Ухвала

від 29.03.2023 по справі 465/7968/22

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/7968/22

2/465/1626/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2023 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Марків Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Обрій-125" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Обрій-125" - адвокат Голда З.Я. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за сплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 18336,88 грн., судового збору в розмірі 2481,00 грн. та понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 2030,00 грн.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 27.01.2023 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін у цивільній справі за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Обрій-125" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідачка ОСОБА_1 подала клопотання про закриття провадження у справі, з підстав оплати нею на користь ОСББ "Обрій-125" заборгованості в повному обсязі, а також судового збору.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, в разі відсутності предмета спору, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Відповідно до правового висновку Верховного Судуу складіОб`єднаноїпалати Касаційногоцивільного суду,викладеного упостанові від20.09.2021 у справі №638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21), суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Судом встановлено, що порушене право позивача відновлено відповідачем у повному обсязі та погашено наявну заборгованість в розмірі 18336,88 грн., що підтверджується відповідною квитанцією №15 від 28.02.2023 року.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи заборгованість погашена відповідачем у повному обсязі, у зв`язку з чим між сторонами не залишилося неврегульованих питань, суд вважає, що предмет спору між сторонами відсутній, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.255 ЦПК, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 9 ст.141 ЦПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.141 ЦПК, враховує, зокрема поведінку сторони під час розгляду справи, те, що передумовою звернення позивача до суду були неправомірні дії відповідача.

Суд враховує, що лише після вжиття позивачем правових способів захисту шляхом пред`явлення позову, відповідачем було відновлено його право і повернуто кошти.

З урахуванням особливостей вказаної справи, суд вважає, що стягнення витрат за правову допомогу з відповідача на користь позивача відповідатиме основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема, верховенству права та відшкодуванню судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»`договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Обрій-125» 21.05.2021 року укладено договір про надання правової допомоги №05-2021-01 з Адвокатським об`єднанням "Ерудит права".

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні питання щодо наявності правових підстав для ухвалення додаткового судового рішення у даній справі про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу судом взято до уваги правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у праві № 755/9215/15-ц. Так, Велика Палата Верховного Суду наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з усталеною практикою Верховного Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі №922/445/19).

Звертаючись до суду з позовом представник позивача на підтвердження понесення судових витрат на правову допомогу надала суду наступні докази:

- Акт надання послуг №53 від 28.12.2022 року, відповідно до якого представником позивача надано такі послуги: надання консультацій, роз`яснення норм законодавства та аналіз документів щодо подання позовної заяви про стягнення заборгованості ватістю 3500,00 грн., складання проекту позовної заяви у Франківський районний суд м.Львова за позовом ОСББ "Обрій-125" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вартістю 1680,00 грн..

Суд звертає увагу сторін на висновки у постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 від 24.10.2019 року та 07.11.2019 року та у справі №922/2685/19 від 08.04.2020 року, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Щодо стягненнясудових витратна підставіАкту наданняпослуг №53від 28.12.2022року суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 174 ЦПК заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Як вбачається з матеріалів справи, стороною позивача подано позовну заяву до суду та актом надання послуг підтверджено складання такої представником позивача, відтак суд приходить до висновку, що стягнення з відповідачки судових витрат на правову допомогу за складання проекту позовної заяви вартістю 1680,00 грн. підлягає до стягнення.

Разом з тим, враховуючи, що послуги адвоката з надання консультацій та роз`яснення норм законодавства та аналіз документів щодо подання позовної заяви про стягнення заборгованості охоплюється послугою зі складання проекту позовної заяви, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги представника позивача про стягнення судових витрат на правову допомогу в цій частині в розмірі 350,00 грн. слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, та те, що позивач поніс судові витрати на правову допомогу, а також керуючись вимогами чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів, та критеріями визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, що становить суму в розмірі 1680,00 гривень, що відповідає принципу розумності та реальності розміру витрат на правову допомогу.

Щодо стягнення судового збору, то судом встановлено, що при зверненні до суду з позовною заявою позивач сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн., який в процесі розгляду справи було сплачено відповідачкою на користь позивача, що підтверджується квитанцією №16 від 28.02.2023 року.

Керуючись п.2 ч.1. ст.255 ЦПК України, суд, -

постановив:

Провадження у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Обрій-125" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити.

Cтягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Обрій-125" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

У решті вимог заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Обрій-125" відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Обрій-125", код ЄДРПОУ 42669542, адреса: м.Львів, вул.Кульпарківська, буд.125.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Марків Ю.С.