Рішення
від 20.03.2023 по справі 640/10507/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ



майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2023 р. м. Житомир Справа № 640/10507/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Драгіцина Т.М. - адвокат, ордер серії АМ №1027483 від 25.07.2022;

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: Кучер Л.Г. - головний спеціаліст з кадрової роботи, юрисконсульт, довіреність від 07.06.2022 та наказ № 19-к-ОС від 01.04.2015 (приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів).

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до 1) Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області

2) Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області

про стягнення 1206718,22 грн.

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з позовом до Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради Житомирської області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області в частині не передбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці місцевого бюджету міста Малин на 2019 рік;

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради Житомирської області в частині не виконання вимог п. 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, а саме: не реєстрації за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 додаткових зобов`язань за фактично надані послуги пільгового проїзду за залізницею окремим категоріям громадян по місту Малин за цей же період та не надсилань інформації про додаткові зобов`язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області;

- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради Житомирської області на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 1206718,22 грн. шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю, у сумі витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, та 22304,77 грн. судових витрат.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2021 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна Залізниця" АТ "Українська залізниця" задоволено частково; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2021 скасовано; провадження у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна Залізниця" АТ "Українська залізниця" до Виконавчого комітету Малинської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради Житомирської області про визнання протиправними дій - закрито.

В послідуючому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2021 постановлено заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна Залізниця" АТ "Українська залізниця" про направлення справи за встановленою юрисдикцією задовольнити; справу за позовом Акціонерного товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна Залізниця" АТ "Українська залізниця" до Виконавчого комітету Малинської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради Житомирської області про визнання протиправними дій, передати до Господарського суду Житомирської області.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезгадану справу розподілено судді Кудряшовій Ю.В.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

09.06.2022 до суду від відповідача-2 Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області надійшов відзив, відповідно до якого останній просить відмовити в позові. Так, відповідач-2 відзначає, що є бюджетною організацією та утримується за рахунок відповідного місцевого бюджету та є неприбутковою організацією.

Також відповідач-2 звертав увагу суду на наступне: - положення ст. 91 БК України не є імперативними в частині віднесення видатків на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян; - бюджетні зобов`язання виникають лише в разі відповідності видатків критеріям розмежування згідно ст. 86 БК України та прийняття відповідним суб`єктом рішення про взяття певних зобов`язань зі встановленого БК переліку статей видатків; - на пленарному засіданні Малинської міської ради у 2019 році не включила до видатків місцевого бюджету відшкодування залізниці витрат, понесених на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2019 по 31.12.2019; - між сторонами спору відсутні договірні зобов`язання щодо фінансування витрат залізниці за рахунок коштів місцевого бюджету, що унеможливлює проведення таких відшкодувань.

20.06.2022 до суду від відповідача-1 Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач-1 не визнав позовні вимоги, просив відмовити в їх задоволення. В обґрунтування своєї позиції відзначив, що Малинською міською радою або її виконавчим комітетом не приймались рішення про компенсацію витрат на безкоштовний проїзд пільговикам. Чинне законодавство не передбачає порядку проведення органами місцевого самоврядування розрахунків компенсаційних виплат перевізникам за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Отже, при затвердженні бюджету міста Малина на 2019 рік такі кошти не передбачались. Крім цього, відповідач-1 посилався на відсутність договірних зобов`язань з проведення згаданих вище компенсаційних виплат.

02.08.2022 на адресу суду надійшла заява позивача про направлення позовної заяви від 25.07.2022 № НЮ-16-23/20/22 в редакції, що узгоджується з повноваженнями господарського суду у відповідності до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2021. Згідно прохальної частини вказаної позовної заяви, позивач просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства" Українська залізниця" 1 206 718 грн. 22 коп. витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.09.2022 встановлено, що в тексті позовної заяви від 25.07.2022 № НЮ-16-23/20/22 в редакції, що узгоджується з повноваженнями господарського суду, вбачається зміна предмету позову. Приймаючи до уваги положення ст. 46 ГПК України судом прийнято до розгляду заяву позивача від 25.07.2022 № НЮ-16-23/20/22, подальший розгляд справи здійснює з урахуванням вказаної заяви.

Щодо клопотання позивача про залучення Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області в якості третьої особи без самостійних вимог, на стороні відповідача, судом зазначено, що нормами чинного ГПК України не передбачено механізму залучення третьої особи до участі у справі шляхом заміни процесуального статусу сторони спору (відповідача) на третю особу, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору.

З огляду на викладене, суд відмовив ухвалою від 29.09.2022 в задоволенні вказаного клопотання.

У зв`язку із прийняттям до розгляду заяви позивача від 25.07.2022 №НЮ-16-23/20/22 про зміну предмету позову, справа розглядалася в межах позовних вимог згідно вказаної заяви (про стягнення з другого відповідача коштів).

В послідуючому ухвалою від 03.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

07.11.2022 до суду від позивача надійшли пояснення щодо функціонування сервісу продажу квитків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповіддача-2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач-1 в судове засідання уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд зауважує, що явка представника відповідача-1 в судове засідання не визнана обов`язковою, а його неявка не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-2, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, Акціонерним товариством Українська залізниця (в територіальних межах виробничого підрозділу Коростенська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця"), згідно діючого законодавства України щодо пільг, компенсацій і гарантій протягом 2019 року надавались послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян у приміському сполученні зі станції міста Малин, яка розташована у місті Малині.

Позивач зазначив, що звертався з листами до органу місцевої державної адміністрації на протязі 2018 року та 13.02.2019 з листом № ДН-4-01-4/246 щодо передбачення у місцевому бюджеті суми компенсацій за пільгові перевезення на 2019 рік у сумі 1 250 тис. грн. Але питання вирішено не було - лист відповідь №353 від 05.03.2019.

Позивач листом від 19.12.2018 вих. №ДН-4/01-4/2190 звертався до відповідача-2 з пропозицією укласти договір про порядок відшкодування витрат на перевезення окремих категорій громадян, але останній відмовився укласти договір, посилаючись на відсутність бюджетних призначень (лист № 382 від 01.02.2019).

Крім цього, позивач неодноразово звертався з листами до відповідачів у справі з повідомленням про заборгованість від перевезення пільгових категорій громадян, з проханнями розрахунку та недопущення соціальної напруги, копії яких містяться в матеріалах справи.

Але, вказані звернення залишилися без вирішення та належного реагування.

Позивач вказує, що витрати на перевезення пільгових категорій громадян в період з 01.01.2019 до 30.09.2019 по м. Малину склали 1 206 718,22 грн., на підтвердження чого надав облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян в приміському сполученні.

Зазначені облікові форми, а також рахунки, позивач, разом з актами звіряння взаєморозрахунків направляв для оплати відповідачу-2.

Оскільки відповідач-2 не оплатив виставлені рахунки, АТ "Українська залізниця" звернулось до суду з даним позовом про стягнення боргу за перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 в сумі 1 206 718,22 грн.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути безпосередньо акти цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 144 Господарського кодексу України передбачено, що майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом.

За приписами частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, в тому числі, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено низкою законодавчих актів України. Так, соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема: Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12.03.1993, Законами України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про охорону дитинства", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України "Про залізничний транспорт" для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Пунктом 6 "Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 №252, встановлено, що суб`єкти господарської діяльності, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно із законодавством України.

Згідно з абз. 3 ст. 4 Закону України "Про залізничний транспорт" управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученнях здійснюється централізовано і належить до виключної компетенції Акціонерного товариства "Українська залізниця" .

Причиною виникнення даного спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідачів витрат за пільгові перевезення громадян.

Норми вище вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок Держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Відтак, обслуговуючи категорії громадян, які мають право на пільговий проїзд залізничним транспортом, Залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення визначених категорій громадян.

Отже, забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, Держава поклала на себе обов`язок відшкодовувати збитки, понесені залізничним транспортом, за рахунок державного або місцевого бюджетів у залежності від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 за № 256 затверджено "Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок № 256), у якому було визначено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Станом на 01.01.2020 Порядок втратив чинність.

Як зазначалося вище, позивач (Залізниця) просить стягнути з відповідача-2 витрат за пільгові перевезення громадян за період (01.01.2019 по 31.12.2019) на суму 1 206 718,22 грн.

Отже, спірні правовідносини виникли у 2019 році.

Відповідно до ст. 4 Бюджетного кодексу України якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу.

Господарський суд наголошує, що приписами ст. 7 Бюджетного кодексу України закріплено, що місцеві бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленими за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.

Статтею 89 Бюджетного кодексу України передбачені видатки, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, які створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Так до 2017 року, до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належали видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, які включають в себе державні програми соціального захисту, серед яких було передбачено компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян (абзац 5 підпункту "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України).

Однак, вказана норма була виключена на підставі Закону України від 20.12.2016 №1789-VIII "Про внесення змін до Бюджетного Кодексу України", який набрав чинності 1 січня 2017 року.

Крім того, господарський суд зазначає, що до 2017 року у Державному бюджеті України передбачались видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян, визначених законодавством. Вказане було відображено у ст. 102 Бюджетного Кодексу України.

Проте, стаття 102 Бюджетного кодексу України також була виключена на підставі Закону України №1789-VIII, у зв`язку з чим, компенсаційні витрати перевізникам за перевезення окремих категорій громадян можуть здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, а не за рахунок субвенції з державного бюджету.

Так, підпунктом "ґ" п. 3 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України передбачено, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать, зокрема, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі - компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Як вже зазначалось вище, ч. 6 ст. 9 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачає, що збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів прийняття Малинською міською радою рішень щодо введення відповідних пільг. Також, у матеріалах справи відсутні докази того, що місцевим бюджетом передбачені кошти на компенсацію витрат на пільгове перевезення громадян Залізницею. Навпаки, відповідачі стверджує зворотне.

Крім того, суд звертає увагу на те, що частину 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України було доповнено пунктом 20-4 на підставі Закону України від 20.12.2016 №1789-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України".

Так, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів, належать й, зокрема, пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються особам, визначеним п. 20-4 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України.

Тобто, стаття 91 Бюджетного кодексу України передбачає видатки, які можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів, але не в обов`язковому порядку.

Отже, кожен орган місцевого самоврядування самостійно вирішує, на що саме будуть витрачатись кошти місцевого бюджету з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України, зокрема його статті 91.

Вказані обставини є істотними для правильного вирішення спору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 20.01.2022 у справі №904/138/21.

Також, слід відзначити, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №904/94/19 Верховний Суд звертав увагу на те, що відшкодування витрат на перевезення пільговиків залізничним транспортом можливо за рахунок місцевих бюджетів на договірній основі. Це узгоджується із вимогами ч. 1 ст. 7 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР "Про залізничний транспорт", відповідно до якої відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

У даному випадку, матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами даної справи договору на компенсацію понесених витрат на пільгове перевезення громадян.

Підсумовуючи наведене, господарський суд дійшов висновку, що з огляду на приписи чинного законодавства, задоволення позову за рахунок видатків місцевих бюджетів можливо лише за наявності субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а оскільки судом не встановлено наявність відповідної державної програми, як і не встановлено, що мали місце субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення таких державних програм соціального захисту, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Вказана позиція також наведена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 27.07.2022 у справі №904/7875/21.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач не подав до суду достатніх доказів на підтвердження позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані належними доказами та положеннями чинного законодавства, тому не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 30.03.23

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - позивачу (рек. з повід.)

+ на ел. пошту представника позивача Драгіциної Т.М.: ІНФОРМАЦІЯ_1

4, 5 - відповідачам (рек. з повід.)

+ на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2

Дата ухвалення рішення20.03.2023
Оприлюднено03.04.2023

Судовий реєстр по справі —640/10507/20

Постанова від 31.08.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Коломис В.В.

Ухвала від 01.08.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Коломис В.В.

Ухвала від 26.07.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Коломис В.В.

Ухвала від 29.05.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Дужич С.П.

Ухвала від 23.05.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Дужич С.П.

Ухвала від 08.05.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Дужич С.П.

Рішення від 20.03.2023

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Кудряшова Ю.В.

Ухвала від 06.03.2023

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Кудряшова Ю.В.

Ухвала від 16.02.2023

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Кудряшова Ю.В.

Ухвала від 07.02.2023

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Кудряшова Ю.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні