Рішення
від 28.03.2023 по справі 953/16530/21
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/16530/21

н/п 2/953/730/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року м. Харків

Київський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді Губської Я.В.

за участю секретаря судових засідань - Мордухович К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в особі представника адвоката Лишняк Інни Вікторівни (м. Харків, а/с 9175) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Он Ейр ВС» (м. Харків вул. Чернишевська б.58 кв.1), треті особи- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ) про припинення трудових відносин, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОН ЕЙР ВС" (далі - ТОВ "ОН ЕЙР ВС"), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про припинення трудових відносин.

В обгрунтування вказаних вимог зазначив, що 03.06.2014 протоколом №1 установчих зборів засновників ТОВ "ОН ЕЙР ВС" було створено ТОВ "ОН ЕЙР ВС", затверджено статут вказаного товариства, та призначено (обрано) позивача на посаду директора, та відповідно до наказу №1 від 06.06.2014 року позивач приступив до виконання обов`язків директора. 29.07.2016 року протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ "ОН ЕЙР ВС" затверджено Статут Товариства в новій редакції та внесено зміни до органів управління Товариством, а саме, відповідно до пункту 12.1 Статуту у новій редакції, органами управління Товариством є: загальні Збори, Дирекція Товариства, яка є виконавчим органом Товариства та складається з Генерального директора та Виконавчого директора. Генеральний директор призначається Зборами на невизначений термін, доки збори учасників не припинять його повноважень. Також позивач зазначив, що в зв`язку із затвердженням Статуту ТОВ "ОН ЕЙР ВС" у новій редакції його було переведено із посади Директора на посаду Генерального директора, відповідно до наказу №7-к від 29.07.2016 року. 19.05.2021 року позивач засобами поштового зв`язку на адресу загальних зборів Товариства (за місцезнаходженням Товариства) направив заяву про звільнення з посади Генерального директора за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Засвідчену копію такої заяви позивач також направив на адресу усіх учасників Товариства: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Крім того, керуючись ст.ст. 30-32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та пунктом 12.7. розділу 12 Статуту Товариства, позивач, як виконавчий орган Товариства, ініціював скликання загальних зборів учасників Товариства шляхом направлення на адресу кожного учасника Товариства повідомлення про скликання загальних зборів учасників на 17.06.2021 року о 11:00 год., до порядку денного яких, зокрема, було включено питання про звільнення генерального директора Товариства з посади за власним бажанням на підставі поданої ним заяви. Однак, учасники на засідання загальних зборів учасників не прибули та своїх представників не направили, у зв`язку з чим загальні збори учасників товариства не відбулись, про що 17.06.2021 року було складено Акт неявки учасників. На думку позивача, така бездіяльність учасників товариства щодо проведення загальних зборів та вирішення питання про його звільнення з посади генерального директора товариства є грубим порушенням його трудових прав на вільний вибір праці, звільнення та обрання іншого місця роботи на власний розсуд.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.09.2021 року було відкрито провадження по даній справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 31.01.2022 закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до розгляду по суті в судове засідання.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. На електронну адресу суду від представника позивача - адвоката Лишняк І.В. надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив.

Треті особи в судове засідання не з`явились, своїх представників до суду не направили, повідомлялись у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи сторін. (ч.3 ст.223 ЦПК України)

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, держави (ст. 2 ЦПК України).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, перевіривши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОН ЕЙР ВС" (код 39247343, адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 58, кв. 1) зареєстровано як юридична особа 06.06.2014, номер запису 1 480 102 0000 063043. Його засновниками (учасниками) є ОСОБА_2 із часткою у статутному капіталі Товариства 42,86% номінальною вартістю 15 000,00 грн., ОСОБА_3 із часткою у статутному капіталі Товариства 7,14% номінальною вартістю 2 500,00 грн., ОСОБА_4 із часткою у статутному капіталі Товариства 21,43% номінальною вартістю 7 500,00 грн. та ОСОБА_5 із часткою у статутному капіталі Товариства 28,57% номінальною вартістю 10 000,00 грн. Інформація про кінцевих бенефіціарних власників відсутня. Розмір внеску до статутного фонду складає 35000 грн. ОСОБА_1 є керівником та підписантом товариства.

Відповідно до пункту 10.2 Статуту, затвердженого Протоколом №1 установчих зборів засновників ТОВ "ОН ЕЙР ВС" від 03.06.2014 року, виконавчим органом Товариства є директор Товариства, який здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства.

Судом встановлено, що рішенням установчих зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ОН ЕЙР ВС", оформленим протоколом № 1 від 03.06.2014 року ОСОБА_1 призначено (обрано) на посаду директора Товариства з моменту державної реєстрації Товариства та згідно з наказом №1 від 06.06.2014 року "Про вступ на посаду директора ТОВ "ОН ЕЙР ВС", позивач 06.06.2014 року приступив до виконання обов`язків директора Товариства.

29.07.2016 року Протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ "ОН ЕЙР ВС" внесено зміни до органів управління Товариством та затверджено Статут Товариства в новій редакції (остання редакція Статуту).

Відповідно до пункту 12.1 Статуту у новій редакції (від 29.07.2016 року), органами управління Товариством є: загальні Збори, Дирекція Товариства.

Виконавчим органом Товариства є Дирекція. Дирекція складається з Генерального директора та Виконавчого директора. Генеральний директор призначається Зборами на невизначений термін, доки збори учасників не припинять його повноважень. Генеральний директор є посадовою особою Товариства та здійснює керівництво його поточною діяльністю (пункт 12.11 Статуту у редакції від 29.07.2016 року).

Протоколом № 1 загальних зборів Товариства від 29.07.2016 року та відповідно до наказу №7-к від 29.07.2016 року, позивача переведено із посади Директора на посаду Генерального директора.

19.05.2021 року позивач, реалізуючи своє право, передбачене ч.1 ст. 38 КЗпП України, направив рекомендованим листом на адресу загальних зборів ТОВ "ОН ЕЙР ВС" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 58, кв. 1) заяву від 13.05.2021 року про звільнення за власним бажанням з посади Генерального директора ТОВ "ОН ЕЙР ВС" та належним чином засвідчену копію заяви на адресу усіх учасників Товариства, що підтверджується описами вкладення у лист з відбитком печатки поштового відділення та квитанцією УДППЗ Укрпошта.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

За змістом статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Згідно статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру .

Стаття 8 Конвенції захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом. Поняття приватне життя в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на приватне життя (OLEKSANDR VOLKOV v. UKRAINE, № 21722/11, § 165, ЄСПЛ, від 09 січня 2013 року).

Відповідно до статті 1 КЗпП України цей Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всесвітню охорону трудових прав працівників.

Згідно статті 2 цього ж Кодексу право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право, зокрема, на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладений у статті 16 ЦК України.

Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, визначеним статтею 16 ЦК України.

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника визначено однією з підстав припинення трудового договору (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України).

Так, відповідно до приписів частин 1 та 3 статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Разом з тим, Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права), і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися статтею 38 КЗпП й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

Частинами 3 та 4 статті 65 Господарського кодексу України, передбачено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Згідно положень ч. 1 ст. 29 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", загальні збори учасників товариства є вищим органом товариства.

Відповідно до ст. 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 99 Цивільного кодексу України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Частинами 4-5 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» , що набув чинності 17 червня 2018 року, передбачено, що виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви.

Згідно з частинами 1-3 цієї статті виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.

Пунктом 7 частини 2, частиною 3 статті 30 вказаного Закону передбачено, що до компетенції загальних зборів учасників належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.

Згідно вимог частини 1 статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або Статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Тобто, можливість скликати загальні збори учасників на вимогу виконавчого органу передбачено законодавством, отже, директор сам вправі скликати позачергові збори учасників з винесенням на порядок денний питання про своє звільнення.

Частинами 1-5 статті 32 цього Закону визначено, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення .

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що директор товариства, як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, написавши заяву про звільнення за два тижні і відпрацювавши встановлений строк (за відсутності поважних причин), після чого оформити розірвання трудових відносин наказом і внести запис про звільнення до своєї трудової книжки.

Водночас, згідно вимог корпоративного законодавства, директор товариства звільняється з посади рішенням загальних зборів учасників товариства, які він має право скликати з власної ініціативи, включивши до порядку денного питання про звільнення директора товариства.

Про скликання загальних зборів учасники товариства мають бути завчасно повідомлені у строк, передбачений законом.

У разі ж якщо засновників не вдається зібрати та провести загальні збори, вбачаються підстави для звернення керівника товариства з позовом до суду про захист своїх трудових прав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, виконуючи функцію виконавчого органу Товариства ініціював скликання загальних зборів учасників ТОВ "ОН ЕЙР ВС" шляхом направлення 19.05.2021 року учасникам Товариства повідомлення від 14.05.2021 року про скликання загальних зборів учасників ТОВ "ОН ЕЙР ВС" (Ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30247343) на 17.06.2021 року о 11:00 год., до порядку денного яких, крім іншого, включено питання про звільнення генерального директора Товариства з посади за власним бажанням на підставі поданої ним заяви від 13.05.2021 року.

Також судом встановлено, що на замовлення виконавчого органу ТОВ "ОН ЕЙР ВС", в офіційному виданні Харківщини - газеті «Слобідський край» (стор. 6 Газети «Слобідський край» видання № 40 (22889) від 25 травня 2021 року) розміщено оголошення про проведення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ОН ЕЙР ВС" 17.06.2021 року о 11:00 год. за адресою: АДРЕСА_6 , кабінет генерального директора.

17.06.2021 року виконавчим органом ТОВ "ОН ЕЙР ВС" в особі генерального директора складено Акт неявки учасників ТОВ "ОН ЕЙР ВС" на загальні збори учасників Товариства призначені на 17.06.2021 року о 11:00 год., в якому зафіксовано, що у зв`язку з неявкою учасників (засновників) ТОВ "ОН ЕЙР ВС" у призначені дату та час за адресою місця проведення загальних зборів, проведення загальних зборів учасників ТОВ "ОН ЕЙР ВС" є неможливим відповідно до ст.ст. 33-34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 обіймає посаду генерального директора ТОВ «ОН ЕЙР ВС», та починаючи з грудня 2019 року намагався звільнитися з займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. В травні 2021 року на адресу загальних зборів Товариства, а також на адресу кожного засновника Товариства окремо, позивач направив заяву про звільнення його з посади директора товариства за власним бажанням.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач використав всі заходи, що передували його звільненню за власним бажанням, однак, уповноважений на звільнення директора орган Товариства проігнорував повідомлення позивача і не розглянув по суті заяву останнього про звільнення протягом передбачених законодавством строків, та не виконав покладених на нього Статутом обов`язків. Позивач правомірно звернувся до суду, знаходячись в ситуації, коли згідно Конституції України він має право звільнитись із займаної посади, однак, законної процедури такого звільнення без участі учасників товариства немає.

Аналізуючи наведені норми права та обставини справи, а також виходячи з того, що звернення позивача до суду з позовом про визнання трудових відносин припиненими за таких обставин є єдиним способом захисту його конституційних прав, а тому суд вважає за можливе задовольнити його позов в цій частині.

Стосовно вимоги позивача про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про керівника (генерального директора), то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі № 910/7164/19.

Суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру.

Разом з цим, приймаючи до уваги те, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, тому вказана вимога є такою, що відповідає завданням цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішені справ із метою ефективного захисту порушених прав, оскільки у всіх справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед суворим розумінням права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у зв`язку із припиненням трудових відносин між позивачем та ТОВ "ОН ЕЙР ВС", вимога про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про керівника ТОВ "ОН ЕЙР ВС" Палєй Антона Анатолійовича є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача ТОВ "ОН ЕЙР ВС" на користь позивача судові витрати в розмірі 1816 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст.1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - задовольнити частково.

Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Он Ейр ВС» (м. Харків вул. Чернишевська б.58 кв.1); з 15 червня 2021 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади керівника (генерального директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Он Ейр ВС» (м. Харків вул. Чернишевська б.58 кв.1) за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про керівника (генерального директора) ТОВ «Он Ейр ВС» (м. Харків вул. Чернишевська б.58 кв.1) - ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОН ЕЙР ВС" на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_7 ) витрати по оплаті судового збору в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00 коп.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОН ЕЙР ВС", місцезнаходження: 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Чернишевська, будинок 58, квартира 1, код ЄДРПОУ 39247343.

Суддя -

СудКиївський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення28.03.2023
Оприлюднено03.04.2023
Номер документу109928598
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Судовий реєстр по справі —953/16530/21

Рішення від 28.03.2023

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Губська Я. В.

Рішення від 28.03.2023

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Губська Я. В.

Ухвала від 23.01.2023

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Губська Я. В.

Ухвала від 31.01.2022

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Губська Я. В.

Ухвала від 08.09.2021

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Губська Я. В.

Ухвала від 30.08.2021

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Губська Я. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні