Ухвала

від 30.03.2023 по справі 570/1603/23

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/1603/23

Номер провадження 2-з/570/12/2023

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2023 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особ судді Красовського О.О., розглянувши ув містіРівне заявуОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування заяви ОСОБА_2 зазначає, що вона підписала договір застави нерухомого майна від 06.12.2021 року з ОСОБА_3 . У зв`язку з цим передала в іпотеку останньому житловий будинок загальною площею 220,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 свої зобов`язання за договором позики не виконав та не передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі та в строк, встановлений договором позики від 01.12.2021 року. У зв`язку з чим ОСОБА_1 не надавала розписки ОСОБА_3 про отримання позики на підтвердження факту отримання грошових коштів в сумі та строках, передбачених договором. Оскільки строк виконання зобов`язання за договором позики визначений до 01.03.2022 року та не містить будь-яких застережень заявниця вважала даний договір припиненим. Разом з тим 03.03.2023 через рік після закінчення строку дії договору позики ОСОБА_3 звертається до нотаріуса Плетньова В.О. про звернення стягнення на предмет Іпотеки за договором Іпотеки від 06.12.2023 року. В подальшому 07.03.2023 року ОСОБА_3 передає заставне майно у статутний капітал ТОВ «ЕСТЕТБУД» кінцевим бенефіціаром якого він є. Враховуючи викладене заявниця вважає недійсним, таким що вчинено під впливом обману, таким що суперечить ЦК України та іншим законам України договір позики від 01.03.2021 та Іпотечний договір від 06.12.2021 року. Зазначає, що має намір звернутися до суду з позовом про визнання договору грошової позики та іпотеки недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння. Тому просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕТБУД» вчиняти будь-які дії щодо відчуження будь-яким чином на користь третіх осіб, вносити до статутного капіталу юридичних осіб, вчиняти будь-які реєстраційні дії пов`язані з подальшим переходом прав власності та накладення арешту на об`єкти нерухомості: житловий будинок загальною площею 220,8 кв.м., житлова площа 80,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд: кадастровий номер 5624683300:10:034:0119, площею 0.1550 га, місцезнаходження якої: с. Карпилівка Рівненського району Рівненської області; заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів вказаного нерухомого майна; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕТБУД» користуватися спірними об`єктами нерухомого майна; встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕТБУД» обов`язок вчинити певні дії, а саме: повернути ключі від житлового будинку заявниці та надати безперешкодний доступ до житлового будинку заявниці та її малолітнім дітям, що там проживають: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дослідивши докази, надані заявницею, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення.

У відповідності до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою для забезпечення позову є не тільки наявність спору, але й обставини, за який невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином законодавець та судова практика вимагають, щоб припущення заявника щодо необхідності забезпечення позову було саме обґрунтованим, тобто підтверджувалося певними доказами. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а ще й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Отже, приймаючи рішення щодо заяви про забезпечення позову суд зважає, що заявниця не довела, що ОСОБА_3 бажає здійснити відчуження такого майна, або використати його на свій розсуд у інший спосіб.

Крім того суду не надано доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме, лише посилання в заяві на потенційну можливість відчуження ОСОБА_3 майна не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Крім того, у випадку вжиття заходів забезпечення позову можливо існуватимуть перешкоди здійснення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕТБУД».

Суду не було надано доказів того, що права заявниці є порушеними.

Також заявниця, подаючи заяву про забезпечення позову до пред`явлення позову, зазначає, що має намір звертатися до суду з позовом. Однак суду не зрозуміло, що саме перешкодило заявниці звернутися з позовом до суду і разом з позовом подати заяву про забезпечення позову. Адже заява про забезпечення позову є досить об`ємною, у ній заявниця виклала свою правову позицію, і у даному випадку вона могла б вже подати такий позов.

За наведених обставин суд зазначає, що обраний вид забезпечення не є співмірним обсягу заявлених вимог, а задоволення заяви про забезпечення позову може порушити інтереси юридичної особи; при цьому заявниця не довела необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 152, 153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358ЦПК України.

Суддя Красовський О.О.