Ухвала

від 27.03.2023 по справі 638/6767/20

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/6767/20

Провадження № 8/638/1/23

УХВАЛА

Іменем України

27 березня 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Подус Г.С.,

при секретарі - Веліток Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова заяву представника ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами про стягнення боргу за Договором про надання послуг №Б-11-12 від 22.02.2020 року,

встановив:

18.06.2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова звернувся представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви вказано, що рішенням суду від 25.09.2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором про надання послуг задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал» заборгованість за надані послуги за договором у розмірі 72312,50 грн.. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товаристваз обмеженою відповідальністю «Квартал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн. Факт придбання спірної квартири підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно від 13.05.2020 року, з якої вбачається, що вказана квартира була придбана дружиною Відповідача ( ОСОБА_1 ), але як стало відомо 02.06.2021 року, після отримання відповіді на адвокатський запит від 19.05.2021 року до фізичної особи ОСОБА_3 , надано копію свідоцтва про шлюб, з якого вбачається, що 19.07.2018 року між громадянином України ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено шлюб та за колишньою дружиною відповідача ОСОБА_1 залишено прізвище від колишнього шлюбу ОСОБА_3 .

Представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримав та просив задовольнити.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал» в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором про надання послуг задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал» заборгованість за надані послуги за договором у розмірі 72312,50 грн.. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товаристваз обмеженою відповідальністю «Квартал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 17.03.2021 року, Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова залишено без змін.

Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Як вбачається із рішення ЄСПЛ у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 вказує, що суду першої інстанції не було відомо під час розгляду справи, що ОСОБА_3 з 19.07.2018 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 .

Однак, суд не розцінює дану обставину як нововиявлену, з огляду на те, що в основу судових рішень прийнятих судом першої інстанції та апеляції було те, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 , його колишня дружина та син ОСОБА_6 не проживали разом після розлучення та не проживають разом в спірній квартирі на теперішній час. Також, суд апеляційної інстанції бере до уваги той факт, що огляд спірної квартири проведено ОСОБА_1 у кінці лютого 2020 року, а договір купівлі продажу спірної квартири зареєстровано за ОСОБА_3 13 травня 2020 року, через два місяця після огляду, що не свідчить про відсутність їхнього спільного інтересу до спірної квартири. Суди виходили з того, що безспірних доказів того, що ОСОБА_1 спільно не проживає з ОСОБА_3 , не пов`язаний спільним побутом з нею, не має з нею взаємних прав та обов`язків, матеріали справи не містять і до суду апеляційної інстанції їх не надано, колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню.

Копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 підтверджує лише факт реєстрації шлюбу 19.07.2018 року, однак спірний договір про надання послуг №Б-11-12 укладено 22.02.2020 року, а квартиру ОСОБА_3 придбала 02.03.2020 року. А тому дане свідоцтво про шлюб не підтверджує та не спростовує фактичних обставин, які могли існувати станом на 02.03.2020 року.

Окрім того, однією з умов скасування рішення за нововиявленими обставинами є те, що сторона не знала про відповідні обставини, проте ОСОБА_7 міг зазнати, адже він має спільну дитину з ОСОБА_3 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)) зазначено, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.

Відповідно до висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18, відповідно до якого Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Обставини, викладені ОСОБА_1 у заяві не є нововиявленими, а ґрунтуються на переоцінці доказів, яким вже судом, як першої так і апеляційної інстанцій, надано відповідну оцінку. Крім того, зазначені ОСОБА_1 обставини були або могли бути відомі йому на час розгляду справи.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №127/10129/17 від 22.01.2019 (пункт 27,28).

У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 43).

У рішенні у справі «Вієру проти Республіки Молдова» (Vieru v Republic of Moldova) Суд постановив, що рішення про перегляд остаточних рішень повинні відповідати відповідним законодавчим критеріям; і зловживання такою процедурою цілком може суперечити Конвенції. Завдання Суду полягає у визначенні того, чи застосовувалася ця процедура у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції, і таким чином забезпечувалося дотримання принципу правової визначеності. При цьому Суд повинен мати на увазі, що в першу чергу відповідальність національних судів полягає у тлумаченні положень національного законодавства (пункт 14, заява № 25763/10).

Отже, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не доведено наявність підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, підстави вказані в заяві не є нововиявленими обставинами, тому у задоволенні заяви позивача слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 423-429 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 проперегляд судовогорішення занововиявленими обставинамипро стягненняборгу заДоговором пронадання послуг№Б-11-12від 22.02.2020року відмовити.

Ухваламоже бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 15 днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 31.03.2023 року.

Суддя