Справа №339/112/23
16
2-о/339/13/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2023 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Головенко О. С.
секретаря судового засідання Ганчар Л.В.
з участю заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Болехівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про встановлення факту смерті,-
в с т а н о в и в:
29 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася з заявою, в якій просить встановити факт смерті її колишнього чоловіка ОСОБА_2 , який помер на тимчасово окупованій території України в м.Первомайську Луганської області ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вимоги мотивує тим, що місцем проживання та настання смерті ОСОБА_2 є Луганська область (м.Первомайськ). Тому отримання свідоцтва про смерть в органах РАЦС Міністерства юстиції України є неможливим, а єдиним шляхом його отримання та захисту прав родичів та спадкоємців померлого є звернення жо суду про встановлення факту.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просить засідання проводити у її відсутності, проти заявлених вимог не заперечує (а.с.15).
Такі дії не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши вступне слово заявника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особою, створеними, обраними чи призначеними у порядку, не передбаченомуКонституцією Українита Законами України, є недійсним і не створює правових наслідків.
Статтею 317 ЦПК України визначено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 28 жовтня 1988 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який розірвано 30 березня 2015 року згідно рішення Рубіжанського міського суду Луганської області про розірвання шлюбу (а.с.4-5).
Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_3 , на утримання якої стягувалися аліменти з ОСОБА_2 (а.с.7).
ОСОБА_2 , громадянин України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Українськ Донецької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 м.Первомайськ ЛНР, про що відділом запису актів громадянського стану Первомайського міського управління юстиції Міністерства юстиції ЛНР видано свідоцтво про смерть 09 серпня 2022 року серія НОМЕР_1 (а.с.3).
В Інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VІІІ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» містяться роз`яснення стосовно того, що документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ.
Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.
З огляду на практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах проти Туреччини (зокрема, Loizidou v Turkey, Cyprus v Turkey), а також Молдови і Росії (зокрема, Mozer v the Republic of Moldova and Russia, Ilascu and Others v Moldova and Russia), документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами та органами реєстрації громадянського стану), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братися до уваги судом та оцінюватися разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ. У справі Cyprus v. Turkey (§§ 91-94) ЄСПЛ постановив, що «зобов`язання не брати до уваги акти фактичних утворень не є абсолютним. Життя на відповідній території продовжується для його мешканців. Це життя має бути терпимим, і права мешканців повинні захищатися фактичними органами влади, у тому числі судами; і в інтересах мешканців, акти цих органів не можуть просто ігноруватися третіми державами і міжнародними організаціями, зокрема, судами, у тому числі цим Судом. Інший підхід був би рівнозначним позбавленню мешканців території їхніх прав кожного разу, коли вони обговорюються у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх мінімальних прав».
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затвердженийЗаконом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 20 травня 2023 року.
Згідно зЗакону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно ч.1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права,Конституціїта законів України;
3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
Відповідно ч.. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року, вся територія Алчевського району Луганської області,куди входитьмісто Первомайськ, включена до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.
У зв`язку з тим, що смерть ОСОБА_2 настала на території тимчасово окупованої Російською Федерацією територій України, суд погоджується з тим, що отримати лікарське свідоцтво про смерть, встановленого зразка і виданого компетентним органом державної влади України було неможливим.
Згідно ч.2 ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 р. № 2398-VІ державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Як зазначено в ст.17 Закону, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
За змістом ч. 2 ст. 319 ЦПК України,рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
З огляду на зазначені положення законодавства, заявник позбавлена можливості в позасудовому порядку здійснити реєстрацію факту смерті ОСОБА_2 та отримати відповідне свідоцтво про смерть із тих підстав, що документи про смерть були видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Встановлення факту смерті необхідно для отримання заявником свідоцтва про смерть та для забезпечення прав та законних інтересів неповнолітньої дитини на території України.
Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає встановленим факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в м.Первомайськ Луганської області на підставі доказів, що достовірно свідчать про його смерть.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.258,265,315,317 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву задоволити.
Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Первомайськ Луганської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Українськ Донецької області, громадянина України.
Рішення допустити до негайного виконання; оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.
Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання :
ОСОБА_1 АДРЕСА_1 .
Болехівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Калуському районі Івано-Франківської області Південно- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) вул. Д.Галицького, 39 м. Болехів Івано-Франківської області.
Суддя Головенко О.С.
Суд | Болехівський міський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 31.03.2023 |
Оприлюднено | 03.04.2023 |
Номер документу | 109923227 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: на тимчасово окупованій території України |
Цивільне
Болехівський міський суд Івано-Франківської області
Головенко О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні