Рішення

від 29.03.2023 по справі 383/333/23

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/333/23

Номер провадження 2/383/203/23

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Костецького С.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області, в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області, справу № 383/333/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Бобринецька районна філія Кіровоградського обласного центру зайнятості про припинення трудових відносин,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в подальшому уточнивши позовні вимоги, про припинення трудових відносин, обґрунтовуючи його тим, що 29.08.2022 року вона отримала статус внутрішньо переміщеної особи та з цього часу фактично проживає в м.Бобринець. В подальшому звернулася до Бобринецької філії Кіровоградського обласного центру зайнятості населення з метою постановлення на облік як безробітної. Однак було встановлено, що за даними обліку укладених трудових договорів мається діючий трудовий договір укладений між нею та ФОП ОСОБА_2 ще у 2008 році. Вказує, що дійсно працювала продавцем за договором з ФОП ОСОБА_2 , але запис до трудової книжки їй не було внесено, і відповідно в подальшому вона працевлаштувалася на іншу роботу, чим фактично припинила трудові відносини з відповідачем. Оскільки з 01.01.2015 року центри зайнятості не здійснюють реєстрацію та зняття з реєстрації трудових відносин, вона зіткнулася з труднощами, що перешкоджають її подальшому працевлаштуванню. На цій підставі звернулася до суду з вимогою про припинення трудових відносин.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 01.03.2023 року провадження у справі відкрито та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених у ньому, в подальшому написала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю з підстав зазначених у позовній заяві. Також надає згоду на ухвалення заочного рішення у справі, у разі неявки відповідача (а.с.37).

Відповідач фізична особа підприємець ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася по невідомій суду причині, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином. До суду заяв чи клопотань від неї не надійшло. Відзиву на позовну заяву від відповідача також не надходило.

Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Бобринецька районна філія Кіровоградського обласного центру зайнятості в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, до суду від представника надійшла заява про слухання справи без його участі (а.с.21). Крім того, до суду надано письмові пояснення, в яких вказують, що позивач не може отримати статус безробітної, у зв`язку з наявністю трудового договору з ФОП ОСОБА_2 та позивач позбавлений можливості самостійно зняти договір з реєстрації і захистити своє порушене право (а.с.16-17).

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 8ст. 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставіст.280 ЦПК України,оскільки належним чином повідомлений відповідач до суду не з`явився, не подав заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі та відзиву на позов, тому, враховуючи згоду позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено, що згідно довідки від 29.08.2022 року №3508-7001458583 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивач ОСОБА_1 має зареєстроване місце перебування та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).

З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 11.06.2009 року вбачається, що перший запис про працевлаштування позивача ОСОБА_1 датовано 12.06.2009 року та мається запис зі злів позивача, що «до вступу на підприємство трудового стажу не мала» (а.с.24-25).

З довідки Ок-5 Пенсійного фонду України вбачається, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем ФОП ОСОБА_2 та кількість днів трудових абоцивільно -правових відносину грудні2006року складає21день,з січня2007року погрудень 2007року складає282дня,у січні2008року складає15днів (а.с.26-29).

Згідно листа Бобринецького відділу Кропивницької філії Кіровоградського обласного центру зайнятості від 20.03.2023 року за №02-66/23/01/23 встановлено, що між ОСОБА_1 та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_2 зареєстрований Краматорським міським центром зайнятості Донецького обласного центру зайнятості трудовий договір за №2317 від 06 грудня 2006 року. Дата розірвання трудових відносин та дана зняття з обліку в центрі зайнятості відсутня, що свідчить про актуальний стан договору (а.с.33), даний факт також підтверджується скріншотом екрана програми Бобринецького відділу Кропивницької філії Кіровоградського обласного центру зайнятості (а.с.34-36).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням вказаної норми, Конституційний Суд України у своїх Рішеннях від 07 липня 2004 року у справі №1-14/2004, від 16 жовтня 2007 року у справі №1-16/2007 та від 29 січня 2008 року у справі №1-5/2008 зазначив, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Статтею 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Припинення трудового договору може мати місце лише з підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У частині четвертій статті 22 КЗпП України встановлено, що відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника, відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України.

Відповідно до трудового законодавства України будь-який працівник, має право звільнитися за власним бажанням.

Законодавством України визначено право особи вільно обирати собі місце роботи та припиняти трудові відносини за власним бажанням, будь-яких обмежень не допускається, оскільки це порушує невід`ємне право особи на вільний вибір праці.

У ході судового розгляду встановлено, що позивач фактично припинила свої трудові відносини ще з 31 січня 2008 року, але не має можливості оформити звільнення у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України та в позасудовому порядку позивач позбавлений можливості скористатися своїм правом на звільнення за власним бажанням.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що на теперішній час трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана, та враховуючи особливості правового регулювання зняття з державної реєстрації трудового договору, позивач позбавлений можливості самостійно зняти його з реєстрації і захистити своє порушене право, а тому з вказаних вище підстав позовні вимоги є обґрунтованоими та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст.233 КЗпП, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті.

Відповідно Прикінцевих положень Кодекс законів про працю України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки,визначеністаттею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносинв умовах воєнного стану".

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача, про те, що мається діючий трудовий договір між нею та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 вона дізналася тільки коли звернулася до Бобринецької районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості для постановлення її на облік, як безробітної.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що строки звернення позивача до суду пропущені з поважних причин, тому на цій підставі підлягають поновленню.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст.3, 21, 22, 36, 38, 233КЗпП, ст. ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 280ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Бобринецька районна філія Кіровоградського обласного центру зайнятості про припинення трудових відносин задовольнити повністю.

Визнати припиненими з 31 січня 2008 року трудові відносини між ОСОБА_1 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 згідно трудового договору за №2317 від 06 грудня 2006 року, який зареєстрований Краматорським міським центром зайнятості Донецького обласного центру зайнятості.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області від 14.01.2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: фізична особа підприємець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Бобринецька районна філія Кіровоградського обласного центру зайнятості, код ЄДРПОУ 41734751, місцезнаходження: вул.Незалежності,78, м.Бобринець, Кіровоградська область, п.і. 27200.

Повне судове рішення складено 31.03.2023 року.

Суддя І. М. Адаменко