зовнішньоекономічного контракту передбачено фактично два способи оплати товару передоплата та оплата після поставки товару.

За таких умов, позивач вважає, що не подання документів на підтвердження проведеної оплати за товар при поданні митної декларації не свідчить про порушення умов контракту, оскільки декларант не здійснював передплату товару, що, в свою чергу, фактично спростовує висновки митного органу про неправильність визначеної митної вартості товару.

Поряд з цим, позивач звернув увагу, що серед поданих митному органу документів були автотранспортна накладна та рахунок-фактура на оплату транспортних послуг та довідка про транспортні витрати, згідно яких вартість транспортних послуг склала 87615,00 грн, яка включена декларантом до митної вартості товару.

Таким чином, на думку позивача, ним надано митному органу всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за першим методом ціною угоди.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, звертав увагу суду, що у довідці на транспортні витрати від 21.11.2022 №21/11 та рахунку-фактурі від 21.11.2022 № СФ-0000205 зазначено лише вартість перевезення вантажу за маршрутом Рига (Латвія) Чернівці (Україна), яка складає 87615,00 грн. Оскільки, митне оформлення за ціною угоди передбачає включення витрат на навантаження/вивантаження у порту призначення (відповідно до п 6. ч.10 ст. 58 МКУ), декларантом невірно проведено розрахунки митної вартості товару.

Також, згідно Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, зокрема рахунок - фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів.

В той же час, відповідач зазначив, що у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 21.11.2022 № СФ-0000205 не вказано жодної інформації щодо вартості завантаження товару на автомобільний транспорт (витрати на навантаження, вивантаження оцінюваних товарів, пов`язані із їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України відповідно до пп.6 ч.10 ст. 58 МКУ є складовими митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті).

Крім цього, відповідач наголошував, що згідно п.6.3 контракту від 01.02.2022 № ISSG-1/2022 оплата проводиться на умовах 100% передоплати на основі попереднього інвойсу. Відомості щодо здійснення або нездійснення передоплати відсутні, попередній інвойс до митного оформлення не надано.

Поряд з цим, відповідно до п. п. 3.1.вищезазначеного контракту постачання відбувається на умовах CFR-Рига, Латвія або згідно інвойсу, а відповідно до Інвойсу від 28.09.2022 №0000458 та гр. 20 митної декларації від 21.11.2022 №UA408020/2022/057607 зазначено FCA Riga, при цьому у жодних поданих до митного оформлення документах дані умови не зазначено. Роз`яснень не надано.

У рахунку-фактурі від 21.11.2022 №СФ-0000205 заявлено: «рахунок дійсний до сплати до 21.11.2022», відомостей підтвердження факту оплати не надано.

Крім того, митний орган у відзиві зазначив, що позивачем не подано жодного банківського платіжного документа, що дало б змогу митному органу проконтролювати правильність визначення позивачем митної вартості товару.

За таких обставин, митний орган, керуючись приписами ч.3 ст. 53 МКУ та п. 2 ч. 5 ст. 54 МКУ, витребував у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У зв`язку з цим, декларантом були подані додатково документи, які не взято до уваги митним органом, оскільки вони не спростовують виявлені розбіжності.

Таким чином, митний орган не вбачав за можливе визнати визначену декларантом митну вартість із застосуванням першого методу її визначення (за ціною договору).

При цьому, у відзиві вказано, що шляхом обміну електронними листами відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не був використаний через відсутність інформації в митному органі щодо операцій імпорту в Україну ідентичних товарів.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів.

Методи визначення митної вартості на основі додавання та віднімання не були використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

Митну вартість визначено за резервним методом.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові.

2. Згодом, подав заяву, в якій просивсуд розглянути справу в порядку письмового провадження.

3. Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з підстав наведених у відзиві.

4. Згодом, представник відповідача подав заяву про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

5. Враховуючи приписи статті 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. 01 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стронг Груп" та компанією ISSTORMUR ehf укладено Контракт №ISSG-1/2022 на поставку товару (а. с.11-13).

2. Згідно п. п. 3.1 п.3 Контракту поставка товару здійснюється на умовах CFR Рига, Латвія або на інших згідно Інвойсу.

3. Відповідно до п. п. 6.3. п. 6 Контракту оплата покупцем здійснюється на умовах 100% передплати на підставі попереднього інвойсу або за фактично поставлений товар на підставі митної декларації на рахунок продавця за кожну партію доставленого товару.

4. Згідно Інвойсу №0000458 від 28.09.2022 року, виданого компанією ISSTORMUR ehf, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Груп" поставлятиметься вантаж «рибні консерви в ж/б» на загальну суму 84432,73 євро (а. с. 14).

5. Відповідно до рахунку-фактури від 21.11.2022 року №СФ-0000205, постачальник ПП «Візит» виставив рахунок одержувачу ТОВ «Стронг Груп» на оплату транспортних послуг із перевезення товару по маршрутах: м. Рига (Латвія)-п/п Рава-Руська та п/п Рава-Руська м. Чернівці (Україна), загальна вартість яких склала 87615,00 грн (а. с. 28), що також підтверджується довідкою про транспорті витрати від 21.11.2022 року №21/11 (а. с. 29).

6. 21 листопада 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронг Груп" подало для митного оформлення електронну митну декларацію №UA4408020057607U8 (а. с. 9 - 10), згідно якої заявлена митна вартість товару була визначена за методом, який передбачений пп.1 ч.1 ст.57 МК України, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також надані підтверджуючі митну вартість документи.

7. 21 листопада 2022 року Чернівецькою митницею Держмитслужби України, за результатами розгляду митної декларації типу №UA4408020057607U8, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000167/2, згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано декларанта подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості (а. с. 34-35).

Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні №UА408000/2022/000167/2 від 21 листопада 2022 року митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

- у довідці на транспортні витрати від 21.11.2022 №21/11 та рахунку-фактурі від 21.11.2022 № СФ-0000205 зазначено лише вартість перевезення вантажу за маршрутом Рига (Латвія) - Чернівці (Україна), яка складає 87615,00 грн. Оскільки, митне оформлення за ціною угоди передбачає включення витрат на навантаження/вивантаження у порту призначення (відповідно до п 6. ч.10 ст. 58 МКУ), декларантом невірно проведено розрахунки митної вартості товару. Також, згідно Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, зокрема рахунок- фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів. В той же час, у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 21.11.2022 № СФ-0000205 не вказано жодної інформації щодо вартості завантаження товару на автомобільний транспорт (витрати на навантаження, вивантаження оцінюваних товарів, пов`язані із їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України відповідно до пп.6 ч.10 ст. 58 МКУ є складовими митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті);

- згідно п.6.3 контракту від 01.02.2022 № ISSG-1/2022 оплата проводиться на умовах 100% передоплати на основі попереднього інвойсу. Відомості щодо здійснення або нездійснення передоплати відсутні, попередній інвойс до митного оформлення не надано;

- відповідно до п. п. 3.1.вищезазначеного контракту постачання відбувається на умовах CFR Рига, Латвія або згідно інвойсу, а відповідно до інвойсу від 28.09.2022 №0000458 та гр. 20 митної декларації від 21.11.2022 №UA408020/2022/057607 зазначено FCA Riga, при цьому у жодних поданих до митного оформлення документах дані умови не зазначено. Роз`яснень не надано;

- у рахунку-фактурі від 21.11.2022 №СФ-0000205 заявлено: «рахунок дійсний до сплати до 21.11.2022», відомостей підтвердження факту оплати не надано.

З огляду на вищевказане, митний орган зазначив, що декларантом неправильно проведено розрахунок митної вартості товару та не підтверджено у встановленому МК порядку заявлений рівень митної вартості товарів.

У зв`язку з цим, декларантом було подано додатково документи, які не взято до уваги митним органом, оскільки вони не спростовують виявлені розбіжності.

Враховуючи вищевикладене, не вбачалося можливим визнати визначену декларантом митну вартість із застосуванням першого методу її визначення (за ціною договору).

Шляхом обміну електронними повідомленнями відбулася процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товарів.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не використано через відсутність інформації у митного органу щодо операцій імпорту в Україну ідентичних товарів.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів не використано у зв`язку із відсутністю у митного органу інформації щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання та додавання не використано у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо основи для віднімання/додавання вартості.

Митну вартість визначено за резервним методом.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості товару по МД №UA408020/2022/18935 від 21.06.2022 року, рівень митної вартості 6,56$/кг.

8. У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UА408000/2022/000167/2, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001343 від 21.11.2022 року (а. с. 36-37).

9. Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів UА408000/2022/000167/2 від 21.11.2022 року та Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001343 від 21.11.2022 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України.

2. Так, статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

За приписами пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вимог частини 5 цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У відповідності до частини 6 зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

3. За змістом частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно обставин цієї справи, між сторонами виник спір щодо правомірності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та, відповідно, Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Отже, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

4. Заперечуючи проти позову аргументи відповідача фактично зводились до того, що в ході митного оформлення у спірних відносинах позивачем подані до митного контролю документи не підтверджують належним чином заявлену митну вартість товару та містять розбіжності.

5. Надаючи оцінку наведеним доводам та аргументам сторін, суд зазначає наступне.

Як зазначалось судом вище, позивачем, було подало до Чернівецької митниці Держмитслужби України електронну митну декларацію №UA4408020057607U8, згідно якої заявлена митна вартість товару була визначена за першим методом, який передбачений пп.1 ч.1 ст.57 МК України, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Судом встановлено, що при поданні електронної митної декларації №UА408000/2022/000167/2 позивачем до митного оформлення подано рахунок фактура (інвойс) №0000458 від 28.09.2022 року; пакувальний лист №0000458 від 28.09.2022 року; автотранспортна накладна CMR від 19.11.2022 №141122; міжнародний ветеринарний сертифікат; сертифікат походження товару; рахунок-фактура про транспортні послуги; копія митної декларації країни відправлення та інші. На думку позивача, вказані документи повністю підтверджують числові складові заявленої митної вартості товару.

Однак, за результатами розгляду поданої декларації та документів митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000167/2 від 21.11.2022 року.

Суд не погоджується із висновками відповідача, викладеними у оскаржуваному рішенні та відзиві, стосовно того, що подані позивачем документи на підтвердження митної вартості товарів документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та місять розбіжності.

6. Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Так, у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості вказано, що у довідці на транспортні витрати від 21.11.2022 №21/11 та рахунку-фактурі від 21.11.2022 № СФ-0000205 зазначено лише вартість перевезення вантажу за маршрутом Рига (Латвія) Чернівці (Україна), яка складає 87615,00 грн. Оскільки, митне оформлення за ціною угоди передбачає включення витрат на навантаження/вивантаження у порту призначення (відповідно до п 6. ч.10 ст. 58 МКУ), декларантом невірно проведено розрахунки митної вартості товару.

Також, згідно Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, зокрема рахунок- фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів.

В той же час, у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 21.11.2022 № СФ-0000205 не вказано жодної інформації щодо вартості завантаження товару на автомобільний транспорт (витрати на навантаження, вивантаження оцінюваних товарів, пов`язані із їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України відповідно до пп.6 ч.10 ст. 58 МКУ є складовими митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті).

Однак, суд звертає увагу, що згідно п. п. 3.1 п. 3 Контракту поставка товару здійснюється на умовах CFR Рига, Латвія або на інших згідно Інвойсу.

Тобто, фактично поставка товару може відбуватись як і на умовах CFR Рига, Латвія, так і на умовах, визначених в Інвойсі.

Як вбачається зі змісту Інвойсу №0000458 від 28.09.2022 року умовами поставки визначено FCA, Riga Latvia.

У позовній заяві, а також в ході судового розгляду справи представник позивача неодноразово звертав увагу суду, що поставка товару згідно Інвойсу №0000458 від 28.09.2022 року здійснювалась на умовах FCA, Riga Latvia, що фактично узгоджується із умовами Контракту від 01.02.2022 року №ISSG-1/2022.

Варто зазначити, що згідно положень Інкотермс термін «FCA» означає зняття відповідальності з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем.

Отже, враховуючи той факт, що поставка товару відбувалась на умовах FCA, Riga Latvia згідно Інвойсу №0000458 від 28.09.2022 року, суд приходить до висновку, що всі транспорті та інші витрати, які мали місце до моменту розміщення вантажу у транспорті покупця у порту м. Рига, Латвія (в тому числі витрати по навантаженню та вивантаженню товару, які передбачені п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ та про які зазначено митним органом у оскарженому рішенні), були включені до ціни товару, зазначеної в Інвойсі.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи містяться листи ТОВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Груп" від 21.11.2022 року (а. с. 31) та лист ISSTORMUR ehf (а. с. 30), в яких йдеться про те, що поставка товару згідно Інвойсу здійснювалась на умовах FCA, Riga Latvia, а тому на продався покладалася вся відповідальність за товар та усі витрати аж до моменту завантаження товару на вантажівку клієнта (покупця) у м. Рига, Латвія.

Таким чином, наведене спростовує висновки митного органу про те, що декларантом протиправно не включено до заявленої митної вартості складові по навантаженню та вивантаженню товару у порту призначення, оскільки такі були включені продавцем до ціни товару, виставленої у Інвойсі, адже поставка товару відбувалась на умовах FCA, Riga Latvia.

7. Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо рахунок сплачено, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості митний орган також зазначив, що відповідно до п.6.3 контракту від 01.02.2022 № ISSG-1/2022 оплата проводиться на умовах 100% передоплати на основі попереднього інвойсу. Відомості щодо здійснення або нездійснення передоплати відсутні, попередній інвойс до митного оформлення не надано

Натомість, як вбачається з п. п. 6.3. п. 6 Контракту оплата покупцем здійснюється на умовах 100% передплати на підставі попереднього інвойсу або за фактично поставлений товар на підставі митної декларації на рахунок продавця за кожну партію доставленого товару.

Наведене свідчить про наявність двох способів оплати за товар: оплата товару за фактично поставлений товар на підставі митної декларації або ж 100 % передплати на рахунок продавця.

Тобто передплата за товар не є обов`язковою умовою згідно зазначеного пункту Контракту, що, в свою чергу, фактично спростовує аргументи митного органу в частині не надання декларантом відомостей про здійснення/нездійснення передплати за товар на виконання вимог п.4 ч. 2 ст. 53 МКУ, оскільки оплата за товар на момент подання митної декларації не здійснювалась.

При цьому, варто зазначити, що ході судового розгляду справи представник позивача подав до суду платіжне доручення в іноземній валюті від 16 лютого 2023 року №82 (а. с. 98) на суму 65000,00 євро, в призначенні платежу якого зазначено Контракт від 01.02.2022 року №ISSG-1/2022 та Інвойс №0000458 від 28.09.2022 року, що фактично свідчить про часткову оплату товару згідно вказаного Інвойсу, яка здійснювалась вже після доставки товару.

Таким чином, викладене вище також спростовує аргументи відповідача в частині порушення декларантом вимог п.4 ч. 2 ст. 53 МКУ, оскільки оплата за товар не здійснювалась на умовах передплати, а тому у декларанта під час подання митної декларації не було обов`язку подавати митному органу банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

8. Поряд з цим, під час прийняття оскаржуваного рішення митний орган також зазначив, що відповідно до п. п. 3.1.вищезазначеного контракту постачання відбувається на умовах CFR-Рига, Латвія або згідно інвойсу, а відповідно до інвойсу від 28.09.2022 №0000458 та гр. 20 митної декларації від 21.11.2022 №UA408020/2022/057607 зазначено FCA Riga, при цьому у жодних поданих до митного оформлення документах дані умови не зазначено. Роз`яснень не надано.

Наведені вище аргументи митного органу фактично знову ж зводяться до розбіжностей з умовами поставки вантажу, які передбачені у Контракті від 01.02.2022 № ISSG-1/2022 та Інвойсі №0000458 від 28.09.2022 року.

Однак, такі аргументи митного органу спростовані судом вище, оскільки поставка товару відбувалась на умовах FCA, Riga Latvia, які визначені у Інвойсі №0000458 від 28.09.2022 року та не суперечать умовам Контракту від 01.02.2022 № ISSG-1/2022.

9. Крім цього, в оскаржуваному рішенні митний орган зазначив, що у рахунку-фактурі від 21.11.2022 №СФ-0000205 заявлено: «рахунок дійсний до сплати до 21.11.2022», відомостей підтвердження факту оплати не надано.

Тобто, фактично митний орган звернув увагу на те, що декларантом не надано платіжного документа, який підтверджує оплату транспортних послуг, яка мала бути проведена до 21.11.202 року.

Так, згідно рахунку-фактури від 21.11.2022 №СФ-0000205 (а. с. 28) та довідки про транспортні витрати від 21.11.2022 року №21/11 (а. с. 29) вартість транспортних послуг складає 87615,00 грн. Вказані транспортні документи були додані декларантом при поданні митної декларації.

Як зазначено позивачем, вартість транспортних послуг у сумі 87615,00 грн була включена до заявленої митної вартості товару, що фактично жодним чином не заперечувалось відповідачем під час судового розгляду справи.

Варто зазначити, що під час перевірки митної декларації та документів по першому методу визначення митної вартості товару - за ціною договору, митний орган з`ясовує чи правильно декларант визначив заявлену митну вартість товару та чи всі обов`язкові складові включені до такої вартості.

Як зазначено судом вище, при поданні митної декларації декларант подав митному органу транспорті документи, а саме: рахунок-фактуру від 21.11.2022 №СФ-0000205 та довідку про транспортні витрати від 21.11.2022 року №21/11, згідно яких вартість транспортних послуг склала 87615,00 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати

Таким чином, враховуючи зміст наведеної норми, декларант правомірно включив витрати по транспортуванню до заявленої митної вартості товару в сумі 87615,00 грн згідно поданих транспортних документів.

За таких обставин, самий факт оплати за товар, про який йдеться відповідачем у оскаржуваному рішенні, жодним чином не вплинув б на правильність визначення заявленої митної вартості товару та її складові, оскільки витрати по транспортуванню у сумі 87615,00 грн були включені декларантом до заявленої митної вартості товару згідно приписів п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

10. При вирішенні даного спору суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.4 ст.57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Зі змісту оскаржуваного рішення та поданого відзиву вбачається, що шляхом обміну електронними листами відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів.

Однак, жодних доказів на підтвердження реальності проведення процедури консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів відповідачем в ході судового розгляду не надано.

Суд звертає увагу, що формальне посилання митного органу в рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій, що фактично також вказує на протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2022 року у справі №809/506/17 та від 14.06.2022 року у справі №809/257/17, яку суд враховує в силу ч. 5 ст. 242 КАС України.

11. З огляду на викладене, а також зважаючи на протиправність аргументів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, на думку суду, подані декларантом документи, згідно ст. 53 МКУ, належним чином підтверджували заявлену митну вартість товару та не містили розбіжностей, що, в свою чергу, слугувало підставою для застосування працівниками митниці першого методу визначення митної вартості товару за ціною угоди.

Однак, митний орган безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та визначив митну вартість товару за резервним методом.

12. За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000167/2 від 21.11.2022 року є протиправним, а відтак наявні правові підстави для його скасування.

Решта доводів учасників справи, в тому числі зазначені відповідачем у відзиві, не спростовують висновків суду щодо протиправності винесеного відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

13. Зважаючи на протиправність прийнятного рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000167/2 від 21.11.2022 року, наявні підстави й для скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001343 від 21.11.2022 року.

14. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 90 КАС України).

15. Відповідно до норм статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

16. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається відповідач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи позивача, а тому наявні підстави для задоволення позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини1статті139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, слід стягнути на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 3885,34 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Груп" до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000167/2 від 21.11.2022 року.

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001343 від 21.11.2022 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Груп" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України судові витрати - судовий збір в сумі3885,34 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронг Груп" (вул. Небесної Сотні, 14а, м. Чернівці, 58000, код ЄДРПОУ 42983379);

Відповідач - Чернівецька митниця Державної митної служби України (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023, код ЄРПОУ 43971359).

Суддя О.В. Боднарюк