Ухвала

від 29.03.2023 по справі 528/426/23

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа №: 528/426/23

Провадження № 2-зз/528/1/23

У Х В А Л А

іменем України

29.03.2023 м. Гребінка

Суддя Гребінківського районного суду Полтавської області розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Гребінківського районного відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області про скасування заходів забезпечення позову та зняття арешту, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Гребінківського районного відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області про скасування заходів забезпечення позову та зняття арешту.

Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що 07.12.2017 року Оржицьким районним судом Полтавської області було винесено Судовий наказ (справа № 543/1209/17, провадження №2-н/543/45/17), про стягнення із нього аліментів на утримання дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.

16.01.2018 року постановою старшого державного виконавця Гребінківського РВДВС було відкрито виконавче провадження № 55523911. В подальшому старшим державним виконавцем 12.03.2018 року було винесено постанову про арешт майна боржника у зв`язку із існування заборгованості по сплаті аліментів.

Вказує, що 07.03.2023 року повністю сплатив заборгованість по аліментам.

Зазначає, що він є власником земельної ділянки (паю) з кадастровим номером 5320883700:00:005:0050, площею 3,8872га, що знаходиться на території Овсюківського старостинського округу Гребінківської МТГ, Лубенського району, Полтавської області. Однак на цю земельну ділянку накладено арешт.

Враховуючи вищевикладене, просить суд зняти арешт з нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 5320883700:00:005:0050, площею 3,8872га, що знаходиться на території Овсюківського старостинського округу Гребінківської МТГ, Лубенського району, Полтавської області.

Ознайомившись з матеріалами справи та доданими до неї письмовими доказами, приходжу до наступних висновків.

Згідно з ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

За приписами ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб`єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов`язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Таким чином, за змістом наведених положень Закону України "Про виконавче провадження", в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За змістом ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.

Таким чином, арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.

У цій справі арешт на спірне майно було накладено державним виконавцем в порядку виконання рішення суду в межах виконавчого провадження № 55523911, отже, позивач є боржником та стороною виконавчого провадження. Позивачу лише обмежено його право розпорядження нерухомим майном на стадії виконання судового рішення, а тому належним способом захисту даного права є саме звернення до суду в порядку передбаченому розділом VII ЦПК України, а не з позовною заявою.

Заява про зняття арешту подається стороною справи, якщо арешт накладений судом відповідно до глави 10 ЦПК України.

Позивач не позбавлений права звернутися до державного виконавця з відповідною заявою про скасування арешту на майно чи до суду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України з вимогою скасувати арешт, оскільки правомірність дій державного виконавця при накладення арешту на майно не виключає можливості скасування даного арешту самим державним виконавцем чи на підставі судового рішення за відповідною скаргою сторони виконавчого провадження в разі, коли відпала необхідність в такому забезпечення виконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст.186,448 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Гребінківського районного відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області про скасування заходів забезпечення позову та зняття арешту - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що він вправі звернутися до суду зі скаргою на дії державного виконавця в порядку визначеному Розділом VII ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя Я. В. Татіщева