Ухвала
від 30.03.2023 по справі 542/472/23
НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2023 року справа № 542/472/23

провадження 1-кс/542/86/23

смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

заявника ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження,

В С Т А Н О В И В :

29.03.2023 слідчому судді Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження, в якій він просив:

-скасувати постанову слідчої СВ Відділення поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 31.01.2023 про закриття кримінального провадження №12023170480000024, відомості щодо якого внесені 26.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;

- зобов`язати слідчого СВ Відділення поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170480000024, відомості щодо якого внесені 26.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і провести досудове розслідування.

У своїй скарзі заявник просив також поновити йому строк на оскарження постанови слідчого. Водночас, на переконання слідчого судді, заявником не порушено строк звернення до суду із скаргою, оскільки вона подана у строк, що визначений ч. 1 ст. 304 КПК України- протягом 10 днів з дня отримання ним копії оскаржуваної постанови, що підтверджується наданими до скарги матеріалами.

Так, в обгрунтування скарги заявник зазначив, що з моменту подання заяви про вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України слідча не вчинила жодних слідчих дій, направлених на збирання доказів, досудове розслідування проведено за 4 дні.

Вказав, що слідча жодного разу не допитала потенційного підозрюваного, не викликала його сина ОСОБА_5 як свідка для допиту, щоб він міг у процесуальний спосіб дати покази, не допитала свідків подій, не перевірила доказів, а саме: відеоматеріалів злочину, які ОСОБА_3 надав до заяви про повідомлення скоєного кримінального правопорушення.

У скарзі ОСОБА_3 вказав, що слідчою не витребувано:

-договір про відшкодування бюджету Малоперещепинській сільській раді та додаткову угоду до нього;

- інформацію чи здана в оренду земельна ділянка ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , якою ОСОБА_6 незаконно заволодів та викрадав зерно з вказаної земельної ділянки;

- витяги з Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку, на право користування земельною ділянкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7

- акт передачі земельної ділянки.

Зазначив, що вказана земельна ділянка виставлена на торги з 2020 року і не знаходиться ні в кого в оренді. ОСОБА_6 скористався такою можливістю, і вирішив самовільно зайняти земельну ділянку, та викрадати з неї зерно.

Зауважив, що ані ОСОБА_7 , ані ОСОБА_6 не надавалася вказана земельна ділянка.

Вважав, що слідчою не було проведено досудове розслідування в повному обсязі, належним чином не допитано всіх осіб, в тому числі потерпілого, не проведено одночасного допиту потерпілого та осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення, не витребувано документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; не вжито всіх інших дій, передбачених КПК України для встановлення дійсних обставин кримінального провадження, у зв`язку з цим постанова про закриття кримінального провадження не може вважатися законною та підлягає скасуванню.

Вважав, що в ході розслідування допущена істотна неповнота, слідчою не в повній мірі виконано вимоги ст. 9 КПК України щодо всебічності, неповноти та неупередженості дослідження всіх обставин справи, а тому постанова слідчої про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню з відновленням досудового слідства, під час якого слід визначити повний обсяг слідчих дій і після їх проведення прийняти законне та обґрунтоване рішення.

У судовому засідання заявник ОСОБА_3 скаргу підтримав з підстав, викладених у ній. Пояснення надав аналогічні, викладеним у скарзі.

Слідча ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд скарги без її участі. На вимогу судді надано матеріали кримінального провадження №12023170480000024 від 26.01.2023 за зверненням ОСОБА_3 .

За змістом положень частини 3 статті 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Отже, скаргу можливо розглянути по суті за правилами ч. 3 ст. 306 КПК України за відсутності слідчої.

Надаючи оцінку доводам, викладеним у скарзі, наданим до неї доказам та матеріалам кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнений до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно з пунктом 3 частини 1статті 303 КПК Українина досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження.

Згідно з частиною 2статті 9 КПК Українипрокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню, у тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Обов`язок доказування за частиною 1статті 92 КПК Українипокладається на слідчого, саме ж доказування, як визначено в частині 2статті 91 КПК України, полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до пункту 18 частини 1статті 3 КПК Українина слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.

Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з`ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

Правова природа оскарження процесуального рішення слідчого, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження, а й підстави його закриття.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що у провадженні відділення поліції № 3 Полтавського районного управління поліції Головного управління поліції в Полтавській області знаходилось кримінальне провадження № 12023170480000024 від 26.01.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до частини 1статті 94 КПК Українислідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Процесуальними джерелами доказів відповідно до частини 2статті 84 КПК Україниє показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Згідно з частиною 1статті 85 КПК Україниналежними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1ст. 86 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що слідчим було вжито необхідних заходів щодо збирання доказів, були перевірені всі доводи, викладені заявником в заяві про вчинення злочину, ухвалюючи оскаржувану постанову слідчим було надано оцінку матеріалам кримінального провадження, наданим на вимогу суду та на які посилався ОСОБА_3 у заяві про вчинення злочину.

Слідчий суддя дійшов висновку, що постанова про закриття кримінального провадження винесена з дотримання вимог чинного процесуального законодавства.

У відповідності до пункту 2 частини 1статті 284 КПК Україниприйняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Виходячи із загальних засад кримінального провадження, будь-яке рішення у кримінальному провадженні має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Постанова про закриття кримінального провадження, яка оскаржується, відповідає зазначеним критеріям.

Згідно з частиною 1статті 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню не лише винуватість певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; а перш за все подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Слідчим суддею під час розгляду скарги встановлено, щодоводи ОСОБА_3 щодо неповноти проведеного досудового розслідування, не знайшли своє підтвердження.

Так, в обгрунтування скарги заявник посилався на те, що слідча: не перевірила доказів, а саме відеоматеріалів злочину; не допитала в якості свідка ОСОБА_5 ; не витребувала із Нососанжарської ОТГ договір про відшкодування бюджету Малоперещепинської сільської ради від недоотримання коштів за фактичне користування земельної ділянки площею 10,39 га та додаткову угоду до вказаного договору від 21.12.2017, укладеного між Малоперещепиською сільською радою та ОСОБА_7 ; не витребувала із Нососанжарської ОТГ: інформацію чи здана в оренду земельна ділянка ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , якою ОСОБА_6 незаконно заволодів та викрадав зерно з неї, Витяги з Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку на право користування земельною ділянкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , акт передачі земельної ділянки.

Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження містять відомості про те, що слідчою ОСОБА_4 витребовувались та досліджувались вищевказані матеріали.

Так, в матеріалах кримінального провадження мається диск SONI CD-R 700 МВ із відеоматеріалами, який постановою слідчої ОСОБА_4 від 31.02.2023 визнано речовим доказом. Також, слідчою проведено огляд зазначеного речового доказу та складений протокол огляду.

Слід зазначити, що твердження ОСОБА_3 про те, що його син ОСОБА_5 не допитаний як свідок спростовуються протоколом допиту свідка від 31.01.2023, який мається в матеріалах кримінального провадження. Крім того, в даному кримінальному провадженні слідчою було допитано ще 5 свідків, протоколи допиту яких є в матеріалах кримінального провадження.

Також, в матеріалах справи маються: договір про відшкодування бюджету Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району від недоотримання коштів за фактичне користування земельної ділянки від 05 січня 2016 року, додаткова угода до вказаного договору від 21.12.2017, інформація із Новосанжарської селищної ради щодо земельної ділянки.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що слідчою надано належну оцінку зібраним у кримінальному провадженні доказам.

Разом з тим, слід зауважити, що доводи заявника щодо вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 фактично зводяться до тверджень про самовільне зайняття ними земельної ділянки, вирощування на ній сільськогосподарських культур. При цьому, слід зауважити, що об`єктивну сторону такого кримінального правопорушення становлять дії, передбачені ст. 197-1 КК України.

Разом з тим, слідчим суддею з матеріалів справи встановлено та самим заявником у скарзі зазначено, що за фактом вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК України проводилось досудове розслідування у рамках іншого кримінального провадження.

Водночас, заявник у своїй скарзі зазначає про факт вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 крадіжки зерна, вирощеного на земельній ділянці, яку вони самовільно зайняли та вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Порівнюючи, ознаки складу кримінального правопорушення та фактичні обставини, встановлені під час досудового розслідування, слідчий обґрунтовано дійшов до висновку про відсутність у даній події ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

При цьому, слід зазначити, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ст. 84 КПК України).

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру (ст. 91 КПК України).

Разом з тим, змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ст. 22 КПК України).

Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Водночас, під час дослідження наданих органом досудового розслідування матеріалів кримінального провадження встановлено, що заявник не звертався з відповідними клопотаннями до органу досудового розслідування щодо вчинення процесуальних дій, про необхідність яких зазначено у скарзі.

Крім того, заявником не надано слідчому судді підтвердження того, що заявник звертався до слідчого з клопотанням про проведення відповідних процесуальних дій, нездійснення яких, скаржник розцінює, як порушення принципу всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин даного кримінального провадження та є підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження.

Посилання скаржника на неповноту дослідження слідчим фактичних обставин, з яким пов`язує вчинення кримінального правопорушення, що, на його думку, мало місце, не можуть бути прийняті до уваги, зважаючи на те, що фактичні обставини були встановлені слідчим в обсязі, достатньому для прийняття законного та обґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження, як про це ставиться питання в скарзі, не вбачається.

Відповідно до досліджених матеріалів кримінального провадження, встановлено, що перевірка по даному факту проводилась в повному обсязі, з виконанням усіх необхідних процесуальних дій та було прийнято рішення про закриття кримінального провадження.

Тому, слідчий суддя вважає, що усі засоби для встановлення спірних обставин було досудовим слідством повністю використано. Висновки слідчого про необхідність закриття даного кримінального провадження вмотивовані на основі аналізу зібраних по справі матеріалів і доказів.

Слідчий суддя при вирішенні скарги виходить, зокрема, з того, що слідчий в кримінальному провадженні в силу норм ст. 40 КПК України є самостійним у своїй процесуальній діяльності, уповноважений приймати рішення про закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених ст. 284 КПК України. При цьому слідчий оцінює докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Слід також зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.

Відповідно до п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України від 6 вересня 2005 року право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією.

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Іванов проти України" від 7 грудня 2006 року сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.

З урахуванням вище викладеного, слідчий суддя вважає, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження №12023170480000024 від 31.01.2023 є обґрунтованою та законною, а отже скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9,303-307 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження- відмовити.

Ухвала слідчогосуддіможе бути оскарженапротягомп`ятиднів з дня їїоголошеннябезпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудНовосанжарський районний суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення30.03.2023
Оприлюднено03.04.2023
Номер документу109913582
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування рішення слідчого про закриття кримінального провадження

Судовий реєстр по справі —542/472/23

Ухвала від 16.05.2023

Кримінальне

Полтавський апеляційний суд

Харлан Н. М.

Ухвала від 30.03.2023

Кримінальне

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Кашуба М. І.

Ухвала від 29.03.2023

Кримінальне

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Кашуба М. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні