Ухвала

від 19.08.2019 по справі 757/43766/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43766/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2019 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Шило А.М.,

за участю:

приватного виконавця: Гненного Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича про примусове проникнення до володіння особи, у якої знаходиться майно боржника, -

ВСТАНОВИВ:

Гненний Дмитро Анатолійович (далі - Приватний виконавець Гненний Д.А.) звернувся до суду з поданням, в якому просить суд: надати приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Гненному Дмитру Анатолійовичу, який здійснює виконання наказу Господарського суду міста Києва виданого 17.05.2019 року на підставі рішення у справі № 910/16323/18 про стягнення з ОСОБА_2 (далі - боржник ОСОБА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трентор» суму боргу в розмірі 2 822 000,00 грн та суму судового збору в розмірі 42 330,00 грн дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні АТ «Райффайзен Банк Аваль» у Печерському відділенні №7 (м. Київ), а саме: зобов`язати АТ «Райффайзен Банк Аваль» надати (забезпечити) тимчасовий доступ до індивідуальних банківських сейфів (індивідуальних скриньок, індивідуальних сейфів в депозитному сховищі) орендованих боржником ОСОБА_2 , з можливістю їх вскриття (відкриття), в тому числі примусового (із застосування технічних засобів та пошкодження замкових пристроїв), вилучення вмісту та вилучення самих скриньок (металевих пеналів).

Згідно з частиною другою статті 439 ЦПК України, суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Приватний виконавець в судовому засіданні доводи подання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Суд розглянув вказане подання за відсутності інших сторін та заінтересованих осіб відповідно до ч. 2 ст. 439 ЦПК України.

Заслухавши думку державного виконавця, дослідивши матеріали подання, суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 16.04.2019 з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трентор» стягнуто суму боргу в розмірі 2 822 000,00 грн та суму судового збору в розмірі 42 330,00 грн.

17.05.2019 року Господарським судом м. Києва винесено наказ про примусове виконання рішення суду від 16.04.2019 року.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича від 27.05.2019 року відкрито виконавче провадження № 59212207.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича від 27.05.2019 року з боржника стягнуто основну винагороду приватному виконавцю у сумі 286 433, 00 грн.

Постановами приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича від 27.05.2019 року арештовано кошти та майно боржника.

На запит приватного виконавця Гненного Дмитра Анатолійовича, отримана відповідь АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 04.06.2019 № 81-15-9/6526-БТ, про те, що між банком та боржником укладено договір оренди депозитної скриньки (сейфу) № 394 від 19.01.2017 № 06/Д1-В43/5738 на Печерському відділенні № 7 (м. Київ).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича від 19.06.2019 року арештовано все майно боржника, що міститься в орендованій депозитній скриньці (сейфі) на підставі договору № 394 від 19.01.2017, укладеного банком з боржником.

На вимогу виконавця від 22.07.2019 року надати (забезпечити) приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Гненному Дмитру Анатолійовичу, в рамках виконавчого провадження № 59212207 доступ до речей, що перебувають у володінні АТ «Райффайзен Банк Аваль» у Печерському відділенні №7 (м. Київ) в індивідуальних банківських сейфах (індивідуальних скриньках, індивідуальних сейфах в депозитному сховищі) орендованих боржником ОСОБА_2 , з можливістю їх відкриття, в тому числі примусового (із застосування технічних засобів та пошкодження замкових пристроїв) та вилучення їх вмісту, АТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовив.

Таким чином, приватний виконавець зазначає, що у зв`язку з тим, що він не в змозі виконати рішення суду, він змушений звернутись до суду з даним поданням, оскільки не вбачає можливості застосування інших заходів примусово виконання рішення суду, так як боржник їх не виконує.

Таким чином, приватний виконавець зазначає, що у зв`язку з тим, що він не в змозі виконати рішення суду, був змушений звернутись до суду з даним поданням, оскільки не вбачає можливості застосування інших заходів примусово виконання рішення суду, так як боржник їх не виконує.

Положеннями ст. 30 Конституції України передбачено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

В Україні як правовій державі визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1 частина перша статті 8 Конституції України), який передбачає панування права в суспільстві і вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, завданням якого є, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

За змістом статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання і правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 зазначеного Закону).

Пункт 6 частини 1 статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" і пункт 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" установлюють принцип (засаду) диспозитивності виконавчого провадження та визначають його обов`язковість при здійсненні виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями.

Відповідно до статті 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», на яку в поданні посилається приватний виконавець, зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 21 вказаної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Виходячи з системного тлумачення вказаних норм законодавства щодо виконавчого провадження, суд звертає увагу на те, що право приватного виконавця на звернення до суду з поданням про примусове проникнення у тому разі, якщо необхідно проникнути до житла чи іншого володіння, яке безпосередньо належить фізичній особі-боржнику, для вчинення відповідних виконавчих дій, а також до володіння іншої особи, в тому числі й юридичної, в якому знаходиться майно фізичної особи-боржника.

Так, з копій матеріалів виконавчого провадження, наданих державним виконавцем в обґрунтування подання, вбачається, що банківська скринька, знаходиться у АТ «Райффайзен Банк Аваль» у Печерському відділенні №7 (м. Київ).

Разом з цим, у відповідності до початку проведення виконавчих дій згідно вимог чинного законодавства має передувати належне повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження.

Не доведення до відома боржника інформації щодо наявності відкритого виконавчого провадження та не направлення рекомендованим листом копії постанови про відкриття виконавчого провадження порушує законні права та інтереси скаржника.

Так, з матеріалів та обґрунтувань наданих приватним виконавцем, суд прийшов до висновку про необґрунтованість подання, оскільки останнім не було надано жодних підтверджень, про направлення постанов про відкриття провадження, арешту майна та коштів боржника, з зазначеного суд приходить до висновку, що боржник не повідомлений про наявність виконавчого провадження та стягнення з останнього коштів, так як на підтвердження протилежного приватним виконавцем не надано. Тому зазначене, може привезти до того, що не отримання вказаних документів, боржника позбавить останнього користуватись правами, як учасника виконавчого провадження, передбаченими Законом України «Про виконавче провадження» (зокрема, знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати пояснення, висловлювати свої міркування щодо питань, які виникають у виконавчому провадженні).

Окрім цього, на думку суду надання дозволу на примусове відкриття скриньки,яка належить боржнику є передчасним та таким, яке може нести негативні правові та інші наслідки для третіх осіб в тому числі боржника, так як законом охороняються права та інтереси громадян України зокрема, персональні дані, особиста інформація та інше.

Також, суд звертає увагу, що приватним виконавцем, не надано суду доказів, які б свідчили про факт не виконання боржником судового рішення, а лише вбачається, що приватний виконавець передчасно звернувся до суду з вказаним поданням, оскільки належного обґрунтування необхідності надання такого дозволу суду не надано та не доведено.

Так, у відповідності до ст.ст. 76-81 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобовязати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд - не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Щодо інших вимог про надання оригіналів документів найму індивідуальних сейфів, а також документів, на підставі яких вони були укладенні, суд вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

З врахуванням зазначеного, суд вважає, що подання приватного виконавця є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог ст. 1-23, 439 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича про примусове проникнення до володіння особи, у якої знаходиться майно боржника - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.В. Григоренко