Рішення

від 24.03.2023 по справі 370/341/23

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2023 р. Справа №370/341/23

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., із секретарем судового засідання Зозулею Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження у залі суду у смт Макарів Київської області справу за адміністративним позовом

Приватного підприємства «ГОЛЬФСТРІМ-1» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «ГОЛЬФСТРІМ-1» в особі директора Радченка Юрія Миколайовича (далі позивач, ПП «ГОЛЬФСТРІМ-1») звернулося до Макарівського районного суду Київської області із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00004243 від 25.01.2023 року, якою його директора позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1321 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

ОСОБА_1 , вказав, що є власником та директором Приватного підприємства «Гольфстрім-1», якому на праві власності належить транспортний засіб - спеціалізований вантажний сідловий тягач марки «DAF XF105.460» (повна маса 33000 кг, маса без навантаження 10300 кг), державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та спеціалізований напівпричіп самоскид марки «LANGENDORF SKS-HS 27/27» (повна маса 35000 кг., маса без навантаження 7150 кг), державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до оскаржуваної постанови від 25.01.2023 року о 06 грудня 2022 року об 10 год 29 хв. за адресою М-06 Київ-Чоп, км. 54+285 було зафіксовано транспортний засіб DAF XF105.460, д.н. НОМЕР_1 , відповідальна особа ( ОСОБА_1 ,) допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України, перевищення загальної маси транспортного засобу на 13,519 % (5 408 кг) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Позивач вважає оскаржувану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення незаконною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів вантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженням з відповідними органами у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п. 3, п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18.01.2001 року № 30 (далі Постанова КМУ), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один із параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України. Допускається перевищення вагових параметрів за визначеними у п. 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу на внесення плати за проїзд.

Згідно п. 22.5 ПДР України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за вежами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 ч), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Отже, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу або загальна маса, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Одночасно з цим, визначальним є не просто наявність дозволу як такого, а зазначення у ньому конкретного вагового або габаритного параметру, який хоч і перевищує нормативно встановлений, однак дозволяє здійснювати проїзд ТЗ (без перевищення цього параметру).

Таким чином, оскільки транспортний засіб являється спеціалізованим вантажним самоскидом, тому фактична дозволена маса транспортного засобу для здійснення дорожнього перевезення без спеціального дозволу становить 40 000 кг.

16.01.2023 року вказаним вище транспортним засобом із напівпричепом здійснювалося перевезення (доставлення) вантажу (пісок) із смт. Макарів Бучанського району Київської області до с. Станішевка Житомирського району Житомирської області. Згідно товарно-транспортної накладної було завантажено пісок, при цьому загальна маса транспортного засобу із вантажем (брутто) складала 39 250 кг і не перевищувала вагових параметрів, визначених п. 22.5 ПДР України.

Тобто при перевезенні вантажу перевищення вагових параметрів автомобіля були відсутні, а оскаржувана постанова не містить інформації про результати зважування (загальної маси автомобіля та зважування по осях), а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортного засобу на даній ділянці автомобільної дороги.

Викладені в Постанові обставини не відповідають дійсності, постанова складена з порушеннями вимог, встановлених КУпАП та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом інфраструктури України від 27.09.2021 року №512.

Усі дані що є у вказаній постанові відносно вагових показників - це перевищення загальної маси транспортного засобу на 13,519% (5 408 кг). Виходячи з даних показників навантаження на строєні осі транспортного засобу під час автоматичного зважування, які зазначено у постанові, то проводячи арифметичні розрахунки, отримуємо - 5,408 тон /13,519 % * 100 % = 40002,95 кг. Тобто стає очевидним, що ніякого перенавантаження загальної маси транспортного засобу не було допущено.

З іншої сторони, використовуючи дані про перенавантаження, зазначені у оскаржені Постанові та норми навантаження на здвоєну вісь, визначені згідно п. 22.5 ПДР України, можна провести інші порівняльні розрахунки. Приклад - допустиме навантаження на строєну вісь складає 22 тони, це 22 000 кг * 13,519% / 100% = 2 974 кг, проте в оскаржуваній постанові зазначена цифра 5 408 кг.

Ці обставини яскраво свідчать про невірність (неправильність) тих розрахунків, які проводяться вказаним у постанові засобом вимірювання. Тому і наявність факту адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, і наявність вини ОСОБА_1 , у ньому викликає розумний та обґрунтований сумнів.

Окрім того необхідно врахувати, що у даному випадку здійснювалося перевезення сипучого вантажу (пісок), який у процесі руху ніколи не є сталим, а тому може періодично змінювати розподіл навантаження на осі транспортного засобу під час руху. Ці обставини та можлива похибка відповідачем не врахована. Тому такі заміри не можуть прийматися як належні докази, оскільки вони проведені поза межами відповідних Методик.

Окрім того позивач звертає увагу, що нормами національного законодавства - Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Постановою КМУ № 374 від 04.06.2015 року, Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України» № 1747 від 13.10.2016 року визначено періодичну повірку засобів вимірювальної техніки.

Зокрема встановлено, що автоматичні зважувальні прилади для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь підлягають щорічній повірці.

В той же час у оскарженій постанові зазначено, що свідоцтво про повірку технічного засобу, яким у автоматичному режимі зафіксовано правопорушення вичерпало свою дію ще 07.10.2022 року. Тобто стає очевидним, що єдиним доказом порушення являється показник із вимірювального засобу, який не можливо застосовувати через невідповідність технічним та технологічним нормам.

При цьому враховуючи те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався без участі позивача, він був позбавлений можливості надати свої докази та пояснення під час розгляду даної справи. Однак, наведені вище доводи вказують на те, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 13.02.2023 року позовну заяву позивача прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 28.02.2023 року, яке було відкладено на 13.03.2023 року та в подальшому на 24.03.2023 року. Вказаною ухвалою суду також роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позов відповідно до ст. 162 КАС України.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив та просив відмовити у їх задоволенні.

В обґрунтування заперечень проти позову вказав, що оскаржувана постанова прийнята у відповідності до ст. 132-1 КУпАП, яка визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).

Оскаржувана постанова в повній мірі відповідає вказаному Порядку.

Технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам Технічним регламентам засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163.

З положень Порядку фіксації адміністративних правопорушень вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

При цьому, наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури №324 від 14.05.2022 року затверджено Інструкцію з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі.

Відповідно оскаржувано постановою від 25.01.2023 серії АА № 00004243 зафіксовано фактичні параметри транспортно засобу. Встановлено, що: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 2 вісь;3 вісь; відстань між вісями 1-2:3220 мм, 2-3:1420 мм, 3-4:2210 мм, 4-5:1320 мм; 5-6:1320 мм; навантаження на вісь 1 - 6250 кг, 2 - 7678 кг, 3 - 7214 кг, 4 - 9768 кг, 5 - 10232 кг; 6 - 9306 кг; загальна маса - 50453 кг.

Відтак, постанова від 25.01.2023 серії АА № 00004243 за своїм змістом повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містять необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посад овою особою Укртрансбезпеки було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Крім того, вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 2,2, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки 35-02/ 5819, 5820, 5821, 5822 чинне до 07-10-2022.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому справа розглядається у порядку письмового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00004243 від 25.01.2023 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1321 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Відповідно до оскаржуваної постанови від 25.01.2023 року о 06 грудня 2022 року об 10 год 29 хв. за адресою М-06 Київ-Чоп, км. 54+285 було зафіксовано транспортний засіб DAF XF105.460, д.н. НОМЕР_1 , відповідальна особа ( ОСОБА_1 ,) допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України, перевищення загальної маси транспортного засобу на 13,519 % (5 408 кг) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (а.с. 15).

ОСОБА_1 , є власником та директором Приватного підприємства «Гольфстрім-1» (а.с. 12-14), якому на праві власності належить транспортний засіб - спеціалізований вантажний сідловий тягач марки «DAF XF105.460» (повна маса 33000 кг, маса без навантаження 10300 кг), державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та спеціалізований напівпричіп самоскид марки «LANGENDORF SKS-HS 27/27» (повна маса 35000 кг., маса без навантаження 7150 кг), державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 16-17).

Фіксація адміністративного правопорушення була здійснена в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 2,2, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки 35-02/ 5819, 5820, 5821, 5822 чинне до 07-10-2022 року.

Вирішуючи вимоги за даним адміністративним позовом, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, оцінюючи оскаржувану постанову відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-III).

Відповідно до статті 1 вказаного Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону №2344-III та п. 2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, (далі - Порядок №1567) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону №2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Порядком №1567 передбачено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з ч. 4 ст. 48 Закону №2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27.06.2007 №879 установлено, що дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України.

Згідно з п. 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-ХІІ з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Також, за ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV (далі - Закон №2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР.

Згідно з п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за ч. 2 ст. 132-1КУпАП настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Санкція ч. 2 ст. 132-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Частинами 2, 3, 4 ст. 283 КУпАП установлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Нормами абз. 2 п. 3 розділу I Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Мініфраструктури №512 від 27.09.2021, (далі - Інструкція) визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Відповідно до абз. 3 п. 8 розділу II Інструкції постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід`ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт. Згідно з п. 1 розділу II Інструкції Уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені ч. 2 ст. 122-2, ч.ч. 2, 3 ст. 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.

Пунктом 2 розділу II Інструкції визначено, що уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система), необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова). Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до п. 3 розділу II Інструкції під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Водночас, відповідно до додатка 1 до вказаної Інструкції, в частині «Установив (ла)» постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, має міститися, в тому числі, наступна інформація: (марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги), а також: (суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги).

Проте судом установлено, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції, оскільки не містить наступної інформації у розділі «установив»: категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, фактична шинність (кількість коліс) на вісі); суть адміністративного правопорушення, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги; у розділі «Інформація про технічний засіб»: тип обладнання, серійний номер.

Указані недоліки ставлять під сумнів твердження відповідача про врахування вказаних критеріїв при встановленні факту перевищення встановлених законодавством вагових норм.

Як убачається зі змісту спірної постанови, в ній міститься «посилання в інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі». При переході за вказаним посиланням вказана вище інформація також відсутня.

Крім того, вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 2,2, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки 35-02/ 5819, 5820, 5821, 5822 чинне до 07-10-2022 року.

Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Постановою КМУ № 374 від 04.06.2015 року, Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України» № 1747 від 13.10.2016 року визначено періодичну повірку засобів вимірювальної техніки.

Зокрема встановлено, що автоматичні зважувальні прилади для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь підлягають щорічній повірці.

Таким чином, єдиним доказом порушення являється показник із вимірювального засобу, який не можливо застосовувати через невідповідність технічним та технологічним нормам.

Враховуючи викладене, відповідачем не подано будь-яких доказів на підтвердження наявності в межах спірних правовідносин перевищення нормативних параметрів навантаження транспортного засобу.

Із наявних матеріалів справи не видається за можливе з`ясувати на основі чого уповноважена особа прийшла до висновку про перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу.

Матеріали справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не містять ні інформації про тип транспортного засобу, від якого залежить граничний розмір фактичної маси транспортного засобу, рух якого автомобільними дорогами забороняється, ні інформації про фактичну масу (вагу) вказаних в постановах транспортних засобів, ні інформації про вагу (масу) перевищення встановлених законодавством вагових норм для даного типу транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами.

Оскаржувана постанова містить масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничного допустимого навантаження на строєну вісь транспортного засобу з інформацією про фактичне навантаження на строєну вісь транспортного засобу в момент зважування, однак відповідачем належним чином не обґрунтовано відповідність розміру процентного перевищення нормативного навантаження зазначеному розміру перевищення навантаження, визначеному в тонах.

Таким чином, відповідачем фактично не подано належних та допустимих доказів щодо вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу позивача та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами і відповідних висновків після проведення замірів, не обґрунтовано відповідність розміру процентного перевищення нормативного навантаження зазначеному розміру перевищення навантаження, визначеному в тоннах.

Водночас слід зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Отже, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен довести фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Ураховуючи вищезазначене у сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено факту наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, при подачі позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Адміністративний позов Приватного підприємства «ГОЛЬФСТРІМ-1» задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00004243 від 25.01.2023 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1321 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн., скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за вказаною статтею закрити.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Гольфстрім-1» понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1073,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржено через Макарівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тест рішення виготовлено та підписано 24.03.2023 року.

Реквізити учасників справи:

Приватне підприємство «ГОЛЬФСТРІМ-1» - адреса: Лазурна, 20, смт Макарів Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ 34894520;

Державна служба України з безпеки на транспорті - адреса: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14. Код ЄДРПОУ 39816845; електронна адреса: contact@dsbt.gov.ua

Суддя О.В. Тандир