Рішення

від 31.03.2023 по справі 638/6703/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/6703/22

Провадження № 2/638/1865/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Межирицької В.Ю.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу запозовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Десятніченко Ірина Вікторівна, Споживчий кооператив «Престиж» про визнання недійсним договорів викупу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21.11.2022 до Дзержинського районного суду міста Харкова звернувся ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним договорів викупу, зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування позову зазначено, що 07.08.2009 між ним та ОСОБА_4 укладено шлюб, який розірвано рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова. Під час шлюбу з відповідачем, з використанням сумісних коштів, було укладено договори асоційованого членства в споживчому товаристві кооператив «Престиж» №8-1-100/МКп від 20.11.2013 та №12-37/мк від 22.07.2013, відповідно до умов яких пайщик зобов`язується внести в повному обсязі свій пай, а СК «Престиж» зобов`язується за умови повної виплати обумовленого договором пайонакопичення, передати паркувальне місце і двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Зазначені в договорах умови щодо внесення паю було в повному обсязі виконані у рахунок їх з відповідачем сумісних коштів під час шлюбу . На виконання умов договорів ним та відповідачем внесено кошти на суму 25000 доларів США за договором №100\МКп і 81310 доларів США. 04.02.2019 позивач звернувся із позовом про поділ майна з ОСОБА_4 , до складу якого входили пайонакопичення. За час розгляду справи ОСОБА_3 попереджав СК «Престиж» щодо розподілу сумісного нажитого майна. 30.09.2020 ОСОБА_3 надав нотаріально засвідчену згоду на укладення договорів викупу квартири та машиномісця на умовах укладення договорів викупу у спільну сумісну власність з відповідачем. Зазначена зава не надавала відповідачу право розпоряджатись цим сумісним майном за власним бажанням. Але, у супереч його волі, яка була висловлена у заяві від 30.09.2020 і нотаріально посвідчена, реєстрації права власності спірних об`єктів нерухомості відбулась не у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а в одноособову власність ОСОБА_4 , що суперечило наданій заяві. У подальшому відповідачем, без згоди ОСОБА_3 , було укладено договори дарування машиномісця та квартири. Укладення договорів викупу квартири та машиномісця потягнуло подальше незаконне відчуження майна. Посилаючись на те, що спірні об`єкти нерухомості є спільної сумісною власністю подружжя, відповідач просить визнати недійсними договори викупу квартири та машиномісця, зобов`язати СК «престиж» укласти договорі викупу на квартиру та машиномісце з урахуванням волевиявлення позивача, передавши зазначене майно у спільну сумісну власність.

23.11.2022 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху. Позивачем недоліки, зазначені в ухвалі суду, усунуто.

08.12.2022 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

26.12.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач не погоджується з доводами у позовній заяві. За договорами пайового внеску ОСОБА_4 набула права асоційованого членства у споживчому кооперативі «престиж», а ні право власності на квартиру та паркомісце ОСОБА_5 є членом кооперативу. Квартира та паркомісце взагалі не були включені до цивільного обороту з причин відсутності оформлення належним чином права власності, а отже не могли бути предметом поділу між колишнім подружжям. ОСОБА_3 30.09.2020 було надано заяву згоду на оформлення викупу нерухомого майна, у якій зазначив, що «діючи добровільно, узгоджено і перебуваючи при здоровому розумі, ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, умови та правові наслідки цієї згоди, керуючись дійсним волевиявленням та попередньо ознайомлений з вимогами цивільного законодавства щодо недійсності правочинів цією заявою даю згоду колишній дружині». У зв`язку з чим просила відмовити у задоволені позову.

01.02.2023 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова витребувано докази у справі та закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду.

14.02.2023 Приватним нотаріусом ХМНО Десятніченко І.В., на виконання ухвали суду про витребування доказів, надано копії договорів викупу нерухомого майна № 579 та № 582.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси в суді.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позов, просила задовольнити, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлена своєчасно та належним чином, уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси в суді.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи СК «Престиж» у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не сповістив.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципівзмагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що 22.07.2013 між споживчим кооперативом «Престиж» та ОСОБА_5 укладено договір асоційованого членства у споживчому товаристві №12-37/МК, відповідно до якого пайовик зобов`язався прийняти участь у реалізації статутних цілей та задач товариства шляхом внесення у повному обсязі своєї частки в Товаристві, з метою здійснення Товариством будівництва будинку та паркінгу за рахунок внесеного пайовиком пая, а також прийняти на себе у розмірі цільового внеску частини затрат, пов`язаних з утриманням Товариства та реалізації статутних цілей та задач, на умовах дійсного договору, а Товариство зобов`язується здійснювати будівництво будинку, та, після будівництва будинку та передачу у експлуатацію, товариство зобов`язується передати пайовику закріплену за ним квартиру, при умові виконання пайовиком зобов`язань з цим договором.

20.11.2013 між споживчим кооперативом «Престиж» та ОСОБА_5 укладено договір асоційованого членства №8-1-100/МЕп, відповідно до якого пайовик зобов`язався прийняти участь у реалізації статутних цілей та задач товариства шляхом внесення у повному обсязі своєї частки в Товаристві, з метою здійснення Товариством будівництва будинку та паркінгу за рахунок внесеного пайовиком пая, а також прийняти на себе у розмірі цільового внеску частини затрат, пов`язаних з утриманням Товариства та реалізації статутних цілей та задач, на умовах дійсного договору, а Товариство зобов`язується здійснювати будівництво будинку, паркінгу та, після будівництва будинку та паркінгу у експлуатацію, товариство зобов`язується передати пайовику у власність об`єкт нерухомості парковочне місце з характеристиками, вказаними у договорі, при умові сплати частки пайовиком у повному обсязі.

ОСОБА_5 після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

30.09.2020 між СК «Престиж» та ОСОБА_4 укладено договір викупу нерухомого майна. П. 1.1. зазначеного договору передбачено, що у порядку та на умовах, визначених договором, Товариство зобов`язується передати у власність Пайовика наступне нерухоме майно машиномісце першого рівня підвалу №1-100 у житловому будинку літ. «А-17», загальною площею 14,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 . На момент укладення цього договору нерухоме майно закріплене за пайовиком на підставі договору асоційованого членства у споживчому товаристві №8-1-100/МКп від 20.11.2013. Договір посвідчено приватним нотаріусом ХМНО Десятніченко І.В. та зареєстровано в реєстрі за №579.

30.09.2020 між СК «Престиж» та ОСОБА_4 укладено договір викупу нерухомого майна. П. 1.1. зазначеного договору передбачено, що у порядку та на умовах, визначених договором, Товариство зобов`язується передати у власність Пайовика наступне нерухоме майно 2-кімнатну квартиру АДРЕСА_3 . На момент укладення цього договору нерухоме майно закріплене за пайовиком на підставі договору асоційованого членства у споживчому товаристві №12-37/МК від 22.07.2013. Договір посвідчено приватним нотаріусом ХМНО Десятніченко І.В. та зареєстровано в реєстрі за №582.

Відповідно достатей 626-628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК Українипередбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначеністаттею 203 ЦК України; зокрема, відповідно до її частини п`ятої правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною першоюстатті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як на підставу недійсності правочинів, а саме договорів викупу квартири та машиномісця позивач вказує, що цими договорами порушені його права, оскільки реєстрація права власності відбулась не у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а в одноособову власність ОСОБА_4 .

З наданого позивачем листа вбачається, що головою правління споживчого кооперативу «Престиж» було повідомлено як ОСОБА_4 , так і ОСОБА_3 про те, що об`єкти нерухомості, а саме квартира та машиномісце здані в експлуатацію та запрошують пайщика для укладення договору викупу.

30.09.2020 ОСОБА_3 . Приватному нотаріусу ХМНО Десятніченко І.В. було надано заяву наступного змісту: «Я, ОСОБА_3 , діючи добровільно, узгоджено і перебуваючи при здоровому розумі, ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, умови та право наслідки цієї згоди, керуючись дійсним волевиявленням та, попередньо ознайомлений з вимогами цивільного законодавства щодо недійсності правочинів, цією заявою даю згоду своїй колишній дружині ОСОБА_7 на укладання договорів викупу: 2 кімнатної квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 79,8 кв.м., житловою площею 29,2 кв.м.; машиномісця першого рівня підвалу №1-100 у житловому будинку літ. «А-17», загальною площею 14,1 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_2 , за ціну та на умовах на її розсуд, у спільну сумісну власність подружжя у зв`язку з тим, що на сплату договірної вартості цього нерухомого майна витрачались спільні сумісні кошти подружжя. При цьому я розумію та заявляю, що вищевказані договори будуть укладатися моєю колишньою дружиною на умовах, які ми вважаємо вигідними для нас, укладання цього правочину відповідає нашому спільному волевиявленню».

З копій договорів викупу вбачається, що договори укладено за згодою колишнього чоловіка пайовика ОСОБА_3 , яка викладена у заяві, справжність підпису на якій засвідчена приватним нотаріусом Десятніченко І.В. (пункти 9.1 спірних договорів викупу).

Тобто, при посвідчені договору викупу як квартири та і договору викупу машиномісця було враховано заяву ОСОБА_3 , якою останній надав згоду на укладання спірних договорів.

Ст.60СК Українипередбачено,що майно,набуте подружжямза часшлюбу,належить дружиніта чоловіковіна правіспільної сумісноївласності незалежновід того,що одинз нихне мавз поважноїпричини (навчання,ведення домашньогогосподарства,догляд задітьми,хвороба тощо)самостійного заробітку(доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За правиламист.68СК Українирозірвання шлюбуне припиняєправа спільноїсумісної власностіна майно,набуте зачас шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно доЦивільного кодексу України.

Отже, на майно набуте подружжям, зокрема і колишнім, у спільну сумісну власність, як чоловік так і дружина мають рівні права на це майно. При цьому, державна реєстрація права власності лише за одним із подружжям, в даному випадку за колишньою дружиною позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 , не дає підстав вважати, що другий із подружжя не має на нього права. Незалежно від реєстрації майна на ім`я одного із подружжя, якщо воно набуте у спільну сумісну власність, майно вважається спільним на загальних підставах.

Також, в своїй позовній заяві ОСОБА_3 зазначає, що відповідачем, без його згоди, після укладення договорів викупу квартири та машиномісця, укладені договори дарування спірних об`єктів нерухомості.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні 03.03.2023 рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова у справі №638/929/21 визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_5 від 13.01.2021 (реєстраційний номер 45), укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , посвідчений приватним нотаріусом. Визнано недійсним договір дарування машиномісця першого рівня підвалу №1-100 у житловому будинку літ «А-17» 49, що розташований за адресою АДРЕСА_2 від 13.01.2021, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 . При цьому, в зазначеному рішенні суду зазначено, що на момент укладення цих договорів дарування зберігався режим спільної сумісної власності та ОСОБА_4 не мала право на розпорядження майном без згоди колишнього чоловіка ОСОБА_9 .

Тобто, права позивача на спільну сумісну власність захищені рішенням суду, яким визнано договори дарування недійсними.

Отже, позивачами не доведено, що при укладенні договорів викупу квартири та машиномісця було недодержано вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу та не враховано, що спірні об`єкти нерухомості є спільною сумісною власністю, оскільки всі ці доводи спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Окрім того, ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК Українивизначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем у цій справі зазначено ОСОБА_4 .

При цьому, Споживчий кооператив «Престиж», який був стороною спірних правочинів, залучено у вказаній справі третю особу.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини третьої статті 175 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_3 викладено позовні вимоги до СК «Престиж», а саме позивач просив зобов`язати СК «Престиж» укласти договір викупу на квартиру та машиномісце з урахуванням волевиявлення позивача.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила його суб`єктивні права, свободи чи інтереси. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Згідно з ч. 1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Аналіз положень ст. 51 ЦПК України дає підстави для висновку, що заміна первинного відповідача належним відповідачем належить до повноважень суду.

У разі пред`явлення позову не до всіх належних відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і щодо тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Зазначені правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18); від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18); від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18); від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18); від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19); а також у постанова Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у справі № 388/351/20 (провадження № 61-4876св22); від 11 січня 2023 року у справі № 645/6452/20 (провадження № 61-16787св21); від 07 грудня 2022 рокуу справі № 607/10025/20 (провадження № 61-16978 св 21); від 23 листопада 2022 року у справі № 233/1775/21 (провадження № 61-3819св22); від 18 листопада 2022 року у справі № 562/2210/17 (провадження № 61-6720св21); від 16 листопада 2022 року у справі № 761/2815/21 (провадження № 61-8406 св 22) та ін.

Разом з тим, позивач, заявляючи вимоги про розірвання договорів викупу, укладені між СК «Престиж» та ОСОБА_4 та про зобов`язання СК «Престиж» укласти договір викупу з урахуванням волевиявлення позивача, якими фактично порушуються права СК «Престиж» не залучає СК «Престиж» у якості відповідача та не клопотав перед судом про залучення СК «Престиж» у якості відповідача.

Відповідачем є та процесуальна особа, яка на думку позивача, своєю діяльністю (діями або бездіяльністю) порушила його права та до якої позивач направляє свої позовні вимоги (свій позов), звернувшись при цьому до органу суду.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Як вбачається з матеріалів справи стороною у оспорюваних договорах є СК «Престиж», при цьому СК «Престиж» є третьою особою у справі.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, а також встановивши, що позовні вимоги пред`явлені не до всіх відповідачів, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 141, 158, 200, 259 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст. ст.203, 204, 215 ЦК України, ст. ст. 60, 68 СК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ,треті особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Десятніченко Ірина Вікторівна,Споживчий кооператив «Престиж» провизнання недійснимдоговорів викупу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31.03.2023.

Сторони:

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_6 .

Відповідач ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_7 .

Суддя- І.В.Семіряд