Ухвала

від 28.03.2023 по справі 908/1100/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 26/19/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.03.2023 Справа № 908/1100/22(908/2455/22)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали господарської справи, за участю секретаря Лісовик О.В.

за позовом: Фермерського господарства СЮ Жнива (65042, м. Одеса, Балтська дорога, 15, каб 4, код ЄДРПОУ 42885568)

до відповідача: Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, 14, будівля, 1)

про стягнення 3 812 140 896,11 грн, що еквівалентно 130 307 773,95 доларів США

в межах справи № 908/1100/22

про банкрутство - Фермерського господарства СЮ Жнива (65042, м. Одеса, Балтська дорога, 15, каб 4, код ЄДРПОУ 42885568)

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрій України, код ЄДРПОУ 40635710 (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63)

Представники сторін: не з`явились

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.02.2023 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, 14, будівля 1) на користь Фермерського господарства СЮ ЖНИВА (65042, м. Одеса, Балтська дорога, 15, каб. 4, код ЄДРПОУ 42885568) в рахунок відшкодування збитків грошові кошти у розмірі 3 812 140 896,11 грн. (три мільярди вісімсот дванадцять мільйонів сто сорок тисяч вісімсот дев`яносто шість гривень 11 коп.) та витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 567 795,47 грн. (п`ятсот шістдесят сім тисяч сімсот дев`яносто п`ять гривень 47 коп.). Стягнуто з держави Російська Федерація особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, 14, будівля 1) в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап.Вознес./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA768999980313131206083008513) судовий збір у розмірі 868 350,00 грн (вісімсот шістдесят вісім тисяч триста п`ятдесят гривень 00 копійок).

Судом установлено, що в резолютивній частині рішення допущено описку, яку суд в порядку ст. 243 Господарського процесуального кодексу України вирішив виправити.

Ухвалою суду від 08.03.2023 бзаци 2, 3 резолютивної частини рішення від 02.02.2023 викладено в наступній редакції:

«Стягнути з держави Російська Федерація (119991, м. Москва, вул. Житня, 14, будівля 1) на користь Фермерського господарства СЮ ЖНИВА (65042, м. Одеса, Балтська дорога, 15, каб. 4, код ЄДРПОУ 42885568) в рахунок відшкодування збитків грошові кошти у розмірі 3 812 140 896,11 грн. (три мільярди вісімсот дванадцять мільйонів сто сорок тисяч вісімсот дев`яносто шість гривень 11 коп.) та витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 567 795,47 грн. (п`ятсот шістдесят сім тисяч сімсот дев`яносто п`ять гривень 47 коп.).

Стягнути з держави Російська Федерація (119991, м. Москва, вул. Житня, 14, будівля 1) в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап.Вознес./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA768999980313131206083008513) судовий збір у розмірі 868 350,00 грн (вісімсот шістдесят вісім тисяч триста п`ятдесят гривень 00 копійок)».

До суду 13.03.2023 надійшла заява позивача про виправлення помилки у виконавчому документі.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.03.2023 заяву розподілено судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області 16.03.2023 у справі № 908/1100/22(908/2455/22) заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 28.03.2023.

У судове засідання 28.03.2023 представники сторін не з`явилися, причини неявки суду невідомі. Про час та місце судового розгляду заяви повідомлені відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Розглянувши подану заяву суд зазначає про наступне.

Згідно зі ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання, а ст. 8 передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.

Статтями 2, 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов`язковості судового рішення. Тобто, виконання судового рішення в порядку та в межах повноважень, закріплених законом, є одним з основних конституційних принципів, які характеризують державу як правову.

Відповідно до ч. 4 ст. 13, ст. 129 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини й громадянина захищаються судом; обов`язковість рішень суду є однією з основних задач судочинства.

Положення ст.ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Наразі рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2023 у справі № 908/1100/22(908/2455/22), на виконання якого видані накази Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023, не виконане, що не відповідає вищенаведеним засадам.

Враховуючи викладене, у тому числі ухвалу суду від 08.03.2023 про виправлення описки, а також те, що однією з основних засад судочинства є законність (п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України), а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), господарський суд, діючи з метою забезпечення дієвого судового захисту усіх учасників судового процесу, дійшов висновку про необхідність задоволення заяви позивача - Фермерського господарства СЮ Жнива про виправлення помилки у виконавчому документі.

Таким чином, заява Фермерського господарства СЮ Жнива про виправлення помилки у виконавчих документах Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023 у справі № 908/1100/22(908/2455/22) задовольняється повністю.

Керуючись ст.ст. 2,7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235, 328, Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Фермерського господарства СЮ Жнива про виправлення помилки у виконавчих документах Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023 у справі № 908/1100/22(908/2455/22) - задовольнити.

2. Виправити помилки у виконавчих документах Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023 у справі № 908/1100/22(908/2455/22), а саме у судових наказах про примусове стягнення від 01.03.2023, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 08.03.2023 у справі № 908/1100/22(908/2455/22).

3. Боржником по справі № 908/1100/22(908/2455/22) замість - держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, вважати - держава Російська Федерація.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення відповідно ст. 235 ГПК України та підлягає оскарженню.

Ухвалу складено та підписано 30.03.23.

Суддя О.О. Юлдашев