Ухвала

від 30.03.2023 по справі 521/16847/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 521/16847/22

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Коваля М.П.,

судді - Турецької І.О.,

судді - Зуєвої Л.Є.,

розглянувши питання про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про скасування постанов про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Одеської митниці на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про скасування постанов про порушення митних правил.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду: доказів сплати судового збору у розмірі 11908,80 грн., а також заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин такого поновлення.

29 березня 2023 року на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. В обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження представник апелянта посилається на те, що рішення суду першої інстанції апелянтом було отримано 14 лютого 2023 року. Представник апелянта вказує, що провадження по справам про порушення митних правил здійснювалось ним, та враховуючи положення ч. 1 ст. 501 Митного кодексу України, він здійснює подання процесуальних документів до суду та представництво по справі. Водночас, представник апелянта зазначає, що з 15.02.2023 року по 24.02.2023 року він перебував у відпустці та на лікарняному, тому вважає підстави пропуску строку поважними. Крім того, представник апелянта посилається на введення на території України воєнного стану.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку, що зазначені в обґрунтування пропуску апелянтом строку апеляційного оскарження причини не є поважними з огляду на наступне.

Стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було прийняте 07 грудня 2022 року, водночас апеляційна скарга була подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку 15 березня 2023 року, тобто апеляційну скаргу подано з пропуском строку, встановленого статтею 286 КАС України.

Як зазначено у п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Так, згідно висновків Верховного Суду, викладених зокрема у постановах від 22 листопада 2019 року (справа №461/5908/18), від 17 квітня 2019 року (справа №212/2354/18), у разі недотримання порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України, враховуючи положення ст. ст. 286, 295 КАС України, у даній категорії справ учасник справи має право подати апеляційну скаргу на протязі 10 днів з моменту отримання повного тексту рішення суду.

Водночас, оскільки повний текст оскаржуваного рішення отримано апелянтом 14 лютого 2023 року (згідно наданої апелянтом копії супровідного листа із вх. №3092/8.19), проте апеляційну скаргу надіслано до суду засобами електронного зв`язку 15 березня 2023 року, підстави, вказані апелянтом, не можуть вважатись поважними причинами поновлення строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на перебування ОСОБА_2 на лікарняному та у відпустці у період з 15.02.2023 року по 24.02.2023 року, оскільки, скаржником є суб`єкт владних повноважень - митний орган, до структури якого входить цілий відділ супроводження судових спорів, керівництво якого могло і повинно було передоручити супроводження цієї справи в суді іншому працівнику.

В свою чергу, з положень ч. 1 ст. 501 Митного кодексу України, на які посилається представник апелянта, випливає, що представник митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у справі про порушення митних правил, підтримує позицію цього органу щодо притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, під час розгляду зазначеної справи судом. Таким чином, закон не вимагає представництва інтересів Митного органу у суду саме тією службовою особою, яка розглядала справу про митні правопорушення, як помилково вважає представник апелянта.

Більш того, з наданого представником апелянта до суду копії витягу з ЄДР вбачається, що окрім особи, яка звернулась до суду з апеляційною скаргою, щонайменше вісім осіб мають право представляти інтереси Одеської митниці без окремого доручення керівника в порядку самопредставництва.

Отже, вказані обставинами не є поважними, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, стосуються належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника та працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

Поряд з тим, навість якщо брати до уваги термін перебування представника апелянта у відпустці та лікарняному та обчислювати строк апеляційного оскарження з 27 лютого 2023 року, як зазначає апелянт, апеляційну скаргу надіслано до суду засобами електронного зв`язку 15 березня 2023 року, тобто із пропуском десятиденного терміну навіть у такому випадку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, Указами Президента України продовжувався строк дії правового режиму воєнного стану. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Водночас, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Таким чином, доводи апелянта не свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2022 року.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до положень ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, оскільки наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 286, 298, 299, 325, 328, 329 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про скасування постанов про порушення митних правил.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: М.П. Коваль

Суддя: І.О. Турецька

Суддя: Л. Є. Зуєва