Рішення

від 20.03.2023 по справі 445/410/21

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/410/21

провадження № 2/445/33/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжі Лани" до ТзОВ "Західна агровиробнича компанія", ОСОБА_3 , Фермерського господарства "Бортків" про визнання недійсним договору оренди землі від 23.08.2017 року та додаткової угоди від 01.06.2018 року,-

в с т а н ов и в:

ТзОВ "Княжі лани" звернулося до суду з позовом до ТзОВ "Західна агровиробнича компанія", ОСОБА_3 , Фермерського господарства "Бортків", в якому, змінивши предмет позову на стадії підготовчого провадження, просили визнати недійсним договір оренди землі від 23.08.2017 року та додаткову угоду від 01.06.2018 року та визнати припиненим право оренди ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" на земельну ділянку площею 1,5356 га - кадастровий номер: 4621886700:10:000:0168. В обгрунтування позову вказує, що 17.10.2012 року між ТзОВ "Княжі лани" та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі площею 1,5356 га - кадастровий номер: 4621886700:10:000:0168, строком на 10 років. Даний договір, згідно діючого на час укладення договору оренди землі, було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Золочівському районі за номером 462180004014699. Вказана земельна ділянка перебувала в користуванні позивача, за що, згідно умов договору, позивачем сплачувалася орендна плата. 01.12.2019 року між відповідачем ОСОБА_3 та ТзОВ "Княжі лани" було укладено додаткову угоду, якою строк дії договору оренди від 17.10.2012 року поновлено до 01.12.2032 року. З метою реєстрації права оренди, на строк згідно додаткової угоди, позивачу стало відомо, що щодо вказаної земельної ділянки зареєстровано договір оренди землі від 23.08.2017 року між ОСОБА_4 та ФГ "Бортків" та додаткову угоду від 01.06.2018 року між ОСОБА_3 та ТзОВ "Західна агровиробнича компанія". Позивач зазначає, що на момент реєстрації права оренди земельної ділянки між відповідачами, обставини, з якими б пов`язувалося дострокове припинення прав оренди позивача на дану земельну ділянку, відсутні. Подвійна реєстрація договорів оренди щодо однієї і тієї ж земельної ділянки порушує право первинного орендаря та унеможливлює внесення відповідного запису до Реєстру речових прав на нерухоме майно права оренди за позивачем.

Відповідач ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" подало до суду відзив, в якому виклало заперечення на позовну заяву. Представник відповідача зазначив, що наявність зареєстрованого спірного договору оренди землі та додаткової угоди жодним чином не порушує прав позивача, і позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення його права на оренду землі. Вказує, що договір оренди землі, укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 , підлягав державній реєстрації, згідно чинного на момент укладення договору законодавства, шляхом внесення запису у Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю. Однак, такі відомості в Книгах записів відсутні, що свідчить про те, що державна реєстрації договору оренди землі між позивачем та ОСОБА_3 не була проведена, тому у позивача право оренди не виникло. Також, представник відповідача заявив клопотання про застосування строку позовної давності, який на його думку є пропущений позивачем, з огляду на те, що спірний договір оренди землі укладено 23.08.2017 року, а позивач звернувся до суду з позовом 03.03.2021 року. При цьому, позивач мав об`єктивну можливість дізнатися про наявність зареєстрованих спірного договору землі та додаткової угоди, оскільки інформація в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є загальнодоступною. Разом з тим, відповідачі ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" та ФГ "Бортків" після укладення спірного договору та додаткової угоди відкрито користувалися земельною ділянкою та сплачували орендодавцю орендну плату.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити та покласти на відповідачів усі судові витрати.

Представник відповідача ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ФГ "Бортків" в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, відзиву на позовну заяву не подали, причини відсутності не повідомили та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подали.

За вказаних обставин суд, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача ОСОБА_3 та представника відповідача ФГ "Бортків" .

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача ТзОВ "Західна агровиробнича компанія", дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,5356 га - кадастровий номер 4621886700:10:000:0168, що розташована на території Скварявської сільської ради Золочівського району Львівської області, що підтверджується наявними в матеріалах справи державним актом на право власності на земельну ділянку та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також, судом встановлено, що 07.10.2012 між ТзОВ «Княжі Лани» та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,5356 га - кадастровий номер 4621886700:10:000:0168, терміном на 10 років.

Із відомостей наданих відділом у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 25.06.2020 за № 2-13-0.24-272/106-20 вбачається, що договір оренди земельної ділянки площею 1,5356 га - кадастровий номер 4621886700:10:000:0168, який був укладений між ТзОВ «Княжі Лани» та ОСОБА_3 07.10.2012, зареєстрований 20.12.2012, за реєстраційним номером: 462180004014699.

01.12.2019 між ТОВ «Княжі Лани» та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 17.10.2012, за якими строк його дії продовжено до 31.12.2032 року.

Окрім цього, судом встановлено, що 23.08.2017 року між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Бортків» укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,5356 га - кадастровий номер 4621886700:10:000:0168, що розташована на території Скварявської сільської ради Золочівського району Львівської області, строком на 7 років, що підтверджується доданим договором.

Також, між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Бортків» 01.06.2018 року укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 23.08.2017 року про заміну сторони та внесення змін до договору, згідно якої новим орендарем земельної ділянки, яка є предметом договору є ТзОВ "Західна агровиробнича компанія".

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, за індексним номером 37020237 від 12.09.2017 за ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 1,5356 га - кадастровий номер 4621886700:10:000:0168.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договорами оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина 2 статті 124 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час підписання ОСОБА_3 із позивачем договору оренди землі та його реєстрації).

За приписами ч.1 ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України у вказаній редакції, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із статті 20 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час підписання ОСОБА_3 із позивачем договору оренди землі та його реєстрації, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України «Про оренду землі» у вказаній редакції).

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (частина третя статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Як вбачається із матеріалів справи, на час підписання 23.08.2017 оскаржуваного договору та реєстрації права оренди земельної ділянки за ФГ «Бортків» та ТзОВ "Західна агровиробнича компанія", був чинним інший договір оренди цієї ділянки, укладений ОСОБА_3 із позивачем 07.10.2012 і зареєстрований 20.12.2012 у Відділі в Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

Пунктом 8 Договору від 17.10.2012 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_3 , передбачено переважне право орендаря на поновлення строку договору оренди землі на новий строк.

Відповідно до ч.1 ,2 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оренду землі», орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку на рівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Як передбачено абз. 3 ч.2 ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт «в» частини третьої статті 152 ЗК України).

Таким чином, внаслідок укладення оскаржуваних договорів оренди ФГ «Бортків» та згідно додаткової угоди ТзОВ "Західна агровиробнича компанія", набули право оренди земельною ділянкою, що стало перешкодою для позивача у реалізації аналогічного права щодо тієї ж земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 по справі № 610/1030/18 зазначила, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі»); укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що в період дії договору оренди землі, укладеного 07.10.2012 та зареєстрованого 20.12.2012 року між орендарем ТОВ «Княжі Лани» та орендодавцем ОСОБА_3 , остання безпідставно уклала договір оренди землі з фермерським господарством «Бортків» та додаткову угоду про зміну сторони договору на ТзОВ "Західна агровиробнича компанія", які в подальшому були зареєстровані, створивши подвійну державну реєстрацію права на одну і ту ж земельну ділянку, чим порушено чинне законодавство України та інтереси ТОВ «Княжі Лани», за яким право оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_3 , зареєстровано первинно та не припинялося, так як позивач, користуючись переважним правом на поновлення строку дії договору оренди землі, до закінчення строку дії первинного договору, уклав з орендодавцем додаткову угоду, якою поновлено строк дії первинного договору оренди землі. Відтак, це свідчить про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання недійсними вказаного договору оренди та додаткової угоди до цього договору та відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої палати Верховного суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, а тому дані позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.12, ч.1ст.81ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Щодо доводів відповідача про відсутність порушеного права позивача, оскільки на момент укладення спірного договору оренди землі та додаткової угоди до цього договору, відомості щодо державної реєстрації договору оренди землі з позивачем були відсутні, суд зазначає, що на підтвердження даної обставини представником відповідача не подано жодних доказів, а інформація Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, що надана на запит представника відповідача та подана як доказ цієї обставини містить помилковий кадастровий номер земельної ділянки "46221886700:10:000:0168", не відповідає дійсності, та спростовується відомостями наданими відділом у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 25.06.2020 за № 2-13-0.24-272/106-20, які містять вірний кадастровий номер земельної ділянки 4621886700:10:000:0168, і не викликають у суду сумнівів щодо достовірності такої.

З цього приводу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 по справі № 610/1030/18 також зазначила, що відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 2 липня 2019 року у справі № 48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц). Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17).

Щодо строку позовної давності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно дост. 257 ЦК України,загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 260 ЦК Українивстановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленимистаттями 253-255 цього Кодексу.

Згідно ізст. 261 ЦК України,перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач належним чином виконуючи умови договору оренди землі щодо сплати орендної плати, використання земельної ділянки за цільовим призначенням, усвідомлюючи наявність інформації щодо зареєстрованого договору оренди землі у Книзі записів державних актів на землю, відповідно до законодавства, що діяло на момент укладення договору, справедливо очікував на добросовісність інших суб`єктів господарювання, і підстав для періодичної перевірки інформації речових прав на земельну ділянку, яку використовував позивач, згідно договору оренди, в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно у позивача не було, а про те, що його право оренди було порушено шляхом реєстрації права оренди земельної ділянки за відповідачем, довідався лише у 2019 році, коли виникла необхідність у державній реєстрації додаткової угоди до вказаного договору, якою поновлено договір оренди землі, а тому суд вважає, що позивач звернувся за захистом свого порушеного права в межах строку позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача долучено до матеріалів справи наступні документи: договір № 20/ПД/КЛ від 11.06.2020 року про надання правничої допомоги, укладений між замовником ТзОВ "Княжі лани" та Адвокатським об`єднанням "Пролекс", додаток до договору, згідно якого сторони погодили виплату гонорару за надання адвокатом правничої допомоги за представництво клієнта в суді першої інстанції у розмірі 6000,00 грн., який проплачується клієнтом авансом в розмірі 100% від гонорару, рахунок від 30.06.2020 року (підстава договір № 20/ПД/КЛ від 11.06.2020 року), яким підтверджується проведення оплати послуг адвоката за даним договором, ордер до договору договір № 20/ПД/КЛ від 11.06.2020 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 001127 від 29.08.2018.

Велика Палата ВС у постанові по справі № 910/12876/19 зауважила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін, суд приходить висновку, що розмір витрат на правову допомогу слід стягнути з відповідачів солідарно.

Окрім того, на підставі ч. 1ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір сплачений при поданні позовної заяви.

Керуючись ст.2,4,5,12,81,258,259,263-265,272,273 ЦПК України, ст. 125, 182, 334ЦК України, ЗУ "Про оренду землі", суд,-

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжі Лани" до ТзОВ "Західна агровиробнича компанія", ОСОБА_3 , Фермерського господарства "Бортків" про визнання недійсним договору оренди землі від 23.08.2017 року та додаткової угоди від 01.06.2018 року - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 23.08.2017 року, укладений між ОСОБА_3 та Фермерським господарством "Бортків", щодо земельної ділянки площею 1,5356 га - кадастровий номер: 4621886700:10:000:0168.

Визнати недійсною додаткову угоду від 01.06.2018 року до договору оренди землі від 23.08.2017 року, укладеного між ОСОБА_3 та Фермерським господарством "Бортків", щодо земельної ділянки площею 1,5356 га - кадастровий номер: 4621886700:10:000:0168.

Визнати припиненим право оренди ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" на земельну ділянку площею 1,5356 га - кадастровий номер: 4621886700:10:000:0168.

Стягнути солідарно з ТзОВ "Західна агровиробнича компанія", ОСОБА_3 , Фермерського господарства "Бортків" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжі Лани" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4540,00 грн.

Стягнути солідарно з ТзОВ "Західнаагровиробнича компанія", ОСОБА_3 ,Фермерського господарства"Бортків" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжі Лани" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В. М. Сивак