Ухвала

від 27.03.2023 по справі 753/3223/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3223/23

провадження № 1-кп/753/1201/23

У Х В А Л А

про призначення до судового розгляду

"27" березня 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

представник потерпілого ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_6 ,

провівши підготовче судове засідання в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12022100020003445 від 14.10.2022, за обвинуваченням

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Шкарівка

Шепетівського району Хмельницької області, громадянина

України, який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 , та

який проживає за адресою:

АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, надійшов до Дарницького районного суду м. Києва 28 лютого 2023 року.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні.

Представник потерпілого вважав за можливе призначити справу до судового розгляду. Крім того, потерпілої стороною заявлено цивільний позов.

Обвинувачений та його захисник заперечували щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду, подавши клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд дійшов до таких висновків.

Щодо клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

Відповідно до змісту клопотання, на думку захисника, обвинувальний акт складений слідчим та затверджений прокурором стосовно ОСОБА_6 не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Захисник вважає, що невідповідність обвинувального акта вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України пов`язана з некоректним викладом прокурором обставин, які він вважає встановленими. Зауважив, що виклад обвинувачення є нечітким та незрозумілим, що не дає можливості чітко визначити межі обвинувачення для здійснення належного захисту.

Сторона захисту звертає увагу на те, що у цьому кримінальному провадженні відомості в ЄРДР за № 12022100020003445 від 14.10.2022 були внесені за ст. 246 КК України, тобто незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду.

Надалі, органом досудового розслідування змінено правову кваліфікацію і дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна.

Захисник вважає, що в обвинувальному акті не зазначено обставин, на підставі яких органом досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений насправді збирався вивезти(вкрасти) зрізані дерева, а не просто зрізав їх з іншою метою. Також не зазначено обставин, які б підтверджували, що відбулось саме таємне зрізання вказаних дерев, а не відкрите, оскільки події відбувались у світлу пору доби, обвинувачений не ховався, використовував бензопилу.

Крім цього, захисник акцентував увагу на тому, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування вказано про те, що обвинувальний акт затверджено прокурором 05 вересня 2022 року, тобто задовго до його складання (27 лютого 2023 року) і до вчинення самого кримінального правопорушення (30 вересня 2022 року).

На підставі викладеного, на переконання сторони захисту, органи досудового розслідування здійснили не правильну оцінку обставинам та ознакам злочину, а тому наведені недоліки у своїй сукупності вказують на недотримання вимог закону, що позбавляють суд можливості призначити вказаний обвинувальний акт до судового розгляду.

Також захисник просив залишити цивільний позов без руху, оскільки у примірнику, наданого для обвинуваченого ОСОБА_6 не долучені додатки до нього.

Обвинувачений підтримав вказане клопотання, просив таке задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання захисника щодо повернення обвинувального акта, оскільки вважає, що він відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для його повернення відсутні. Прокурор стверджував, що доводи, зазначені захисником є безпідставними, оскільки формулювання обвинувачення є конкретним та зрозумілим.

Представник потерпілого заперечував проти задоволення клопотання.

Суд, дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думку учасників, проаналізувавши доводи клопотання захисника про повернення обвинувального акта, з урахуванням того, що повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вказаним вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення та повернення з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, передбачений ч. 2 ст. 291 КПК України, до яких належать: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України).

Крім цього, відповідно ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається, зокрема: реєстр матеріалів досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування.

Оскільки повернення обвинувального акту є правом, а не обов`язком суду, то підставою для повернення обвинувального акта не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити, чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Дослідивши поданий у межах цього кримінального провадження обвинувальний акт, суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення дотрималася вказаних вимог до обвинувального акта.

Так, поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.

Суд звертає увагу також на те, що в обвинувальному акті міститься повний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація вчиненого із посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення із зазначенням конкретних дій, які, на думку сторони обвинувачення, утворюють склад інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, а також інші обставини, що, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.

Тобто визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, і формулювання обвинувачення належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані мають в своїй сукупності лише давати уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

У свою чергу, особливістю підготовчого провадження є те, що на цій стадії суд не досліджує доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті, не оцінює повноту пред`явленого обвинувачення та правильність кваліфікації діяння, інкримінованого особі.

Закріпивши можливість повернення обвинувального акта прокурору на первісному етапі судового провадження, законодавець очевидно не мав наміру створити таким чином простір для попередньої судової оцінки правильності та об`єктивності позиції сторони обвинувачення у змагальному кримінальному процесі. Дослідження обвинувального акта під час підготовчого судового засідання спрямоване виключно на встановлення відповідності його форми і змістовного наповнення вимогам статті 291 КПК України, та відсутності в ньому положень, що суперечать одне одному, усунення яких є неможливим в процесі повноцінного судового розгляду.

Таким чином, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо.

Не підлягають також задоволенню і доводи сторони захисту про невідповідність обвинувального акта реєстру матеріалів досудового розслідування в частині розбіжностей дати складання та затвердження обвинувального акта, оскільки прокурор під час підготовчого судового засідання пояснив, що очевидно вийшла технічна помилка при зазначені в реєстрі дати затвердження «05.09.2022», правильною датою слід вважати саме «27.02.2023».

Отже, факт наявності технічної помилки у реєстрі матеріалів досудового розслідування не може бути безумовною підставою для повернення обвинувального акта прокурора.

Також суд зазначає, що наведені у клопотанні захисника доводи заслуговують на увагу та потребують належної правової оцінки з боку суду, втім, така оцінка може бути надана виключно під час судового розгляду за наслідком дослідження наданих сторонами доказів, адже ці доводи стосуються суті пред`явленого обвинувачення, його доведеності та правильності правової кваліфікації, а не недотримання вимог, що висуваються до обвинувального акта як процесуального документа.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам, зазначеним у ст. 291 КПК України, а тому клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору задоволенню не підлягає.

Крім того, сторона захисту вважала за необхідне залишити цивільний позов без руху для усунення недоліків.

Між тим, при оцінці доводів захисника щодо невідповідності поданого потерпілою стороною цивільного позову вимогам закону, суд виходить з того, що згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

З огляду на ч. 5 наведеної норми закону, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У контексті ст. 128 КПК України, дослідивши форму та зміст позовної заяви представника потерпілого, то суд вважає, що вона в цілому відповідає вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства, а наведені стороною захисту в судовому засіданні доводи щодо невідповідності цього позову є несуттєвими і за переконанням суду уявляють прояви надмірного формалізму.

Крім того, під час підготовчого судового засідання у суду відсутні повноваження на залишення цивільного позову без руху.

Отже, виходячи з гарантованого Конституцією України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод доступу громадян до правосуддя, суд вважає за можливе прийняти цивільний позов до розгляду у цьому кримінальному провадженні.

Кримінальне провадження підсудне Дарницькому районному суду м. Києва, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування складено відповідно до положень статей 291, 292 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, істотних порушень вимог КПК України при складанні обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, які б перешкоджали призначенню цього обвинувального акта до судового розгляду судом не встановлено, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Судове засідання у цьому кримінальному провадженні з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито.

У судове засідання необхідно викликати прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва, обвинуваченого, його захисника, представника потерпілого.

Окрім цього, згідно з положеннями ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду, при цьому така доповідь складається, окрім іншого, щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Отже, у цьому конкретному випадку, з урахуванням висунутого обвинувачення ОСОБА_6 , є всі правові підстави для складання досудової доповіді.

Керуючись статтями 314-316 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, на 11 годину 30 хвилин 03 квітня 2023 року.

Прийняти цивільний позов представника потерпілого до розгляду.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Зобов`язати Бориспільський міськрайонний відділ Державної Установи «Центр пробації» у Київській області скласти та подати до 17 квітня 2023 року досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Шкарівка Шепетівського району Хмельницької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.

Роз`яснити обвинуваченому, що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Для участі у судовому засіданні викликати сторони кримінального провадження: прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва, обвинуваченого, його захисника, представника потерпілого.

Про час та місце судового засідання повідомити уповноважений орган з питань пробації.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1