Рішення

від 17.03.2023 по справі 607/3975/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2023 Справа №607/3975/23

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Крук А. В.,

представника відповідачів, адвоката Яворського А. В.,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду вм.Тернополі упорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 58,7 кв.м., в тому числі, житловою площею 41,4 кв.м., в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та як частки в спільному майні подружжя.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 04 березня 1962 року зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 284. За час шлюбу ОСОБА_4 і ОСОБА_1 набули квартиру АДРЕСА_1 , однак, зареєстрували право власності на неї лише за чоловіком. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_4 у зв`язку з чим Першою тернопільською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 752/2021 після померлого ОСОБА_4 ОСОБА_1 , як дружина, спадщину прийняла, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Крім ОСОБА_1 є ще двоє спадкоємців за законом, а саме дочка померлого ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 , які також прийняли спадщину по закону, так як проживали разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини.

Між спадкоємцями 02 грудня 2022 року укладено нотаріально посвідчений договір про поділ спадщини, згідно якого сторони домовились розділити між собою спадщину наступним чином: дружині спадкодавця ОСОБА_1 : 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 ; гараж № НОМЕР_1 (один), що розташований в гаражному кооперативі «Східний» в місті 4Г Тернополі Тернопільського району Тернопільської області; сину спадкодавця ОСОБА_2 : автомобіль марки ВАЗ, модель 21063, 1989 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ; дочці спадкодавця ОСОБА_3 : земельна ділянка, площею 0,0607 га, передана для індивідуального садівництва, що розташована на території Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125286900:01:001:0383; земельна ділянка, площею 0,0705 передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Купчинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий помер 6123085600:01:001:1511; земельна ділянка, площею 0,7559 га, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Яструбівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий помер 6123088500:01:001:0087. Все інше майно, якщо таке буде виявлено, переходить до ОСОБА_3 .

Водночас, при зверненні до Першої тернопільської державної нотаріальної контори позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з розбіжністю в імені спадкодавця, а саме в свідоцтві про смерть зазначено ОСОБА_4 , а в договорі купівліпродажу квартири, посвідченому Першою тернопільською державною нотаріальною конторою 01 липня 1992 року за реєстровим номером № 33581 та в реєстраційному посвідченні, виданому Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 13 жовтня 1992 року, записаному в реєстрову книгу за № 831, власником квартири АДРЕСА_1 зазначено ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про смерть чоловік позивачки вказаний як ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У свідоцтві про одруження прізвище, ім`я та побатькові чоловіка позивачки зазначено як: ОСОБА_4 , 1938 року народження, с. В. Ходачків Козівський район Тернопільська область.

У свідоцтві про народження дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батька записано як: ОСОБА_4 .

У свідоцтві про народження сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , батька записано як: ОСОБА_6 .

На підставі договору купівліпродажу квартири, посвідченого Першою тернопільською державною нотаріальною конторою 01 липня 1992 року за реєстровим номером №33581 та реєстраційного посвідчення, виданого Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 13 жовтня 1992 року записаного в реєстрову книгу за № 831 подружжям ОСОБА_7 набуто квартиру АДРЕСА_1 , однак власником квартири зазначено чоловіка позивачки ОСОБА_6 .

Відповідно до трудової книжки від 01 листопада 1956 року, прізвище, ім`я та побатькові чоловіка позивачки зазначено як: ОСОБА_6 , 1938 року народження.

У посвідченні водія, виданого ДАЇ МВС СРСР 17 квітня 1981 року серії НОМЕР_4 прізвище, ім`я та побатькові чоловіка позивачки зазначено як: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Тернопільська область, місце проживання: м. Тернопіль.

Також у військовому квитку серії НОМЕР_5 , виданому 28 серпня 1968 року Тернопільським ОМВК Тернопільської області, прізвище, ім`я та побатькові чоловіка позивачки зазначено як: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У членській книжці члена садового товариства «Кооператор» Облспоживспілка» №48 від 11 серпня 1998, прізвище, ім`я та побатькові чоловіка позивачки зазначено як: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .

В державному акті на право приватної власності на землю від 29 серпня 1994 серії ТР № 04557 прізвище, ім`я та побатькові чоловіка позивачки зазначено як: ОСОБА_6 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .

В технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 6125286900:01:001:0383, цільове призначення: А.01.05 для індивідуального садівництва, загальна площа 0.0607 га, місце розташування ділянки: Тернопільська область, Тернопільський район, Підгороднянська сільська рада, прізвище, ім`я та побатькові чоловіка ОСОБА_1 зазначено як: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .

У витягу з ДЗК №НВ0000345162022 від 15 лютого 2022 року, прізвище, ім`я та побатькові чоловіка позивачки зазначено як: ОСОБА_6 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , Державний акт від 29.08.1994 ТР 04557.

Як вбачається із рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2021 у справі № 607/18640/21, судом встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною встановлення такого факту в судовому порядку стала та ж розбіжність імені чоловіка позивачки, і батька заявника.

Позивачка зазначає, що проводячи загальний аналіз зазначених вище документів, вказаних у них імен, враховуючи типові помилки у їх написанні, можна дійти висновку що « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_4 » є однією і тією ж особою, оскільки зазначені вище документи видані для однієї і тієї ж особи.

Отже, ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить договір купівліпродажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений Першою тернопільською державною нотаріальною конторою 01 липня 1992 року за реєстровим номером №33581 та реєстраційне посвідчення, видане Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 13 жовтня 1992 року, записане в реєстрову книгу за № 831, які у свою чергу посвідчують, що померлий був власником квартири АДРЕСА_1 .

Відтак, ОСОБА_1 , посилаючись на ст. ст. 100, 101 ЦК УРСР, ст. ст. 12, 13, 15, 16 Закону України «Про власність», ст. ст. 22, 28 Кодексу про шлюб та сім`ю України (далі КпШС України), аналогічні норми Сімейного кодексу України (далі СК України) та Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зазначила, що квартира АДРЕСА_1 була набута за час шлюбу, а тому є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а відповідно позивачці, як дружині померлого, належить 1/2 частка спірної квартири.

Інша частка квартири за вищевказаною адресою позивачка спадкує за законом після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

Оскільки, квартира АДРЕСА_1 є об`єктом спільної сумісної власності, то позивачці і її чоловіку належить (належало) по 1/2 частки спірної квартири, а тому до складу спадщини за законом після померлого ОСОБА_4 , входить право власності на 1/2 частки спірної квартири.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про нотаріат» у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.

Тобто, після смерті одного із подружжя, відкривається спадщина тільки на майно, яке належало спадкодавцю особисто, відповідно частка іншого із подружжя у об`єкті, який є спільним сумісним майно, не входить до складу спадщини.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження, (п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»).

Оскільки чинним законодавством не передбачено порядку встановлення факту належності правовстановлюючих документів померлій особі, то у ОСОБА_1 відсутні підстави для одержання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя та свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого чоловіка, а тому вона змушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Позивачка просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 58,7 кв.м., в тому числі, житловою площею 41,4 кв.м., в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та як частки в спільному майні подружжя.

Ухвалою судді від 03 березня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Представник позивачки, адвокат Александров В. В. в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його та ОСОБА_1 участі, через зайнятість в іншому судовому процесі. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. У разі визнання відповідачами позовних вимог, не заперечує щодо постановлення судом рішення в підготовчому засіданні.

Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , адвокат Яворський А. В. у судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував щодо ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні.

Частини 1, 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначають, що відповідач може визнати позов на будьякій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За змістомч.3ст.200ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що 07 квітня 2021 року складено відповідний актовий запис № 851, що вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , видане 07 квітня 2021 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ПівденноЗахідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. ІваноФранківськ).

Згідно свідоцтва про одруження серія НОМЕР_7 від 04 березня 1962 року, між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 04 березня 1962 року було зареєстровано шлюб, про що Ленінським рай бюро ЗАГС м. Львова зроблено відповідний запис за № 284. Після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_7 .

У даному шлюбі народилися діти: син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 27 червня 1964 року. Батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ; дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 від 03 травня 1967 року. Батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

22 вересня 2021 року Першою тернопільською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 752/2021, номер у спадковому реєстрі: 68345227, спадкодавець: ОСОБА_4 , що вбачається із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 66533608 від 22 вересня 2021 року.

Спадкоємцями за законом ОСОБА_4 є дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 , які спадщину прийняли у встановлений законом строк.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2021 року у справі №607/18640/21 встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до укладеного між спадкоємцями ОСОБА_4 договору про поділ спадщини, 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 переходить до дружини спадкодавця ОСОБА_1 . Цей договір укладено 02 грудня 2022 року та посвідчено державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 2144.

Постановою державного нотаріуса Першої тернопільської державної нотаріальної контори № 254/0231 від 15 лютого 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності в спільному майні подружжя на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з виявленими розбіжностями у імені спадкодавця у свідоцтві про смерть та поданих документах, які підтверджують право власності на спадкове майно.

Відповідно до договору купівліпродажу квартири посвідченого Першою тернопільською державною нотаріальною конторою 01 липня 1992 року за реєстровим № 33581 та реєстраційного посвідчення, виданого Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 13 жовтня 1992 року, записаного в реєстрову книгу за № 831, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 .

Із довідки № 1616, виданої дочірнім підприємством «Наш дім 3» приватного підприємства «Наш дім» вбачається, що за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 з 19 травня 2009 року по даний час; ОСОБА_3 (з 30 січня 2004 року по даний час); ОСОБА_2 (з 27 вересня 2014 року по даний час); ОСОБА_9 (з 30 січня 2004 року по даний час) та ОСОБА_4 (з 08 вересня 1972 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , виписаний 17 травня 2021 року).

Відповідно до трудової книжки від 01 листопада 1956, прізвище, ім`я та побатькові померлого чоловіка позивачки зазначено як: ОСОБА_6 1938 року народження.

У посвідченні водія, виданого ДАЇ МВС СРСР 17 квітня 1981 серії НОМЕР_4 прізвище, ім`я та побатькові спадкодавця також зазначено як: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Тернопільська область, місце проживання: м. Тернопіль.

У військовому квитку серії НОМЕР_5 , виданому 28 серпня 1968 року Тернопільським ОМВК Тернопільської області, прізвище, ім`я та побатькові померлого чоловіка ОСОБА_1 зазначено як: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У членській книжці члена садового товариства «Кооператор» Облспоживспілка» № 48 від 1 серпня 1998 року, прізвище, ім`я та побатькові спадкодавця зазначено як: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .

В державному акті на право приватної власності на землю від 29 серпня 1994 серії ТР № 04557 прізвище, ім`я та побатькові померлого ОСОБА_4 зазначено як: ОСОБА_6 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .

В технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 6125286900:01:001:0383, цільове призначення: А.01.05 для індивідуального садівництва, загальна площа 0.0607 га, місце розташування ділянки: Тернопільська область, Тернопільський район, Підгороднянська сільська рада, прізвище, ім`я та побатькові померлого чоловіка позивачки зазначено як: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .

У витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ0000345162022 від 15 лютого 2022 року, інформація про власника земельної ділянки прізвище, ім`я та побатькові спадкодавця зазначено як: ОСОБА_4 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , Державний акт від 29 серпня 1994 року ТР 04557.

За змістом довідки ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» № 546 від 15 березня 2022 року, згідно обліку технічної інвентаризації ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» (м. Тернопіль) станом на 29 грудня 2012 року власник квартири АДРЕСА_1 є гр. ОСОБА_6 . Право власності належить на підставі: договору купівліпродажу посвідченого 01 липня 1992 року за реєстром № 33581; право власності зареєстровано Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації за № 831.

Також відповідно до довідки ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» №376 від 14 червня 2022 року згідно обліку технічної інвентаризації загальна площа квартири АДРЕСА_1 становить 58,7 кв.м., в тому числі житлова площа 41,4 кв.м.

Виявлені розбіжності у імені спадкодавця, який був чоловіком ОСОБА_1 , унеможливлюють оформлення позивачкою спадкових прав на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 58,7 кв.м., в тому числі, житловою площею 41,4 кв.м., в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також оформлення ОСОБА_1 права власності на частку у вказаній квартирі, як у спільному майні подружжя, що і стало причиною її звернення до суду.

За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативноправові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно зі статтею 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Статтею 16 Закону України «Про власність», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім`ю України.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за загальним правилом дії законів та інших нормативноправових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов`язки визначаються на підставах, передбачених СК України.

Отже, порядок набуття спільного майна та його правовий режим повинен визначатися КпШС України, який був чинним на час такого набуття.

Відповідно до статті 22 КпШС України, який був чинним на час виникнення правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку (аналогічні положення містить стаття 60 СК України).

Роздільним майном подружжя було визначено майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), за винятком коштовностей та предметів розкоші (стаття 24 КпШС України).

За змістом статті 28 КпШС України, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них.

Позивачка ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 з 04березня 1962року ідо смертіспадкодавця 05квітня 2021року. Відтак, квартира АДРЕСА_1 була набута позивачкою у шлюбі із ОСОБА_4 та єспільною сумісноювласністю подружжя.Частки ОСОБА_1 та спадкодавцяу цьомумайні визначаютьсярівними,по частки кожному.Водночас приоформленні нотаріусомдоговору купівліпродажувказаної квартири01липня 1992року тав подальшомувидачі реєстраційногопосвідченняТернопільським міським бюро технічної інвентаризації 13 жовтня 1992 року, власником квартири АДРЕСА_1 записано ОСОБА_6 . Вказані розбіжності унеможливлюють оформлення ОСОБА_1 спадкових прав після смерті чоловіка та оформлення позивачкою своєї частки у спільному майні подружжя, оскільки цивільна правоздатність спадкодавця припинилася у момент його смерті (ст. 25 ЦК України), як і припинилося право власності ОСОБА_4 на частку у спірній квартирі (п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (частина перша статті 1222 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про нотаріат» у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.

Тобто, після смерті одного із подружжя, відкривається спадщина тільки на майно, яке належало спадкодавцю особисто, відповідно частка іншого із подружжя у об`єкті, який є спільним сумісним майном, не входить до складу спадщини.

За свого життя ОСОБА_4 не складав заповітних розпоряджень на частки квартира АДРЕСА_1 , відтак, у даному випадку має місце спадкування за законом.

Як слідує зі статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом, відповідно до ст. 1267 ЦК України, є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Спадкоємцями післясмерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 , які 02 грудня 2022 року уклали між собою нотаріально посвідчений договір про поділ спадщини, згідно якого 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 , яка переходить до дружини спадкодавця ОСОБА_1 .

Отож, спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за спільною згодою змінили розмір частки у спадщині на вищевказану частку квартири, яка перейшла до позивачки.

Водночас ОСОБА_1 було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право власності в спільному майні подружжя на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з виявленими розбіжностями у імені спадкодавця у свідоцтві про смерть та поданих документах, які підтверджують право власності на спадкове майно.

Суд вивчив дані розбіжності та робить висновок про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 це одна особа, а тому неправильно записане ім`я спадкодавця у правовстановлюючому документі не може бути перешкодою для оформлення спадкоємцем ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Інша частка у вказаній квартирі набута позивачкою за час шлюбу із ОСОБА_4 , а тому є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, та відповідно позивачці, як дружині померлого, належить 1/2 частка спірної квартири.

Відтак, ОСОБА_1 має право на визнання за нею права власності на 1/2 частки в праві спільної сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_1 .Перешкодою воформленні своїхправ навказану часткуу нерухомомумайні,позивачка зазначаєнаведені вищерозбіжності внаписанні іменіпомерлого чоловікапозивачки,який укладавдоговір купівліпродажуквартири таотримував реєстраційнепосвідчення наце майно.Встановити фактналежності правовстановлюючогодокументу наквартиру АДРЕСА_1 саме ОСОБА_4 у ОСОБА_1 немає можливості у зв`язку зі смертю чоловіка.

В силу статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 37 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Відтак, в силу встановлених судом обставин, позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення шляхом визнання за позивачкою права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 58,7 кв.м., в тому числі житловою площею 41,4 кв.м.: частка у вказаному нерухомому майні набута позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; інша частки набута ОСОБА_1 під час шлюбу із ОСОБА_4 , а тому є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У зв`язку з тим, що позивач не заявив вимог про розподіл судових витрат, дане питання судом не вирішується.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.2,4,12,13,7678,206,258268,273,352355ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 58,7 кв.м., в тому числі житловою площею 41,4 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_10 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_11 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач 2: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_12 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення суду складено 27 березня 2023 року.

Головуючий суддя Герчаківська О. Я.