Постанова

від 30.03.2023 по справі 200/9113/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року справа №200/9113/20-а

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року (повне судове рішення складено 09 лютого 2022 року в м. Слов`янську)у справі № 200/9113/20 (суддя в І інстанції Чучко В.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Зокрема:

- визнано протиправним та скасовано рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.07.2020 056350005462, в частині визначення страхового стажу судді ОСОБА_1 , без урахування двох років стажу (досвіду) роботи за юридичною професією, та в частині обрахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді із загального відсотка від суддівської винагороди,

- визнано протиправним та скасовано рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.07.2020 056350005462 про перерахунок судді ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання,

- зобов`язано Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу судді ОСОБА_1 двох років стажу (досвіду) роботи адвокатом Донецької обласної колегії адвокатів з 02.03.1991 по 02.03.1993, із визначенням загального відсотку в розмірі 68% суддівської винагороди,

- зобов`язано Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 26 червня 2020 року, виходячи із обрахунку стажу судді - 29 років 03 місяці 23 дні та з урахуванням відсотку від суддівської винагороди в розмірі 68%, з урахуванням раніше виплачених сум, щомісячного довічного грошового утримання судді.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції набрало законної сили 24.02.2021.

16 липня 2021 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №200/9113/20-а залишено без змін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі № 200/9113/20-а відмовлено.

27.10.2021 ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду замінено в адміністративній справі №200/9113/20-а відповідача - Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (в подальшому за текстом ГУ ПФУ в Донецькій області, боржник).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі № 200/9113/20-а скасовано, застосовано судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №200/9113/20-а шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення від 16 листопада 2020 року у справі №200/9113/20-а у місячний строк з дня набрання цією постановою законної сили.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано звіт про виконання судового рішення від 26.11.2021 (надійшов до суду 2 грудня 2021 року, а.с. 11-12 т. 4), в якому зазначено, що рішення суду від 16.11.2020 виконано у повному обсязі, управлінням зараховано до страхового стажу судді ОСОБА_1 два роки стажу (досвіду) роботи адвокатом Донецької обласної колегії адвокатів з 02.03.1991 по 02.03.1993, здійснено перерахунок пенсії з 26.06.2020 з урахуванням відсотку від суддівської винагороди в розмірі 68%, виконано розрахунок суми пенсії за період з 26.06.2020 по 31.03.2021, яка складає 72063,56 грн та яка буде виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу, оскільки не передбачена бюджетом Головного управління та потребує додаткового фінансування..

До звіту ГУ ПФУ в Донецькій області додані наступні письмові докази: розрахунки пенсії заявника, суми заборгованості, лист до Пенсійного фонду України щодо запиту коштів на виконання рішення суду по ОСОБА_1 від 19.11.2021, протокол перерахунку пенсії, Звіт про виконання бюджету ПФУ на 1 липня 2021 року (в графі «погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» визначено 16800,6 тис.грн.), зміни, що вносяться до бюджету ГУ ПФУ в Донецькій області на 2021 рік (де погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів зменшено на 8789,4 тис.грн. (а.с. 13-19, т. 4).

19 січня 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у сумі, визначеній судом.

Дане клопотання обґрунтовано тим, що боржником не виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 в частині виплати різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Як вбачається зі звіту ГУ ПФУ в Донецькій області та клопотання і пояснень заявника, сума заборгованості із пенсії складає 72063,56 грн, яка фактично не сплачена.

За наслідками розгляду звіту відповідача та клопотання позивачки про накладення штрафу на керівника відповідача, Донецький окружний адміністративний суд 08 лютого 2022 року ухвалив:

1. Накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_2 штраф у розмірі 49620 грн. 00 коп.

2. Половину штрафу у розмірі 24810 грн. 00 коп. стягнути з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Рад Наталії Сергіївни на користь ОСОБА_1 .

3. Половину штрафу у розмірі 24810 грн. 00 коп. стягнути з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Рад Наталії Сергіївни на користь Державного бюджету України.

4. Попередити керівника суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Рад Наталію Сергіївну про те, що за правилами ч. 6 ст. 382 КАС України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня в розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

5. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення протягом 60 днів з дня набрання даною ухвалою суду законної сили.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Головним управлінням рішення суду виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля.

У відзиві на апеляційну скаргу та в додаткових поясненнях у справі позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

У відповіді на відзив відповідачем підтверджено свою правову позицію.

Всі особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули, тому апеляційне провадження здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Згідно ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, ч.ч. 2-4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

З приписів ч. 1 ст. 382 КАС України слідує, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі ч. 4 ст. 382 КАС України питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Так, приписами вказаних вище Законів чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено на суд, який може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф.

Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини не виконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Згідно із ч. 3 ст. 382 КАС України половина суми штрафу стягується на користь позивача інша половина до Державного бюджету України.

Крім того, ч. 7 ст. 382 КАС України визначено, що повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України»№ 11944/05 від 12.05.2011).

У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Задовольняючи клопотання позивачки про накладення штрафу на керівника відповідача за наслідками розгляду звіту відповідача, місцевий суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається зі звіту Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01.02.2022, пенсійним органом не виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у повному обсязі, доплата перерахованої пенсії у розмірі 72063,56 грн. позивачу не виплачена, належних, допустимих і переконливих доказів поважності невиконання вказаного рішення суду не надано. Також суду не надано доказів вчинення боржником всіх необхідних дій і заходів, для виконання рішення суду у повному обсязі.

При цьому, рішення суду не виконується майже рік, про що також зазначав Перший апеляційний адміністративний суд у постанові від 27.10.2021 по даній адміністративній справі (а.с. 212-214 т. 3).

З огляду на викладене, враховуючи не виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області судового рішення, яке набрало законної сили, протягом року, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для встановлення нового строку для подання звіту.

Відносно накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, місцевий суд зазначив наступне.

Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік», установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн.

З огляду на викладене, окружний суд дійшов висновку про необхідність накладення штрафу у мінімальному розмірі, а саме двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49620,00 грн. (2481,00 грн. х 20), оскільки на переконання суду такий розмір буде достатнім для відповідача та спонукає його виконати рішення суду, яке не виконується протягом року.

Як вже було вказано вище, половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, місцевий суд вважав за необхідне накласти на керівника суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області штраф за невиконання рішення суду у справі № 200/9113/20-а у розмірі 49620,00 грн., з яких половину штрафу у розмірі 24810,00 грн. стягнути з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Рад Наталії Сергіївни на користь позивача ОСОБА_1 та половину штрафу у розмірі 24810,00 грн. стягнути з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Рад Наталії Сергіївни на користь Державного бюджету України.

Також, враховуючи норми ст. 382 КАС України, суд першої інстанції встановив для Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області новий строк для надання суду звіту про виконання судового рішення від 16 листопада 2020 року у справі № 200/9113/20-а, протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали суду.

Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.

Так, Головним управлінням у строк, встановлений судом, подано звіт про виконання судового рішення від 26.11.202l, в якому зазначено, що рішення суду від 16.11.2020 виконано у повному обсязі, Головним управлінням зараховано до страховою стажу судді ОСОБА_1 два роки стажу (досвіду) роботи адвокатом Донецької обласної колегії адвокатів з 02.03.1991 по 02.03.1993, здійснено перерахунок пенсії з 26.06.2020 з урахуванням відсотку від суддівської винагороди в розмірі 68%, виконано розрахунок суми пенсії за період з 26.06.2020 по 31.03.202l, яка складає 72 063,56 грн та яка буде виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу, оскільки не передбачена бюджетом Головного управління та потребує додаткового фінансування.

З аналізу норм ст. 382 КАС України вбачається, що суд при винесенні ухвали про накладення штрафу за невиконання рішення зобов`язаний провести перевірку виконання рішення відповідачем, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин, тобто, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Виплата щомісячного довічного грошового утримання суддям здійснюється органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України згідно частини п`ятої статті 142 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-УІІІ «Про судоустрій і статус судів». Статтями 72, 73 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, їх використання на цілі, не передбачені Законом №1058, забороняється.

Таким чином, нарахована ОСОБА_1 сума доплати за період з 26.06.2020 по 31.03.2021 має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.

Так, судові рішення, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, обліковуються Головним управлінням в порядку черговості, що визначається датою надходження судового рішення до Головного управління.

Суми пенсії, донараховані на виконання судових рішень, що виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, обліковуються в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі - в автоматизованій базі даних у підсистемі Реєстр судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.

Поняття електронної пенсійної справи, порядок її формування та ведення визначені у Положенні про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 991/27436 (зі змінами), та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (із змінами).

Відповідно до пункту 7 розділу II Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.

Таким чином, виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 по справі № 200/9113/20-а обліковується у Реєстрі рішень з 11.03.2021, що підтверджується витягом (т.4 а.с.15).

Окрім існуючого порядку врегулювання означеного питання в правовому полі, додатково (що не визначено законодавством як обов`язкове) Головним управлінням зі свого боку вживались заходи щодо забезпечення остаточних розрахунків по виплачених за результатами перерахунку пенсій та про необхідність виділення коштів на виконання рішення суду направлено відповідні звернення до розпорядника коштів вищого рівня - Пенсійного фонду України (зокрема, лист від 19.11.2021 № 0500-1806-5/108003, на який листом від 20.12.2021 № 2800-040201-9/63386 фінансово-економічним департаментом Пенсійного Фонду України надана відповідь про використання бюджетних коштів в повному обсязі).

Таким чином, відповідачем в особі керівника Головного управління вжито конкретні заходи з метою виконання означеного судового рішення.

Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.

Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі №420/70/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР 85450386), від 23.04.2020 у справі №560/523/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР 88886054) та від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а (реєстраційний номер в ЄДРСР 71834551) дійшов висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладання штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Також судом першої інстанції не враховано при ухваленні оскаржуваного судового рішення висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31 жовтня 2018 року у справі № 704/1547/17 та від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, у яких суд касаційної інстанції зазначив, що можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням наведених вище доводів та обставин, заява ОСОБА_1 про накладення штрафу не підлягає задоволенню.

Щодо встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області нового строку для подання звіту про виконання судового рішення протягом 60 днів з дня набрання даною ухвалою суду законної сили, апеляційна скарга відповідача доводів не містить.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню.

Відповідно до положень ч.1ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 200/9113/20 скасувати в частині накладення штрафу, виключивши пункти 1-4 резолютивної частини цієї ухвали.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовити.

В іншій частині ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 200/9113/20 залишити без змін.

Повне судове рішення 30 березня 2023 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук