Постанова

від 29.03.2023 по справі 140/5573/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/5573/22 пров. № А/857/18139/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

суддя в 1-й інстанції Сорока Ю.Ю.,

час ухвалення рішення 14.11.2022 року,

місце ухвалення рішення м.Луцьк,

дата складання повного тексту рішення не вказано,

в с т а н о в и в:

У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» (далі ТОВ «Вест Петрол Маркет») звернулося з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №27/33000703 від 21.02.2022 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року в задоволенні позовну відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що для застосування до позивача санкцій передбачених п.128.1-1 ст.128 ПК України, обов`язковим є встановлення факту використання витратомірів-лічильників в період з 01.04.2020р. по 01.07.2020р., однак жодних належних та допустимих доказів того, що на такі витратоміри були відсутні позитивні результати повірки в зазначений період матеріали справи не містять, а чинне законодавство не зобов`язує суб`єкта господарювання зберігати відповідну документацію про повірку засобів вимірювальної техніки за попередні роки. Вважає апелянт, що контролюючим органом не доведено здійснення позивачем відпуску пального наливом з акцизного складу через паливороздавальні колонки, що виконують функцію витратомірів-лічильників, на які відсутній позитивний результат повірки або оцінки відповідності. Водночас зазначає скаржник, що результати фактичної перевірки повинні відображати стан дотримання законодавства саме на день перевірки, висновки про порушення за межами конкретного фактичної перевірки, тобто більше ніж за рік до перевірки, нівелюють правову природу такої перевірки.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції,Головне управління ДПС у Миколаївській області, на підставі наказу від 21.12.2020 №2288-П, проведено фактичну перевірку АЗС, яка належить ТОВ «Вест Петрол Маркет» та розташована за адресою: вул. 10 Слобідська, буд. 7, м. Миколаїв, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів, пального за період з 01.04.2020 по 19.01.2022, про що складено акт фактичної перевірки від 19.01.2022 №281/14-29-09-02-11/4266349 (а.с.6-12).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Вест Петрол Маркет» у період з 01.04.2020 року по 23.07.2020 року на акцизному складі (АЗС) уніфікований номер 1007114, що знаходиться за адресою: вул. 10 Слобідська, буд. 7, м. Миколаїв, здійснювалась господарська діяльність із зберігання, приймання та відпуску пального споживачам, через витратоміри-лічильники в кількості три одиниці, без позитивного результату повірки, чим порушено п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України.

Крім того, перевіркою встановлений факт не ведення (ведення з порушенням) обліку товарних запасів в порядку, встановленому законодавством України, за місцем їх реалізації на АЗС за адресою: вул. 10 Слобідська, буд. 7, м. Миколаїв, а саме: встановлений надлишок товарних запасів вартістю 8,50 грн. (0,27 л.), чим порушено п.12 ст.3 п.12 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон № 265). (а.с.24)

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.02.2022 року №27/33000703, яким відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України до ТОВ «Вест Петрол Маркет» у зв`язку з порушенням абзацу 4 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 60000,00 грн. (а.с.15-16)

Позивач оскаржував податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України (ДПС України), рішеннями якої від 20 липня 2022 року №7510/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Даючи оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаютьсяПодатковим кодексом України(даліПК України).

Відповідно до підпункту20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/абомитного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Кодексу передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (плановіабопозапланові; виїзніабоневиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарськихабоінших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки, врегульованийстаттею 80 ПК України, згідно з якою, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитисянапідставі рішення керівника (його заступникаабоуповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податківабойого уповноваженому представнику,абоособам,якіфактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, а також, у разі наявності та/абоотримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органівабоорганів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладенонаконтролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладенонаконтролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; чи у разі наявності та/абоотримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнанняакцизнихскладів витратомірами-лічильниками та/аборівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункти80.2.2,80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України).

Відповідно до п.85.2 ст. 85 ПК Україниплатник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належатьабопов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податківназапит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимогзаконів України "Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронні довірчі послуги"копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Відповідно до абзацу першого п.121.1 ст. 121 ПК Українинезабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установленихстаттею 44 цього Кодексустроків їх зберігання та/абоненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Згідно з п. п.14.1.6. п. 14.1 ст. 14 ПК Україниакцизний склад це спеціально обладнані приміщеннянаобмеженій території (далі - приміщення), розташованінамитній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташованінамитній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Підпунктом.14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК Українивстановлено, що розпорядник акцизного складу це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензіюнаправо виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку,абоякий здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання,яківикористовують приміщення, розташованінамитній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

Згідно з пунктом230.1 статті 230 ПК України, з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку, утворюються акцизні склади та акцизні склади пересувні.

Підпунктом230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК Українипередбачено, що акцизні склади,натериторії яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильникаминакожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованомунаакцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результатповіркиабооцінкувідповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результатповіркиабооцінкувідповідності,абокалібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цьогоКодексуакцизні склади,наяких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальніколонкита/абооливороздавальніколонки,встановленінаакцизнихскладах,наякієпозитивнірезультатиповіркиабооцінкавідповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядникиакцизнихскладів зобов`язані зареєструвати в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі усі розташованінаакцизнихскладахрезервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізіакцизнихскладів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Згідно з п. п.230.1.4. пункту 230.1 статті 230 ПК Українипорядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У такому реєстрі міститься податкова інформація про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичні залишки пальногонапочаток та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно зУКТ ЗЕД,акцизнихскладів та розпорядниківакцизнихскладів.

Відповідно до пункту128-1.1 статті 128-1 ПК України, необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильниканавведеному в експлуатацію резервуарі, розташованомунаакцизному складі, та/абовитратоміра-лічильниканамісці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованогонаакцизному складі, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20000,00 грн. за кожний необладнаний резервуар та/абонезареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу.

Норми статті 128-1 Кодексу застосовуватимуться:

1) з 01 липня 2019 року - до розпорядника акцизного складу,наакцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів;

2) з 01 жовтня 2019 року - до розпорядника акцизного складу,наакцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів;

3) з 01 січня 2020 року - до розпорядника акцизного складу,наакцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (п. 18 підрозділ 5 розділ XX Кодексу).

В той же час, пунктом 18 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" визначено, що до розпорядника акцизного складу,наакцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, норми пункту128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу Українизастосовуються з 01 квітня 2020 року.

Колегія суддів зазначає, що згідно з вказаними нормами, для здійснення реалізації пального, розпорядникиакцизнихскладів, де розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, з 01 січня 2020 року зобов`язані обладнати їх витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, а також зареєструвати їх у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Недотримання цієї вимоги є підставою для накладення штрафу у встановленому розмірі.

Відповідальність за порушення вказаного обов`язку застосовується з 01 квітня 2020 року.

З матеріалів справи слідує, що на території акцизного складу (уніфікований номер 1007114), на якому здійснює господарську діяльність ТОВ Вест Петрол Маркет зі зберігання та реалізації пального, розташовано три паливо-роздавальні колонки типу Tokheim (заводські номери D0527171, D0840042 та D0527167), які виконують функції витратомірів-лічильників та які зареєстровано у відповідному реєстрі згідно з положеннями ПК України.

Ухвалюючи рішення у цій справі, суд першої інстанції правильно керувався тим, що відповідно до Міжповірочного інтервалу законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затвердженогонаказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року N 1747,паливороздавальніколонкидля заправки автомобілів: світлими нафтопродуктами, мастилами, скрапленим газом, стисненим газом підлягають періодичній повірці, міжповірочний інтервал 1 рік.

Як встановлено пунктом 3 розділу IV Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року №193 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2016 року за №278/28408), оформлення результатів періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту здійснюється таким чином: 1) позитивні результати періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) засвідчують відбитком повірочного тавра на ЗВТ чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлюють свідоцтво про повірку ЗВТ за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку. На вимогу заявника можливе поєднання зазначених видів засвідчення результатів повірки; 2) свідоцтво про повірку ЗВТ може бути оформлене: на паперовому носії; в електронній формі - у разі дотримання вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та цього Порядку.

При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що ТОВ Вест Петрол Маркет до перевірки надано формуляри на витратоміри-лічильники (паливно-роздавальні колонки) з серійними номерами №№0527171, 0840042 та 0527167, які повірені 24 липня 2020 року, 24 липня 2021 року та 22 липня 2022 року.

При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що станом на момент проведення фактичної перевірки зазначені паливо-роздавальні колонки були належним чином повірені, при цьому цей факт не заперечується і відповідачем, однак така повірка, вказаних витратомірів-лічильників, здійснена лише 24 липня 2020 року. Документи про повірку вказаних витратомірів-лічильників до 24 липня 2020 року контролюючому органу під час перевірки, а також суду позивачем не надано.

Колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що функції витратомірів-лічильників виконують встановлені на акцизних складах паливороздавальні колонки, однак Закон чітко передбачає, що на такі колонки повинні бути позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства.

Отже, обов`язковими умовами виконання встановленими на акцизних складах паливороздавальними та/або оливороздавальні колонками функцій витратомірів-лічильників, є наявність позитивних результатів їх повірки або оцінки відповідності, проведених відповідно до законодавства, та підтверджених відповідними документами, що підтверджують відповідність цих колонок вимогам до витратомірів-лічильників, та їх реєстрація в Реєстрі.

Під час судового розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій позивач не надав суду документи, які підтверджують позитивні результатів повірки до 24.07.2020 року, проведених відповідно до законодавства зазначених колонок, які б могли виконувати функції витратомірів-лічильників.

В матеріалах справи також відсутні докази, які б підтверджували оцінку відповідності рівнемірів-лічильників (паливороздавальних колонок), встановлених ТОВ «Вест Петрол Маркет» в спірний період.

Посилання апелянтанате, що для застосування санкцій, передбачених п. 128.1-1 ст.128 ПК Україниобов`язковим є, зокрема, встановлення факту реалізації пального позивачем є необґрунтованими, оскільки, відповідальність у даному випадку настає саме за необладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками,яків розумінні п. п.230.1.2 п. 230.1 статті 230 ПК України, у разі відсутності позитивного результатуповірки,вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками.

Таким чином, враховуючи обов`язок позивача використовувати у своїй господарській діяльності витратоміри-лічильники за наявності позитивного результату їхповірки, та встановленим перевіркою фактом їх відсутності до 24 липня 2020 року, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірне застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення позивачем вимог п. п.230.1.2 п. 230.1 статті 230 ПК України.

Також, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання позивача про відсутність обов`язку зберігати відповідну документацію про повірку засобів вимірювальної техніки за попередні роки, яка вже вичерпала свою дію, оскільки відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Дослідивши обставини справи у відповідності до наведених правових норм, суд апеляційної інстанції підтримує правильний висновок суду першої інстанції, що встановлений перевіркою факт використання ТОВ «Вест Петрол Маркет» на АЗС за адресою: вул. 10 Слобідська, буд. 7, м. Миколаїв, трьох витратомірів-лічильників, щодо яких відсутній позитивний результат повірки або оцінки відповідності до 24 липня 2020 року (у період з 01 квітня 2020 року по 23 липня 2020 року), знайшов своє підтвердження під час розгляду справи, а тому правомірним є застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з пунктом 128.1-1 статті 128 ПК України, за яким відповідальність настає саме за необладання акцизного складу витратомірами-лічильниками, а в розумінні підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України у разі відсутності позитивного результату повірки акцизний склад вважається необладнаним витратомірами-лічильниками.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні даного позову, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, а тому оскаржуване рішення суду є законними та обґрунтованими і скасуванню не підлягає.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників справи, які не стосуються суті спірних правовідносин, не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, апеляційний суд дав відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року в справі № 140/5573/22 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 29 березня 2023 року.