Рішення

від 31.03.2023 по справі 219/8208/21

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/8208/21

Провадження № 2/229/418/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2023 р. м.Дружківка,Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого суддіХудіної О.О. за участю секретаря судового засідання Ситника С.О., без сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Службу у справах дітей Світлодарської міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_5 звернулась з позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Службу у справах дітей Світлодарської міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовна заява обґрунтована тим, що 25 липня 2008 року, позивачка ОСОБА_1 , придбала у громадянки ОСОБА_6 , квартиру номер АДРЕСА_2 . Даний договір купівлі - продажу був посвідчений приватним нотаріусом Дебальцівського міського нотаріального округу Бережним Д.О. і зареєстрований в реєстрі за № 2814.

11 серпня 2008 року, вищевказана квартира була зареєстрована в Єнакіївському міжміському бюро технічної інвентаризації на ім`я позивачки ОСОБА_1 , номер запису:592 в книзі: 6.

18 лютого 2016 року Артемівський район Донецької області було перейменовано в Бахмутський район Донецької області, а смт. Миронівський перейшло до юрисдикції Бахмутського району Донецької області.

3 16 серпня 2018 року у вищевказаній квартирі у якості члена сім`ї були зареєстровані родичі позивачки: донька ОСОБА_2 та онук, неповнолітній ОСОБА_4 . 3 24 вересня 2018 року у вищевказаній квартирі у якості члена сім`ї були зареєстрований зять позивачки: ОСОБА_3 . Позивач зазначив, що родичі деякий час проживали разом з нею.

3 15 вересня 2018 року, тобто вже більше трьох років, родичі позивачки - ОСОБА_2 , неповнолітній ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , у вищевказаній квартири не проживають без поважних причин, оскільки виїхали до рф, де мають намір постійно проживати. Ніякої участі у витратах по оплаті комунальних послуг та утриманню житла відповідачі не приймають Крім того, факт реєстрації відповідачів у даній квартирі перешкоджає позивачці оформити житлову субсидію, що у свою чергу негативно може вплинути на мій майновий стан, тобто у даному випадку йдеться про порушення моїх прав як власника.

Таким чином, позивачка просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування жилим приміщенням- квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

10 грудня 2021 року на адресу Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшла уточнена позовна заява в якій третя особа замінена на Службу у справах дітей Світлодарської міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2021 року було відкрито провадження, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з викликом сторін.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області декілька разів судове засідання відкладалось у зв`язку неявки відповідачів.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 21.10.2022 № 61Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного станутериторіальну підсудність судових справ Артемівського міськрайонного суду Донецької області визначено Дружківському міському

Позивачка Корда Надія Миколаївна у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповіді в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі. Від ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без участі, проти позовних вимог не заперечують.

Представник третьої Служби у справах дітей Світлодарської міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області до судового засідання не з`явився, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

На підставі ч.2ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з довідки наданої ОСОБА_1 про склад сім`ї від 03.08.2021 р.- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є власником квартири, у квартирі не зареєстрована та не мешкає; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою власника квартири, зареєстрована з 16.08.2018 р., але у квартирі не мешкає з 15.09.2018 р. теперішній час; ОСОБА_3 24.11.1980 р. є зятем власника квартири, зареєстрований з 24.09.2018 р., але у квартирі не мешкає з 30.09.2018 р. по теперішній час; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є онуком власника квартири, зареєстрований з 16.08.2018 р., але у квартирі не мешкає з 15.09.2018 р. по теперішній час

Згідно з копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухому майно від 11.08.2008 року виданого комунальним підприємством Єнакіївської міської ради «Єнакіївське міжміське бюро технічної інвентаризації» громадянка ОСОБА_1 є власницею квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19).

Відповідно до Акту обстеження квартири від 03.08.2021 року, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в результаті обстеження було з`ясовано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є власником квартири, у квартирі не зареєстрована та не мешкає; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою власника квартири, зареєстрована з 16.08.2018 р., але у квартирі не мешкає з 15.09.2018 р. теперішній час; ОСОБА_3 24.11.1980 р. є зятем власника квартири, зареєстрований з 24.09.2018 р., але у квартирі не мешкає з 30.09.2018 р. по теперішній час; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є онуком власника квартири, зареєстрований з 16.08.2018 р., але у квартирі не мешкає з 15.09.2018 р. по теперішній час, про що свідчать сусіди.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст. 41 Конституцією та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997р. відповідно до закону № 475/97-ВР від 17.07.97р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Також, правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K. від 21.02.1990 р., у справі Gillow v. the U.K. від 24.11.1986 р., у справі Larkos v. Cyprus від 18.02.1999 р.).

Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Глава 23 ЦК України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.

Однак, як зазначено у ч. 3 ст. 13 Конституції України, власність зобов`язує, вона не повинна використовуватись на шкоду людині, суспільству. Тому право власності на житло охороняється правом лише настільки, наскільки його реалізація відповідає імперативним нормам закону.

Глава 23 ЦК України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.

Однак, як зазначено у ч. 3 ст. 13 Конституції України, власність зобов`язує, вона не повинна використовуватись на шкоду людині, суспільству. Тому право власності на житло охороняється правом лише настільки, наскільки його реалізація відповідає імперативним нормам закону.

Зі змісту статті 16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями 317, 319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник житлового будинку, квартири, згідно зі ст. 383 ЦК України, має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Власник майна, згідно зі ст. 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Виходячи з положень ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Така позиція підтверджується висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11. Зокрема, у тексті постанови зазначено, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом із тим одну з таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньої; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Отже суд вважає, що позивач має право вимагати визнання відповідачів таким, що втратили право користування житловим приміщенням, оскільки вони відсутні понад один рік.

Втрата права користування житловим приміщенням є підставою відповідно до ст.7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи, яка втратила право користування житловим приміщенням, оскільки зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про виселення; 4) визнання особи безвісно відсутньою; 5) оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином за наявності рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням, особа підлягає зняттю з реєстрації місця проживання на підставі Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачі з 2018 року не проживають у квартирі позивачки, чим створює перешкоди у володінні та користуванні квартирою, суд приходить до висновку, що позов заявлено обґрунтовано та він підлягає задоволенню.

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачами судових витрат підтверджується квитанцією про сплату судового збору в сумі 908 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 317, 319, 386,391,405 ЦК України, ст. ст. 7, 8,12, 81, 141, 142, 258-259, 263, 264, 265, 273, 352, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Службу у справах дітей Світлодарської міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути пропорційно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 представляє інтереси неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 витрати, пов`язані з розглядом справи, у вигляді судового збору по 302 (триста дві) гривні 66 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Худіна