ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2010 року
Справа № 2а-2136/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
при секретарі Ковальчуку С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції до Відкритого акціонерного товариства "Камінь-Каширська реалізаційна база хлібопродуктів" про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Камінь-Каширська міжрайонна державна податкова інспекція (надалі Камінь-Каширська МДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Камінь-Каширська реалізаційна база хлібопродуктів" (надалі ВАТ "Камінь-Каширська реалізаційна база хлібопродуктів", підприємство) про стягнення податкового боргу в сумі 12047,60 грн., який виник у зв’язку із несплатою податків у встановлені терміни.
В обґрунтування позовних вимог зазначає наступне.
ВАТ "Камінь-Каширська реалізаційна база хлібопродуктів" подала податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік, відповідно до якого виникло податкове зобов’язання в сумі 7519,49 грн. Крім того, розрахунком земельного податку на 2010 рік платник податків визначив податкове зобов’язання з поділом за місяцями, що за січень-травень 2010 року становить 3133,10 грн. Самостійно узгоджені податкові зобов’язання із земельного податку відповідачем не сплачені.
Також відповідно до акта перевірки від 03 березня 2010 № 76/15-009533473 було винесено податкове повідомлення-рішення №0000281501/0, яким на підставі п.п. 17.1.1. п.17. 1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за неподання розрахунку земельного податку.
Відповідачу було нараховано пеню за несвоєчасну сплату податкового боргу в розмірі 1224, 1 грн.
Загальна сума податкового боргу на день звернення до суду становить 12047,60 грн.
Відповідач не погасив у добровільному порядку податковий борг, не дивлячись на вжиті податковою інспекцією заходи по його стягненню – надіслання податкових вимог, прийняття рішення про стягнення коштів та продаж інших активів відповідача. Позивач просив стягнути із відповідача борг у сумі 12047,60 грн. у примусовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоч відповідач був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, про причини неприбуття свого представника суду не повідомив, наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.
Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повторного неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Таким чином, справу розглянуто за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ВАТ "Камінь-Каширська реалізаційна база хлібопродуктів" є юридичною особою та діє на підставі статуту, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію від 16 червня 1998 року, виданого Камінь-Каширською районною державною адміністрацією (а.с.13), довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №1050 (а.с.14), статутом (а.с.7-12).
22 жовтня 1998 року підприємство взято на податковий облік у Камінь-Каширській МДПІ як платника податків, про що свідчить довідка від 22 жовтня 1998 року № 884 (а.с.15), а тому відповідно до ст.9 Закону України від 25 червня 1991 року N 1251-XII “Про систему оподаткування” (зі змінами і доповненнями) зобов’язане подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Відповідач є платником податків, в тому числі земельного.
Статтею 14 Закону України від 03 липня 1992 року2535-XII “Про плату за землю”, зі змінами і доповненнями (далі – Закон N 2535-XII), визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до ст.17 Закону N 2535-XII податкове зобов'язання із земельного податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідач допустив порушення зазначених норм закону та має податковий борг в сумі 12047,06 грн.: за несплаченим самостійно узгодженим податковим зобов’язанням із земельного податку за 2009 рік - 7519,49 грн., січень-травень 2010 року - 3133,10 грн. згідно із податковими розрахунками земельного податку, несплаченими штрафні санкціями за неподання розрахунку земельного податку у строки, визначені законодавством, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 09 березня 2010 року № 000028501/0 у сумі 170 грн., а також несплаченої пені у сумі 1225,01 грн.
Пеню нараховано на підставі ст.16 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зі змінами і доповненнями (далі - Закон N 2181-III ), якою передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгоджених податкових зобов'язань на суму податкового боргу нараховується пеня.
Податковий борг у вказаній сумі підтверджується розрахунком податкового боргу, обліковими картками платника податків, розрахунком земельного податку за 2009-2010 роки, податковим повідомленням-рішенням від 09 березня 2010 року № 0000281501/0, актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності (а.с.16-25; 39-53).
Відповідачем податкове повідомлення-рішення від 03 березня 2010 року №0000281501/0 не оскаржувалося ні в адміністративному, ні в судовому порядку (вручене засобами поштового зв’язку, про що свідчить поштове повідомлення – а.с.25, зворот).
У відповідності до п.1.3 ст. 1 Закону № 2181-III податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до ст.6 Закону №2181-ІІІ у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Позивачем вживались всі заходи погашення податкового боргу передбачені вказаним Законом, зокрема, відповідачу надсилались перша та друга податкові вимоги із врученням платнику податків (а.с.36-37), та прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.38).
Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 2181-ІІІ встановлено: активи платника податків - це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до п.11 ст.10 Закону України від 04 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами і доповненнями) державні податкові інспекції мають право звернутися до суду з позовом до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Камінь-Каширської МДПІ про стягнення податкового боргу в сумі 12047,60 грн. за рахунок активів відповідача є правомірними та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 163 КАС України, на підставі Законів України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про систему оподаткування”, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з активів Відкритого акціонерного товариства "Камінь-Каширська реалізаційна база хлібопродуктів" ( ідентифікаційний код 00953473) в доход державного бюджету податковий борг в сумі 12047 грн. 60 коп. (дванадцять тисяч сорок сім грн. шістдесят коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається позивачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 25 серпня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2010 |
Оприлюднено | 03.09.2010 |
Номер документу | 10993384 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Каленюк Жанна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні