Постанова

від 31.03.2023 по справі 904/3417/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3417/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.

Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрорембуд 2014" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 (суддя Мілєва І.В.) у справі №904/3417/22

за позовом Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрорембуд 2014", м.Дніпро

про стягнення 139 676,71 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Приватне підприємство "Спецбудмонтаж-21" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрорембуд 2014" про стягнення 139 676,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 07/10-20 від 07.10.2020.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022р. у справі № 904/3417/22 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрорембуд 2014" на користь Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21"139 676,71 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що у відповідності до рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022 по справі № 904/9161/21 (суддя Ярошенко В.І.), яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрорембуд 2014» про стягнення з Приватного підприємства «Спецбудмонтаж-21» основного боргу в розмірі 838 060, 28 грн за неналежне виконання умов договору про виконання будівельно - монтажних робіт з будівництва № 07/10-20 від 07.10.2020 задоволено повністю, позивач у даній справі у повному обсязі здійснив оплату за виконані відповідачем робити за договором № 07/10-20 від 07.10.2020, на підтвердження чого надав платіжне доручення № 1 від 06.07.2022 на суму 928 148,31 грн, з призначенням платежу: «стягнення відповідно до наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/9161/21 від 16.05.2022» . Відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт №1, №2, №2-1, №3 всі роботи за договором були виконані у жовтні 2020 року на суму 838 060,28 грн, з них 139 676,71 грн ПДВ. Разом з тим, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат також підтверджує виконання робіт у жовтні 2020 року. Тобто граничним строком реєстрації податкових накладних є 15.01.2021. Станом на 05.10.2022 відповідач умов п.12.6 договору так і не виконав зобов`язання, визначене п. 12.6 договору і не зареєстрував податкові накладні в розмірі незареєстрованого податкового кредиту у розмірі 139 676,71 грн, що і стало причиною звернення до суду. Зважаючи на дату підписання сторонами актів приймання виконання будівельних робіт № 1, № 2, № 2-1, № 3 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (16.12.2020), господарський суд вважає що строк реєстрації спірних податкових накладних є таким що настав. Доказів сплати суми ПДВ (забезпечувальний платіж) в розмірі незареєстрованого податкового кредиту в сумі 139 676,71грн відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 139 676,71 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаними рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрорембуд 2014" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційну скаргу обгрунтовано наступним:

- в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що податкова накладна не складена та не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, та яка є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно квитанції №1 зазначено, що дата виписування податкової накладної №23 - 16.12.2020 рік. Документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 11.11.2021 в 14:42:29 та прийнято. Підтвердженням складання та реєстрації податкової накладної №23 від 16.12.2020 року також є сама податкова накладна з поміткою податкового органу - «зареєстровано в ЄРПН», а також уточнюючим розрахунком за 2020 рік. Платник ПДВ має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування протягом 365 календарних днів з дати їх складання.

- Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Платник податку, який не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, має право протягом 365 календарних днів з дати складення ПН/РК включити суму ПДВ до податкового кредиту.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано ПН/РК в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення ПН/РК.

Пунктом 80 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК, які зареєстровані в ЄРПН та які до набрання чинності Законом України від 30.11.2021 №1914 -IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі - Закон № 1914) протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом №1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких ПН/РК.

Позивач мав право для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту у розмірі 139 676,71 грн., але навмисно не надав до суду доказів реєстрації податкової накладної, а звернувся до суду про повторне стягнення забезпечувального платежу, який Відповідач начебто повинен перерахувати на його рахунок.

Згідно з введенням воєнного стану на території України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ №64/2022) та Указу Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022 та наказом підприємства Відповідача № 02 від 15 березня 2022 року діяльність Відповідача призупинена. Крім того, згідно з повідомленням від 15.03.2022 року та додаткової угоди №1 від 02 жовтня 2021 року, Договір суборенди нежитлового приміщення розірвано з 31 березня 2022 року.

Таким чином, з 15 березня 2022 року Відповідач не мав змоги отримувати будь-які листи та/або повідомлення від державних органів та/або від інших юридичних осіб, а тому до 30 грудня 2022 року не був обізнаний про подання Позивачем позову до Господарського суду.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Згідно відмітки канцелярії Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2023, відзив на апеляційну скаргу, що надійшов на електронну адресу суду від представника Позивача не містить цифрового підпису.

Відповідно до вимог ч.8 ст. 42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до вимог ч.8 ст. 60 ГПК України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Відповідно до ч.2 ст.170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч.4 ст.170 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене відзив на апеляційну скаргу судом залишається без розгляду.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О., судді: Антонік С.Г., Березкіна О.В.

Ухвалою суду від 09.01.2023 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/3417/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження відкладено до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

16.01.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/3417/22.

Ухвалою суду від 23.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрорембуд 2014" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 у справі №904/3417/22. Розгляд апеляційної скарги ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

07.10.2020 між Приватним підприємством "Спецбудмонтаж-21" (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрорембуд 2014" (субпідрядник) було укладено договір № 07/10-20 (далі - договір).

На виконання умов договору відповідач у жовтні 2020 року виконав роботи на загальну суму 828 060,28 грн з ПДВ, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками акти:

- № 1 приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2020 (форма КБ-2), підписаний сторонами 16.12.2020, про виконання робіт на загальну суму 340 323,88 грн з ПДВ (а.с. 14-17);

- № 2 приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2020 (форма КБ-2), підписаний сторонами 16.12.2020, про виконання робіт на загальну суму 86 943,92 грн з ПДВ (а.с. 21-23);

- № 2-1 приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2020 (форма КБ-2), підписаний сторонами 16.12.2020, про виконання робіт на загальну суму 52 997,28 грн з ПДВ (а.с. 26-29);

- № 3 приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2020 (форма КБ-2), підписаний сторонами 16.12.2020, про виконання робіт на загальну суму 357 795,20 грн з ПДВ (а.с. 34-41) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2020 року від 16.12.2020 (форма КБ-3) на суму 838 060,28 грн. з ПДВ (а.с. 49).

Господарський суд зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022 по справі № 904/9161/21 (суддя Ярошенко В.І.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрорембуд 2014» про стягнення з Приватного підприємства «Спецбудмонтаж-21» основного боргу в розмірі 838 060, 28 грн за неналежне виконання умов договору про виконання будівельно - монтажних робіт з будівництва № 07/10-20 від 07.10.2020 задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства «Спецбудмонтаж-21» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрорембуд 2014» основний боргу в розмірі 838 060, 28 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 585 грн.

16.05.2022 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022 було видано наказ.

Позивач зауважує, що у повному обсязі здійснив оплату за виконані відповідачем робити за договором № 07/10-20 від 07.10.2020, на підтвердження чого надав платіжне доручення № 1 від 06.07.2022 на суму 928 148,31 грн, з призначенням платежу: «стягнення відповідно до наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/9161/21 від 16.05.2022» (а.с. 50)

Відповідно до п. 12.6. договору субпідрядник зобов`язаний зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в строки, визначені п.п. 201.10 п. 201 Податкового кодексу України. В разі порушення строків реєстрації податкових накладних в тому числі з причин їх блокування, субпідрядник зобов`язаний сплатити генпідряднику суму ПДВ (забезпечувальний платіж) в розмірі незареєстрованого податкового кредиту протягом 3 (трьох) робочих днів, з моменту граничного строку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така сума підлягає сплаті на поточний рахунок генпідрядника вказаний в цьому договорі.

Відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт №1, №2, №2-1, №3 всі роботи за договором були виконані у жовтні 2020 року на суму 838 060,28 грн, з них 139 676,71 грн ПДВ. Разом з тим, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат також підтверджує виконання робіт у жовтні 2020 року.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022 по справі № 904/9161/21 (суддя Ярошенко В.І.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрорембуд 2014» про стягнення з Приватного підприємства «Спецбудмонтаж-21» основного боргу в розмірі 838 060, 28 грн за неналежне виконання умов договору про виконання будівельно - монтажних робіт з будівництва № 07/10-20 від 07.10.2020 задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства «Спецбудмонтаж-21» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрорембуд 2014» основний боргу в розмірі 838 060, 28 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 585 грн.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022, яке набрало законної сили 08.03.2022р., 16.05.2022р. Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ, згідно якого

Стягнуто з Приватного підприємства «Спецбудмонтаж-21» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрорембуд 2014» основний боргу в розмірі 838 060, 28 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 585 грн.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрорембуд 2014» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38; ідентифікаційний код 39102541);

Боржник: Приватне підприємство «Спецбудмонтаж-21» (49017, м. Дніпро, вул. Академіка Лазаряна, буд. 10, кв. 80; ідентифікаційний код 32417358).

Відповідно до платіжного доручення № 07/10-20 від 07.10.2020р. Приватного підприємства «Спецбудмонтаж-21» перерахувало на рахунок приватного виконавця Селезньова М.О. UA103052990000026247050000946 928 148,31 грн, з призначенням платежу: «стягнення відповідно до наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/9161/21 від 16.05.2022» (а.с. 50).

Відповідач участі у справі не приймав.

Відповідно до описової частини рішення місцевого господарського суду, яке є предметом апеляційного оскарження:

Ухвала суду від 13.10.2022 (про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі) направлена відповідачу на офіційну електронну пошту 13.10.2022.

В ухвалі від 13.10.2022 роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзив відповідач до суду не подав.

Відповідно до правового висновку, викладенного в постанові Верховного Суду від 29.06.2022р. у справі № 906/184/21:

104. Копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення (ч.1 ст.242 ГПК). Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (ч.5 ст.242 ГПК).

105. Частиною 5 ст.6 ГПК передбачено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та / або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

106. Відповідно до п.17 гл.1 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

107. Абзацом 5 п.37 гл.2 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

108. Тобто ГПК фактично передбачає два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через Електронний кабінет, в тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС в випадках, передбачених п.37 гл.2 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС.

109. Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.12.2021 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Оператор ГТС" призначив на 11.01.2021 о 11:15 в режимі відеоконференції.

110. При цьому матеріали справи не містять доказів направлення цієї ухвали сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

111. Натомість наявна паперова копія електронного листа від 23.12.2021, в якому зазначено про направлення з адреси Північно-західного апеляційного господарського суду (send_inbox@nwag.court.gov.ua) зазначеної вище ухвали на перелік електронних адрес (info@tsoua.com, urist1234@gmail.com, korgaz@kr.zt.ukrtel.net, spw250957@ukr.net, inbox@zta.ourt.gov.ua). Однак в матеріалах справи відсутні відомості про те, що представнику ТОВ "Оператор ГТС" була надіслана ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 в електронній формі до Електронного кабінету. При цьому надіслання документів з електронної адреси суду не є повідомлення сторін справи в електронній формі відповідно до ст.6 ГПК та Положення про ЄСІТС.

112. Також хоча адреса, на яку суд апеляційної інстанції направив лист скаржнику (info@tsoua.com) вказувалась останнім в процесуальних документах, зокрема, в апеляційній скарзі, не можна вважати, що суд повідомив ТОВ "Оператор ГТС" в порядку п.37 гл.2 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС, оскільки вказана ухвала суду апеляційної інстанції не підпадає під випадки, передбачені цією нормою, а саме відправлення не було здійснене засобами підсистем ЄСІТС.

113. При цьому Верховний Суд бере до уваги доводи скаржника про те, що він не надавав суду апеляційної інстанції відомостей про офіційну електронну адресу (зокрема, через те, що, як стверджує скаржник, така адреса у нього відсутня), а тому він міг бути повідомлений про місце, дату і час судового засідання лише рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

114. Хоча саме по собі надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонена, однак таке надсилання не може замінити належне повідомлення відповідно до статей 120, 242, 270 ГПК.

115. Також Верховний Суд бере до уваги доводи скаржника про те, оприлюднення судового рішення в ЄДРСР так само не може замінити обов`язок суду надсилати або надавати в порядку, встановленому ГПК, копії процесуальних документів учасникам справи (подібні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 02.08.2021 у справі №914/1191/20, від 11.08.2020 у справі №404/4551/19).

116. Верховний Суд неодноразово зазначав, що конституційне право на участь у судовому розгляді, у тому числі бути належним чином повідомленим про дату судового розгляду, не може вважатися формальним. Розгляд справи судом за відсутності сторони або інших учасників справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення сторони, учасника справи про дату, час та місце судового засідання (постанова Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №910/17792/17).

117. З наведеного вбачається, що суд апеляційної інстанції ухвалив постанову 11.01.2022 без належного повідомлення сторін справи про дату та час судового засідання, у зв`язку з чим суд допустив порушення п.5 ч.1 ст.310 ГПК, яка в імперативному порядку визначає відповідним наслідком скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд (аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 28.12.2018 у справі № 905/2190/17, від 10.10.2019 у справі № 904/3835/18, від 02.06.2020 у справі №910/17792/17).

З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів констатує, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд позову Господарським судом Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Оскільки апелянт не обгрунтовує незаконість рішення розглядом справи при його неналежному сповіщенні, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для скасування оспорюваного рішення саме з цієї підстави.

Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України , докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Оскільки колегією суддів встановлено неможливість подання відповічем доказів через його несповіщення про розгляд справи, додані до апеляційної скарги докази приймаються до уваги колегією суддів як такі, що не були подані до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від апелянта.

Відповідно до податкової накладної № 23 від 16.12.2020р. відповідачем зареєстровано податкове зобов`язання з податкового кредиту в сумі 139 676,71грн з загальної суми коштів, що підлягають оплаті, з урахуванням податку на додану вартість у сумі 838 060,28 грн (а.с. 102).

Відповідно до квітанції № 1 податкова накладна № 23 доставлена до центального рівня Державної податкової служби України 11.11.2021р. в 14642;29 (а.с. 101).

Аналогічні відомості містяться в уточненому розрахунку податкового зобов`язання з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених вимог (а.с. 105-109)

Укладаючи договір, сторони погодили п. 12.6. договору, відповідно до якого субпідрядник зобов`язаний зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в строки, визначені п.п. 201.10 п. 201 Податкового кодексу України. В разі порушення строків реєстрації податкових накладних в тому числі з причин їх блокування, субпідрядник зобов`язаний сплатити генпідряднику суму ПДВ (забезпечувальний платіж) в розмірі незареєстрованого податкового кредиту протягом 3 (трьох) робочих днів, з моменту граничного строку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така сума підлягає сплаті на поточний рахунок генпідрядника вказаний в цьому договорі.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога по стягненню з відповідача забезпечувального платежу, який відповідач мав сплатити для забезпечення прав позивача щодо податкового кредиту у випадку невчасної реєстрації ним податкових накладних.

Позовні вимоги грунтуються на твердженнях позивча про те, що « … Станом на 05.10.2022р. Відповідач так і не виконав зобов`язання визначене п.12.6 договору та не зареєстрував податкової накладної…».

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження його тверджень про невиконання відповідачем у даній справі його обов`язку щодо реєстрації податкових накладних станом на 05.10.2022р.

Разом з тим, відповідачем належними і допустимими доказами спростовано відповідні твердження позивача.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п 198.2. ст. 198 датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів /послуг;

- дата оримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Забезпечувальний гарантійний платіж зазвичай перераховується на підставі ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України, згідно з якою виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав і відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГКУ та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються в господарському (діловому) обігу.

З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів зазначає, що забезпечувальний платіж, визначений умовами п.12.6 Договору не носить характеру штрафної санкції і не підлягає стягненню за умови виконання управною стороною своїх зобов`язань, на виконання яких він мав бути вненений.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

З урахуванням вищевикладенного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2022 у справі №904/3492/22 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3 721,50 грн. (а.с. 93) покладаються на Приватне підприємство "Спецбудмонтаж-21".

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрорембуд 2014" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 у справі №904/3417/22 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2022 у справі №904/3492/22 - скасувати.

Ухвалити нове рішення:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Лазаряна, 10, кв. 80, ідентифікаційний код 32417358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрорембуд 2014" (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38, ідентифікаційний код 39102541) 3 721,50 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна