Рішення

від 23.03.2023 по справі 196/1071/21

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 196/1071/21

№ провадження 2/196/63/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Харінської Л.М.,

позивача: ОСОБА_1 ,

третьої особи: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Царичанської селищної об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача Царичанської селищної об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померл її батько - ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 05 жовтня 2021 року повторно), який на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 4,58 га, розташована на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області.

Вона є рідною донькою померлого та спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .

У встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, вона спадщину після смерті батька не прийняла з поважних причин, а саме:

- відсутність всіх необхідних документів: свідоцтва про смерть, свідоцтва про шлюб, ідентифікаційного номера, а також правовстановлюючих документів на спадкове майно, у зв`язку з конфліктними відносинами з братом, у якого всі вказані документи маються в наявності;

- не можливість підтвердити факт родинних відносин з померлим батьком, так як в її свідоцтві про народження її прізвище та прізвище батька вказані як " ОСОБА_4 ", а помер - " ОСОБА_5 ", у зв`язку з чим вона не мала можливості отримати дублікат свідоцтва про смерть та звернутися до нотаріуса, щоб прийняти спадщину;

- хвороба її двох повнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які під час хвороби були непрацездатними, потребували піклування та лікування, були під загрозою смерті чи тяжких наслідків хвороби.

Донька ОСОБА_6 05 січня 2015 року перенесла операцію на головному мозку (хірургічне втручання), після чого в неї почалися психічні розлади. У травні 2018 року лікувалася у психіатричній лікарні з діагнозом: гострий поліморфний психатичний розлад з симптомами шизофренії. У травні 2018 року була виписана та продовжила лікування вдома. З вересня по жовтень 2019 року її стан погіршився та вона повторно проходила лікування у психіатричній лікарні з діагнозом: шизофренія параноїдна, епізодичний тип перебігу з наростаючим дефектом, параноїдний синдром. У жовтні 2019 року була виписана та знаходилась під її наглядом та лікуванням вдома. У травні 2021 року її стан покращився.

Син ОСОБА_7 з початку червня 2018 року почав мати проблеми з серцем, 30 серпня 2018р. був поставлений діагноз: пролапс мітрального клапана серця 1-2 ступеня, відрив хорди стулки мітрального клапана, в грудні 2018р. був поставлений діагноз: міокардит середнього ступеня тяжкості неясного ґенезу, синусова аритмія, тахікардія. Протягом трьох років з осені 2018 року до весни 2021 року находився на лікуванні у лікарнях та вдома, на обстеженнях. З березня 2019р. почав мати проблеми зі шлунком та органами черевної порожнини, з березня 2019 року по лютий 2020 рік були поставлені діагнози: езофагіт (запалення стравохіда), дискінезія 12 палої кишки, недостатність кардії, еритаматозна дуоденопатія, грижа діафрагми, гастродуоденіт, запалення печінки, запалення підшлункової залози, холецистит. З весни 2019р. до весни 2021р. проходив обстеження та лікувався вдома. З січня 2020р. проходив лікування у імунолога, був поставлений діагноз: кардіт (міокардит), імуносупресія, зараження та велика кількість титрів вірусу HHV-6, ріст гра- негативних (поганих) бактерій у ротовій порожнині, субфебрильна температура від 36,6 до 37,4, почав кожен місяць хворіти гострим бронхітом з температурою до 39с. З січня 2020 року до сьогоднішнього дня знаходиться на обстеженні та лікуванні у імунолога. Також в березні 2019 робив МРТ головного мозку, де була виявлена невелика кіста в шишкоподібній залозі, та робив УЗД щитовидної залози, де була виявлена невелика кіста в лівій долі, що потребує раз на рік спостереження.

Крім неї, спадкоємцем першої черги за законом, є її брат ОСОБА_2 , який також після смерті батька у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини до нотаріуса не звертався та спадщину не приймав. Згідно з довідкою виконавчого комітету Царичанської селищної ради, батько ОСОБА_3 був зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_1 , на день смерті один.

Згідно з постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, батько ОСОБА_3 заповіту не складав.

Після покращення стану здоров`я дітей та після розмови з братом ОСОБА_2 , який пропонував їй з`явитися в суд, де вона повинна була написати відмову від спадщини, зокрема відмовитися від земельної ділянки, а також підтвердити, що на неї не було вчинено ніякого психічного чи фізичного тиску та її рішення є добровільним, вона звернулася до місцевих органів державної влади та їй пішли на зустріч і видали дублікат свідоцтва про смерть, свідоцтво про шлюб, довідку про місце реєстрації померлого без підтвердження факту родинних відносин з померлим, які їй були потрібні для звернення до нотаріуса.

Звернувшись до Царичанської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, постановою державного нотаріуса їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Враховуючи вищевикладені обставини та посилаючись на вимоги ч.3 ст.1272 ЦК України, прохає визначити додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дана справа знаходилась в провадженні судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Руснака А.І. та та ухвалою судді від 22 листопада 2021 року було відкрито провадження по справі і призначено підготовче засідання по справі.

08 лютого 2022 року ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області закрито підготовче провадження по даній справі та призначено справу до розгляду по суті.

Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ від 03 жовтня 2022 року, на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, рішення №3 зборів суддів Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24.08.2022, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Царичанської селищної об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022 року, вказану справу 03.10.2022 року передано на розгляд судді Костюкова Д.Г.

Ухвалою судді від 04 жовтня 2022 року дану справу прийнято до провадження суддею Костюковим Д.Г. та з урахуванням предмету та підстав позову вирішено проводити розгляд справи в загальному порядку з призначенням підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 23 січня 2023 року закрито підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Царичанської селищної об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позов не скористався.

28 січня 2022 року до суду надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_2 на позов, які ним були підтримані згідно з завою від 01.11.2022 вх.№3595, відповідно до яких він заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступні обставини. Позивач ОСОБА_1 є його рідною сестрою та викладені нею в позовній заяві обставини щодо здійснення ним у відношенні неї психічного та фізичного тиску з метою, щоб вона відмовилася від спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є надуманими та не відповідають дійсності. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла їх з позивачем матір ОСОБА_8 , яка перед смертю тяжко хворіла, потребувала постійного догляду та яку і доглядала його сім`я, батько, та провели всі необхідні заходи по похованню за власні кошти. Позивач приїхала лише в день поховання. ІНФОРМАЦІЯ_5 раптово помер їх з позивачем батько ОСОБА_3 , який на день смерті був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 , з 20 жовтня 2009 року і по день смерті. На день смерті з ним був зареєстрований та проживав він, починаючи з 08 грудня 2011 року і по цей час, що підтверджується, довідкою виконавчого комітету Царичанської селищної ради, Витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні від 29.12.2021, а також копією паспорта померлого ОСОБА_3 , копією з домової книги. Надана позивачем до позову довідка виконавчого комітету Царичанської селищної ради від 12.10.2021 №2551 про те, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований і постійно проживав в АДРЕСА_1 , починаючи з 15 липня 1997 року по день смерті один не відповідає дійсності та спростовується вказаними письмовими доказами. Також, зазначає, що поховання батька він провів за власні кошти, а позивач приїхала лише в день поховання. Дійсно він мав розмову з позивачем щодо спадщини і оскільки він постійно проживав з батьками, вів з ними спільне господарство, доглядав матір, яка тяжко хворіла, допомагав батькові, який був похилого віку, сестра ОСОБА_1 погодилася відмовитися від своєї частки в спадщині на його користь. Будь-якого тиску він на неї не здійснював. Тим паче, коли вона приїжджала до нього, він її приймав як рідну сестру, ніяких сварок не було, в дорогу надавав їй гостинців, так як займається підсобним господарством. Він тривалий час не звертався до нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва на спадкове майно, оскільки він знав, що спадщину прийняв спільним проживанням зі спадкодавцем, а також нотаріусом йому було роз`яснено, що краще б від сестри була відмова від спадщини, яку вона і обіцяла йому сама надати. 13 січня 2021 року він звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кравчук С.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 . Проте, постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки згідно матеріалів спадкової справи є ще один спадкоємець ОСОБА_1 , донька померлого, якій було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та яка звернулася до суду. Крім того, в матеріалах справи міститься суперечлива інформації щодо місця реєстрації та проживання померлого спадкодавця. Вважає, що позивач в справі, долучивши до позову довідку з недостовірною інформацією щодо місця реєстрації та проживання спадкодавця, вказавши, що він спадщину не прийняв, намагалася ввести суд в оману.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та прохала їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Царичанської селищної об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява з проханням проводити розгляд справи у відсутність їх представника, позовні вимоги визнають, вважають, що наявні правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, довідка про місце реєстрації ОСОБА_3 від 12.10.2021 №2551 має технічну помилку, а тому довідка від 04.01.2022 №2 видана з виправленням помилки (надані необхідні документи).

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в його поясненнях на позовну заяву.

Суд, заслухавши думку позивача та третьої особи, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

За правилами ст.ст.2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача та третьої особи - ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 05 жовтня 2021 року повторно).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області від 12.10.2021 №2551, наданої позивачем, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований і постійно проживав в АДРЕСА_1 з 15 липня 1997 року та на день смерті був зареєстрований та проживав один (Т.1 а.с.96, Т.2 а.с.9).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 04.01.2022 №2, наданої третьою особою, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_2 , починаючи з 20 жовтня 2009 року і на день смерті разом з ним був зареєстрований і проживав ОСОБА_2 , починаючи з 08 грудня 2011 року по цей час (Т.2 а.с.15 - на звороті, а.с.25).

Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 08.01.1998, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та копії з домової книги, ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 20.10.2009 (Т.2 а.с.24 - на звороті, а.с.27, 28).

Згідно з копією паспорта серії НОМЕР_3 , виданого Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровської області, третьої особи та копії з домової книги, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 20.10.2009 (Т.2 а.с.12, 13, а.с.27, 28).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить:

- квартира АДРЕСА_3 (Т.2 а.с.16);

- земельна ділянка площею 4,580 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1225655100-02-006-0003, розташована на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області (Т.2 а.с.17).

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 є позивач та третя особа, як діти померлого спадкодавця.

Позивач, звернувшись 19.10.2021 до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Кравчук С.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, яка зареєстрована за №283 с/с №86/2021 (Т.2 а.с.4), отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.10.2021 року у зв`язку пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини, неможливістю встановлення факту родинних відносин з померлим спадкодавцем та відсутністю правовстановлюючих документів (Т.1 а.с.107).

Третя особа ОСОБА_2 13 січня 2022 року звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Кравчук С.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , яка зареєстрована за №5 с/с №86/2021 (Т.2 а.с.11 - на звороті), однак отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.01.2022, оскільки в наявних у спадковій справі документах міститься суперечлива інформація, що не дає змоги встановити місце реєстрації та проживання померлого спадкодавця на день його смерті та факт прийняття заявником спадщини після померлого спадкодавця, а також наявністю у правовстановлюючих дркументах на спадкове майно незастережного виправлення (Т.2 а.с.23).

Як вбачається із заяви представника відповідача Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 06.10.2022 №1810/02-21, довідка про місце проживання гр. ОСОБА_3 від 12.10.2021 №2551 має технічну помилку та довідка від 04.01.2022 №2 видана з виправленням помилки, оскільки були надані необхідні документи (Т.2 а.с.42).

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, яка відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

За змістом статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами 1, 3 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Розділом ІІ Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини, у тому числі на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини (пункт 2.1); якщо заява, в якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (пункт 3.5).

За змістом частин 1 та 3 статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У випадку, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Такі роз`яснення викладені в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Не є поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Аналогічний правовий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 351/2403/17, у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 601/1158/19.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини відносяться причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця таких перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічний правовий висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 372/2383/16-ц (провадження № 61-20920св18), від 22 травня 2019 року у справі № 351/2403/17; від 20 лютого 2020 року у справі № 419/3788/17 (провадження № 61-2969св19); від 16 березня 2020 року у справі № 644/5098/17 (провадження № 61-20806св19); від 17 березня 2020 року у справі № 683/2587/18 (провадження № 61-11406св19).

Позивач ОСОБА_1 , обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, посилається на відсутність у неї свідоцтва про смерть батька та правовстановлюючих документів на спадкове майно, неможливість встановлення факту родинних відносин з померлим спадкодавцем через розбіжності в написанні прізвища померлого спадкодавця в її свідоцтві про народження та свідоцтві про смерть, а також на тривалу хворобу її повнолітніх дітей.

Суд зауважує, що вищезазначені обставини не завадили позивачці звернутися в подальшому до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з пропуском строку.

Поміж тим, як встановлено в судовому засіданні, на момент смерті спадкодавця 29 жовтня 2018 року обидві дитини позивачки були повнолітніми. Суду не надано доказів того, що повнолітні діти позивачкм є недієздатними, що над ними встановлена опіка чи піклування та що вони не можуть забезпечувати свою життєдіяльність.

З долучених до позовної заяви епікризів та виписок з медичних карток повнолітніх дітей позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не встановлено, що останні з часу відкриття спадщини перебували на постійному та безперервному лікуванні у медичних закладах, а також потребували постійного догляду з боку позивачки, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не могла прибути до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини або направити таку заяву засобами поштового зв`язку.

Також матеріали справи не містять доказів, які б вказували на те, що поза межами періоду амбулаторного чи стаціонарного лікування повнолітніх дітей позивачки, вона була позбавлена можливості своєчасно реалізувати свої спадкові права.

Суд не бере до уваги заяву позивача про те, що вона пропустила строк прийняття спадщини у зв`язку з відсутністю у неї необхідних документів, оскільки чинне законодавство на зобов`язує спадкоємця надавати будь-які документи разом із заявою про прийняття спадщини.

Більш того, суд звертає увагу і на відсутність доказів звернення ОСОБА_1 у шестимісячний строк від дня відкриття спадщини до нотаріуса із заявою про її прийняття та відмови нотаріусом у прийнятті відповідного рішення через відсутність свідоцтва про смерть спадкодавця, неможливість встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцемсчи відсутність правовстановлюючих документів.

Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для позивача, як спадкоємця майна та майнових прав ОСОБА_3 , шестимісячний строк для подання заяв про прийняття спадщини визначався з 29 жовтня 2018 року до 29 квітня 2019 року.

Для подання заяви про прийняття спадщини не є обов`язковим особисте подання документів безпосередньо в приміщенні нотаріальної контори, оскільки закон не позбавляє спадкоємця права направити цю заяву за допомогою засобів поштового зв`язку, а також подати її через орган місцевого самоврядування.

Подібний правовий висновок сформульований у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 173/1581/2015, провадження № 61-4782св18, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, провадження № 61-6700св19, від 13 лютого 2020 року у справі № 362/2685/17, провадження № 61-15858св18.

Інших обставин, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення нею, як спадкоємцем, дій щодо прийняття спадщини та поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини, не наведено.

ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Кравчук С.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_3 у жовтні 2021 року, тобто більш ніж через два роки після закінчення строку для прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (частина перша, друга статті 77 ЦПК України).

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з викладеного, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження існування об`єктивних та істотних труднощів для подання у встановлений законом строк ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини.

Отже, враховуючи тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, а також встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем жодними доказами не доведено об`єктивних та неподоланних перешкод для прийняття спадщини, а отже нею не доведено, що пропуск зазначеного строку відбувся з поважних причин, та приходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Крім цього, виходячи з вищенаведених висновків, з огляду на положення ч.4 ст.206 ЦПК України суд не приймає визнання відповідачем заявленого позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки таке визнання позову не є безумовною підставою для його задоволення, ураховуючи встановлені обставини справи та те, що вирішуючи спір по суті суд повинен дослідити матеріали справи, надати правову оцінку наявним у справі доказам та ухвалити рішення з урахуванням вимог законності та обґрунтованості, а не виходити виключно з факту визнання відповідачем позову. Про це вказується також в Постанові Верховного Суду від 16.07.2018 року.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст.141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, та керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.1220, 1222, 1268, 1269, 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 19, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Царичанської селищної об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 31.03.2023 року.

Суддя: Д.Г. Костюков

.