Ухвала

від 31.03.2023 по справі 909/1242/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1242/21

УХВАЛА

31.03.2023 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участі секретаря судового засідання Феденько Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича № 01-29/1449 від 27.03.2023 (вх. № 3793/23 від 30.03.2023) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа у справі № 909/1242/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудсервіс - Д" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ІСКО" про стягнення попередньої оплати за договором в сумі 159 768,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудсервіс - Д" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ІСКО" про стягнення попередньої оплати за договором в сумі 159 768,00 грн.

30.03.2023 до суду від приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича надійшло подання № 01-29/1449 від 27.03.2023 (вх. № 3793/23) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа.

Згідно ч. 4 ст. 337 ГПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Ухвалою від 30.03.2023 суд призначив розгляд подання приватного виконавця на 31.03.2023.

Телефонограмою від 30.03.2023 суд повідомив приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького В. В. про дату, час та місце розгляду подання.

В судове засідання приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький В. В. не з`явився (явка не визнавалася судом обов`язковою). Крім того, у поданні приватний виконавець просив розгляд подання проводити без його участі.

Розглянувши подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа суд зазначає таке.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2022 позов ТОВ "Шляхбудсервіс - Д" до ТОВ "ІСКО" про стягнення попередньої оплати за договором в сумі 159 768,00 грн задоволено; стягнуто з ТОВ "ІСКО" на користь ТОВ "Шляхбудсервіс - Д" 159 768 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн 00 коп. попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 01/03/21 від 15.03.2021, 2396 (дві тисячі триста дев`яносто шість) грн 52 коп. судового збору та 9586 (дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят шість) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

На виконання зазначеного вище судового рішення, 21.02.2022 видано відповідний наказ.

Згідно з ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, зокрема, обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Нормами п. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Статтею 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що зазначений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, право приватного/державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Разом з цим, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

У рішенні в справі "Гочев проти Болгарії" Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що обмеження останнього має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі; по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції; по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, приватним виконавцем Витвицьким В.В. вчинено ряд виконавчих дій з метою виконання судового рішення у даній справі, а саме:

- винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №69457460 від 19.07.2022, копію якої з супровідним листом від 19.07.2022 № 01-29/3448/3449 направлено боржнику (ТОВ Фірма "Іско") 20.07.2022 рекомендованим повідомленням № 7601871457866;

- разом з постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику (ТОВ Фірма "Іско") направлено виклик приватного виконавця від 19.07.2022 № 01-29/3452, яким керівника ТОВ Фірма "Іско" зобов`язано з`явитися до виконавця 26.07.2022 о 12-00 за адресою: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 4, оф. 2 щодо сплати боргу та надати пояснення за фактом невиконання виконавчого документа, достовірні відомості про майно та майнові права боржника;

- направлено запит та отримано від Міністерства внутрішніх справ України відповідь № 141975503 від 19.07.2022, що за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Іско" зареєстровано транспортний засіб FORD COURIER 1995 року, номерний знак НОМЕР_1 (далі - транспортний засіб);

- отримано інформацію від Головного сервісного центру МВС в Івано-Франківській області щодо реєстрації за боржником ТОВ Фірма "Іско" згаданого вище транспортного засобу;

- винесено постанову від 25.07.2022, якою оголошено в розшук транспортний засіб боржника;

- отримано інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно про відсутність у боржника - ТОВ Фірма "Іско" на праві власності нерухомого майна;

- винесено постанову від 20.07.2022 про накладення арешту на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих ним рахунках, та рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника;

- з`ясовано залишки коштів на рахунках боржника в АТ "Креді Агріколь Банк" (згідно з листом банку № 12829/2/11459-БТ від 26.0.2022 - 4,69 грн та 58,90 грн) в АБ "Укргазбанк (згідно з листом банку від 03.08.2022 № БТ-6604 - 9,84 грн та 17,73 грн) та в АТ "Державний експортно-імпортний банк (згідно з листом банку від 03.08.2022 № БТ/0540180/2820-22 залишки на рахунках відсутні);

- винесено постанову від 20.07.2022 про накладення арешту на все майно, що належить боржнику;

- отримано інформацію від ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Управління Держпраці в Івано-Франківській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області щодо відсутності в боржника майна, яке підлягає реєстрації в зазначених державних органах;

- направлено боржнику ТОВ Фірма "Іско" та директору Скидановичу І.Й. виклик приватного виконавця від 11.08.2022 № 01-29/4160, яким зобов`язано керівника ТОВ Фірма "Іско" з`явитися до виконавця 18.08.2022 о 14-00 за адресою: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 4, оф. 2 щодо сплати боргу та надати пояснення за фактом невиконання виконавчого документа, достовірні відомості про майно та майнові права боржника (копія виклику та список згрупованих поштових відправлень № 19050 ф 103 про направлення виклику Скидановичу І.Й. та ТОВ Фірма "Іско" додані до подання);

- направлено боржнику ТОВ Фірма "Іско" виклик приватного виконавця від 11.11.2022 № 01-29/5923, яким зобов`язано керівника ТОВ Фірма "Іско" з`явитися до виконавця 18.11.2022 о 14-00 за адресою: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 4, оф. 2 щодо сплати боргу та надати пояснення за фактом невиконання виконавчого документа, достовірні відомості про майно та майнові права боржника (копії виклику та фіскального чеку про відправлення рекомендованого листа № 7601872135021 від 11.11.2022 ТОВ Фірма "Іско" додані до подання);

- направлено боржнику ТОВ Фірма "Іско" та директору Скидановичу І.Й. виклик приватного виконавця від 17.01.2023 № 01-29/230, яким зобов`язано керівника ТОВ Фірма "Іско" з`явитися до виконавця 23.01.2022 о 13-00 за адресою: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 4, оф. 2 щодо сплати боргу та надати транспортний засіб FORD, реєстраційний номер НОМЕР_1 для проведення опису й арешту, пояснення за фактом невиконання виконавчого документа, достовірні відомості про майно та майнові права боржника тощо (копія виклику та список згрупованих поштових відправлень № 19050 ф 103 від 17.01.2023 про направлення виклику ОСОБА_1 та ТОВ Фірма "Іско" додані до подання).

Проте приватним виконавцем не надано суду жодних доказів щодо вручення чи не вручення боржнику чи керівнику боржника постанови про відкриття виконавчого провадження та зазначених вище викликів приватного виконавця.

Звертає на себе увагу, що зазначеними викликами керівник боржника викликався до приватного виконавця у досить стислі терміни (через чотири або сім днів з дати виклику та дати його направлення поштою боржнику та керівнику боржника). З врахуванням часу, необхідного на поштовий обіг, приватному виконавцю слід було з`ясувати та довести суду обставини фактичного отримання чи не отримання боржником та керівником боржника документів виконавчого провадження, які їм надсилались

При цьому у своєму поданні приватний виконавець покликається на те, що вручення постанови про відкриття виконавчого провадження, викликів приватного виконавця підтверджуються рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 7601871457866, № 7601871457866. Однак до подання додано лише копії фіскальних чеків з відповідними номерами про направлення рекомендованих відправлень та описів згрупованих поштових відправлень. Жодного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, які б підтверджували вручення документів виконавчого провадження боржнику чи керівнику боржника до подання не додано.

Крім того, як слідує з доданих до подання копій документів, за ТОВ Фірма "Іско" зареєстрований транспортний засіб FORD COURIER 1995 року, номерний знак НОМЕР_1 .

Постановою приватного виконавця від 25.07.2022 даний транспортний засіб оголошено в розшук. Згідно з п. 2 резолютивної частини постанови, її копію належало направити поліції для виконання.

Однак належних та допустимих доказів того, що постанова про розшук транспортного засобу направлялась поліції до подання не додано, як і не додано доказів того, які дії вчинялись органами поліції щодо розшуку транспортного засобу, зокрема чи вчинено органами поліції дії, передбачені Інструкцією з формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України", затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2018 року № 497.

З врахуванням того, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосовано як виключний захід забезпечення виконання судового рішення, застосування такого обмеження можливе лише після вичерпання всіх інших можливостей виконання судового рішення, чого приватним виконавцем не доведено.

Крім того, за змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

У рішенні від 11.05.2021 по справі "Стецов проти України" (Заява № 5170/15), Європейський суд з прав людини наголосив, що накладення обмеження у виїзді за межі країни у зв`язку з непогашеною заборгованістю виправдані тільки у тому випадку, якщо вони спрямовані на досягнення цілі гарантувати стягнення такої заборгованості (див. рішення у справі «Напіяло проти Хорватії» (Napijalo c. Croatie), заява № 66485/01, пункти 78-82, від 13 листопада 2003 року). Таким чином, органи державної влади не можуть продовжувати їхню дію протягом тривалого часу без періодичного перегляду їхньої обґрунтованості (див. згадане рішення у справі «Рінер проти Болгарії» (Riener c. Bulgarie), пункти 122 і 124).

Також у п. 31. цього ж рішення, Європейський суд з прав людини зазначив, що з огляду на принцип пропорційності по-перше, намір боржника у разі несплати судового боргу важко встановити і така оцінка значною мірою суб`єктивна; а, по-друге, це не може бути єдиною підставою для накладення оскаржуваного обмеження, якщо воно триває довше, аніж протягом короткого початкового періоду. Відповідна служба має бути спроможна пояснити, яким чином обмеження у праві на виїзд сприятиме стягненню заборгованості з урахуванням конкретної ситуації заявника та інших обставин справи. Однак у цій справі, на думку органів державної влади, які ініціювали й санкціонували цей захід, ні суд, ні державний виконавець не були компетентні скасовувати обмеження або переглядати його доцільність та ефективність. З огляду на чинне на той момент національне законодавство і позицію органів державної влади у справі заявника зрозуміло, що у випадку накладення обмеження його можна було скасувати тільки після того, як відповідна особа погасить заборгованість у повному обсязі. На думку Суду, така норма суперечить статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції.

Отже, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав таким, що не узгоджується з положеннями статті 2 Протоколу № 4 Конвенції, обмеження фізичної особи у праві виїзду за кордон, якщо воно не визначене конкретним часовим періодом (а не до погашення боргу), якщо не доведено, яким чином воно сприятиме стягненню заборгованості в конкретній ситуації, та за відсутності можливості скасовувати чи переглядати доцільність та ефективність такого заходу.

При цьому ЄСПЛ у п. 19, 20, 32 звернув увагу на реформу цивільно-процесуального законодавства України, яка полягала в доповненні статті 441 Цивільного процесуального кодексу України частинами 5-8, які визначали можливість суду скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Однак, господарські суди розглядають справи в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. При цьому Господарський процесуальним кодексом України не передбачено можливості боржника подати заяву про скасування встановленого судом обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Таким чином, реформа про яку зазначено у п. 19, 20, 32 рішення ЄСПЛ по справі "Стецов проти України" (Заява № 5170/15) не торкнулась господарського процесуального законодавства.

У поданні приватний виконавець Витвицький В.В. просить тимчасово обмежити директора ТОВ Фірма "Іско" Скидановича І.Й. у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань ТОВ Фірма "Іско" за виданим судом виконавчим документом.

Вжиття такого обмежувального заходу буде суперечити рішенню ЄСПЛ по справі "Стецов проти України" (Заява № 5170/15), оскільки не передбачатиме конкретного календарного періоду, на який встановлено обмеження, а також через відсутність в ГПК України відповідних норм щодо перегляду встановленого обмеження на предмет його доцільності та ефективності.

Крім того, в поданні не обґрунтовано, яким чином обмеження керівника боржника Скидановича І.Й. у виїзді за межі України сприятиме виконанню судового рішення, враховуючи що боржником у справі є не Скиданович І.Й., а юридична особа - ТОВ Фірма "Іско", а ОСОБА_1 , за окремими встановленими законом винятками, як фізична особа, не несе відповідальності за боргами юридичної особи, керівником якої він є.

Як вище зазначив суд, за боржником зареєстровано транспортний засіб, за рахунок якого можливе виконання рішення суду в майновому спорі. За умови перебування такого в розшуку, транспортний засіб не зможе законно покинути територію України.

За вказаних обставин суд вважає, що приватним виконавцем Витвицьким В.В. не доведено існування обставин, які б давали підставу для застосування такого виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, як обмеження керівника боржника-юридичної особи у виїзді за кордон. Крім того, застосування такого заходу, який просить застосувати приватний виконавець, за існуючих обставин, не відповідатиме положенням статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та рішенню ЄСПЛ по справі "Стецов проти України" (Заява № 5170/15). Тому суд відмовляє в задоволенні такого подання.

Керуючись ст. 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича № 01-29/1449 від 27.03.2023 (вх. № 3793/23 від 30.03.2023) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строк та порядку, що визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 31.03.2023.

Суддя І.Є. Горпинюк